Гідрогелева композиція для лікування ран в умовах швидкої допомоги і служби порятунку

Реферат: Винахід належить до галузі медицини та стосується гідрогелевої композиції для лікування ран в умовах швидкої допомоги і служби порятунку, яка включає компоненти при наступному співвідношенні, мас. ч.: полівініловий спирт 40,0-45,0 карбоксиметилцелюлоза 15,0-15,5 UA 108097 C2 (12) UA 108097 C2 діоксидин лідокаїн амінокапронова кислота карбамід хітозан декстрину сульфат йодофор-діальдегід КМЦ проксанол 268 пластифікатор 1,0-1,5 2,5-4,5 0,5-1,5 0,05-0,1 20,0-25,0 0,5-0,55 10,0-10,5 0,5-1,0 4,0-4,5. UA 108097 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Винахід належить до охорони здоров'я і стосується матеріалів, що використовують в медицині як полімерні ранозахисні пов'язки та покриття з поверхнею, модифікованою різними типами полімерного композиту для забезпечення біосумісності та високого рівня захисту від інфекційного ураження при застосуванні в практичній хірургії для лікування інфікованих, опікових, гнійних ран та інш. ранових поверхонь з різним ступенем ексудації і площею ураженої поверхні в умовах швидкої допомоги і служби порятунку, і способів їх отримання. Основні вимоги до групи лікарських засобів для місцевого лікування ранового процесу в екстремальних умовах швидкої допомоги і служби порятунку - екстрена гемостатична та ранозагоювальна дія, широкий спектр антимікробної дії, місцевоанастезуючий ефект, дренуюча основа, яка здатна поглинати ексудат до 350-600 %, добре розтікання по рановій поверхні, змочування її і проникнення в ранові порожнини, інгібіція протеолітичних ферментів для запобігання вторинному некрозу [1-5]. В даний час широко відомі методи лікування ураження шкіри, таких як опіки, рани різної етіології, шляхом нанесення препаратів полімерних гелів як засобів управління рановим процесом, що мають терапевтичний ефект [6-10]. Полівініловий спирт (ПВС) відомий як один з найширше вживаних в медицині синтетичних полімерів завдяки нетоксичності і антигенності, а наявність в його макромолекулі гідроксильних груп, як і в разі целюлози, створює передумови для утворення ковалентних і водневих зв'язків, а також комплексів з компонентами біологічної системи у складі полімерних гідрогелів з плівкоутворюючими властивостями з метою надання їм атравматичності, антимікробних та лікувальних властивостей [11-15]. У зв'язку з цим, створення гідрогелів, які містили б фрагменти полівінілового спирту для використання їх у медичних цілях, а саме, в перев'язувальних матеріалах для лікування інфікованих, опікових, гнійних ран в умовах швидкої допомоги і служби порятунку є актуальним завданням. Відомий лікарський препарат (патент РФ № 2130312 "Лечебный препарат, обладающий бактерицидным и вирулицидным действием - Йодомидол", А61K33/18, А61K33/00, опубл. 1999 г.). Пропонований антимікробний, антивірусний лікувальний препарат містить як активну речовину йод, йодид калію або натрію, синтетичний водорозчинний полімер, а також природні полімери, моно- і олігосахариди. Важливим є введення до складу мікроелементів, необхідних для нормальної життєдіяльності організму. Недоліком цього препарату є те, що він може застосовуватись лише у вигляді ін'єкцій, але застосування в практичній хірургії для лікування ран в умовах швидкої допомоги і служби порятунку обмежене. Відомий також лікарський препарат(патент РФ № 2184571 "Препарат пролонгированного антимикробного действия", A61L15/44, А61K47/32, А61K47/38, А61Р31/00, опубл. 2002 г.), виконаний у вигляді плівки з розчину наступного складу, мас. %: полівініловий спирт (ПВС) 60,070,0, гліцерин 20,0-30,0, карбоксиметил-целюлоза (КМЦ) 2,0-4,0, зшиваючий агент 2,0-3,0, лікарська речовина 0,1-1,0, вода - до 100 %. Недолік композиції - наявність у її складі гліцерину і великої кількості води, що знижує її ефективність при гнійно-деструктивних процесах а також відсутність знеболюючих і гемостатичних компонентів. Цей препарат для лікування ран містить антимікробну речовину з групи препаратів, які містять як діючу речовину йод для надання антимікробного спектра дії проти патогенних мікроорганізмів, і призначений для застосування в акушерстві і гінекології. Для застосування в