Інсулінвмісний фармацевтичний препарат для перорального застосування

Реферат: Винахід належить до фармацевтичного препарату для перорального застосування, що містить комбінацію одержаного біотехнологічними методами людського рекомбінантного інсуліну та/або модифікованого інсуліну, або аналога та/або його похідного, інгібітору протеази і високомолекулярного (природного) білка. Винахід також належить до способу виготовлення згаданого фармацевтичного препарату і його застосування в лікуванні цукрового діабету у ссавців. UA 106506 C2 (12) UA 106506 C2 UA 106506 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Предметом цього винаходу є фармацевтичний препарат для перорального застосування і всмоктування в кишечнику, який містить одержаний біотехнологічними методами людський рекомбінантний інсулін та/або модифікований інсулін або аналог та/або його похідне, скомбінований(-е) в твердій дозованій лікарській формі з інгібітором протеази, і в дозованій лікарській формі у вигляді розчину - з інгібітором протеази та високомолекулярним природним білком. Згаданий предмет винаходу розповсюджується також на застосування фармацевтичного препарату для лікування цукрового діабету у ссавців. При розробці інсулінвмісних препаратів для перорального застосування необхідно вирішити дві основні проблеми: інгібування розкладання інсуліну пептидної природи і його проходження через кишковий бар'єр. Згідно з літературними даними, мали місце численні спроби розробки інсулінвмісних фармацевтичних препаратів для перорального застосування. Ці препарати відрізняються один від одного головним чином тим, що вони, разом з інсуліном, містять різні речовини, призначені для інгібування ферментативної інактивації, стимулювання абсорбції і ресорбції інсуліну. У EP1454631 описаний фармацевтичний препарат, що містить терапевтично ефективну кількість інсуліну і кристалічні мікрочастки декстрану у водній суспензії. Цей препарат забезпечує контрольоване вивільнення інсуліну, яке може бути однофазним або багатофазним. У US 1993/005970 розкритий фармацевтичний препарат, що містить інсулін, ковалентно зв'язаний з олігомером. Фармацевтичний препарат, розкритий в WO00/33866, містить інсулін в неводному гідрофільному середовищі, змішаний з довголанцюговим різновидом поліетиленгліколю, у вигляді суспензії. У WO96/36352 описаний інсулінвмісний препарат, придатний для перорального або назального введення, який містить щонайменше дві сполуки, що стимулюють абсорбцію, наприклад, Na-саліцилат, Na-лаурилсульфат, олеїнову кислоту, лінолеву кислоту, лецитин тощо. Предметом патенту США № 5,438,040 є фармацевтичний препарат для перорального застосування, що містить кон'югований інсуліновий комплекс, в якому інсулін ковалентно зв'язаний із фізіологічно сумісним похідним поліалкіленгліколю, яке є стабільним і водорозчинним, і, разом із цим, не розкладається в травній системі. Препарат, розкритий в заявці на патент Японії № 54-028807, містить муцин як домішку, а також інгібітор інсулінази. Фармацевтичний препарат, описаний в WO01/66085, містить інсулін, сульфат лужного металу (С8-С22-алкіл), воду або етанол як розчинник, фенольну сполуку, антиоксидант і інгібітор протеази, наприклад, бацитрацин або його похідне, соєвий трипсин або апротинін. У WO93/10767 запропоновано вирішення проблеми перорального введення будь-якого активного інгредієнта пептидного типу, який ферментативно інактивуеться в шлунковокишковому тракті. В разі інсуліну, ця мета досягається за рахунок включення інсуліну в желатинову матрицю. Желатин забезпечує можливість всмоктування активного інгредієнта в тонкому і товстому відділах кишечнику таким чином, що він не піддається розкладальній дії пептидази протягом тривалого періоду часу. Фармацевтичний препарат, розкритий в EP 0127535, містить інсулін, жовчні кислоти і інгібітор протеази. Жовчні кислоти хімічно зв'язані з інсуліном. Жовчні кислоти сприяють всмоктуванню, інгібітор протеази захищає інсулін від протеолізу. Цей препарат, призначений для перорального застосування, швидко проходить через шлунок, виділяється і швидко всмоктується в кишечнику, однак його біодоступність є низькою. У EP 0351651 розкритий препарат, придатний для перорального і трансбукального введення, який містить, окрім інсуліну, поліоксіетиленгліколь-гліцерид (складний ефір гліцерину і вищих карбонових кислот) як речовину, що стимулює абсорбцію, і носій. Препарат, розкритий в патенті США №3,172,814, містить інсулін і суміш безводного формальдегіду-аніліну для запобігання зниженню ефективності інсуліну. Препарат, описаний в WO2007/121318, містить інсулін і натрій 4-CNAB як носій, які піддають спільній ліофілізації, після чого одержаний порошок таблетують або заповнюють ним желатинові капсули. Відповідно до WO98/43615 використовується гідрогелева матриця, що набухає, яка являє собою співполімер метакрилової кислоти і поліалкіленгліколю, і яка забезпечує можливість вивільнення інсуліну лише при досягненні ним тонкого відділу кишечнику. Згаданий полімер також пригнічує активність протеолітичних ферментів в кишечнику і допомагає інсуліну зберігати активність протягом тривалого періоду часу до всмоктування. 