Прошарки полімеру, які включають шари, що перешкоджають злипанню, спосіб створення полімерного покриття та спосіб створення прошарку

1. Прошарок, що містить: полімерну масу, яка включає перше полімерне покриття, при цьому зазначене перше полімерне покриття значною мірою вільне від агента, що перешкоджає злипанню; і друге полімерне покриття, розміщене у контакті з зазначеною полімерною масою, при цьому зазначене друге полімерне покриття містить агент, що перешкоджає злипанню, і має товщину менше ніж 0,4 міліметра. 2. Прошарок за п. 1, який відрізняється тим, що зазначене перше полімерне покриття і зазначене друге полімерне покриття містять полі(вініл бутираль). 3. Прошарок за п. 2, який відрізняється тим, що зазначене друге полімерне покриття має товщину менше ніж 0,3 міліметра. 4. Прошарок за п. 2, який відрізняється тим, що зазначене друге полімерне покриття має товщину менше ніж 0,25 міліметра. 5. Прошарок за п. 2, який відрізняється тим, що зазначений агент, що перешкоджає злипанню, являє собою амід жирної кислоти загальної формули: H O 2 (19) 1 3 14. Прошарок за п. 10, який відрізняється тим, що зазначена перша область, що перешкоджає злипанню, не містить агент, що перешкоджає злипанню. 15. Прошарок за п. 10, де зазначений агент, що перешкоджає злипанню, містить N-олеїл пальмітамід. 16. Спосіб створення полімерного покриття, що містить етапи, на яких: сумісно екструдують перший розплав і другий розплав для формування зазначеного полімерного покриття, при цьому зазначене полімерне покриття містить область, що перешкоджає злипанню, сформовану з зазначеного першого розплаву, і область, що не перешкоджає злипанню, сформовану з зазначеного другого розплаву, де зазначена область, що перешкоджає злипанню, має товщину менше ніж 0,4 міліметра, де зазначений перший розплав містить агент, що перешкоджає злипанню, і де зазначений другий розплав значною мірою вільний від агента, що перешкоджає злипанню. 17. Спосіб за п. 16, який відрізняється тим, що зазначений перший розплав і зазначений другий розплав містять полі(вініл бутираль). 18. Спосіб за п. 17, який відрізняється тим, що зазначена область, що перешкоджає злипанню, має товщину менше ніж 0,3 міліметра. 19. Спосіб за п. 17, який відрізняється тим, що зазначена область, що перешкоджає злипанню, має товщину менше ніж 0,125 міліметра. 20. Спосіб за п. 17, який відрізняється тим, що зазначений агент, що перешкоджає злипанню, являє собою амід жирної кислоти головної формули: H O R C N R1 , де R являє собою вуглеводневий ланцюг, що має приблизно від 12 до приблизно 40 атомів вуглецю, і R1 являє собою Н або вуглеводневий ланцюг, що має від 1 до приблизно 40 атомів вуглецю. 21. Спосіб за п. 17, який відрізняється тим, що зазначений другий розплав не містить агент, що перешкоджає злипанню. 22. Спосіб за п. 17, який відрізняється тим, що зазначений агент, що перешкоджає злипанню, містить N-олеїл пальмітамід. Галузь винаходу Даний винахід належить до галузі прошарків полімеру, що застосовуються у багатошарових скляних панелях, і, особливо, даний винахід належить до галузі агентів, що перешкоджають злипанню, прошарків полімеру і способам ефективного об'єднання таких агентів у прошарки. Передумови даного винаходу Полі(вініл бутираль) (PVB) звичайно використовується у виготовленні полімерних покриттів, які можуть бути використані як прошарки у шаруватих 86882 4 23. Спосіб створення прошарку, що містить етапи, на яких: забезпечують полімерну масу, при цьому зазначена полімерна маса містить перше полімерне покриття, де зазначене перше полімерне покриття значною мірою вільне від агента, що перешкоджає злипанню; розміщують друге полімерне покриття у контакті з зазначеною полімерною масою, при цьому зазначене друге полімерне покриття містить агент, що перешкоджає злипанню, і має товщину менше ніж 0,4 міліметра; і шарують зазначену полімерну масу і зазначене друге полімерне покриття формує прошарок. 24. Спосіб за п. 23, який відрізняється тим, що зазначене перше полімерне покриття, і зазначене друге полімерне покриття містять полі(вініл бутираль). 25. Спосіб за п. 24, який відрізняється тим, що зазначене друге полімерне покриття має товщину менше ніж 0,3 міліметра. 26. Спосіб за п. 24, який відрізняється тим, що зазначене друге полімерне покриття має товщину менше ніж 0,2 міліметра. 27. Спосіб за п. 24, який відрізняється тим, що зазначений агент, що перешкоджає злипанню, являє собою амід жирної кислоти загальної формули: H O R C N R1 , де R являє собою вуглеводневий ланцюг, що має приблизно від 12 до приблизно 40 атомів вуглецю, і R1 являє собою Н або вуглеводневий ланцюг, що має від 1 до приблизно 40 атомів вуглецю. 28. Спосіб за п. 24, який відрізняється тим, що зазначена полімерна маса, крім того, містить полімерну плівку, яка розміщена між зазначеним першим полімерним покриттям і зазначеним другим полімерним покриттям. 29. Спосіб за п. 24, який відрізняється тим, що зазначена полімерна маса, крім того, містить третє полімерне покриття, де зазначене третє полімерне покриття містить агент, що перешкоджає злипанню, і має товщину менше ніж 0,4 міліметра. 30. Спосіб за п. 24, який відрізняється тим, що зазначене перше полімерне покриття не містить агент, що перешкоджає злипанню. матеріалах, що пропускають світло, таких як небитке скло або полімерні шаруваті матеріали. Небитке скло, в основному, відноситься до прозорого шаруватого матеріалу, що включає полі(вініл бутиральне) покриття розміщене між двома покриттями скла. Небитке скло часто використовується для забезпечення прозорої перешкоди в архітектурних або автомобільних отворах. Його головна функція полягає у поглинанні енергії, такої яка спричинена ударом якогось об'єкту, щоб не дозволити проникнути через отвір. 