практичній хірургії і для лікування ран в умовах швидкої допомоги і служби порятунку тривалий термін експозиції і терапевтичні властивості плівки на ранах різної етіології не відповідають умовам експозиції пов'язки в екстремальних умовах. Відомий лікарський препарат гелю [патент України А № 70903 "Гідрогелева композиція на основі кополімерів хітозану, полівілового спирту та декстрану для лікування ран (2012): A61L15/28, A61L15/22], із складом, мас. %: полівініловий спирт - 80,0-95,0; хітозан - 1,0-8,0; декстрану сульфат - 0,2-0,35; йодофор-діальдегід КМЦ - 0,5-2,0; пластифікатор - 1-2; органічна кислота - 2-3,5. Пропонована гідрогелева композиція для лікування ран застосовується у вигляді плівки на основі кополімерів хітозану, полівінілового спирту та декстрану, містить хітозан у вигляді солі органічної кислоти, висадженої з оцтової або молочної кислоти, забезпечує відсутність інфекційної враженості, термін експозиції плівки на рані 3-5 діб. Для застосування в практичній хірургії відсутність гемостатичних та анестезуючих властивостей, необхідного пролонгованого терміну експозиції пропонованої гідрогелевої композиції плівки на ранах різної етіології не відповідає умовам експозиції пов'язки в екстремальних умовах швидкої допомоги і служби порятунку. Крім того, вказані пов'язки і композиції протипоказані до вживання на рясно ексудуючих ранах. Вони не здатні попередити вторинні деструктивні явища і ранові ускладнення, пов'язані з крововтратами та больовими синдромами, з накопиченням в рані 1 UA 108097 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 агресивних продуктів обміну: вільних радикалів, протеолітичних ферментів, які викликають вторинне пошкодження тканин і призводять до повільнішого загоєння ран. Найбільш близьким за лікувальними властивостями до винаходу, що заявляється, є препарат гелю [Патент RU РФ № 2 331 444 "Повязка для лечения ран" МПК-7 (2008): A61L15/44, A61L15/22, A61F13/15, А61K31/17], який містить ПВС і виготовлений у формі еластичної плівки. Препарат отримують шляхом полімеризації складу, що містить, мас. %: ПВС 44,0-99,0; глутаровий альдегід 0,001-10,0; пластифікатор 0,5-20,0; біологічно активну сполуку 0,01-30,0. Недоліком даного препарату є те, що він не забезпечує лікування рясно ексудуючих, інфікованих, опікових, гнійних ран в умовах швидкої допомоги і служби порятунку; має невисоку адсорбуючу здатність плівки (50-100 %); у нього відсутні гемостатичні та анестезуючі властивості; некероване видалення ранового відокремлюваного сорбуючим шаром пов'язки зумовлює часту зміну пов'язок; низька міцність пов'язки у вологому стані, що спричиняє порушення цілісності пов'язки і створює вірогідність викиду ранового відокремлюваного з пов'язки в ранову зону; фрагментованість пов'язки в результаті її лізису при термінах експозиції пов'язки на рані до 2-4 діб; повне вилучення плівки можливе лише при використанні на відносно сухих ранах. Зразки пов'язок для лікування ран заявлених в цьому патенті наведених вище складів мають товщини 25-100 мкм. Крім того, препарат пропонується для застосування в багатошарових пов'язках в якості шару, прилеглого до рани для надання атравматичних властивостей. Про забезпечення необхідних сорбційних та дренуючих властивостей, паропроникності пов'язок не зазначено. Крім того, відомості про особливості терапевтичного виходу лікарських препаратів з гелю та властивості, які відповідають основним вимогам до групи лікарських засобів для місцевого лікування ранового процесу в екстремальних умовах швидкої допомоги і служби порятунку відсутні. Лікувальна дія пропонованого гелю для ран різної етіології, в тому числі, інфікованих, опікових, гнійних ран в екстремальних умовах швидкої допомоги і служби порятунку не забезпечується. В основу винаходу поставлена задача створення ефективного гелевого препарату для лікування ран в екстремальних умовах, в умовах швидкої допомоги і служби порятунку, у тому числі після термічних і хімічних опіків, створення умов для неускладненого перебігу ранового процесу. Препарат повинен забезпечувати: атравматичність; своєрідний лікувальний ефект завдяки особливостям десорбції з плівки біологічно активних речовин; прозорість; регульовану