Спосіб лікування ендотеліальної дисфункції у хворих на цукровий діабет 2 типу із супровідним стеатогепатозом

Спосіб лікування ендотеліальної дисфункції у хворих на цукровий діабет 2 типу із супровідним Корисна модель відноситься до галузі медицини і може бути використаний в ендокринологи, гастроентерологи, кардіологи, терапії та інших галузях клінічної медицини для лікування ендотеліальної дисфункції при цукровому діабеті 2 типу, перебіг якого супроводжує неалкогольний стеатогепатоз Факторами, що сприяють розвитку ендотеліальної дисфункції та прогресуванню судинних розладів (мікро- та макроангюпатій) у хворих на цукровий діабет 2 типу є постпрандіальна гіперглікемія, дисліпідемія, пперліпщемія, тригліцеролемія, пперхолестеролемія, периферійна інсулінорезистентність, які є факторами ризику розвитку атеросклерозу Доведено, що одним з патогенетичних механізмів розвитку стеатогепатозу у хворих на цукровий діабет 2 типу є прогресування ендотеліальної дисфункції, що, в свою чергу, призводить до розвитку гіпоксії гепатоцитів, порушення процесів метаболізму, активації елементів позаклітинного матриксу, інфільтрації цитоплазми гепатоцитів тригліцеролами та прогресування печінково-клітинної недостатності Відомий спосіб лікування ендотеліальної дисфункції у хворих на цукровий діабет 2 типу із супровідною ішемічною хворобою серця [Feelisch M , Brands F , Keim M Human endothehal cells bioacti неалкогольним стеатогепатозом шляхом призначення базисного лікування із включенням донатора оксиду азоту, який відрізняється тим, що як донатор оксиду азоту призначається лікарський препарат глутарпн парентерально по 50мл 4% розчину внутрішньовенно у 200мл 0,9% розчину натрію хлориду протягом 5 діб та у подальшому ентерально по 500мг 2 рази на добу протягом ЗО днів bioactivate organic nitrates to nitric oxide Implications for the reinforcement of endothehal defence mechanisms // Eur J Clm Invest- 1995- Vol 2 5 P 737-745] Суть способу полягає в тому, що для лікування ендотеліальної дисфункції шляхом стимуляції синтезу ендотеліального релаксуючого фактора (оксиду азоту), і, досягнення, таким чином судиннодилятуючої дії, було використано органічні нітрати Основним недоліком використання цього способу у хворих на цукровий діабет із супутнім ураженням печінки є ряд побічних явищ, притаманних нітратам головний біль, запаморочення, загальна слабкість, артеріальна гіпотензія, тахікардія, відчуття печи чи сухість у ротовій порожнині, нудота, які часто мають місце у цих хворих під час декомпенсації вуглеводного обміну Водночас, тривале призначення нітратів призводить до підвищеного метгемоглобінутворення у крові, що посилює стан гіпоксемії та тканинної гіпоксії у організмі хворих, сприяє підсиленню вільнорадикального ушкодження клітинних мембран, прискоренню апоптозу, розвитку цитолітичного синдрому, гемолізу Таким чином, зазначені препарати можуть сприяти прогресуванню стеатогепатозу у стеатогепатит та розвитку печінково-клітинної недостатності Найбільш близьким за технічною суттю є спосіб лікування ендотеліальної дисфункції у хворих 00 о> со ю 5398 на цукровий діабет 2 типу [Delles С , Schneider M P , Oelimer S , Fleischmann E H , Smieder R E LArginin-induced vasodilatation m hypertensive patients with type 2 Diabetes // Diabetes Care -2003 Vol 26, №6 - P 1836-1840] шляхом використання базисного лікування із включенням у комплекс лікування донатора оксиду азоту В якості донатора оксиду азоту використовується L-арпнін пдрохлориду (Erlangen, Німеччина), який призначається парентерально (6% розчин для внутрішньовенного введення із розрахунку 100мг/кг маси тіла впродовж 30 хвилин, на протязі 3-5 днів), ПІСЛЯ ЧОГО рекомендується збагачене аргініном лікувальне харчування Недоліки прототипа полягають у тому, що використання даного препарату в Україні на СЬОГОДНІШНІЙ день неможливе, оскільки він не зареєстрований у фармакологічному комітеті України, що не дає дозволу на його широке застосування Поряд із цим, рекомендований спосіб використання зазначеної форми L-арпніну