5 Полі(вініл бутираль) звичайно утворюється шляхом, наприклад, процесів екструзії. Результатами екструзії є формування безперервних полі(вініл бутиральних) покриттів. В основному, це покриття укочують для зберігання і транспортування. Покриття також може бути розрізане і складене для зберігання і транспортування. Полі(вініл бутиральне) покриття, або у формі рулону, або у формі маси, може мати схильність прилипати або "злипатись" при температурах, що можуть наблизитись до і бути на протязі процесу шарування. Це злипання взагалі небажане, і може призводити до підвищення витрат виробництва. Традиційні спроби підвищення стійкості до злипання полі(вініл бутиральних) покриттів включають механічну грубу обробку поверхонь покриття (наприклад, утворення рельєфу), застосовуючи порошок, такий як бікарбонат натрію, на поверхнях покриттів при контакті один з одним, і хімічну обробку поверхонь вироблених полі(вініл бутиральних) покриттів, серед іншого. Такі обробки поверхні можуть, однак, часто утворювати небажані переміщення або адгезійні властивості, і є часто складними і/або дорогими для виконання. У інших традиційних способах, що застосовуються для попередження злипання, вироблені полі(вініл бутиральні) покриття можуть чергуватися з іншим матеріалом покриття, таким як поліетилен, або можуть зберігатися і транспортуватися під охолодженням, наприклад при температурах приблизно від 5°С до приблизно 15°С. Однак, для деяких композицій вироблених полі(вініл бутиральних) покриттів, таких як вироблене полі(вініл бутиральне) покриття, що має відносно високий вміст пластифікатора, ці методики, що перешкоджають злипанню, можуть не мати оптимальних результатів. Інші методики для попередження злипання застосовують додання матеріалів, що перешкоджають злипанню, прямо у полі(вініл бутираль). Однак, об'єднання таких матеріалів у полі(вініл бутираль), може негативно впливати на оптичні властивості отриманого шаруватого матеріалу або на адгезійні властивості отриманого полі(вініл бутиралю). Відповідно, додатково покращені композиції і способи необхідні для посилення стійкості до злипання полімерних покриттів, і, особливо, полі(вініл бутиральних) покриттів, без негативного впливу на оптичну прозорість кінцевого шаруватого матеріалу скла, або на адгезійні властивості отриманого полі(вініл бутирального) покриття до скла. Короткий опис винаходу Згідно з даним винаходом виявили, що застосування додаткового полімерного покриття, що перешкоджає злипанню, на традиційному полімерному покритті, або формування області, що перешкоджає злипанню, у полімерному покритті, дозволяє утворення прошарків, що протидіють злипанню і не мають небажані властивості, що часто виникають з застосуванням агентів, що перешкоджають злипанню, які розподілені у об'ємі всього полімерного покриття. Даний винахід включає прошарок, що містить: полімерну масу, що містить перше полімерне по 86882 6 криття, де зазначене полімерне покриття значною мірою вільне від агента, що перешкоджає злипанню; і, друге полімерне покриття, розміщене у контакті з зазначеною полімерною масою, де зазначене друге полімерне покриття містить агент, що перешкоджає злипанню і має товщину менше ніж 0,4 міліметра. Даний винахід включає прошарок, що містить: полімерне покриття, де зазначене полімерне покриття містить область, що перешкоджає злипанню, і область, що не перешкоджає злипанню, де зазначена область, що перешкоджає злипанню, містить агент, що перешкоджає злипанню, і має товщину менше ніж 0,4 міліметра, і зазначена область, що не перешкоджає злипанню, значною мірою вільна від агентів, що перешкоджають злипанню. Даний винахід включає спосіб створення полімерного покриття, що містить етапи, на яких: сумісно екструдують перший розплав і другий розплав для формування зазначеного полімерного покриття, де зазначене полімерне покриття містить область, що перешкоджає злипанню, сформовану з зазначеного першого розплаву і область, що не перешкоджає злипанню, сформовану з зазначеного другого розплаву, де зазначена область, що перешкоджає злипанню, має товщину менше ніж 0,4 міліметра, де зазначений перший розплав містить агент, що перешкоджає злипанню, і де зазначений другий розплав значною мірою вільний від агента, що перешкоджає злипанню. Даний винахід включає спосіб створення прошарку, що містить етапи, на яких: забезпечують полімерну масу, де зазначена полімерна маса містить перше полімерне покриття, де зазначене перше полімерне покриття значною мірою вільне від агента, що перешкоджає злипанню; розміщують друге полімерне покриття у контакті з зазначеною полімерною масою, де зазначене друге полімерне покриття містить агент, що перешкоджає злипанню, і має товщину менше ніж 0,4 міліметра; і, шарують зазначену полімерну масу і зазначене друге полімерне покриття формує прошарок. Короткий опис фігур Фігура 1 відображує схематичний поперечний розріз одного варіанта здійснення даного винаходу, який має шар, що перешкоджає злипанню. Фігура 2 відображує схематичний поперечний розріз одного варіанта здійснення даного винаходу, який має два шари, що перешкоджають злипанню. Фігура 3 відображує схематичний поперечний розріз одного варіанта здійснення даного винаходу, який має область, що перешкоджає злипанню. Детальний опис винаходу Даний винахід направлений на прошарки, які застосовуються у багатошарових конструкціях скляних шаруватих матеріалів, наприклад таких, що застосовуються у архітектурі і для автомобільного вітрового скла. Прошарки даного винаходу включають відносно тонке полімерне покриття, що перешкоджає злипанню, або у деяких варіантах здійснення винаходу область, що перешкоджає злипанню, у межах полімерного покриття, для за 7 безпечення властивості, що перешкоджає злипанню, прошарку у межах необхідності додавання агентів, що перешкоджають злипанню, до всього прошарку. Як показано на Фігурі 1, різні варіанти здійснення даного винаходу містять полімерну масу 18, що містить перше полімерне покриття 14, розміщене у контакті з другим полімерним покриттям 16 для формування прошарку 10. Як детально буде описано нижче, полімерні покриття можуть містити будь-який придатний полімерний матеріал, такий як полі(вініл бутираль). Як застосовується у даному описі, "полімерна маса" означає один або більше шарів полімерних матеріалів і необов'язково інші шари, що розміщені у контакті один з іншим для формування маси, де хоча б один з шарів являє собою полімерне покриття. Полімерна маса може бути, як показано на Фігурі 1, одинарним