адсорбуючу здатність (від 200 % до 500 %); мембранний ефект - регульовану паропроникність; своєчасне вилучення ранового відокремлюваного; пластичність, що забезпечує повне моделювання з рановою поверхнею; високу міцність у вологому стані рівномірну лікувальну дію на рану за всією її площею; експозицію плівки на рані впродовж - від 1 год. до 1 доби; формостійкість плівки. Поставлена задача вирішується тим, що розробка складу, який забезпечує широкий асортимент пов'язок для ефективного використання за різними показниками в екстремальних умовах, в умовах швидкої допомоги і служби порятунку для лікування чистих, інфікованих, гнійних ран, в тому числі після термічних і хімічних опіків, з різним ступенем ексудації і площею ураженої поверхні. Використання винаходу що заявляється, дозволить отримувати наступні технічні і лікувальні результати: розширити спектр біологічної активності, запобігти травматичній дії на рану, запобігти інфекційному ураженню ран, запобігти крововтраті, усунути больовий синдром рани, мати екстремальні дренуючи властивості по сорбції ранової рідини і забезпечити необхідний парогазообмін для ран, зберігати цілісність і високу міцність при експозиції на рані і маніпуляціях під час перев'язок, забезпечити пластичність у повітряно-сухому стані, що покращує моделювання на рановій поверхні. Вказані технічні і лікувальні результати при застосуванні гідрогелевої композиції, що заявляється, досягаються за рахунок того, що пов'язка для лікування ран містить ПВС, 2 UA 108097 C2 5 карбоксиметилцелюлозу (КМЦ), зшиваючий агент - йодоформ-діальдегід КМЦ, пластифікатор, біологічно активні речовини, лікарські сполуки. Особливість винаходу полягає в тому, що пов'язка із гідрогелевої композиції містить ПВС з молекулярною масою до 145 кДа при вмісті ацетильних груп 0,05-2,0 % і додатково містить КМЦ і пластифікатор при наступному складі компонентів, мас. %: полівініловий спирт (ПВС) пластифікатор карбоксиметилцелюлоза (КМЦ) зшиваючий агент йодоформ-діальдегід КМЦ лікарську речовину біологічно активну сполуку допоміжні речовини 10 15 20 25 30 35 40 45 50 40,0-45,0 4,0-4,5 15,0-15,5 10,0-10,5 8,0-23,5 20,0-25,0 0,5-1,5. Використаний йодофор [16] - один з найбільш активних антимікробних засобів, що надає швидку бактерицидну і віруліцидну дію на грампозитивні і грамнегативні бактерії і позитивну імуномодулюючу дію. Лікувальний ефект (протизапальний, некролітичний, що загоює) при іммобілізації біологічно активних речовин в структуру заявленої композиції забезпечується особливостями десорбції з плівки лікувальних компонентів в ранове середовище. Як пластифікатор гідрогелева пов'язка, що заявляється, містить гліцерин або пропіленгліколь 4-4,5 %. Як лікарські і біологічно активні сполуки композиція включає сполуки з наступного ряду: антибактеріальний препарат - діоксидин- 1,0-1,5 %, з вираженою дією щодо грамнегативної і грампозитивної, аеробної та анаеробної, спороутворюючої і аспорогенної мікрофлори (синегнійної палички, стафілококів, стрептококів, клостридій, бактероїдів, пептококів та ін.), антивірусний агент - полімерний йодоформ-діальдегід КМЦ - 10-10,5 %, анальгетик лідокаїну гідрохлорид - 2,5-4,5 %, біологічно активні стимулятори процесу регенерації - хітозан, природні полісахариди і моносахариди (декстрану сульфат, глюкозу)- 20,0-25,0 %. Хітозан використовується з мірою деацетилювання 87-92 %, молекулярною масою (ММ) - 75 кДа. Як розчинник хітозану використовується органічна кислота - оцтова або молочна, що дозволяє забезпечити отримуваному гелю додатковий лікувальний ефект. Як біологічно активну добавку в складі композиції хітозану використовується декстрану сульфат [17], який стимулює регенерацію тканин при загоєнні ранових поверхонь і заліковує рани краще, ніж гель з хітозану або лише полісахариду. Як біоактивні компоненти гідрогелева композиція для лікування ран також містить речовини антиоксидантної, антиферментної, гемостатичної і некролітичної активності. Як антиферментний і гемостатичний компонент до складу композиції введена ɛамінокапронова кислота з концентрацією 2,0-6,0 %, сприяюча пригніченню в рані активності протеолітичних ферментів, що викликають вторинне пошкодження клітин, і також