пдрохлориду без розчинника важко переноситься хворими, оскільки має низку побічних ефектів можливі нудота, блювання, інтенсивний головний біль, відчуття ОНІМІННЯ та подразнення у МІСЦІ введення Короткочасне (5 днів) призначення L-арпніну пдрохлориду має тимчасовий ефект і не призводить до повного відновлення NO-синтезуючоі функції ендотелію у хворих на цукровий діабет Останнє визначає ефективність проведеної терапії, яка не завжди досягається у такому випадку і супроводжується подальшим прогресуванням ендотеліальної дисфункції у хворих на цукровий діабет Нами пропонується спосіб, що усуває вказані недоліки Необхідність удосконалення способів лікування ендотеліальної дисфункції обумовлене тим, що до останнього часу, при лікуванні стеатогепатозу у хворих на цукровий діабет 2 типу не приділялось належної уваги ступеню мікросудинних розладів, між тим зростання ступеня ппоксичних, ішемічних та дистрофічних змін у печінці при стеатогепатозі частіше виникає за умов важкого ураження та порушення функцій ендотелію, що обумовлює декомпенсацію процесу В основу корисної моделі поставлене завдання удосконалення способу лікування ендотеліальної дисфункції у хворих на цукровий діабет 2 типу із супровідним стеатогепатозом шляхом диференційованого використання донатора оксиду азоту глутарпну (L-apriHiHy-L-глутамату) для стимуляції синтезу ендотелійрелаксуючого фактора у печінці та усунення мікросудинних розладів при цукровому діабеті Поставлене завдання вирішується тим, що у способі лікування ендотеліальної дисфункції у хворих на цукровий діабет 2 типу із супровідним стеатогепатозом шляхом призначення базисного лікування із включенням донатору оксиду азоту, згідно до винаходу, в якості донатору оксиду азоту призначається лікарський препарат глутарпн парентерально по 50мл 4% розчину внутрішньовенне у 200мл 0,9% розчину натрію хлориду протягом 5 діб та у подальшому ентерально по 500мг 2 рази на добу протягом ЗО днів Спільними ознаками прототипу та корисної моделі, що заявляється, є використання для лікування комплексу базисного лікування із включенням препарату який є донатором оксиду азоту ВІДМІННІСТЬ корисної моделі від прототипу полягає у тому, що в якості препарату донатору оксиду азоту використовується не аргінін а глутарпн Таким чином, створений спосіб лікування ендотеліальної дисфункції, в якому використовується вітчизняний гепатопротектор глутарпн (ФК „Здоров'я", м Харків) із антиоксидантними, дезінтоксикаційними властивостями, який дозволяє не лише зменшити ступінь дисліпідемп, ппертригліцеролеми, пперхолестеролемн та стеатозу печінки, але й загальмувати розвиток діабетичної мікроанпопати та прогресування ендотеліальної дисфункції Особливість нашої роботи полягає в тому, що за 5 днів вживання ін'єкційної форми Lарпніну чи препарату, що його містить -глутарпну, можна досягти лише тимчасового підсилення синтезу оксиду азоту та короткочасного вазодилятуючого ефекту Реалізація мети лікування, а саме досягнення стабільного відновлення N0синтезуючих, антитромботичних, фібринолітичних властивостей ендотелію, можливе лише при тривалому (впродовж 1-го місяця) призначенні глутарпну Таким чином, ефективність терапії реалізується за рахунок використання препарату з вираженою антиоксидантною, антиппоксичною, вазодилятуючою, протиішемічною дією - глутарпну Теоретичне підґрунтя для використання способу Глутарпн - це сіль двох амінокислот глутамшової кислоти та аргініну Відомо, що аргінін є основним джерелом біосинтезу оксиду азоту, який володіє вазодилятуючим, протиішемічним, антиппоксантним ефектами Глутамінова кислота володіє протиппоксантними, протиоксидантними, енерготонічними властивостями Виходячи з того, що діабетичне ураження ендотелію на тлі інсулінорезистентності призводить до зниження біосинтезу оксиду азоту, дефіциту вазоконстрикторних субстанцій, що за умов дисліпідемп та порушення реологічних властивостей крові сприяє розвитку мікросудинних розладів та гіпоксії, які є факторами ризику розвитку ішемічних та дистрофічних змін у гепатоцитах, трофічних