Застосування тетоміласту при лікуванні фіброзу або легеневої емфіземи

Реферат: Винахід стосується застосування 6-[2-(3,4-діетоксифеніл)тіазол-4-іл]піридин-2-карбонової кислоти (тетоміласту) або її солі при лікуванні фіброзу або легеневої емфіземи. UA 108979 C2 (12) UA 108979 C2 UA 108979 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 ГАЛУЗЬ ТЕХНІКИ, ДО ЯКОЇ НАЛЕЖИТЬ ВИНАХІД Даний винахід належить до інгібітору матриксної металопротеази (надалі позначеної як "ММР")-2 і/або ММР-9. РІВЕНЬ ТЕХНІКИ Матриксна металопротеаза являє собою збірний термін для екстрацелюлярних ферментів, що руйнують матрикс, яка містить в своєму активному сайті іон цинку (II). Метаболізм екстрацелюлярного матрикса головним чином регулюється балансом між ММР і тканинним інгібітором металопротеази (TIMP), специфічним відносно ММР. ММР складається з десяти або більше видів ферментів, такі як колагеназа (ММР-1 і ММР-8), стромелізин (ММР-3), желатиназа (ММР-2 і ММР-9) і т. д., і ММР продукуються в багатьох типах клітин. Відомо, що серед ММР група желатинази (ММР-2 і ММР-9) не тільки має желатинрозкладну активність, але також переварює колаген типу IV, фібронектин, вітронектин і т. д. Однак у високій мірі безпечні фармацевтичні препарати, які інгібують ММР-2 і/або ММР-9 і є ефективними як (терапевтичне) лікування захворювань, викликаних такими ММР, ще не розроблені. Відомо, що похідні тіазолу, представлені формулою (1): , 1 де R являє собою фенільну групу, яка може мати від 1 до 3 алкоксигруп як замісники у 2 фенільному кільці, і R являє собою піридильну групу, яка може мати від 1 до 3 карбоксильних груп як замісники у піридинового кільця, або солі сполук мають інгібуючу активність проти продукування супероксиду (О2-), продукування цитокіну і адгезії клітин, в доповнення до корисного впливу на хронічне обструктивне легеневе захворювання (наприклад, японська патентна публікація №Н5-51318, що не піддавалась експертизі, японська патентна публікація №Н10-152437, що не піддавалась експертизі, японська патентна публікація №2003-104890, що не піддавалась експертизі і т. д.). Однак абсолютно невідомо в даний час, що похідні тіазолу, представлені вищенаведеною формулою (1), або їх солі надають інгібуючий вплив на ММР-2 і/або ММР-9, що повністю відрізняється від фармакологічних дій, перерахованих вище. ОПИС ВИНАХОДУ ПРОБЛЕМИ, ЩО ВИРІШУЄ ВИНАХІД Задачею даного винаходу є надання у високій мірі безпечного препарату, ефективного для захворювань, викликаних ММР-2 і/або ММР-9. ЗАСОБИ ДЛЯ РОЗВ'ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМ Дані заявники проводили широке дослідження для досягнення вищезгаданої задачі і виявили, що похідні тіазолу, які описані у вищезгаданих патентних публікаціях є такими, що мають інгібуючу дію відносно продукування (О 2-), інгібуючу дію відносно продукування цитокіну, адгезійну інгібуючу дію і активність при лікуванні хронічного обструктивного легеневого захворювання, також мають ММР-2 і/або ММР-9 інгібуючу дію, яку не міг передбачати фахівець в галузі техніки, виходячи з фармакологічних дій, перерахованих вище в тексті. Даний винахід досягається на основі таких відомостей. Даний винахід пропонує інгібітор ММР-2 і/або ММР-9 відповідно до наступних пунктів від 1 до 4. Пункт 1. Інгібітор ММР-2 і/або ММР-9, що включає як активний інгредієнт щонайменше одну сполуку, вибрану з групи, яка складається з похідних тіазолу, представлених формулою (1): , 1 де R являє собою фенільну групу, яка може