1 UA 106506 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Пероральний комплексний препарат інсуліну, розкритий в китайському патенті №XP002612606-CN101062408, містить неочищений інсулін, захисний агент, речовину-носій і речовину, яка підсилює всмоктування. Вказаний захисний агент містить поліетиленгліколь, казеїн, протамін, альбумін та інгібітор протеаз. Протамін, який міститься в захисному агенті, знижує всмоктуваність цього препарату. Документ № ХР002612607-JP6172199 розкриває фармакологічно активні пептиди, призначені для лікування. Препарат містить пептид, наприклад, інсулін, і епсилонамінокапронову або транексамову кислоту. При назотрахеальному введенні інсулін, що вводиться, надходить в систему кровообігу нефізіологічним чином, тому він не в змозі активувати рецептор ворітної вени або інші механізми сенсибілізації інсулінових рецепторов печінки. Пероральному введенню віддається перевага у зіставленні з назотрахеальним, назальним, трансдермальним тощо введенням через можливість запобігання інсулінорезистентності, яка є характерною для застосування екзогенного інсуліну. Препарати, відомі в даний час, характеризуються загалом тим, що біодоступність інсуліну низька, із шлунково-кишкового тракту всмоктується лише невелика його кількість, він швидко розкладається і не впливає на рівень цукру в крові. Мета цього винаходу полягала в розробці інсулінвмісного фармацевтичного препарату для перорального застосування і всмоктування в кишечнику, з біодоступністю, кращою в порівнянні з біодоступністю відомих до цього часу препаратів. Термін "для перорального застосування" охоплює також інтрадуоденальне введення, до якого вдаються в особливих випадках. Необхідність в інтрадуоденальному введенні або введенні в порожню кишку може виникнути при панкреатогенному діабеті, коли, внаслідок гострого панкреатиту або травматичного пошкодження підшлункової залози, страждає як екзокринна, так і ендокринна функції підшлункової залози. В таких випадках в порожню кишку пацієнта вводять живильну трубку для подавання спеціальних живильних речовин. В цьому випадку перевага у зіставленні з парентеральним інсуліном полягає в інсулін-залежному ефекті сенсибілізації інсулінових рецепторів печінки. Поставлена мета була досягнута шляхом створення комбінації інсуліну, інгібітору протеази і високомолекулярного природного білка. Важливо, що як інгібітор протеази, так і згаданий білок мають кишковорозчинні носії, так що обидва можуть проникнути крізь стінки кишечнику, крім того, відповідні молекули-носії можуть також перенести інсулін пептидної природи. Цей винахід має відношення до фармацевтичного препарату для перорального застосування і всмоктування в кишечнику, що містить одержаний біотехнологічними методами людський рекомбінантний інсулін та/або модифікований інсулін або аналог та/або його похідне, скомбінований(-е) в твердій дозованій лікарській формі з інгібітором протеази, і в дозованій лікарській формі у вигляді розчину - з інгібітором протеази і високомолекулярним природним білком. Згаданим людським інсуліном є аналог з Asp, Lys, Leu, VaI або Ala в положенні В28 та Lys або Pro в положенні В29; або дез(В28-В30), дез(В27) або дез(В30) людський інсулін. Відповідно до варіанта здійснення цього винаходу, якому віддається перевага, інгібітором протеази є -амінокапронова кислота, і високомолекулярним природним білком є казеїн. Казеїн підвищує біодоступність перорального препарату інсуліну, але алергія на казеїн є досить поширеним явищем (це найбільш поширена форма атопічної алергії у населення Європи). Припускається, що тверда дозована лікарська форма (таблетка або капсула) перорального інсуліну буде прийматися протягом багатьох років - здебільшого, амбулаторними пацієнтами - внаслідок чого є значний ризик розвитку алергії. З іншого боку, розчин повинен використовуватися тільки в особливих випадках, в контрольованих умовах лікарні. В таких випадках ризик, пов'язаний з використанням препарату, значно нижче. Таким чином, з