розладів у багатьох органах та системах, стимуляція синтезу оксиду азоту та покращення мікроциркуляцм під впливом глутарпну сприяє усуненню гіпоксії та ішеми як у гепатоцитах, так і у інших тканинах організму Визначення термінів Стеатогепатоз - це дифузний процес у печінці, який характеризується патологічним накопиченням нейтрального жиру у печінковій тканині більше 5% її маси переважно за рахунок тригліцеролів, фіброзом та дистрофією гепатоцитів при збереженні архітектоніки печінки Цукровий діабет 2 типу - це хронічне ендокринно-метаболічне захворювання, зумовлене відносною інсуліновою недостатністю, яке характеризується розладами вуглеводного (гіперглікемія, глюкозурія), ЛІПІДНОГО (ппер- та дисліпідемія) обміну, ураженням судин, нервів, внутрішніх органів та тканин Ендотеліальна дисфункція - порушення властивості ендотелію синтезувати оксид азоту, що УКРАЇНА (19) UA (11)5399 (із) U (51)7А61В5/00 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ОПИС ДО ДЕКЛАРАЦІЙНОГО ПАТЕНТУ НА КОРИСНУ МОДЕЛЬ видається під відповідальність власника патенту (54) СПОСІБ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНИХ ВІРУСНИХ ГЕПАТИТІВ (21)20040503431 (22) 06.05.2004 (24)15.03.2005 (46) 15.03.2005, Бюл. №3, 2005р. (72) Марченко Леонід Олександрович, Балакін Олександр Костянтинович, Марченко Олександр Леонідович Запропонована корисна модель відноситься до галузі медицини, а саме до фізіотерапії. Відомі способи медикаментозного комплексного лікування хронічних вірусних гепатитів з застосуванням препарату рекомбінантного ос-2вінтерферону (лаферону) в комбінації з препаратами фірми HeeL: Енгістол, Хепель, Ехіноцея композітум [Коліуш О.І., Аршинов П.С. Спосіб лікування хронічного гепатиту С //Промислова власність, 2001. - №9 частина 1. - 42527А.- 7 А61К38/21 4.33], спосіб лікування з введенням у воротну вену печінки фетальних гепатоцитів при концентрації 56*105кл/мл. [Зубов О.Д., Сенченко О.В. Спосіб лікування вірусного гепатиту. //Промислова власність, 2002. - №11. - книга 1.- 51575А. - 7 А61К35/407.- 4.59]. Також відомий спосіб лікування хронічного гепатиту з використанням магнітотерапевтичного пристрою [Малашенок В.В., Малашенок Л.О., Пестріков А.Б. Спосіб лікування хронічного гепатиту, цирозу печінки і гострого пакреатиту і магнітотерапевтичний пристрій. //Промислова власність, 2001. - №9.- частина 1.- 2000042148. - 7 A61N2/00. - 2.11]. Основними недоліками вищезазначених методів медикаментозного комплексного лікування хронічних вірусних гепатитів лафероном і метод лікування з введенням у воротну вену печінки фетальних гепатоцитів є те, що у пацієнтів досить часто виникають алергічні реакції. При парантеральному введенні лаферону можливі побічні реакції з боку серцево-судинної та центральної нервової систем. При довготривалому приміненні лаферону, частими ускладненнями бувають (73) Марченко Леонід Олександрович, Балакін Олександр Костянтинович, Марченко Олександр Леонідович (57) Спосіб комплексного лікування хронічного вірусного гепатиту, що включає використання гіпербаричної оксигенації на фоні патогенетичної терапії, який відрізняється тим, що додатково призначають низькоінтенсивне лазерне випромінення та Су-Джок терапію. лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія, збільшення протромбінового часу, діарея, зниження артеріального тиску, алопеція, задишка, біль в кістках і суглобах, анорексія. Найбільш близьким до запропонованого є спосіб комплексного лікування вірусного гепатиту, що включає використання гіпербаричної оксигенації на фоні патогенетичної терапії з застосуванням одномісцевих барокамер типу "Ока-МТ" і "ІртишМТ". [Ляшенко Ю.И., Кубенский Е.И., Рычков В.В. Гибербарическая оксигенация в комплексной терапии вирусного гепатита // Воєн.-мед. журн. 1985.-№6.-С.59-61.]