полімерним покриттям, або, у інших варіантах здійснення винаходу, полімерна маса може містити два або більше шарів полімерних покриттів і полімерні плівки (описані в іншому місці даного опису), серед інших типів шарів. Друге полімерне покриття 16 містить один або більше агентів, що перешкоджають злипанню і, у інших варіантах здійснення винаходу, мають товщину менше ніж 0,4 міліметра, 0,3 міліметра або 0,25 міліметра. Перше полімерне покриття 14 може бути будь-якої придатної товщини, так, щоб в комбінації з іншими шарами полімерної маси 18, якщо вона є, прошарок 10 був сформований з необхідною товщиною. Вся товщина прошарку може бути, наприклад, приблизно 1,5 міліметра. Перше полімерне покриття 14 може не містити, наприклад, жодного з агентів, що перешкоджають злипанню, або може бути значною мірою вільним від агентів, що перешкоджають злипанню. У різних варіантах здійснення винаходу, перше полімерне покриття має менше ніж 10%, менше ніж 5% або менше ніж 1% ваги відносно загальної ваги агента, що перешкоджає злипанню, другого полімерного покриття. У конфігурації, що показана на Фігурі 1, прошарок даного винаходу забезпечує конструкцію, що враховує концентрацію агентів, що перешкоджають злипанню, на зовнішній поверхні прошарку, а не звичайного розподілення агенту, що перешкоджає злипанню, по всьому прошарку. Наприклад, одинарне полімерне покриття прошарку може, звичайно, мати агентів, що перешкоджають злипанню, що розподілені по всьому покриттю. Тому що тільки агенти, що перешкоджають злипанню, на зовнішній поверхні покриття можуть придати покриттю ознаки, що перешкоджає злипанню, однак, агенти, що перешкоджають злипанню, які розподілені по всій внутрішній частині одинарного полімерного покриття прошарку, не додають до покриття ознаки, що перешкоджає злипанню, але будуть часто знижувати оптичну прозорість і показники покриття. Обмежуючи агент, що перешкоджає злипанню, до відносно тонкого шару, що розміщений на зовнішній поверхні полімерної маси, утворений ефект, що перешкоджає злипанню, може максимізуватись без шкідливого впливу на оптичну якість. Фахівцям у даній галузі техніки буде зрозуміло, що конфігура 86882 8 ція, яка показана на Фігурі 1, може застосовуватись для забезпечення ефекту, що перешкоджає злипанню, тому що маси або рулони прошарку можуть бути сформованими, щоб завжди містити друге полімерне покриття 16 у контакті з відкритою поверхнею полімерної маси 18. Однак, у різних варіантах здійснення винаходу, буде бажаний додатковий захист, що перешкоджає злипанню. Як показано на Фігурі 2, різні варіанти здійснення даного винаходу застосовують третє полімерне покриття 20, розміщене у контакті з полімерною масою 18, яка знову, для простоти, показана як та, що містить тільки одинарне полімерне покриття 14. Однак, як сказано вище, полімерна маса 18 може містити багато полімерних шарів і/або інші шари. У цих варіантах здійснення третє полімерне покриття 20 може бути таким самим як і друге полімерне покриття 16, або може відрізнятися. Третє полімерне покриття 20 може мати однакові композиції і діапазон товщини як друге полімерне покриття 16, як приведено вище. Не зважаючи на те, що полімерна маса 18, у будь-яких з вищеописаних варіантів здійснення, може не містити жодного або значною мірою жодного з агентів, що перешкоджають злипанню, у різних варіантах здійснення будь-які шари полімерного покриття у полімерній масі 18 можуть містити навмисно доданий агент, що перешкоджає злипанню, у меншій концентрації, ніж виявлена у другому або третьому полімерних покриттях 16, 20. До того ж до навмисного додавання агентів, що перешкоджають злипанню, до одного або більше полімерних покриттів у межах полімерної маси 18, очікувалось, що деякий агент, що перешкоджає злипанню, після шарування прошарку, може мігрувати з другого або третього полімерних покриттів 16, 20 до першого полімерного покриття 14 і/або у будь-які інші полімерні покриття полімерної маси 18. Це взагалі призводить до нестійкої кількості агента, що перешкоджає злипанню, у полімерній масі 18. Для вищеописаних варіантів здійснення, як показано у Фігурах 1 і 2, полімерна маса 18 може містити будь-яку традиційну конфігурацію шарів. Наприклад, і без обмеження, полімерна маса 18 може мати наступні конфігурації, де n представляється ітераціями від 1 до 10, і переважно ітераціями 1, 2 або 3: (полімерне покриття)n (полімерне покриття//полімерна плівка)n (полімерна плівка//полімерне покриття)n (полімерне покриття//полімерна плівка//полімерне покриття)n (полімерна плівка//полімерне покриття//полімерна плівка)n Звичайно, можливо багато інших схем і у межах області даного винаходу, яка включає варіанти здійснення, що об'єднують друге полімерне покриття 16 або друге і третє полімерні покриття 16, 20 у будь-яку придатну полімерну масу 18. До того ж, для забезпечення відносно тонких шарів полімерного покриття, що перешкоджають злипанню, даний винахід також включає полімерні покриття, що містять відносно тонку область, що перешкоджає злипанню, у межах покриття і суміс 9 ної відкритої поверхні. Як показано на Фігурі 3, полімерне покриття, що має область, що перешкоджає злипанню, 24, і область, що не перешкоджає злипанню, 22, може бути утворене там, де область, що перешкоджає злипанню, містить один або більше агентів, що перешкоджають злипанню. Таке покриття може бути утворене, наприклад, сумісним екструдуванням двох полімерних розплавів, як описано в іншому місці даного опису. Отримане полімерне покриття ефективно забезпечує подібний ефект, що перешкоджає злипанню, як багатошаровий прошарок, показаний на Фігурі 1 концентруванням агентів, що перешкоджають злипанню, у відносно зменшеної області, де агенти можуть ефективно застосовуватись для попередження злипання. Для варіанта здійснення, показаного на Фігурі 3, область, що перешкоджає злипанню, 24, сформована так, що наслідує відділений шар у межах полімерного покриття, і може мати товщину менше ніж 0,4 міліметра, менше ніж 0,3 міліметра, менше ніж 0,25 міліметра, менше ніж 0,2 міліметра або менше ніж 0,15 міліметра. Область, що не перешкоджає злипанню, 22,може мати будь-яку