завдяки вираженим гемостатичним властивостям, швидкій зупинці капілярної кровотечі [18-22]. Амінокапронова кислота надає специфічну кровоспиняючу дію при кровотечах, пов'язаних з підвищенням фібринолізу. Має антиалергічну дію. Препарат малотоксичний. Як некролітичний компонент гідрогелева композиція, що заявляється, містить карбамід з концентрацією 0,055,0 %. Загальний вміст лікарських і біологічно активних компонентів в композиції складає від 28,0 до 42,0 %, що дозволяє запобігати запальним процесам в рані і сприяє повноцінній її епітелізації. Лікарські і біологічно активні інгредієнти в композиції для лікування ран присутні в співвідношенні, мас. % (табл. 1). Такий склад запобігає інфекційному ураженню ран, забезпечує лікувальний ефект і попереджає вторинні деструктивні явища і ранові ускладнення. Поставлена задача вирішується тим, що так само, як прототип, пов'язка для лікування ран є плівкою на основі ПВС, що включає, на відміну від прототипу - КМЦ, а як полімерний зшиваючий і йодофорний реагент діальдегід КМЦ, 20 кДа, який отримується окисленням Na-КМЦ перйодатом натрію з концентрацією 0,5 М і рН 4,2, що також забезпечує антисептичні властивості за рахунок особливостей комплексів йоду з високополімерами: більш широкий антимікробний і віруліцидний спектр дії у порівнянні з антибіотиками і сульфаніламідами, повна відсутність стійких до йодполімерних комплексів штамів мікроорганізмів, відсутність припікаючої, подразнюючої і токсичної дії як на окремі тканини і органи, так і на організм людини в цілому[16]. як біологічно активні добавки в складі композиту ПВС використовуються природні 3 UA 108097 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 полісахариди і моносахариди (хітозан, декстрану сульфат, глюкоза), які біологічно активні в стимуляції регенерації тканин при загоєнні ранових поверхонь. В пропонованому технічному рішенні показано підвищення ефективності лікарських засобів шляхом підвищення антимікробної активності, яка забезпечується за рахунок присутності в лікарському гелевому препараті-плівці карбоксиметилцелюлози (КЦМ) і полімерного зшиваючого агента - діальдегіду КМЦ, завдяки тому, що карбоксиметилцелюлоза забезпечує адсорбцію лікарської речовини і регулює швидкість її виходу із структури плівки і підвищує тим самим антимікробну активність препарату, а зшиваючий агент забезпечує механічну міцність плівки при збереженні її високої еластичності. Використання полівінілового спирту як плівкоутворюючого полімеру дозволяє досягти декількох технічних ефектів: пластичності, що забезпечує необхідне моделювання ранової поверхні; високої міцності; формостійкості; прозорості, яка робить можливим візуальний контроль за перебігом ранового процесу без видалення пов'язки; можливості збереження оптимального вологого середовища для процесу загоєння рани. Молекулярна маса використаного ПВС складає 145 кДа, вміст ацетильних груп 0,05-2,0 %. Використання ПВС з вказаною молекулярною масою дозволяє розширити кількісний інтервал присутності пластифікатора - гліцерину або пропіленгліколю і полімерного зшиваючого реагента - діальдегіду КМЦ. Пластифікатор забезпечує пластичність гелевої плівки у повітряно-сухому і вологому стані впродовж зберігання. Використання як зшиваючого реагенту діальдегіду КМЦ дозволяє забезпечити адсорбуючу здатність плівки від 200 % до 500 % і забезпечує 2 регульовану паропроникність на рівні 5,95-9,9 мг/см за годину. Для додаткового впливу на структуру гелевої пов'язки (надмолекулярну і морфологічну) і її фізико-механічні і біологічні властивості вводиться допоміжна речовина - проксанол 268. Біологічно активні речовини та допоміжна речовина забезпечують формування системи взаємопроникних пор і мембранний тип паропроникності. Переважна товщина пов'язки для лікування ран складає 450 мкм - 1,5 мм і може змінюватись залежно від конкретного призначення. Дослідження функціональних властивостей біологічно активних гелеутворюючих перев'язувальних засобів здійснювались за наступними параметрами: 1. Формостійкість при насиченні гелеутворюючих перев'язувальних засобів рідкими середовищами або структурну міцність при набуханні гелевих пластин визначалась шляхом виміру площі основи 0,1 г гелевої пластини до і після її насичення модельною рідиною. 