. Недоліком відомого способу є недостатній ступінь його ефективності обумовлений тим, що застосування тільки ГБО в комплексі з патогенетичною терапією не приводить до повного зникнення антигенів вірусу гепатитів, які продовжують циркулювати в організмі, періоди ремісії не завжди бувають довготривалими (від 3 до 6 місяців), що потребує повторних курсів лікування після вказаного терміну часу. В основу корисної моделі поставлене завдання розробити спосіб комплексного лікування хронічного вірусного гепатиту, шляхом удосконалення відомого, досягти повного зникнення антигенів вірусу гепатитів, забезпечити підвищення ступеню його ефективності та подовження періоду ремісії. Поставлене завдання вирішують створенням способу комплексного лікування хронічного вірусного гепатиту що включає використання гіпербаричної оксигенації на фоні патогенетичної терапії, ео О) со ю 5399 згідно корисної моделі, призначають використання низькоінтенсивного лазерного випромінення та СуДжок терапії. Застосування лазерної терапії при вірусних гепатитах обґрунтовується тим, що під впливом лазерного випромінювання активуються обмінні процеси в тканинах, за рахунок покращення мікроциркуляції. Покращення мікроциркуляції в тканинах під дією лазерної терапії підтверджено радіонуклеїдним методом. Завдяки дії лазерного опромінювання відновлюється трабекулярна і дольчата структура печінки, зменшуються набряки. Цитоплазма гепатоцитів набуває спокійного вигляду, відбудовується структура мітохондрій, зменшується кількість лізосом. В паренхімі печінки знижується вміст глікогену. Це знаходить своє підтвердження в позитивних змінах біохімічних показників, в тому числі в нормалізації ферментів сироватки крові. Лазерне опромінювання позитивно впливає на перикисне окислення ліпідів та сприяє підвищенню активності імунної системи. [Брискин B.C., Полонский А.К., Алиев И.М. и др. Влияние низкоинтенсивного лазерного излучения на метаболические и репаративные процессы в організмі //Клиническая медицина, 1996.-№1.- С.54-55. Макашова В.В. Применение низкоинтенсивного лазерного излучения в комплексном лечении больных вирусными гепатитами //Методическое пособие.Москва НПЛЦ (техника), 2003. - 20с] Внутрішньовенну лазеротерапію здійснюють за допомогою гелій-неонового лазерного аппарата АФЛ-2 з довжиною хвилі О.бЗмкм, при вихідній потужності в безперервному режимі від 12 до 16мВт. Су-Джок терапія, акупресурний вплив на біологічно активні точки, забезпечує стимуляцію біологічно активних точок меридіану печінки. Запропонований спосіб здійснюють наступним чином: пацієнтів з хронічними вірусними гепатитами, які в свій час хворіли гострим інфекційним гепатитом, як жовтушною, так і безжовтушною формою при наявності у них антигену А, В, С поміщали в барокамеру "БЛКС" для проведення гіпербаричної оксигенації, де створювався тиск киснем від 0,8 до 2,2 атмосфери. Тривалість однієї процедури близько 50-ти хвилин, курс лікування складався з 8-10 процедур. Паралельно з гібербаричню оксигенацією проводилась внутрішньовенна лазеротерапія з вихідною потужністю випромінювання в безперервному режимі від 12 до 16мВт, протягом 20-40 хвилин. Курс лікування складав 710 сеансів. Додатково протягом 10 днів призначають Су-Джок терапію активних точок меридіанів печінки. Контроль лабораторних методів досліджень проводився на початку і після завершення лікування. Призначались слідуючи дослідження: загальний аналіз крові, загальний білірубін з визначенням прямого та непрямого білірубіну, тимолова та сулемова проби, трансамінази, коагулограмма. Досліджувалась кров на наявність антитіл до вірусів всіх інфекційних гепатитів та визначення полімеразної цепної реакції. Приклад конкретного виконання Хвора К. 21 року звернулась до лікаря з скаргами на загальну слабкість, підвищення температури до 37,2°С в вечірній час, периодично виникаючі болі в ліктьових та плечових суглобах. Із анамнезу захворювання стало відомо, що 9 місяців тому перенесла простудне захворювання по типу аденовірусної інфекції. До лікарів не зверталась лікувалась домашніми засобами. При об'єктивному обстежені виявлено: Шкіра на дотик суха, бліда з легким жовтушним відтінком. Тони серця приглушені, ритмічні, пульс 82 за хвилину AT 110/70мм.рт.