мати від 1 до 3 нижчих алкоксигруп як 2 замісники у фенільного кільця і R являє собою піридильну групу, яка може мати від 1 до 3 карбоксильних груп як замісники у піридинового кільця і їх солей. Пункт 2. Інгібітор ММР-2 і/або ММР-9 за п. 1, де похідне тіазолу являє собою 6-[2-(3,4діетоксифеніл)тіазол-4-іл]піридин-2-карбонову кислоту або її сіль. 1 UA 108979 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Пункт 3. Інгібітор ММР-2 і/або ММР-9 за п. 1 або 2 для використання при лікуванні фіброзу. Пункт 4. Інгібітор ММР-2 і/або ММР-9 за п. 1 або 2 для використання при лікуванні легеневої емфіземи. Похідні тіазолу, представлені формулою (1) даного винаходу, являють собою відому сполуку, яку можна отримувати, наприклад, способом, описаним в японській патентній публікації №Н5-51318, що не піддавалась експертизі. Специфічні приклади груп, представлених в формулі (1), являють собою відповідно наступні. Приклади фенільних груп, які можуть мати від 1 до 3 нижчих алкоксигруп як замісники у фенільного кільця, включають в себе фенільні групи, які можуть мати від 1 до 3 алкоксигруп з ланцюгом нормальної або розгалуженої будови, що мають від 1 до 6 вуглецевих атомів як замісники у фенільного кільця, такі як феніл, 2-метоксифеніл, 3-метоксифеніл, 4-метоксифеніл, 2-етоксифеніл, 3-етоксифеніл, 4-етоксифеніл, 4-ізопропоксифеніл, 4-пентилоксифеніл, 3-етокси4-метоксифеніл, 4-гексилоксифеніл, 3,4-диметоксифеніл, 3,4-діетоксифеніл, 2,3диметоксифеніл, 2,6-диметоксифеніл, 3-пропокси-4-метоксифеніл, 3,5-диметоксифеніл, 3,4дипентилоксифеніл, 3,4,5-триметоксифеніл, 3-метоксі-4-етоксифеніл і тому подібне. Приклади піридильних груп, які можуть мати від 1 до 3 карбоксильних груп як замісники у піридинового кільця, включають в себе піридил, 2-карбоксипіридил, 3-карбоксипіридил, 4карбоксипіридил, 2,3-дикарбоксилпіридил, 3,4-дикарбоксилпіридил, 2,4-дикарбоксилпіридил, 3,5-дикарбоксилпіридил, 3,6-дикарбоксилпіридил, 2,6-дикарбоксилпіридил, 2,4,6трикарбоксилпіридил і тому подібне. Серед похідних тіазолу, представлених формулою (1) даного винаходу, сполуки, які мають групу основного характеру, легко взаємодіють із звичайною фармакологічно прийнятною кислотою з утворенням солі. Приклади таких кислот включають в себе неорганічні кислоти, такі як сірчана кислота, азотна кислота, хлористоводнева кислота, фосфорна кислота, бромистоводнева кислота і тому подібне; і органічні кислоти, такі як оцтова кислота, птолуолсульфатна кислота, етансульфатна кислота, щавлева кислота, малеїнова кислота, фумарова кислота, яблучна кислота, винна кислота, лимонна кислота, янтарна кислота, бензойна кислота і тому подібне. Серед похідних тіазолу, представлених формулою (1) даного винаходу, сполуки, які мають кислотні групи, легко взаємодіють з фармацевтично прийнятним сполуками основного характеру з утворенням солі. Приклади таких сполук основного характеру включають в себе гідроксид натрію, гідроксид калію, гідроксид кальцію, карбонат натрію, гідрокарбонат калію і тому подібне. Похідні тіазолу даного винаходу мають оптичні ізомери. Сполуки, представлені формулою (1), звичайно застосовують в формі звичайного фармацевтичного препарату. Такий фармацевтичний препарат можна виготовляти за допомогою звично застосовуваних розріджувачів або ексципієнтів, таких як наповнювачі, розчинники, зв'язувальні речовини, зволожувачі, дезінтегратори, поверхнево-активні речовини, змащувальні речовини і тому подібне. Фармацевтичний препарат може приймати різні