придатну товщину, як бажано для формування полімерного покриття придатної товщини для будьякого даного застосування. Крім того, область, що не перешкоджає злипанню, може містити кількість агенту, що перешкоджає злипанню, яка менше ніж кількість у області, що перешкоджає злипанню, або може не мати жодного агента, що перешкоджає злипанню, або бути значною мірою вільною від агента, що перешкоджає злипанню, де будьякий агент, що перешкоджає злипанню, що мігрує у область, що не перешкоджає злипанню, 22, з області, що перешкоджає злипанню, 24, є взагалі нестійким. У різних варіантах здійснення область, що не перешкоджає злипанню, 22, має менше ніж 10%, менше ніж 5% або менше ніж 1% ваги відносно загальної ваги агента, що перешкоджає злипанню, області, що перешкоджає злипанню, 24. Прошарок, показаний на Фігурі 3, як буде зрозуміло фахівцю у даній галузі, можна скрутити або скласти із зменшеним злипанням, і, якщо необхідно, застосовувати окремо як прошарок у багатошаровій скляній панелі. У окремих варіантах здійснення винаходу полімерне покриття, показане на Фігурі 3, може застосовуватись як одинарний шар у багатошаровому прошарку. Наприклад, плівка полімеру може бути розміщеною між двома полімерними покриттями, з областями, що перешкоджають злипанню, направленими назовні, для формування третього шару прошарку, що має область, що перешкоджає злипанню, на кожній відкритій поверхні. У додаткових варіантах здійснення даного винаходу три розділені області сформовані у полімерному покритті, наприклад, сумісним екструдуванням трьох полімерних розплавів. У даних варіантах здійснення друга область, що перешкоджає злипанню, сформована у полімерному покритті на передній поверхні полімерного покриття напроти області, що перешкоджає злипанню, 24, 86882 10 показаній на Фігурі 3, для формування одинарного полімерного покриття, що має три області, що наслідують схему варіантів здійснення, показаних на Фігурі 2, де центральна область, що не перешкоджає злипанню, є розміщеною між двома областями, що перешкоджають злипанню. У даних варіантах здійснення дві області, що перешкоджають злипанню, можуть бути однаковими або різними тобто обидві області, що перешкоджають злипанню, можуть мати товщини і властивості, що описані вище для області, що перешкоджає злипанню, 24. Ці варіанти здійснення забезпечують одинарне полімерне покриття, що має агентів, що перешкоджають злипанню, концентрованих на поверхні покриття, що забезпечує властивість, що перешкоджає злипанню, також не спричиняючи неприйнятні оптичні ефекти. У варіантах здійснення сумісної екструзії, описаних у даному описі, область, що не перешкоджає злипанню, 22, може варіювати у товщині від відносно товстої, наприклад, 1 міліметр, до дуже тонкої, наприклад, 0,125 міліметра. У різних варіантах здійснення область, що не перешкоджає злипанню, 22, є менше ніж 0,2 міліметра або 0,15 міліметра, і одна або дві області, що перешкоджають злипанню, 24, мають товщину між 0,3 і 0,5 міліметра або 0,35 і 0,45 міліметра. Будь-який з варіантів здійснення, описаний вище і зображений на Фігурах 1, 2, і 3 може застосовуватись як прошарки, або, у різних варіантах здійснення, комбінуватись з традиційними шарами для отримання багатошарових прошарків. Зокрема, варіанти здійснення, у яких застосовується одинарне полімерне покриття, або область, яка містить агенти, що перешкоджають злипанню, можуть комбінуватися з додатковими шарами плівки полімеру або полімерного покриття, як необхідно, серед інших типів шарів. У різних варіантах здійснення даного винаходу може бути сформований прошарок, що містить полімерну масу//полімерне покриття, що перешкоджає злипанню, такий, який показаний на Фігурі 1, і полімерне покриття з полімерною областю, що перешкоджає злипанню, такою, яка показана на Фігурі 3. Агенти, що перешкоджають злипанню Агентами, що перешкоджають злипанню, за даним винаходом, що об'єднані у полімерні покриття, які містять агент, що перешкоджає злипанню, або області, що перешкоджають злипанню полімерних покриттів, може бути будь-який придатний агент, що перешкоджає злипанню, як відомо у техніці. Агенти, що перешкоджають злипанню, які застосовують у прошарку даного винаходу, можна додати, у придатній кількості, до розплаву полімеру до формування полімеру в покриття, і можуть бути включеними, наприклад, навіть до 2%, 1,5%, 1%, 0,5% або 0,1% ваги відносно загальної ваги розплаву. Агенти, які застосовуються, що перешкоджають злипанню, включають, але не обмежуються, амідами жирної кислоти головної формули: 11 де R визначає сегмент, що перешкоджає злипанню, що містить вуглеводневий ланцюг, який має приблизно від 12 до приблизно 40 атомів вуглецю, і Ri визначає Η або вуглеводневий ланцюг, що має від 1 до приблизно 40 атомів вуглецю. Ці Спосіб об'єднання агенту аміду, що перешкоджає злипанню, з полімерним покриттям передачі бажаних властивостей поверхні полімерного покриття не є критичним. Переважно, агент аміду, що перешкоджає злипанню, можна додати до розплаву і екструдувати. Агент який знаходиться у розплаві в концентрації, достатній для забезпечення необхідних властивостей, що перешкоджають злипанню, прозорості і адгезії скла. Переважно, амід об'єднаний з полімером при концентрації приблизно від 0,001 до приблизно 1,0мас.%; більш переважно приблизно від 0,01 до приблизно 0,6мас.%; і більш переважно приблизно від 0,1 до приблизно 0,3мас.