ст. Живіт м'який, легка болісність відмічається в ділянці правого підребер'я. Печінка пальпується у края реберної дуги, дещо ущільнена, селезінка не пальпується. В лабораторних дослідженнях спостерігалися слідуючи зміни. Білірубін загальний 57,5мкмоль/л, прямий - 48,5, непрямий - 11мкмоль/л, підвищення рівня лактатдегідрогенази, ізофермента ЛДГ-5 до 490МЕ. Осадкові проби: тімолова та сулемова були в межах нормальних величин. Показники коагулограми були без патологічних змін. Імунносерологічні дослідження виявили атиген HCV гепатиту С, та полімеразна цепна реакція на визначення вірусного геному гепатиту С була позитивною. При ультразвуковій діагностиці (УЗД) печінки спостерігалося ущільнення її паренхіми. Хворій був поставлений діагноз: Хронічний вірусний гепатит (HCV - позитивний), активний (з помірно вираженою активністю), 0ст., компенсований. Проведено комплексне лікування з застосуванням гіпербаричної оксигенації, при створені тиску кисню в барокамері 1,0 атмосфери, протягом 50 хвилин, внутрішньовенної лазеротерапії (електрод вводили в кубітальну вену) при потужності випромінювання в безперервному режимі 12мВт, терміном ЗО хвилин та акупресура методом Су-Джок стимуляції активних точок меридіанів печінки. В період вищезазначеного лікування хворій призначалася вітамінотерапія (аскорбінова кислота в дозі 2,0гр. на добу). Курс комплесного лікування складав: 10 сеансів гіпербаричної оксигенації та Су-Джок терапії і 8 - внутрішньовенної лазеротерапії. Після 3 курсу комплексного лікування хвора відмічала покращення самопочуття. Загальна слабкість та болі в суглобах не турбувала хвору, температура тіла була не вище 36,6°С. Після закінчення курсу лікування контроль лабораторних методів досліджень підтвердив ефективність проведеного комплексного лікування. Загальний білірубін став в межах нормальних величин - 21,5мкмоль/л, прямий - 12,5, непрямий - 9,0мкмоль/л, лактатдегідрогеназа ізофермент - 5 знизився до 230МЕ. Осадкові проби та показники коагулограми залишалися в межах нормальних величин. Імуносерологічні дослідження не виявили антигену гепатиту С, полімеразна цепна реакція на визначення вірусного геному гепатиту С була від'ємною. УЗД печінки не виявило паталогічних змін в її паренхімі. Контроль стану хворої та лабораторних досліджень через 6 місяців, ще раз підтвердив ефективність даного способу лікування, так як стан хворої залишався стабільним (хвора не відмічала загальної слабості, біль в суглобах не виникала, температура тіла залишалася в межах норми. При об'єктивному обстеженні печінка пальпувалася у краю реберної дуги, але край її був м'яким. Показники пігментного обміну не виходили за рамки нормальних величин. Загальний білірубін відповідно був 22,5мкмоль/л, прямий - 10,0, непрямий - 12,5мкмоль/л. Не 5399 визначалися підвищення трансаміназ, антиген гепатиту С і полімеразна цепна реакція до вірусного генома гепатиту С були від'ємними Запропонованим способом проліковано 23 пацієнтів, які знаходилися на амбулаторному та стаціонарному лікуванні в МІСЬКІЙ лікарні м Комсомольська з діагнозом Хронічний вірусний гепатит, із них ЧОЛОВІКІВ - 10, жінок - 13 Підтвердження діагнозу Хронічний вірусний гепатит здійснювалося шляхом опитування за допомогою розробленої нами анкети, об'єктивних методів дослідження, визначення загального, прямого та непрямого білірубіна, трансаміназ (ізофермента 5 лактатдегідрогенази), осадкові проби (тімолова та сулемова), коагулограма, імуносеролопчні дослідження на антигени гепатитів А, В, С, полімеразна цепна реакція на визначення геномів вищезазначених гепатитів, ультразвукова діагностика печінки В групі пацієнтів (23) імуносеролопчні дослідження визначили наявність антигенів гепатитіу В - у 14 (60,9%) і гепатиту С у 9 (39,1%) пацієнтів, що також було підтверджено і полімеразною цепною реакцією на визначення геномів гепатитів Проведене комплексне лікування з застосуванням гіпербаричної оксигенації, внутрішньовенної лазеротерапи та Су-Джок терапії дало позитивний результат у 19 (82,6%) пацієнтів У них спостерігалося покращення загального стану здоров'я, якості життя Скарги на