2. Сорбційна здатність при однобічному контакті з водою і модельними середовищами; Як модельна рідина використовувався фізіологічний розчин. Сорбційна здатність визначалась підвантаженням води або модельної рідини відносно первинної маси гелевої пластини. 3. Швидкість змочування визначалась за ГОСТ 9412 шляхом фіксації за допомогою секундоміра за часом повного насичення гелевої пластини модельною рідиною 4. Швидкість дренування та паропроникність зразків визначалась за дещо модифікованою методикою ГОСТ 938.17, шляхом встановлення кількості рідини що випаровується через товщу набряклого сорбенту за одиницю часу. Метод визначення паропроникності за ГОСТ 938.17-70 полягає в створенні різниці в пружності пари води по обидві сторони випробовуваного зразка і встановленні кількості пари води, що пройшла через одиницю площі зразка за одиницю часу. Для оцінки показників відносної паропроникності визначалось відношення маси пари води, яка пройшла крізь випробуваний зразок, до маси пари води, яка пройшла через вільний отвір стакана приладу при тих же умовах. Для оцінки дренуючої здатності визначалась рівноважна ступінь набухання гелевої пластини (найбільша абсорбція води або модельної рідини випробовуваною гелевою пластиною) за відношенням різниць мас зразків максимально набухлого та сухого до максимально набухлого відповідно, г. Підготовка зразків до випробувань проводилась за ГОСТ 9412, ГОСТ 938.17, ГОСТ 938.1270 і ГОСТ 938.14-70, ГОСТ 938.15-70. Також використовувались: ГОСТ 22900-78 "Шкіра штучна і плівкові матеріали. Методи визначення паропроникності і вологопоглинання"; ГОСТ 8973-77 "Шкіра штучна м'яка. Метод визначення повітропроникності". 5. Кінетика виходу лікарських препаратів з перев'язувальних засобів визначалась методом спектрофотометрії в видимій і УФ ділянці з робочим діапазоном 200-909 нм за допомогою 4 UA 108097 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 динамічної та статичної моделі десорбції антимікробних речовин для створення високого та типового градієнтів концентрацій. Наважка зразка поміщалась в кювету, заливалась фізіологічним розчином (модуль 100) і інкубувалась протягом певного часу, в контрольну кювету поміщалась така ж кількість дистильованої води.; потім методом спектрофотометрії аналізувалась концентрація речовини в розчині. За отриманими даними будувався графік кінетичних кривих десорбції в координатах (Десорбція-конц)/(Почат. Конц) у % - час (цикли десорбції по 30 хв. в статичній моделі), в динамічній моделі вимір проводився через проміжки часу по 30 хв. до тих пір, поки значення не ставали стабільними). Для встановлення максимально можливої кількості десорбованої антимікробної речовини у ряді випадків використовувалась динамічна модель. Кінетика десорбції з матеріалів антимікробних речовин в основному задовільно корелювала з рівнем активності, що проявляється. 6. Антимікробна активність визначалась за методом агарових пластин згідно з "Методичними рекомендаціями за лабораторною оцінкою антимікробної активності перев'язувальних матеріалів, що містять лікарські препарати" № 28-6/32 від 18.11.83., а також [23,24]. При аналізі антимікробної активності гелів, що вивчалися, відмічались характер антимікробної дії заявлених ранових покриттів по відношенню до основних збудників гнійної хірургічної інфекції: St.aureus, Ps.aeruginosa, E. Coli. 7. Біологічні випробування на лабораторних тваринах. Вивчення лікувальної дії пов'язок гелів різних модифікацій проводилось на білих щурах лінії "Вістар". З врахуванням композиційного складу пов'язок гелів і передбачуваної сфери їх застосування. Випробування проводились на моделях штучного операційного гнійного ранового враження і опікового враження (350 °C). Фізико-хімічні властивості гідрогелевої композиції, що заявляється, залежать від її складу і ілюструються прикладами, зведеними в таблицю 2. Для всіх наведених прикладів гелевих матеріалів формостійкість і цілісність знаходиться в межах 8-12 % тобто вони не руйнуються на поверхні рани. Як видно з наведених прикладів, наявність у складі зразків гідрогелевої композиції місцевого анестетика лідокаїну та гемо статика - амінокапронової кислоти практично не впливає на сорбційну активність та швидкість змочування композиції. Швидкість дренування усіх складів композиції практично залишається на 2 одному рівні і знаходиться в межах від 12,0 до 14,2 мг/см /год., що підтверджує властивість біологічно активних гелеутворюючих перев'язувальних засобів створювати в рані нормальний парообмін. За результатами дослідження кінетики виходу лікарських препаратів (лідокаїну, діоксидину і ɛамінокапронової кислоти, карбаміду, йодофору) із зразків гелевої композиції встановлено, що повний вихід анестетика, антисептика, гемостатика та некролітичного компонента з композиції проходить впродовж 24 годин, при цьому до 65-70 % препаратів виходить в першу годину. Дослідження кінетики сорбції гелевими зразками води і фізіологічного розчину показує, що базове поглинання модельних рідин здійснюється у перші дві години і далі продовжується монотонно впродовж доби до повного насичення. Антимікробні властивості гідрогелевої композиції, що заявляється, наведені в таблиці 3. Аналіз антимікробної активності зразків гідрогелевої композиції, що заявляється, і склад яких наведений в таблиці 2 (приклади 1, 2, 3, 4) показує, що їх використання як біодеградуючого ранового покриття дозволяє знешкоджувати такі основні збудники гнійної хірургічної інфекції як St. aureus, Ps. aeruginosa, E. Coli. Оцінка порівняльної антимікробної активності показує, що наявність в гелевих зразках комплексу біологічно активних складових надає їм підвищену ефективність. Результати досліджень фізико-хімічних властивостей дозволили зробити висновок, що гелеві ранові покриття, що заявляються, мають достатню пластичність, паропроникність, високу сорбційну властивість. Перетворюючись на поверхні рани в гелеподібну структуру, ранові покриття забезпечують підтримку вологого стану і постійної температури на поверхні рани, а анестетики - повноцінне тривале знеболювання, антиферментний і гемостатичний компонент ε-амінокапронова кислота сприяє швидкій зупинці капілярної кровотечі [1, 4, 5]. Такі властивості гелевої композиції, що заявляється, дозволяє використовувати її для швидкого загоєння ран, а багаточисельні біологічно активні речовини (ростові чинники, цитокіни і ін.), що містяться в рановому ексудаті самі по собі беруть участь в рановому процесі і мають регулюючу активність. При звичайних методах лікування ексудат вилучається і ці речовини не беруть участь в рановому процесі. Якщо на рани накладати гелі, пропоновані в даному винаході, ростові чинники і цитокіни утримуються усередині гідрогелю, стабілізуються і згодом проявляють свою дію, що сприйнятливо позначається на перебігу репаративних процесів. 5 UA 108097 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 Наявність антимікробної активності в композиціях забезпечує очищення ран і захищає їх від вторинного інфікування. Лікувальний ефект (протизапальний, некролітичний, загоювальний і ін.) при іммобілізації біологічно активних речовин в структуру композиції, що заявляється, забезпечується десорбцією лікувальних компонентів в середовище гнійного і опікового ураження. При випробуваннях на лабораторних щурах на ранах гнійного і опікового враження початковий ефект знеболювання спостерігається в термін від 30 сек. до 10 хвилин, зупинки капілярної кровотечі - в термін від 40 сек. до 5 хвилин при контролі 350 сек. Випробування на лабораторних щурах показали, що пов'язки для лікування ран не мають токсичності, не мають місцевоподразнюючої дії, зберігають цілісність і формостійкість при експозиції на ранах, забезпечують ефективний захист ранових поверхонь від інфекційного, гнійного і опікового враження. Використання в медичній практиці швидкої допомоги і служби порятунку винаходу, що заявляється, дозволить здійснювати лікування інфікованих, гнійних, опікових ран з різним ступенем ексудації і площею ураженої поверхні, а також надавати необхідну лікувальну допомогу залежно від об'єктивного стану рани. Гідрогелева композиція, що заявляється, має значні переваги в порівнянні з відомими композиціями того ж призначення. Як видно з даних, наведених у таблицях 1, 2, 3 гідрогелева композиція і плівки, що формуються з неї за рахунок складу, мають