Спосіб визначення ефективності лікування хворих на хронічну ішемічну хворобу серця з порушеннями ритму серця

Спосіб визначення ефеїсгивності лікування хворих на ішемічну хворобу серця з порушеннями ритму серця, що включає електрокардіографічне дослідження ритму серця, який відрізняється тим, що додатково проводять визначення дисперсії інтервалу QT до та після антиаритмічної терапії і при нормалізації цієї величини в порівнянні з и показником до лікування оцінюють терапію як ефективну та навпаки Винахід відноситься до медицини, а саме до кардіологи і може бути використаним для визначення ефективності призначеної терапії Ефективність антиаритмічної терапії оцінюється по поліпшенню клінічної картини - чи зменшенню відсутності скарг на серцебиття, болючі відчуття в області серця, перебої, паузи в скороченнях серця, відновленню синусового ритму чи зменшенню проявів аритмії після курсу терапії (Диагностика и лечение внутренних болезней /Под ред Ф И Комарова -Т 1 -1996 - 528с ) За даними біохімічних методів дослідження зниженню рівня катехоламшів крові (Латогуз Ю И Клинические, метаболические и нейрогуморальные эффекты аллапинина //Современные проблемы клиники внутренних болезней сб науч тр /Харьк гос мед ун-т - Х-в РИП "Оригинал", 1997 - С178-181 ), визначенню функцій ренінанпотензин-альдостеронової системи - зниженню вмісту анпотензину-2, підвищенню рівня анпотензину-1, реніну плазми, зниженню вмісту альдостерону (Зайченко О Є Порівняльна метаболічна і гемодинамічна ефективність інгібіторів АПФ при дисфункції лівого шлуночка та порушеннях серцевого ритму Автореф дис к м н Харк держ мед ун-т Харків-1998- 19с), визначенню концентрації електролітів плазми й еритроцитів (Латогуз Ю И Клинические, метаболические и нейрогуморальные эффекты аллапинина //Современные проблемы клиники внутренних болезней сб науч тр /Харьк гос мед ун-т - Х-в РИП "Оригинал", 1997 - С 178-181) За даними черезстраховідного електрофізіологічного дослідження - по зменшенню часу відновлення і коригованого часу відновлення функції синусового вузла, укорочению інтервалу QT, збільшенню крапки Венкебаха, зменшенню ефективного рефрактерного періоду (В Э Олейников, В В Туев, Ю П Алпатов Кватернидин в лечении желудочковых аритмий Первая комплексная оценка клинических эффектов //Межд мед журн-2000-№4-С 103-106) За даними ехокардюграфм - збільшенню хвилинного, ударного обсягу, фракції викиду (Т Е Добротворская, О Н Королева, О В Гордина Клинический опыт применения пропафенона при нарушениях ритма у больных ИБС //Клин медицина-1996-№3-С 51-53 ) За даними добового моніторування ЕКГ (Холтерівського моніторування) - підрахунку екстрасистол і випадків тахікардії за кожну годину реєстрації і за 24 години - позитивний результат антиаритмической терапії відзначається при зниженні КІЛЬКОСТІ екстрасистол (чи зменшенні ЧСС при миготливій аритмії) на 70-50%, (Окороков А Н Лечение болезней внутренних органов Практ рук Т 1 - 1997552с, Мазур Н А, Абдалла А Фармакотерапия аритмий-М Оверлей, 1995 -224с, Р М Заславская, Б А Мирский, И И Дягилев Эффективность антиаритмической терапии боннеко ГО о Ю 59073 ром больных пожилого и старческого возраста //Клин медицина -1996 -№2 - С 30-32 ) За даними електрокардіографи в 12 стандартних відведеннях ЕКГ проводять до та після лікування і якщо показники порушень серцевого ритму після лікування нормалізуються, терапію оцінюють як адекватну (Кушаковский М С Аритмии сердца Рук-во для врачей СПб Гиппократ, 1992-544с) Електрокардіографічне дослідження є найбільш близьким способом оцінки ефективності антиаритмічної терапії по технічній суті та результату, який може бути досягнутим до того, що заявляється, тому його обрано в якості прототипу Основним недоліком відомих аналогів в тому числі і прототипу є їх недостатня точність яка