форми в залежності від мети лікування. Типові приклади таких форм включають в себе таблетки, пілюлі, порошки, розчини, суспензії, емульсії, гранули, капсули, супозиторії, ін'єкції (розчини, суспензії і т. д.), інгаляції і тому подібне. Для приготування фармацевтичного препарату в формі таблетки можна застосовувати різні види носіїв, які добре відомі в галузі техніки. Приклади таких носіїв включають в себе ексципієнти, такі як лактоза, сахароза, хлористий натрій, глюкоза, сечовина, крохмаль, карбонат кальцію, каолін, кристалічна целюлоза, кременева кислота і тому подібне; зв'язувальні речовини, такі як вода, етанол, пропанол, простий сироп, розчини глюкози, розчини крохмалю, розчини желатину, карбоксиметилцелюлоза, шелак, метилцелюлоза, фосфат калію, полівінілпіролідони і тому подібне; дезінтегранти, такі як сухий крохмаль, альгінат натрію, порошок агару, порошок ламінарану, гідрокарбонат натрію, карбонат кальцію, складний поліоксіетиленсорбітановий ефір жирної кислоти, лаурилсульфат натрію, моногліцерид стеаринової кислоти, крохмаль, лактоза і тому подібне; інгібітори дезінтеграції, такі як сахароза, стеарин, масло какао, гідрована олія і тому подібне; промотори абсорбції, такі як основа четвертинного амонію, лаурилсульфат натрію і тому подібне; зволожувачі, такі як гліцерин, крохмаль і тому подібне; адсорбенти, такі як крохмаль, лактоза, каолін, бентоніт, колоїдний оксид кремнію і тому подібне; і змащувальні речовини, такі як очищений тальк, стеарат, порошок борної кислоти, поліетиленгліколі і тому подібне. Таблетки можуть бути додатково, якщо необхідно, покриті звичайними покривними речовинами для отримання, наприклад, 2 UA 108979 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 покритих цукром таблеток, покритих желатином таблеток, таблеток з кишковорозчинним покриттям, покритих плівкою таблеток і двошарових або багатошарових таблеток. Для приготування фармацевтичного препарату в формі пілюлі можна застосовувати різні види носіїв, які добре відомі в галузі техніки. Приклади носіїв включають в себе ексципієнти, такі як глюкоза, лактоза, крохмаль, олія какао, гідрована рослинна олія, каолін, тальк і тому подібне; зв'язувальні речовини, такі як порошок гуміарабіку, порошок трагаканту, желатин, етанол і тому подібне; і дезінтегратори, такі як ламінаран, агар і тому подібне. Для приготування фармацевтичного препарату в формі супозиторію можна застосовувати різні види носіїв, які добре відомі в галузі техніки. Приклади носіїв включають в себе поліетиленгліколі, масло какао, вищі спирти, складні ефіри вищого спирту, желатин, напівсинтетичні гліцериди і тому подібне. Капсули можна приготувати, відповідно до відомого способу, змішуванням сполуки звичайного активного інгредієнту з різними видами носіїв, приведених в прикладі вище по тексту, і наповненням суміші в тверді желатинові капсули, еластичні капсули і т. д. У приготуванні фармацевтичного препарату у вигляді ін'єкцій переважним є те, що розчини, емульсії і суспензії стерилізують і виготовляють ізотонічними з кров'ю. У приготуванні фармацевтичних препаратів в таких формах можна використовувати будь-які розріджувачі, що звичайно застосовуються в галузі техніки. Приклади таких розріджувачів включають в себе воду, етиловий спирт, макрогол, пропіленгліколь, етоксилований ізостеариловий спирт, поліоксиловані ізостеарилові спирти, складний поліоксіетиленсорбітановий ефір жирної кислоти і тому подібне. У такому випадку фармацевтичні