Пристрій для перфузії легеневої артерії при хірургічному лікуванні інфекційного ендокардиту в умовах штучного кровообігу

Реферат: Пристрій для перфузії легеневої артерії при хірургічному лікуванні інфекційного ендокардиту в умовах штучного кровообігу включає апарат штучного кровообігу. Перед кардіоплегічною зупинкою серця додатково застосовується канюля діаметром 8FR, яка з'єднана з бічним відгалуженням артеріальної магістралі контуру штучного кровообігу, виконують введення цієї канюлі в легеневу артерію, після перетиснення аорти, кардіоплегії і видалення інфікованого клапана виконують перетискання стовбура легеневої артерії, відкривається бічне відгалуження артеріальної магістралі і тим самим починають перфузію легеневої артерії артеріальною кров'ю з об'ємною швидкістю перфузії 3-5 мл/кг/хв., а після завершення хірургічної корекції на етапі герметизації порожнин серця перфузію легеневої артерії припиняють. UA 68598 U (12) UA 68598 U UA 68598 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема до кардіохірургії, і може бути використана для ефективного інтраопераційного захисту легень при хірургічному лікуванні інфекційного ендокардиту в умовах штучного кровообігу. Проведення хірургічного лікування в умовах штучного кровообігу (ШК) при інфекційному ендокардиті (IE) пов'язано з підвищенням активності системної запальної відповіді (СЗВ) і збільшенням ризику пошкодження паренхіматозних органів. При ШК реакції організму у відповідь на контакт крові з чужорідними поверхнями поєднуються з уже наявними синдромом СЗВ, пов'язаного з IE. Особливу актуальність інтраопераційний захист легень (ІЗЛ) набуває у хворих, що мають вихідне пошкодження легеневої тканини (пневмонії, абсцеси, хронічні обструктивні захворювання легень). Відомий пристрій для ІЗЛ передбачає (Jing-Hao Zheng, Zhi-Wei Xu, Wei Wang et al. Lung perfusion with Oxygenated Blood During Aortic Clamping Prevents Lung Injury. // Asian Cardiovascular and Thoracic Annals.-2004. - Vol. 12, № 1, P. 58-60): проведення перфузії легеневої артерії (ЛА) венозною або артеріальною кров'ю зі застосуванням додаткового нагнітаючого насоса апарату штучного кровообігу (АШК). Недоліком означеного пристрою для ІЗЛ є: використання додаткового нагнітаючого насоса АШК, що підвищує ризик зайвої травми формених елементів крові, невизначеність використання венозної або артеріальної крові, висока об'ємна швидкість перфузії ЛА (2530мл/кг/хв.), яка значно заважає хірургічним маніпуляціям на внутрішньосерцевих структурах. Задачею, поставленою для створення пристрою, є оптимізація ефективного інтраопераційного захисту легень при хірургічному лікуванні інфекційного ендокардиту. Поставлена задача вирішується тим, що пристрій для перфузії легеневої артерії при хірургічному лікуванні інфекційного ендокардиту в умовах штучного кровообігу включає апарат штучного кровообігу. Згідно з корисною моделлю перед кардіоплегічною зупинкою серця додатково застосовується канюля діаметром 8FR, яка з'єднана з бічним відгалуженням артеріальної магістралі контуру штучного кровообігу, виконують введення цієї канюлі в легеневу артерію, після перетиснення аорти, кардіоплегії і видалення інфікованого клапана виконують перетискання стовбура легеневої артерії, відкривається бічне відгалуження артеріальної магістралі і тим самим починають перфузію легеневої артерії артеріальною кров'ю з об'ємною швидкістю перфузії 3-5мл/кг/хв., а після завершення хірургічної корекції на етапі герметизації порожнин серця перфузію легеневої артерії припиняють. Причинно-наслідковий зв'язок між запропонованим пристроєм і технічним результатом полягає в наступному: пропонований пристрій для інтраопераційного захисту легень (ІЗЛ) виконує перфузію ЛА виключно артеріальною кров'ю через бічне відгалуження артеріальної магістралі контуру ШК безпосередньо, без використання додаткового нагнітаючого насоса, що виключає зайву травму формених елементів крові, а об'ємна швидкість перфузії ЛА складає 35мл/кг/хв., та визначається розрахунковою продуктивністю ШК і канюлі діаметром 8FR, введеної в стовбур ЛА. Пристрій ілюструється кресленням, де представлена схема перфузії ЛА артеріальною кров'ю через відгалуження артеріальної магістралі контуру ШК (канюля бічного відгалуження артеріальної магістралі введена в стовбур ЛА). Пристрій для перфузії ЛА артеріальною кров'ю при хірургічному лікуванні інфекційного ендокардиту в умовах штучного кровообігу застосовують у такій послідовності: Гепарінезація пацієнта і канюляція висхідної аорти канюлею з боковим відгалуженням. Канюляція обох порожнистих вен. Виконання кісетного шва на стінці стовбура ЛА і підведення обтураційної лігатури для його перетискання. При досягненні розрахункової продуктивності ШК виконується вимірювання об'ємної швидкості перфузії через канюлю (8FR) бічного відгалуження артеріальної магістралі. Належне значення об'ємної швидкості перфузії ЛА становить 35мл/кг/хв. Введення канюлі в ЛА перед кардіоплегічною зупинкою