наступні властивості: абсорбують рановий ексудат і бактерійні токсини; забезпечують оптимальне вологе середовище в рані; забезпечують газообмін рани; забезпечують знеболювання рани та запобігають крововтраті; не руйнуються на поверхні рани; не викликають алергічних реакцій. Висновки: Гідрогелева композиція, що заявляється, і гелеві плівки, що формуються з неї і використовуються як пов'язки на рани, захищають тканини інфікованих, опікових, гнійних ран від висушування і травмування, сприяють лізису некротичних тканин, а також забезпечують дренаж рани за рахунок достатньої паропроникності і високої адсорбуючої здатності (від 200 % до 500 %). Основними сприйнятливими властивостями гідрогелевої композиції і плівок, що формуються з неї є: запобігання травматичній дії на рану; надійний захист рани від зовнішньої інфекції; створення на рані вологого середовища, оптимального для первинних лікувальних дій; екстрений початковий ефект: знеболювання спостерігається в термін від 30 сек. до 10 хвилин, зупинки капілярної кровотечі - в термін від 40 сек. до 5 хвилин, лізису некротичних мас на ранах гнійного і опікового враження - в термін від 5 до 10 хвилин; початкова експозиція гелевих плівок в вигляді пов'язок на рані протягом терміну - від 1 год. до 1 доби. Таблиця 1 Лікарські і біологічно активні інгредієнти, допоміжні речовини Антивірусний компонент - йодофор Антимікробний компонент - діоксидин Антиферментний і гемостатичний компонент - ε-амінокапронова кислота Некролітичний компонент - карбамід Біодеградуючі полімери - хітозан, декстрану сульфат, глюкоза Анальгетик - лідокаїну гідрохлорид Допоміжні речовини - проксанол 268 6 Склад, мас. % 10,0-10,5 1,0-1,5 0,5-1,5 0,05-0,1 20,0-25,0 2,5-4,5 0,5-1,5 UA 108097 C2 Таблиця 2 Склад і фізико-хімічні властивості отриманих гелевих матеріалів Приклад 1 2 3 4 Склад гідрогелевої композиції (мас. %), з Адсорбуюча якої формується здатність по воді, плівка з лікувальними % властивостями Полівініловий спирт 45,0; КМЦ - 15,0; ацетат хітозану 20,0; декстрану сульфат 0,5; діальдегід КМЦ 10,0; 200,0 % гліцерин - 4,0; діоксидин - 1,0; лідокаїн - 2,5; карбамід - 0,05; проксанол 268-0,5; амінокапронова кислота - 0,5 Полівініловий спирт 40,0; КМЦ - 15,0; ацетат хітозану-25,0; декстрину сульфат 0,5; діальдегід КМЦ 10,0; гліцерин-4,0; 250,0 % діоксидин - 1,0; лідокаїн - 2,5; карбамід - 0,1; проксанол 268-0,5; амінокапронова кислота-1,5 Полівініловий спирт 45,0; КМЦ - 15,0; лактат хітозану - 20,0; декстрину сульфат 0,5; діальдегід КМЦ 10,0; пропіленгліколь 400,0 % - 4,0; діоксидин-1,0; лідокаїн - 2,5; карбамід - 0,05; проксанол 268-0,5; амінокапронова кислота - 0,5 полівініловий спирт 40,0; КМЦ- 15,0; лактат хітозану-25,0; декстрану сульфат 0,5; діальдегід КМЦ 10,0; пропіленгліколь 500,0 % - 4,0; діоксидин - 1,0; лідокаїн-2,5; карбамід - 0,1; проксанол 2680,5; амінокапронова кислота - 1,5 Мембранний Швидкість ефект змочування по паропроникність воді, сек. мг/см2/год. Швидкість дренування, мг/см2/год. 10,0 сек Товщина гелевої плівки 450±10 мкм 5,95 мг/см2/год. 13,0±1,0 мг/см2/год. 30,0 сек. Товщина гелевої плівки 850±10 мкм 7,9 мг/см2/год. 12,0±0,7 мг/см2/год. 40,0 сек. Товщина гелевої плівки 950±10 мкм 8,5 мг/см2/год. 12,2±1,0 мг/см2/год. 70,0 сек. Товщина гелевої плівки 1,5 мм 9,5 мг/см2/год. 14,2±1,0 мг/см2/год. Таблиця 3 Порівняльна оцінка антимікробної активності дренуючих гелевих зразків Приклад 1 2 3 4 Зона затримки росту мікрофлори в мм Ps. aeruginosa 26 24 25 24 St. aureus 7 15 10 11 7 Е. Coli 34 41 38 37 UA 108097 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Джерела інформації: 1. Васильєва Т.С., Щербаков И.В., Высоцкий И.А., Паулина М.М., Костин Ю.А. Оказание первой медицинской помощи в экстремальных ситуациях. 2. Назаренко Г.И., Сугурова И.Ю., Глянцев С.П. Рана. Повязка. Больной. - М.: Медицина, 2002. - с. 148-155. 3. Денисенко В.В. Роль и место тактики многоэтапного хирургического лечения раненых на этапах медицинской эвакуации// Автореферат дисс. Канд.мед.наук: 14.01.17/ Воен.-мед. акад. СПб, 2010. - 23 с. 4. Современное состояние и перспективы развития зарубежного рынка лекарственных средств противоожогового и ранозаживляющего действия. -М.: Медбиомаркетинг, 1999. - С. 51. 