міркувань безпеки, тверда лікарська форма не містить казеїну, в той час як його вводять до складу лікарської форми у вигляді розчину через те, що пов'язаний з ним ризик є меншим. За варіантом, якому віддається перевага, згаданий фармацевтичний препарат, що відповідає цьому винаходу, в згаданій твердій дозованій лікарській формі містить 20-100 МОд людського рекомбінантного інсуліну, 100-1000 мг -амінокапронової кислоти, фармацевтично прийнятний носій і домішки. За варіантом, якому віддається перевага, згаданий фармацевтичний препарат, що відповідає цьому винаходу, в згаданій дозованій лікарській формі у вигляді розчину містить 20100 МОд людського рекомбінантного інсуліну, 100-1000 мг -амінокапронової кислоти, 1-100 мг казеїну, фармацевтично прийнятний носій і домішки. Фармацевтичний препарат, що відповідає цьому винаходу, може бути застосований для лікування діабету (першого і другого типу) у ссавців. 2 UA 106506 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Фармацевтичний препарат, що відповідає цьому винаходу, може також бути успішно застосований для лікування діабету вагітних. Цей винахід також має відношення до застосування комбінації терапевтично ефективної кількості одержаного біотехнологічними методами людського рекомбінантного інсуліну та/або модифікованого інсуліну або аналога та/або його похідного -амінокапронової кислоти і казеїну для виготовлення придатного для лікування діабету (першого і другого типу) у ссавців фармацевтичного препарату для перорального застосування і всмоктування в кишечнику в твердій дозованій лікарській формі або в дозованій лікарській формі у вигляді розчину. Предметом цього винаходу також є спосіб виготовлення фармацевтичного препарату для перорального застосування в твердій дозованій лікарській формі або в дозованій лікарській формі у вигляді розчину, відповідно до якого 20-100 МОд одержаного біотехнологічними методами людського рекомбінантного інсуліну та/або модифікованого інсуліну або аналога та/або його похідного і 100-1000 мг -амінокапронової кислоти, або 20-100 МОд одержаного біотехнологічними методами людського рекомбінантного інсуліну та/або модифікованого інсуліну або аналога та/або його похідного, 100-1000 мг -амінокапронової кислоти і 1-100 мг казеїну змішують із фармацевтично прийнятним носієм і домішками, і одержують лікарську форму для перорального застосування. Згаданим фармацевтичним препаратом для перорального застосування в твердій дозованій лікарській формі може бути капсула, таблетка або таблетка із плівковим покриттям. Цей винахід також має відношення до способу лікування діабету (першого і другого типу) у ссавців, відповідно до якого пацієнти одержують фармацевтичний препарат для перорального застосування, що містить терапевтично ефективну кількість одержаного біотехнологічними методами людського рекомбінантного інсуліну та/або модифікованого інсуліну або аналога та/або його похідного і -амінокапронової кислоти або терапевтично ефективну кількість одержаного біотехнологічними методами людського рекомбінантного інсуліну та/або модифікованого інсуліну або аналога та/або його похідного, ε-амінокапронової кислоти і казеїну. Точніше, пацієнти одержують фармацевтичний препарат, що містить 20-100 МОд людського рекомбінантного інсуліну і 100-1000 мг -амінокапронової кислоти або 20-100 МОд людського рекомбінантного інсуліну, 100-1000 мг -амінокапронової кислоти і 1-100 мг казеїну. Фармацевтичний препарат, що відповідає цьому винаходу, характеризується біодоступністю, що перевищує 30 %. Цей винахід описується детальніше за допомогою Фіг. 1-3 і результатів випробувань, наведених в прикладах. Фіг. 1: Стабільність in vitro інсуліну (100 мкМ; нативний) у присутності еквівалентної кількості інсуліну/є-амінокапронової кислоти (ацепрамін (acepramin), Sigma, штат Міссурі) в розчині, що містить α-хімотрипсин (1,5 мкг/10 мкл). Стабільність in vitro означає біорозкладання вихідної композиції, що містить інсулін, у присутності протеолітичного ферменту, в порівнянні з нативним інсуліном (за результатами випробувань за допомогою високоефективної рідинної хроматографії з оберненою фазою). Нативний інсулін: кристалічний людський рекомбінантний інсулін. Інсулін, що входить до складу лікарської форми: суміш інсулін-є-амінокапронова кислота. Фіг. 2: Вплив однократного перорального застосування дози інсуліну (10 МОд/кг) на рівень цукру в крові при діабеті, індукованому стрептозотоцином (50мг/кг внутрішньовенно), в порівнянні з інсуліном для підшкірного застосування (10 МОд/кг). * Статистично значуща різниця в порівнянні з контролем. (р