препарати можуть містити сіль, глюкозу або гліцерин в кількості, достатній для приготування отриманих в результаті препаратів ізотонічними. Крім того, можна додатково додавати до препаратів звичайні солюбілізуючі речовини, буфери, заспокійливі агенти і т. д. Крім цього забарвлюючі речовини, консерванти, коригенти, смакові добавки, підсолоджувачі і т. д. і додаткові інші лікарські засоби можуть бути додані до фармацевтичних препаратів, коли необхідно. Інгаляційні препарати можна виготовляти відповідно до відомого способу. Конкретно інгаляційні препарати можна виготовляти отриманням сполуки активного інгредієнта в порошковій формі або в рідкій формі, додаючи отриманий порошок або рідину до інгаляційного пропеленту і/або носія, і наповнюючи суміш у відповідний інгаляційний контейнер. Коли сполука активного інгредієнта знаходиться в формі порошку, застосовують звичайний механічний порошковий інгалятор. Коли сполука активного інгредієнта знаходиться в рідкій формі, можна використовувати такий інгалятор як розпилювач. Як інгаляційні пропеленти можна застосовувати відомі лікарські форми для інгаляції. Приклади цього включають в себе фторвуглеці, такі як флон 11, флон 12, флон 21, флон 22, флон 113, флон 114, флон 123, флон 142с, флон 134а, флон 227, флон С318, 1,1,1,2-тетрафторетан і т. д.; такі вуглеводні як пропан, ізобутан, н-бутан і т.д.; прості ефіри, такі як простий діетиловий ефір і т. д.; і стиснені гази, такі як газоподібний азот, газоподібний діоксид вуглецю і т. д. Звичайно використовувані поверхнево-активні речовини, олії, прості смакові речовини, циклодекстрин або його похідні і т. д., якщо необхідно, додатково можна відповідно додавати до інгаляційного препарату даного винаходу. Приклади таких поверхнево-активних речовин включають в себе олеїнову кислоту, лецитин, діетиленглікольдіолеат, тетрагідрофурфурилолеат, етилолеат, ізопропілміристат, гліцерилтриолеат, гліцерилмонолаурат, гліцерилмоноолеат, гліцерилмоностеарат, гліцерилмонорицинолеат, цетиловий спирт, стеариловий спирт, поліетиленгліколь 400, цетилпіридинійхлорид, сорбітан триолеат (фірмова назва: спан 85), сорбітан моноолеат (фірмова назва: спан 80), сорбітан монолаурат (фірмова назва: спан 20), поліоксіетиленована гідрована рицинова олія (фірмова назва: НСО-60), поліоксіетиленований (20) сорбітан монолаурат (фірмова назва: твін 20), поліоксіетиленований (20) сорбітан моноолеат (фірмова назва: твін 80), лецитин, отриманий з природних джерел (фірмова назва: епікурон), олеїлполіоксіетиленовий (2) простий ефір (фірмова назва: брій 92), простий стеарилполіоксіетиленовий (2) ефір (фірмова назва: брій 72), простий лаурилполіоксіетиленовий (4) ефір (фірмова назва: брій 30), простий олеїлполіоксіетиленовий (2) ефір (фірмова назва: генапол 0-020), блок-співполімер оксіетилену і оксіпропілену (фірмова назва: санперонік) і т. д. Приклади олій включають в себе кукурудзяну олію, оливкову олію, бавовняну олію, соняшникову олію і т. д. При отриманні сполук активного інгредієнта даного винаходу в рідкій формі сполуку активного інгредієнта можна, наприклад, розчиняти в носії в рідкій формі. Приклади таких носіїв в рідкій формі включають в себе воду, розчин солі у воді, органічні розчинники і т. д. Серед носіїв переважає вода. При розчиненні до розчину можна відповідно додавати поверхнево 3 UA 108979 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 активні речовини, такі як поліетиленгліколь, що має молекулярну масу від 200 до 