5. Адамян А.А., Добыш С.В., Кочергина Л.Д. и др. Сорбционно-апликационная терапия раненых в условиях оказания медицинской помощи при катастрофах // Медицина катастроф:Междунар. конф.: Тез. докл. - М., 1990. - С. 155. 6. Biomaterials Science. / Eds. By B.D.Ratner e.a., Acad. Press, 2004. 7. Штильман М.И. Полимеры медико-биологического назначения. Москва: Академкнига, 2006. - 309 с. 8. Искаков P.M. и др. Полимерные биоматериалы. - ИХН: Алматы, 2006. - 273 с. 9. Сулейменов И.Э. и др. Полимерные гидрогели в фармацевтике: физико-химические аспекты. ИХН: Алматы - Санкт-Петербург, 2004.-210 с. 10. Добыш С.В. Разработка и изучение поколения перевязочных средств на основе модифицированных полимерных материалов: Автореф. дис… д-ра тех. наук. Москва, 1999. - 68 с. 11. Николаев А.Ф., Мосягина Л.П. Поливиниловый спирт и сополимеры винилового спирта в медицине // Пласт. массы. - 2000. - № 3. - С. 34-42. 12. Кильдеева Н.Р., Трусова С.П., Пилевская Н.С, Вирник А.Д. Свойства композиций на основе поливинилового спирта, содержащих биологически активные вещества, и пленок из них // Хим. волокна. - 1994. - № 2. - С. 23-24. 13. Алексеев А.А., Бобровников А.Э., Крутиков М.Г., Пучкова Л.С., Мамагов Е.Е., Махмутов Ф.А., Козлова Е.В. Применение раневых покрытий для лечения ожоговых ран // Российский медицинский журнал. - 2004. - № 1. 14. Лопатин В.В., Аскадский А.А. Полиакриламидные гидрогели в медицине. - М.: Науч. мир, 2004. - 264 с. 15. Ефименко Н.А., Гучев И.А., Сидоренко СВ. Инфекция в хирургии. Фармакотерапия, профилактика. - Смоленск, 2004. - 296 с. 16. Блатун Л.А., Современные йодофоры - эффективные препараты для профилактики и лечения инфекционныех осложнений // Хирургия. - 2005. - 7. - № 1. - с. 32-54. 17. Ханссон Х-А., Йоханссен-Руден Г., Олле Лар Антиадгезионный агент //Патент РФ № RU 2155592. 2000. 18. Биологически активные перевязочные средства в комплексном лечении гнойнонекротических ран / Под ред. В. Д. Федорова - М.: МЭ РФ, 2000. 19. Парамонов Б.А., Сиделышков В.О., Татарин С.Н. и др. Новые раневые покрытия в лечении ожогов и ранений // Военно-медицинский журнал. - 2002. - № 4. - С. 70-73. 20. Савватеева О.Ю. Эффективность гидрогелевых противоожоговых средств при лечении термических ожогов в экспериментальной модели / Воен.-мед. журн. - 2011. - № 7. - С. 56-57. 21. Добыш СВ. Разработка и изучение поколения перевязочных средств на основе модифицированных полимерных материалов: Автореф. дис. д-ра тех. наук. - Москва, 1999. - 68 с. 22. Луцевич О.Э., Тамразова О.Б., Шикунова А.Ю., Плешков А.С, Исмаилов Г.И.-О., Воротилов Ю.В., Толстых П.И. Современные взгляды на патогенез и лечение гнойных ран // Хирургия. Журнал им. Н.И. Пирогова. - 2011. - № 5. - С. 12-11. 23. Даценко Б. М, Бирюкова С.В., Тамм Т.И. Методические рекомендации по экспериментальному (доклиническому) изучению лекарственных препаратов для местного лечения гнойных ран (МЗ СССР Фармакологический Комитет). - Москва, 1989. - 46с. 24. Государственная фармакопея. - XII изд. - Ч. 1. - М.: Научный центр экспертизы средств медицинского применения, 2007. - 697 с. 8 UA 108097 C2 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 5 10 1. Гідрогелева композиція для лікування ран в умовах швидкої допомоги і служби порятунку на основі високомолекулярного полівінілового спирту, карбоксиметилцелюлози, пластифікатора, біологічно активних і лікарських речовин, яка відрізняється тим, що включає високомолекулярний полівініловий спирт, карбоксиметилцелюлозу, як лікарські сполуки: діоксидин, лідокаїн, йодофор-діальдегід КМЦ, і як біологічно активні сполуки: хітозан, декстрану сульфат, при наступному співвідношенні компонентів, мас. ч.: полівініловий спирт 40,0-45,0 карбоксиметилцелюлоза 15,0-15,5 діоксидин 1,0-1,5 лідокаїн 2,5-4,5 амінокапронова кислота 0,5-1,5 карбамід 0,05-0,1 хітозан 20,0-25,0 декстрану сульфат 0,5-0,55 йодофор-діальдегід КМЦ 10,0-10,5 проксанол 268 0,5-1,0 пластифікатор 4,0-4,5. 2. Композиція за п. 1, яка відрізняється тим, що містить хітозан у вигляді ацетату або лактату. 3. Композиція за п. 1, яка відрізняється тим, що як пластифікатор містить гліцерин або пропіленгліколь. Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 9