обумовлена тим, що вони не враховують маркерів патогенетичних ланок порушень серцевого ритму У зв'язку з вищевикладеним, в основу винаходу покладено задачу підвищення точності оцінки ефективності лікування хворих на ішемічну хворобу серця з порушенням ритму серця за рахунок визначення дисперсії інтервалу QT Задача, яку покладено в основу винаходу, вирішується тим, що у відомому способі оцінки ефективності лікування хворих на ішемічну хворобу серця, що включає визначення основних загальноприйнятих показників порушень ритму серця електрокардіограми дота після лікування, згідно з винаходом, визначають дисперсію інтервалу QT до та після призначення антиаритмічної терапії і при реєстрації зниження вмісту цього показника в порівнянні з його рівнем до лікування оцінюють терапію як ефективну та навпаки Позитивний ефект способу, що заявляється досягають за рахунок визначення величини інтервалу QT зміна якого в порівнянні до норми є маркером порушень серцевого ритму, в тому числі у хворих на ішемічну хворобу серця Існуюча різна тривалість інтервалу QT у відведеннях електрокардіограми може бути мірою негомогенності процесів реполяризацм міокарда, а останнє може представляти субстрат для виникнення небезпечних для життя шлуночкових тахиаритмій (Бокерия Л А , Голухова Е 3 , Полякова И П Электрофизиологическая негомогенность миокарда у больных с желудочковыми аритмиями различного генеза //Кардиология,-1997 -№12 -С 42-44, Болдуева С А , Щербак А И , Леонова И А , Бурак Т Я Динамика дисперсии интервала QT у больных в острый период миокарда //Вестник аритмологии СанктПетербург -2000 -№5 -С 27 ) При цьому негомогенність провідності і процесу відновлення збудливості розглядаються як ключові механізми формування ланцюга re-entry Існує гіпотеза, що різниця в тривалості максимального і мінімального значення інтервалу QT стандартної ЕКГ, названа дисперсією інтервалу QT/QTd/ (при корекції з частотою серцевого ритму - QTcd) відбиває негомогенність процесів реполяризацм і може бути використана як нешвазивний маркер аритмогенного ризику Результати подальших досліджень дозволили підтвердити цю гіпотезу й установити, що значне збільшення дисперсії інтервалу QT спостерігається в пацієнтів, які страждають синдромом подовженого інтервалу QT і хворих на гострий інфаркт міокарда зі злоякісними порушеннями серцевого ритму (Lee KW , Okm Р М , Khgfield P et al Precordial QT dispersion and mducible ventricular tachycardia //Am Heart J 1997 - №6-P 1005-1013) Спосіб виконують таким чином при надходженні хворого в стаціонар проводиться ретельне обстеження, в тому числі електрокардіографічне дослідження Всім хворим проводиться визначення основних величин електрокардіограми, а також дисперсії інтервалу QT до лікування і через 2 тижні після призначення антиаритмічної терапії Стандартна ЕКГ у 12-ти відведеннях проводилася за допомогою трьохканального електрокардіографа зі швидкістю 50мм/с Вимір інтервалу QT вироблялося вручну Інтервал QT вимірявся від початку комплексу QRS до кінця зубця Т на рівні ІЗОЛІНІЇ У випадку двухфазного зубця Т довжина вимірялася під час остаточного повернення Т к ІЗОЛІНІЇ ЯКЩО на ЕКГ був присутній зубець U, інтервал QT вимірявся до найнижчої крапки кривої між зубцями Т і U Виміри проводилися не менш, ніж у трьох послідовних кардюциклах на кожнім відведенні Екстрасистолічні і постекстрасистолічні кардюцикли виключалися з вимірів Якщо кінець зубця Т не міг бути точно визначений чи якщо зубець Т був ізоелектричний, дуже низької амплітуди, то виміри не проводилися, і ці відведення виключалися з аналізу 3 метою стандартизації числа електрокардіографічних відведень найменшою КІЛЬКІСТЮ відведень, у яких був зроблений адекватний вимір QT, дорівнювало не менш восьми, це число було стандартом для включення в дослідження Дисперсія