%. Додаткові приклади амідів жирної кислоти розкриті у патенті США 6825255. Агенти, які застосовуються, що перешкоджають злипанню, також включають, але не обмежуються, біфункціональними агентами, що модифікують поверхні, які містять сегмент, що перешкоджає злипанню, і сумісний сегмент. Зразкові варіанти здійснення винаходу модифікуючих агентів включають алкілбензолсульфонати (RC6H4SO3M), алкілсульфонати (RSO3M), алкілсульфати (ROSO3M), алкілкарбоксилати (RCOOM), поліалкоксикарбоксилати (R(OCH2CH2)nOCH2COOM) і алкілфосфатні ефіри (ROPO3M2); де Μ являє собою водень або катіон металу (наприклад, натрій, калій, магній, кальцій і подібне) або іон амонію, R являє собою алкільну групу, і n, число повторюваних одиниць, є>1. Другий тип біфункціонального агента, що модифікує поверхні, той, що застосовується як агент, що перешкоджає злипанню, містить сегмент, що перешкоджає злипанню, і сумісний сегмент. Сегмент, що перешкоджає злипанню, переважно містить блок поліетилену або блок вуглеводневого ланцюга, і сумісний сегмент переважно містить блок полі(алкіленгліколю). У додаткових варіантах здійснення, фторовмісну сполуку додали до полімерного покриття, для забезпечення властивостей, що перешкоджають злипанню. Ще у додаткових варіантах здійснення, агенти, що перешкоджають злипанню, які є відомими у техніці, можуть застосовуватись, наприклад, які розкрито у наступних патентних документах Німеччини 86882 12 аміди включають ерукамід, бегенамід, олеїл пальмітамід, стеарилерукамід, еруцил стеарамід, гідроксистеарамід, діетаноламід олеїнової кислоти, діетаноламід стеаринової кислоти, полі(етиленгліколь) олеїновий амід, октадеканамід (далі "стеарамид") і суміші вищезгаданих амідів. Переважними є моноаміди. Частково переважними є вторинні моноаміди. Частково переважним вторинним моноамідом є N-олеїл пальмітамід, амід з геометрією подвійного зв'язку як показано: DE2846837, DE3429440, DE10064373, міжнародних патентних документах WO03051974, патентних документах Японії JP53102380, JP53024369, JP58052304, JP08188660, JP11217245 і патенті США 6323159. Крім того, агенти, що перешкоджають злипанню, що є включені у об'єм розплаву, додаткові агенти, що перешкоджають злипанню, можуть також розміщуватись на поверхні полімерного покриття різними традиційними покриваючими технологіями, включаючи, але не обмежуючись, спреєві методики, гравюру, електростатичну технологію, імерсійні (заглибні) методики і подібне. У процесі напилення покриття агент розміщений у рідкому носії, розпилений і перенесений на поверхню полімерного покриття. Носій може бути водним або основаним на розчиннику (наприклад, органічні розчинники, що містять кисень) і може застосовуватись як дисперсія дрібних частинок. Концентрація агента, що перешкоджає злипанню, має бути достатньою для досягнення необхідних властивостей. Взагалі агент розміщений у рідкому носії переважно при концентрації від 0,1 до 15% по масі; більш переважно від 0,5 до 10%; більш переважно від 1 до 5%. У одному варіанті здійснення винаходу одна сторона поверхні покрита агентом. У процесі заглиблення екструдоване полімерне покриття занурено у дисперсію, що містить агент, що перешкоджає злипанню. Як тільки агент напилений на полімерне покриття, носій видаляють випарюванням, таким чином залишаючи агент, що перешкоджає злипанню, на поверхні полімерного покриття. На додаток до окремих агентів, що перешкоджають злипанню, які приведені вище, також застосовуються суміші двох або більше агентів, що перешкоджають злипанню. Полімерне покриття Наступний розділ описує різні матеріали, що можуть застосовуватись для формування полімерних покриттів даного винаходу, які показані як елементи 14 і 16 на Фігурі 1. Як застосовується в даному описі, "полімерне покриття" означає будь-яку термопластичну полімерну композицію, утворену будь-яким придатним способом в формі тонкого шару, який застосову 13 ється окремо або в масах з більш ніж одним шаром, для використання у якості прошарку, що забезпечує адекватну стійкість до проникнення і властивості захисту скла шаруватих склоподібних панелей. Пластифікований полі(вініл бутираль) найбільш часто застосовується для формування полімерних покриттів. У різних варіантах здійснення даного винаходу додаткові шари полімерного покриття можуть бути між 0,25 і 3,0 міліметрами, між 0,25 і 1,0 міліметра, між 0,25 і 0,5 міліметра або між 0,3 і 0,4 міліметра товщини. Полімерні покриття можуть містити будь-який придатний полімер і, у переважному варіанті здійснення, як приведено прикладом вище, полімерне покриття містить полі(вініл бутираль). У будь-яких варіантах здійснення даного винаходу у даному описі, що містить полі(вініл бутираль) як полімерний компонент полімерного покриття, включений і інший варіант здійснення винаходу, у якому компонент полімеру складається з або суттєво складається з полі(вініл бутиралю). У цих варіантах здійснення будь-які зміни у добавках, включаючи пластифікатори, що розкриті у даному описі, можуть застосовуватись з полімерним покриттям, який має полімер, що складається з або суттєво складається з полі(вініл бутиралю). У одному варіанті здійснення полімерне покриття містить полімер, оснований на частково ацетальованому полівініловому спирті) (спиртах). У іншому варіанті здійснення полімерне покриття містить полімер, вибраний з групи, що складається з полі(вініл бутиралю), поліуритану, полівініл хлориду, полі(етилен вініл ацетату), їх комбінацій і подібного. У різних варіантах здійснення полімерне покриття містить пластифікований полі(вініл бутираль). У додаткових варіантах здійснення полімерне покриття містить полі(вініл бутираль) і один або більше інших полімерів. У будь-якому розділі даного винаходу, де переважні межі, значення і/або способи визначаються специфічно для полі(вініл бутиралю) (наприклад, і без обмеження, пластифікатори, відсотки компонентів, товщина і добавки, що покращують характеристики), зазначені межі також використовуються, де є застосовними, по відношенню до інших полімерів і полімерних сумішей, розкритих в даному описі, як корисних компонентів у полімерних покриттях. Для варіантів здійснення, що включають полі(вініл бутираль), полі(вініл бутираль) може бути виготовлений відомими процесами ацеталізації, які включають реагування полівінілового спирту) (PVOH) з бутеральдегідом у присутності кислотного каталізатору, з наступною нейтралізацією каталізатору, розділенням, стабілізацією і сушінням смоли. У різних варіантах здійснення смола, яка застосовується для формування полімерного покриття, що містить полі(вініл бутираль), який містить від 10 до 35 вагових процентів (ваг. %) гідроксильних груп, що розраховані як полівініловий спирт), від 13 до 30ваг. % гідроксильних груп, що розраховані як полівініловий спирт) або від 15 до 22ваг. % гідроксильних груп, що розраховані як полівініловий спирт). Полімерне покриття може 86882 14 також містити менше ніж 15ваг. % залишкових ефірних груп, 13ваг. %, 11ваг. %, 9ваг.