серця. Після перетиснення аорти, кардіоплегії і видалення інфікованого клапана, перетискається стовбур ЛА, відкривається бічне відгалуження артеріальної магістралі, і тим самим починається перфузія ЛА. При виконанні хірургічних маніпуляцій в ділянці задньої стулки мітрального клапана можливо періодичне припинення подачі крові в ЛА у зв'язку з підвищеним поверненням крові з легеневих вен та погіршенням візуалізації операційного поля. На етапі герметизації порожнин серця перфузія ЛА припиняється. Критеріями ефективності дії пристрою для ІЗЛ мають бути: зниження частоти виникнення ознак гострого пошкодження легень, скорочення частоти виникнення післяопераційних легеневих ускладнень, збільшення індексу оксигенації, скорочення загальної тривалості ШВЛ на 30 %, зменшення вираженості гістологічних ознак пошкодження легень. Пристрій ілюструється таким прикладом його застосування. 1 UA 68598 U 5 10 15 20 25 30 35 Пацієнт П., 24р., Історія хвороби № 3375, був госпіталізований в НІІССХ АМН Україні зі скаргами на задуху, серцебиття, болі в області серця при незначному фізичному навантаженні, набряки нижніх кінцівок. Тривалість захворювання склала 3 місяці. Після лікування двосторонньої пневмонії настало збільшення інтенсивності задишки та серцебиття. Виражене погіршення стану відзначає за 2 місяці до госпіталізації в НІІССХ АМН України, коли на тлі антибіотикотерапії з'явилося кровохаркання. Проводилось ехокардіографічне дослідження, при якому були виявлені масивні вегетації на тристулковому клапані і виражена регургітація. При рентгенологічному дослідженні виявлена двостороння абсцедуюча пневмонія з переважним ураженням нижньої долі лівої легені. Посіви крові виявили наявність епідермального стафілокока. Пацієнту було виконано оперативне лікування - протезування тристулкового клапана. Проводилася гепарінезація пацієнта, канюляція висхідної аорти канюлею з боковим відгалуженням, канюляція обох порожнистих вен. Виконувався кісетний шов на стінці стовбура ЛА і підведення обтураційної лігатури для його перетискання. При досягненні розрахункової продуктивності ШК відбувалося вимірювання об'ємної швидкості перфузії через канюлю (8FR) бічного відгалуження артеріальної магістралі. Об'ємна швидкість перфузії ЛА складала 250 мл/хв. Канюля в ЛА вводилася перед кардіоплегічною зупинкою серця. Після перетиснення аорти, кардіоплегії і видалення інфікованого тристулкового клапана перетискався стовбур ЛА, відкривалося бічне відгалуження артеріальної магістралі і починалася перфузія ЛА. Виконувалась імплантація штучного клапана серця (St. Jude №29) в тристулкову позицію. Під час ШК проводилася низькочастотна ШВЛ (5 дихальних циклів на хвилину). На етапі герметизації порожнин серця перфузія ЛА припинялася. На момент екстубації індекс оксигенації в порівнянні з вихідним збільшився на 25 %. Післяопераційний період протікав з позитивною динамікою. Зменшилася вираженість клінічних, рентгенологічних ознак запального процесу в легенях. Всього виконано 43 операції при IE клапанів серця із застосуванням даного пристрою для перфузії ЛА артеріальною кров'ю через канюлю (8FR) бічного відгалуження артеріальної магістралі контура АШК. Післяопераційний період у даних пацієнтів протікав з позитивною динамікою зменшення вираженості клінічних, рентгенологічних та гістологічних ознак пошкодження легень. Технічний результат: 1. Застосування даного пристрою дозволяє оптимізувати інтраопераційний захист легень при хірургічному лікуванні IE. 2. Даний пристрій дозволяє проводити перфузію ЛА виключно артеріальною кров'ю за допомогою бічного відгалуження артеріальної магістралі контуру ШК. 3. Нагнітання артеріальної крові в ЛА проводиться без використання додаткового насоса ШК, що запобігає зайвому травмуванню формених елементів крові. Об'ємна швидкість перфузії ЛА складає 3-5 мл/кг/хв., досягається введенням канюлі діаметром 8FR, при необхідності збільшення об'ємної швидкості перфузії ЛА використовуються канюлі діаметрами 10 FR та 12 FR. 40 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 45 50 Пристрій для перфузії легеневої артерії при хірургічному лікуванні інфекційного ендокардиту в умовах штучного кровообігу, який включає апарат штучного кровообігу, який відрізняється тим, що перед кардіоплегічною зупинкою серця додатково застосовується канюля діаметром 8FR, яка з'єднана з бічним відгалуженням артеріальної магістралі контуру штучного кровообігу, виконують введення цієї канюлі в легеневу артерію, після перетиснення аорти, кардіоплегії і видалення інфікованого клапана виконують перетискання стовбура легеневої артерії, відкривається бічне відгалуження артеріальної магістралі і тим самим починають перфузію легеневої артерії артеріальною кров'ю з об'ємною швидкістю перфузії 3-5 мл/кг/хв., а після завершення хірургічної корекції на етапі герметизації порожнин серця перфузію легеневої артерії припиняють. 2 UA 68598 U Комп’ютерна верстка Н. Лисенко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3