5000, поліоксіетилен (20) сорбітан моноолеат і т. д.; натрій карбоксиметилцелюлоза, метилцелюлоза, полівінілпіролідон, полівініловий спирт і т. д. При отриманні сполуки активного інгредієнта даного винаходу в порошковій формі розпилення можна виконувати відповідно до відомого способу. Наприклад, переважним є те, що сполуку активного інгредієнта розпилюють з лактозою, крохмалем і т. д. і перемішують з утворенням рівномірно змішаного порошку. Кількість сполуки активного інгредієнта, що міститься в терапевтичних препаратах даного винаходу, не є обмеженою і може встановлюватися в широкому інтервалі. Звичайно переважним є те, що композиція препарату містить приблизно від 1 до 70 % по масі сполуки активного інгредієнта. Способи введення терапевтичних препаратів даного винаходу специфічно не обмежені і можуть вводитися в залежності від форми лікарського засобу, віку, статі і інших станів пацієнта, хворобливих станів пацієнта і тому подібне. Наприклад, таблетки, пілюлі, розчини, суспензії, емульсії, гранули і капсули вводять перорально. Ін'єкційні препарати вводять внутрішньовенно окремо або в поєднанні з реінфузіями, такими як глюкоза, амінокислота і т. д.; і, якщо необхідно, ін'єкційні препарати вводять окремо внутрішньом'язово, внутрішньошкірно, підшкірно або інтраперитонеально. Супозиторії вводять інтраректально. Інгаляційні препарати вдихають в ротову порожнину. Дозування терапевтичних препаратів даного винаходу відповідно вибирають відповідно до вживання, віку, статі та інших станів пацієнта, хворобливих станів пацієнта і тому подібне, але звичайно дозування складає приблизно від 0,2 до 200 мг/кг маси тіла на день, звичайно виходячи із сполуки активного інгредієнта. ЕФЕКТ ВИНАХОДУ Даний винахід пропонує у високій мірі безпечний фармацевтичний препарат, який є ефективним при лікуванні захворювань, викликаних ММР-2 і/або ММР-9. Інгібітор ММР-2 і/або ММР-9 даного винаходу селективно інгібує ММР-2 і/або ММР-9. Більш конкретно, інгібітор ММР-2 і/або ММР-9 даного винаходу інгібує експресію ММР-2 і/або ММР-9. Приклади ефективних показань інгібітору ММР-2 і/або ММР-9 даного винаходу включають в себе RАs і кісткові захворювання, такі як ревматоїдний артрит, артрит, артроз, кісткове захворювання, остеопороз, кісткове пошкодження, остеоартрит, кістковий розлад обміну речовин і т. д.; запалення, такі як хвороба Крона, очне запалення, запальне кишкове захворювання, анафілаксія, синдром подразненого кишечника, бактеріальна інфекція, періодонтальне захворювання, отит, виразка, виразковий коліт, запалення слизової оболонки, пневмонія, абдомінальне запалення, цистит і т. д.; ракові захворювання, такі як лімфома, шлункова пухлина, ракове плевральне витікання рідини, раковий асцит, тверда карцинома, меланома, кісткові метастази, пухлина травного тракту, езофагеальний рак, гліома, рак ниркової клітини, астроцитома, пухлина простати, множинна мієлома, метастази, пухлина голови і шиї, саркома, рак молочної залози, пухлина головного мозку, пухлина легені, недрібноклітинний рак легені, рак ока, пухлина яєчника, гліобластома, пухлина підшлункової залози і т. д.; захворювання крові і ендокринні захворювання, такі як цукровий діабет 2 типу, інсулінонезалежний цукровий діабет, гіперфосфатемія, мієлодиспластичний синдром, цукровий діабет, лейкоз і т. д.; серцево-судинні захворювання, такі як застійна серцева недостатність, гіпертензія, атеросклероз, гострий коронарно-артеріальний синдром, васкуляризаційний розлад, рестеноз, інфаркт