%, 7ваг. %, 5ваг. % або менше ніж 3ваг. % залишкових ефірних груп, розрахованих як полівініл ацетат, з балансом ацеталя, переважно бутеральдегід ацеталь, але необов'язково включаючи інші ацетальні групи у незначній кількості, наприклад, 2-етил гексанальну групу (див., наприклад, патент США 5137954). У різних варіантах здійснення полімерне покриття включає полі(вініл бутираль), що має молекулярну вагу, більшу ніж 30,000, 40,000, 50,000, 55,000, 60,000, 65,000, 70,000, 120,000, 250,000 або 350,000 грам на моль (г/моль або Дальтонів). Невеликі кількості диальдегіду або триальдегіду можна також додати у ході етапу ацеталізації для збільшення молекулярної ваги добільше ніж 350г/м (див, наприклад, патенти США 4902464; 4874814; 4814529; 4654179). Як використовується в даному описі, вираз "молекулярна вага" означає середню молекулярну вагу. Різні агенти, що контролюють адгезію, можуть бути застосовані в полімерних покриттях за даним винаходом, що включають ацетат натрію, ацетат калію та солі магнію. Солі магнію, що можуть застосовуватись з даними варіантами здійснення даного винаходу, включають, але не обмежуються, ті, що розкриті у патенті США 5728472, такі як саліцилат магнію, нікотинат магнію, ди-(2амінобензоат) магнію, ди-(3-гідрокси-2-нафтоат) магнію і біс-(2-етил бутират) магнію (хімічний реферат номер 79992-76-0). У різних варіантах здійснення даного винаходу сіль магнію являє собою біс-(2-етил бутират) магнію. Добавки можуть бути включеними у полімерне покриття для покращення його ознак у кінцевому продукті. Такі добавки включають, але не обмежуються, наступні агенти: агенти, що перешкоджають злипанню, пластифікатори, барвники, пігменти, стабілізатори (наприклад, ультрафіолетові стабілізатори), антиоксиданти, вогнезахисні агенти, абсорбенти інфрачервоного випромінювання і комбінації вищезазначених добавок та подібне, як відомо з рівня техніки. У різних варіантах здійснення полімерних покриттів за даним винаходом полімерні покриття можуть включати від 20 до 60, від 25 до 60, від 20 до 80 або від 10 до 70 частин пластифікатора на сто частин смоли (phr). Звичайно, для певного застосування можна використовувати інші придатні параметри. У деяких варіантах здійснення пластифікатор має вуглеводневий сегмент менше ніж 20, менше ніж 15, менше ніж 12 або менше ніж 10 атомів вуглецю. Кількість пластифікатора може бути пристосована для впливу на температуру переходу до склоподібного стану (Tg) полі(вініл бутирального) покриття. В основному вищі кількості пластифікатора додаються для підвищення Tg. Полі(вініл бутиральні) полімерні покриття за даним винаходом можуть мати Tg, наприклад, 40°С або менше, 35°С або менше, 30°С або менше, 25°С або менше, 20°С або менше і 15°С або менше. Будь-які придатні пластифікатори можуть додаватися до полімерних смол даного винаходу для формування полімерних покриттів. Пластифі 15 катори, що використовуються в полімерних покриттях даного винаходу, можуть включати, серед інших, складні ефіри багатоосновної кислоти або багатоатомного спирту. Придатні пластифікатори включають, наприклад, триетиленгліколь, ди-(2етилбутират), триетиленгліколь ди-(2етилгексаноат), триетиленгліколь дигептаноат, тетраетиленгліколь дигептаноат, дігексил адипінат, діоктил адипінат, гексил циклогексиладипінат, суміші гептилу та ноніладипінату, діізононіладипінат, гептилноніладипінат, дибутилсебацинат, полімерні пластифікатори, такі як масломодифіковані себацинові алкіди, та суміші фосфатів та адипінатів, таких, які описані в патенті США №3841890, та таких адипінатів, які описані в патенті США №4144217, та суміші і комбінації усіх вищезазначених. Інші пластифікатори, які можна використовувати, являють собою змішані адипінати, що складаються з С4-С9 алкілових спиртів та С4-С10 циклоспиртів, як описано в патенті США №5013779, та С6-С8 адипатних ефірів, таких як гексиладипінат. У різних варіантах здійснення пластифікатор, що застосовується, являє собою дигексид адипат і/або триетиленгліколь ди-2 етилгексаноат. Будь-який придатний спосіб може застосовуватися для виготовляння полімерних покриттів даного винаходу. Деталі придатних способів для виготовляння полі(вініл бутиралю) відомі фахівцям у даній галузі (див, наприклад, патенти США 2282057 і 2282026). В одному варіанті здійснення може використовуватися спосіб з розчинником, описаний в Vinyl Acetal Polymers, в Encyclopedia of Polymer Science & Technology, 3 edition, Volume 8, pages 381-399, B.E. Wade (2003). В іншому варіанті здійснення може використовуватися описаний тут гідрохімічний метод. Полі(вініл бутираль) є доступним для придбання в різних формах у, наприклад, Solutia Inc., Ст. Луіс, Міссурі як смола Butvar™. Полімер полі(вініл бутиралю), пластифікатор і добавки можуть термічно обробити і сконфігурувати у форму покриття згідно зі способами, відомими фахівцям у даній галузі техніки. Як використовується в даному описі, "смола" означає полімерний (наприклад, полі(вініл бутиральний)) компонент, який видаляється з суміші, яка утворюється в наслідок кислотного каталізу і подальшої нейтралізації полімерних попередників. Смола взагалі буде мати інші компоненти на додаток до полімеру, наприклад, полі(вініл бутиралю), такі як ацетати, солі та спирти. Як використовується тут, "розплав" означає розплавлену суміш смоли з пластифікатором та необов'язково іншими добавками, наприклад, агентами, що перешкоджають злипанню. Один типовий спосіб формування полі(вініл бутирального) покриття включає екструдування розплавленого полі(вініл бутиралю), що включає смолу, пластифікатор і добавки, з наступним продавлюванням розплаву крізь екструзійну голівку (наприклад, голівку, що має отвір, значно більше в одному напрямку, ніж у перпендикулярному напрямку). Інший типовий спосіб формування покриття полі(вініл бутиралю) включає відливку розплаву з головки на валик, затвердіння 86882 16 смоли, а потім видалення затверділої смоли у вигляді покриття. Агенти, що перешкоджають злипанню, за даним винаходом, можуть об'єднуватись у полімерні покриття шляхом