інтервалу QT обчислювалася як величина між максимальними і мінімальними значеннями інтервалів з наступним обчисленням середніх величин дисперсій У якості антиаритмічної терапії призначають кордарон або пропафенон Получені значення величин дисперсії інтервалу QT до та після лікування порівнюють і якщо реєструють нормалізацію величини дисперсії інтервалу QT, терапію оцінюють як ефективну і продовжують лікування до стабілізації стану пацієнта Якщо зменшення величини дисперсії інтервалу QT не відмічають, терапію змінюють КІЛЬКІСНІ значення величини дисперсії інтервалу QT та його співвідношення один до одного були одержані дослідним шляхом (табл №1) 59073 Таблиця №1 Показники дисперсії інтервалу QT до (1) і після лікування (2) Показники 1 R-R QTd QTcd Час дослідження 2 1 2 1 2 1 2 Миготлива аритмія 3 0,594±0,017 0,780±0,009* 0,035±0,002 0,027±0,002* 0,046±0,003 0,031 ±0,002* Шлуночкова екстраси- Надшлуночкова екстрастолія систолія 4 5 0,771 ±0,019 0,769±0,028 0,847±0,008* 0,852±0,015* 0,037±0,003 0,031 ±0,003 0,025±0,002* 0,024±0,002* 0,042±0,004 0,037±0,004 0,027±0,002* 0,027±0,002* - результати вірогідні Спосіб ілюструє слідуючий приклад Пацієнт Морозов О В, 1952 року народження, діагноз хронічна ішемічна хвороба серця, стабільна стенокардія напруги III функціональний клас, атеросклеротичний кардіосклероз, шлуночкова екстрасистолія, СН 1, надійшов зі скаргами на підвищену стомлюваність, задишку при фізичному навантаженні, періодичні болі в загрудинній області характеру, що давить, виникаючі при фізичному навантаженні (ПІДЙОМІ на один поверх), що тривають близько 10 хвилин, які купуються прийомом нітрогліцерину 3 анамнезу відомо, що ішемічною хворобою серця страждає біля десяти років Об'єктивно стан задовільне Шкіряні покриви вологі, бліді Границі легень у межах норми Перкуторно над усією поверхнею легень ясний легеневий звук Аускультативно - везикулярний подих Частота дихальних рухів 20 у хвилину При перкусії серця границі відносної тупості серця в межах норми, при аускультації - тони серця приглушені, екстрасистолія, систоличний шум на верхівці ЧСС 78 ударів у хвилину Пульс 78 у хвилину, задовільного наповнення і напруги А/Т 140/90ммртст Живіт м'який, безболісний Печінка і селезінка не збільшені Симптом Пастернацького негативний по обидва боки ФІЗІОЛОГІЧНІ відправлення без особливостей Електрокардіографічне дослідження шлуночкова екстрасистолія, ЧСС 78 ударів у хвилину Комп'ютерна верстка М Мацело Основні електрофізіологічні показники R-R-0,769c, QTd-0,04c, Ехокардиографія УО-34,4мол, ХО2,68л/хв , ФВ-46% Холтерівське моніторування шлуночкова екстрасистолія (екстрасистоли 44 у годину) Протягом трьох тижнів пацієнт проходив курс терапії, що включає застосування нітратів (нитрогранулонг 5,2-Зр/д), метаболічну терапію (рибоксин, вітамін В6, АТФ, аспаркам) і ІАПФ - інворил (у дозі 10мг/д) На тлі лікування стан хворого покращився відзначене поліпшення загального самопочуття, зменшення задишки, відсутність хворій в області серця, відчуття перебоїв у роботі серця З боку об'єктивного статусу екстрасистолії при аускультації серця не відзначається, ЧСС 70 ударів у хвилину, пульс 70 ударів у хвилину, А/Т 130/80мм ртст При електрокардіографічному дослідженні ритм синусовий, ЧСС 70 ударів у хвилину, R-R0,875с, QTd-0,02c При ехокардюграфм збільшення УО, ХО, ФВ УО-49,5мол, ХО-3,6л/хв , ФВ-48% При Холтерівському моніторуванні шлуночкова екстрасистолія відсутня Дана історія хвороби демонструє антиритмічний ефект терапії відновлення синусового ритму за даними ХМ, ЕКГ, а також нормалізацію дисперсії інтервалу QT Підписано до друку 05 09 2003 Тираж39 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, Львівська площа, 8, м Київ, МСП, 04655, Україна ТОВ "Міжнародний науковий комітет", вул Артема, 77, м Київ, 04050, Україна