серця, серцево-судинні розлади, кардіопатія, серцева недостатність, аневризма аорти, діабетична нефропатія, ішемія судин головного мозку і інфаркт судин головного мозку і т. д.; очні і неврологічні порушення, такі як вікова макулярна дегенерація, пошкодження рогівки, виразка рогівки, інфекційні захворювання в офтальмологічній галузі, відчуття сухості очей, очні захворювання, неврологічне захворювання, нейродегенеративне захворювання, розсіяний склероз, діабетична ретинопатія, ретинальна макулярна дегенерація, птеригій, захворювання сльозової залози і т. д.; інфекційні захворювання, такі як інфекція ВІЛ, інфекція Clostridium botulinum, ротова інфекція, бактеріальна інфекція дихальних шляхів, інфекція Plasmodium falciparum, інфекція Сlostridium tetani, септична лихоманка, септичний шок і т. д.; респіраторні захворювання, такі як астма, захворювання респіраторної системи, легенева емфізема і т. д.; шкірні захворювання, такі як атопічний дерматит, саркома Капоші, псоріаз, вугрі, розацея, опіки шкіри, шкірне захворювання, шрам тканини, хронічна виразка шкіри і т. д.; і інші захворювання, такі як хвороба Альцгеймера, протеїнурія, епілепсія, захворювання "трансплантат проти хазяїна", пошкодження, викликане хіміотерапією, ниркове захворювання, фіброз, загоєння рани, діабетичні ускладнення, отруєння токсином, ендотоксичний шок, пошкодження головного мозку, легеневе пошкодження, анемія, біль і т. д. 4 UA 108979 C2 5 Інгібітор ММР-2 і/або ММР-9 даного винаходу виявляє істотну, високу терапевтичну ефективність особливо при легеневому фіброзі та емфіземі легенів. ПЕРЕВАЖНИЙ СПОСІБ ВТІЛЕННЯ ВИНАХОДУ Нижче представлені приклади препаратів і тестові приклади. Нижче по тексту "Сполука А" належить до 6-[2-(3,4-діетоксифеніл)тіазол-4-іл]піридин-2-карбонова кислота. 1. Приклад препарату Сполука А Авіцел (товарний знак, отриманий Asahi Kasei Corporation) Кукурудзяний крохмаль Стеарат магнію Гідроксипропілметилцелюлоза Поліетиленгліколь 6000 Рицинова олія Етанол 10 Сполуку А, Авіцел, кукурудзяний крохмаль і стеарат магнію змішували і подрібнювали. Отриману в результаті суміш формували у вигляді таблеток з використанням товкача (R 10 мм) для покриття цукром. Отримані таблетки покривали агентом плівкового покриття, який містить гідроксипропілметилцелюлозу, поліетиленгліколь 6000, рицинову олію і етанол. При цьому отримували вкриті плівкою таблетки. 2. Приклад препарату Сполука А Лимонна кислота Лактоза Дикальційфосфат Плуронік F-68 Лаурилсульфат натрію Полівінілпіролідон Поліетиленгліколь (Карбовакс 1500) Поліетиленгліколь (Карбовакс 6000) Кукурудзяний крохмаль Сухий стеарат натрію Сухий стеарат магнію Етанол 15 20 25 30 35 150 г 40 г 30 г 2г 10 г 3г 40 г 40 г 150 г 1,0 г 33,5 г 70,0 г 30,0 г 15,0 г 15,0 г 4,5 г 45,0 г 30,0 г 3,0 г 3,0 г скільки потрібно Сполуку А, лимонну кислоту, лактозу, дикальційфосфат, плуронік F-68 і лаурилсульфат натрію змішували разом. Отриману в результаті суміш просівали через сито №60. Просіяну суміш піддавали вологому гранулюванню за допомогою спиртового розчину, що містить полівінілпіролідон, карбовакс 1500 і карбовакс 6000. Якщо необхідно, додавали спирт, до отриманого в результаті порошку вологого гранулювання, який потім перетворювали в пастоподібну масу. Згодом до отриманої пастоподібної маси додавали кукурудзяний крохмаль і, крім того, операцію змішування проводили доти, доки не утворяться однорідні частинки. Отриману в результаті суміш частинок просівали через