додаванням агентів до розплаву і перемішуванням розплаву до формування полімерного покриття. Для варіантів здійснення, у яких область, що перешкоджає злипанню, сформована у полімерне покриття, агенти, що перешкоджають злипанню, додаються до першого розплаву, який сумісно екструдований з другим розплавом, де другий розплав не має, наприклад, жодного доданого агента, що перешкоджає злипанню. У інших варіантах здійснення третій розплав, що містить агент, що перешкоджає злипанню, може бути сумісно екструдований, також, для формування третьої області варіанта здійснення винаходу, описаного в іншому місці даного опису. Отримані покриття будуть мати області, що перешкоджають злипанню, і області, що не перешкоджають злипанню, як описано у іншому місці даного опису. Полімерна плівка Як використовується у даному описі, „полімерна плівка" означає відносно тонкий та жорсткий полімерний шар, який виконує функції зміцнення шару. Полімерні плівки відрізняються від полімерних покриттів, які використовуються в даному винаході, тим, що полімерні плівки самостійно не забезпечують необхідну стійкість до проникнення та властивості, що зберігають скло, для багатошарової склоподібної структури, але краще забезпечує вдосконалення, такі як характер поглинання або відбиття інфрачервоних промінів. Полі(етилен терефталат) найбільш часто використовується як полімерна плівка. Полімерні плівки, що використовувались у даному винаході, можуть бути будь-якою придатною плівкою, що є достатньо жорсткою для забезпечення відносно плоскої, стабільної поверхні, наприклад такі полімерні плівки, що традиційно використовуються як шар, що посилює властивості у багатошарових скляних панелях. В полімерна плівка переважно є оптично прозорою (тобто об'єкти, розміщені поряд на одній стороні шару, можуть бути помічені спостерігачем, який придивляється через шар з іншого боку) та звичайно має більший, в деяких варіантах здійснення значно більший, модуль пружності на розтягнення незалежно від композиції, ніж у будь-якого суміжного полімерного покриття. В різних варіантах здійснення полімерна плівка містить термопластичний матеріал. Серед термопластичних матеріалів, що мають придатні властивості, є нейлони, поліуретани, акрили, полікарбонати, поліолефіни, такі як поліпропілен, ацетати та триацетати целюлози, вініл хлоридні полімери, сополімери та подібне. В різних варіантах здійснення полімерна плівка включає матеріали, такі як розтягнуті термопластичні плівки з визначеними властивостями, які включають поліефіри. В різних варіантах здійснення полімерна плівка включає або складається з полі(етилен терефталату), та в різних варіантах здійснення полі(етилен терефталат) був витягнутий по двом напрямкам для покращення міцності та/або був термостабілізованим для забезпечення низьких усадочних ха 17 рактеристик, коли піддається підвищеним температурам (наприклад, усадка менш ніж на 2% по обом напрямках через 30 хвилин при 150°С). У різних варіантах здійснення полімерна плівка має товщину від 0,013 міліметра до 0,20 міліметра, від 0,025 міліметра до 0,1 міліметра або від 0,04 до 0,06 міліметра. Полімерна плівка необов'язково може бути поверхнево обробленою або покритою функціонально виконаним шаром для покращення однієї або більше властивостей, таких як адгезія або відбиття інфрачервоного випромінювання. Ці функціонально виконані шари включають, наприклад, багатошарову масу для відбиття інфрачервоного сонячного випромінювання і пропущення видимого світла, коли на них потрапляє сонячне світло. Ця багатошарова маса відома в даній галузі (див., наприклад, WO 88/01230 і патент США 4799745) і може включати, наприклад, один або більше металевий шар, товщиною в ангстрем, та один або більше (наприклад, два) послідовно розташовані, оптично взаємодіючі діелектричні шари. Як також відомо (див., наприклад, патенти США 4017661 і 4786783), металевий шар(и) може необов'язково бути нагрітим за допомогою електричного опору для розмороження або запобігання запотіванню будь-яких об'єднаних скляних шарів. Різні технології обробки матеріалів для покриття та поверхні для полі(етилен терефталатної) плівки та інших полімерних плівок, які можна застосовувати за даним винаходом, описані в опублікованій заявці на європейський патент №0157030. Полімерні плівки даного винаходу також можуть включати шар твердого покриття та/або шар, що попереджує запотівання, які є відомими у даній галузі техніки. Даний винахід включає способи попередження злипання у полімерних покриттях і полімерних прошарках, що містять формування будь-яких конструкцій типу полімерна маса/полімерне покриття за даним винаходом, шарування конструкції для формування прошарку, і, необов'язково, скручування або складання прошарку. Даний винахід також включає способи попередження злипання полімерних покриттів, що містять формування полімерного покриття, що має будьяку з областей, що перешкоджають злипанню/областей, що не перешкоджають злипанню, описаних у даному описі, і, необов'язково, скручування або складання полімерного покриття. У даний винахід також включені маси або рулони будь-яких полімерних прошарків даного винаходу, що розкриті у даному описі. Даний винахід включає багатошарові склоподібні панелі, і, особливо, багатошарові скляні панелі, такі як архітектурне небитке скло та автомобільні вітрові стекла, що містять будь-який з прошарків даного винаходу. Даний винахід включає способи виготовлення прошарку, що містять використовування сумісно екструзійної методики для формування однієї або двох областей, що перешкоджають злипанню, у межах полімерного покриття. Даний винахід включає способи виготовлення багатошарової скляної панелі, що включають розміщення будь-яких прошарків даного винаходу, у присутності або без 86882 18 додаткових полімерних шарів між двома листами скла і шарування маси. На додачу до варіантів здійснення, що представлені вище, інші варіанти здійснення містять жорсткий склоподібний субстрат, а не скло. У цих варіантах здійснення жорсткий субстрат може містити акрилові, Plexiglass®, Lexan® і інші пластики, такі як полікарбонат, що традиційно застосовується