сито №10, вміщували в лоток і сушили в сушильній печі при 100 °C протягом від 12 до 14 годин. Висушені частинки просівали через сито №16. Після цього до отриманих просіяних частинок додавали сухий лаурилсульфат натрію і сухий стеарат магнію і змішували разом. Потім отриману в результаті суміш піддавали пресуванню в серцевини таблеток, що мають необхідну форму, за допомогою пристрою для формування таблеток. Отримані серцевини таблеток піддавали покриванню глазур'ю і після цього на них розпилювали тальк для запобігання абсорбції вологи. На поверхню отриманих в результаті серцевин таблеток наносили грунтове покриття. Потім наносили покриття глазур'ю на грунтове покриття достатню кількість разів так, щоб отримати таблетки для внутрішнього застосування. Щоб зробити отримані в результаті покриті таблетки повністю сферичними і гладкими, на них додатково наносили шар грунтового покриття і гладкий шар. Після цього наносили забарвлене покриття так, щоб поверхня таблетки мала необхідний колір. Покриті таблетки сушили і потім полірували, щоб тим самим отримати таблетки, які мають рівномірний зовнішній блиск. 5 UA 108979 C2 3. Приклад препарату Сполука А Поліетиленгліколь (молекулярна маса: 4000) Хлористий натрій Поліоксіетилен сорбітан моноолеат Метабісульфіт натрію Метилпарабен Пропілпарабен Дистильована вода для ін'єкцій 5 10 15 20 25 30 35 5г 0,3 г 0,9 г 0,4 г 0,1 г 0,18 г 0,02 г 10,0 мл Перераховані вище по тексту парабени, метабісульфіт натрію і хлористий натрій розчиняли приблизно в половині об'єму вищезазначеної дистильованої води при 80 °C при перемішуванні. Отриманий в результаті розчин охолоджували до 40 °C. Потім розчиняли в розчині сполуку А, потім поліетиленгліколь і поліоксіетилен сорбітан моноолеат. До отриманого розчину додавали іншу половину об'єму дистильованої води для ін'єкції, так щоб встановити розчин, що має остаточний об'єм. Отриманий таким чином розчин стерилізували, піддаючи стерилізуючій фільтрації з використанням відповідного фільтрувального паперу. Тим самим отримували ін'єкційний препарат. Тестовий приклад (модель кролика з індукованим еластазою пошкодженням легені) Тестові процедури: Кроликів розділили на три групи (n дорівнює 10 тварин/в групі). Двісті од/кг свинячої панкреатичної еластази (РРЕ) вводили інтратрахеально в легені тварин групи "Розчинник" і "Сполука А". Тваринам в групі "Симуляція" інтратрахеально вводили такий же об'єм сольового розчину замість РРЕ. Кроликів піддавали анатомуванню через 28 днів після введення РРЕ. Легеневу тканину кожного кролика фіксували в формаліні для виготовлення з цього гістологічних зрізів. За дві години до введення РРЕ кроликам перорально вводили розчинник (0,5 % трагаканту) або сполуку А (10 мг/кг) в групі "Розчинник" і "Сполука А" відповідно; з наступного дня пероральне введення розчинника або сполуки А продовжували один раз на день 5 днів на тиждень до кінця експерименту. Гістологічні зрізи імуногістохімічно забарвлювали з використанням відповідних антитіл проти ММР-2 або ММР-9. Потім під мікроскопом оцінювали ступінь експресії ММР-2 і ММР-9 і виражали у вигляді кількісного показника. Також спостерігали ступінь фібротичних змін в субепітеліальній ділянці дихальних шляхів і ступінь альвеолярної деструкції. Результат тесту У таблиці 1 підсумована експресія ММР в легенях тварин у відповідних групах. Група "Розчинник" демонструвала значно більш високі кількісні величини експресії ММР-2 і ММР-9 (обидві величини являють собою р