як склоподібний матеріал. Різне полімерне покриття і/або властивості шарованого скла і методики вимірювань будуть описані для використання у даному винаході. Прозорість полімерного покриття, і особливість полі(вініл бутирального) покриття, можна визначати значенням мутності, що являє собою кількісний показник світла, що не проходить крізь покриття. Відсоток мутності можна визначати за наступною методикою. Прилад для визначення рівня мутності, Мутнометр модель D25, який є доступним від Hunter Associates (Рестон, Вірджинія), може бути використаний відповідно до ASTM (Американське товариство по випробовуванню матеріалів) D100361 (повторно затверджений у 1977) - процедура А, з використанням джерела світла С, під кутом спостереження 2 градуса. У різних варіантах здійснення даного винаходу процентний склад мутності менше ніж 5%, менше ніж 3% і менше ніж 1%. Пуммель адгезії можна визначити наступною методикою, де "пуммель" означає кількісний показник адгезії полімерного покриття до скла, для визначення пуммелю застосовують наступну методику. Зразки двохшарового скляного шаруватого матеріалу виготовили при стандартних автоклавних умовах для шаруватих матеріалів. Шаруваті матеріали охолодили до -17°С (0°F) та вручну розбили молотком, щоб роздробити скло. Потім видалили усе розбите скло, що не прилипло до полі(вініл бутирального) покриття, а кількість скла, що залишилося на полі(вініл бутиральному) покритті візуально порівняли з набором стандартів. Стандарти відповідають шкалі, де міняється ступінь скла, яке залишилося на полі(вініл бутиральному) покритті. Зокрема, пуммельний стандарт дорівнює нулю, коли ніякого скла не залишилося на полі(вініл бутиральному) покритті. При пуммельному стандарті 10, на полі(вініл бутиральному) покритті 100% скла залишається. Для шаруватих скляних панелей, за даним винаходом, різні варіанти здійснення мають пуммель, щонайменш, 3, щонайменш, 5, щонайменш, 8, щонайменш, 9 або 10. Інші варіанти здійснення мають пуммель від 8 до 10 включно. "Індекс жовтизни" полімерного покриття може бути виміряний за наступною методикою. Формують прозорі відформовані диски полімерного покриття товщиною 1см, що мають гладкі полімерні поверхні, які є по суті плоскими і паралельними. Індекс визначається за способом D 1925 ASTM, "Стандартний спосіб аналізу для індексу жовтизни пластмас" за спектрофотометричним коефіцієнтом пропускання світла у видимій області спектру. Значення скореговані на 1см товщини за допомогою виміряної товщини зразку. В різних варіантах здійснення даного винаходу полімерне покриття 19 може мати індекс жовтизни 12 або менше, 10 або менше або 8 або менше. Злипання може вимірюватись за наступною методикою, і, як застосовується і означає у даному описі, "сила злипання" визначається за наступною методикою, яка виміряє "відшаровування-адгезію". Дві прямокутні смужки плівки відрізають і поміщають разом на повністю накладені пари. До шматка стрічки відповідного розміру прикріплюють верхнє покриття кожної пари. Пари плівки поміщають по центру між двома сталевими пластинами і збірку піддають тиску 69 кілоПаскаль при температурному діапазоні приблизно 7°С - 25°С протягом 24 годин. Потім смужки можуть відшаровуватися окремо у 90-градусному аналізі відшаровування за допомогою пристрою для аналізу відшаровування при швидкості відшаровування 84 дюймів за хвилину. Силу злипання виражають у фунтах на лінійний дюйм (PLI). У різних варіантах здійснення агенти, що перешкоджають злипанню, за даним винаходом, об'єднані у полімерні покриття при концентрації, що достатня для надання сили злипання менше ніж 2,5 фунтів на лінійний фут (PLI), менше ніж 2,25 PLI, менше ніж 2,0 PLI, менше ніж 1,75, PLI, менше ніж 1,5 PLI, менше ніж 1,25 PLI, менше ніж 1,0 PLI, менше ніж 0,8 PLI, менше ніж 0,6 PLI, менше ніж 0,5 PLI, менше ніж 0,4 PLI, менше ніж 0,3 PLI, менше ніж 0,2 PLI і менше ніж 0,1 PLI. фахівець у даній галузі техніки, що основана на ідеях розкритих в даному винаході, швидко зможе перетворити умови здійснення, що подані у даному описі, для отримання полімерних покриттів даного винаходу з бажаною силою злипання. Завдяки даному винаходу стало можливим забезпечити прошарки, що мають один або більше агентів, що посилюють властивості, які розподіляються переважно на поверхні прошарку. Це може привести до більш ефективного застосування аге 86882 20 нту, що посилює властивості, а також більш ефективної тривалості зміни між партіями виробництва. Оскільки даний винахід описаний з посиланням на зразкові варіанти здійснення, фахівцю в даній галузі буде зрозуміло, що можуть бути зроблені різні зміни, та еквіваленти, що замінять елементи даного винаходу, без порушення об'єму та суті даного винаходу. Крім того, багато модифікацій може бути зроблено для пристосування даного винаходу до окремої ситуації або матеріалу, без виходу за його межі. Тому припускають, що даний винахід не обмежується окремими варіантами здійснення, розкритими як найкращий спосіб виконання даного винаходу, але даний винахід буде включати усі варіанти здійснення, що знаходяться в об'ємі формули винаходу, що додається. Також буде зрозуміло, що будь-яку з меж, значень або характеристик, даних для будь-якого окремого компоненту даного винаходу, можуть використовуватися взаємозамінно з будь-якими межами, значеннями або характеристиками, даними для будь-яких інших компонентів даного винаходу, де сумісно, для формування варіанта здійснення, при якому визначають значення для кожного з компонентів, що наведені в даному описі. Наприклад, полімерне покриття може бути сформоване, включаючи агенти у будь-яких з діапазонів, що надані на додаток до будь-яких з діапазонів, наданих для пластифікатора, для формування багатьох пермутацій, що знаходяться у межах області даного винаходу. Фігури накреслені не за масштабом, якщо інше не зазначено. Кожне посилання, включаючи статті журналів, патенти, заявки на патенти та книги, згадані в даному описі, включені шляхом посилань в усій їх повноті. 21 Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко 86882 Підписне 22 Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601