загальну слабкість, болів в ДІЛЯНЦІ печінки, суглобах, підвищення температури були відсутні При об'єктивному обстеженні печенка і селезінка не були збільшеними, болісності при пальпації в ДІЛЯНЦІ печінки хворі не відчували Диспепсичні синдроми були відсутні УЗД печінки тільки трьох виявила деяке ущільнення її паренхіми, у інших хворих печінка була без патологічних змін У цієї групи хворих білірубін, трансамінази, осадкові проби, коагулограма стали в межах нормальних величин Але, із групи хворих (23) у 12 (52,2%) пацієнтів після проведеного комплексного лікування антигени гепатитів В, С не визначались і у них полімеразна цепна реакція на визначення геномів гепатитів В і С була від'ємною У 11 (47,8%) пацієнтів визначалися антигени гепатитів В і С, але титр їх був значно менший чім до лікування, полімеразна цепна реакція на визначення геномів гепатитів В і С була позитивною У 4 (17,4%) пацієнтів із 23 - стійкого покращення стану здоров'я не спостерігалося і в той же час, в період проведення комплексного лікування, вони відмічали покращення загального стану, підвищення тонусу організму, покращення працездатності, зниження білірубіну в межах 28,0мкмоль/л, Комп ютерна верстка Д Шеверун нормалізацію вмісту трансаміназ, в тому числі ізоферменту - 5 лактатдегідрогенази, осадкових проб та коагулограми В сироватці крові виявлялись антигени гепатитів В і С та позитивна полімеразна цепна реакція до геномів гепатитів В і С Контроль об'єктивних, лабораторних, імуносеролопчних та функціональних методів досліджень у цих пацієнтів через півроку визначив деяке погіршення загального стану, що проявлялося появою загальної слабкості, появою болі в ДІЛЯНЦІ печінки, але без суттєвого її збільшення (печінка визначалася у краю реберної дуги), підвищення загального білірубіну до 50,0мкмоль/л, за рахунок прямого білірубіну та незначне підвищення лактатдегідрогенази, її ізоферменту - 5, імуносеролопчні дослідження виявили антигени гепатитів В і С та позитивну полімеразну цепну реакцію геномів гепатитів В і С Із 19 пацієнтів у яких після комплексного лікування спостерігався позитивний результат (відсутність скарг, нормалізація лабораторних показників, відсутність, або зниження титру антитіл до антигенів гепатиту В і С) після півроку тільки у трьох визначалося підвищення загального білірубіну до 37,0мкмоль/л за рахунок прямого білірубіну у решти (16) - він залишався в межах нормальних показників У всіх 19 пацієнтів трансамінази в тому числі і ізофермент-5 лактатдегідрогенази, осадкові проби, коагулограма залишалися в межах нормальних величин У 3 пацієнтів із 19 при УЗД дослідженні печінки, визначалось, як до лікування, так і після лікування, а також через півроку деяке ущільнення її паренхіми, у решти (16) - патології з боку печінки не було виявлено Запропонований спосіб лікування хронічних вірусних гепатитів має переваги перед способом лікування з застосуванням окремо барокамери, лазеротерапії на фоні патогенетичної терапії, так як застосування в комплексній терапії одночасно барокамери, лазерного випромінювання та СуДжок терапії приводить до покращення оксигенації крові, нормалізації метаболічних процесів, перешеного окислення ЛІПІДІВ, покращенню реологічних властивостей крові, підвищення імунітету організму, руйнуванню вірусних антигенів, що підтверджується біохімічними та імуносеролопчними дослідженнями Ефект від лікування з застосуванням комплексної терапії більш довготривалий, значно покращує якість життя, економічно вигідний, так як скорочує термін перебування хворих на ліжку і в подальшому довготривалі ремісії сприяють проведенню профілактичних засобів з використанням мінімуму лікарських препаратів Підписне Тираж 28 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м Київ - 4 2 , 01601 5398 виникає внаслідок дефіциту L-арпніну, зниження активності ендотеліальної NO-синтази, або порушення структурно-функціональних властивостей ендотелію, що призводить до розладів місцевої регуляції тонусу судин із переважанням вазоконстрикторних гуморальних та паракринних впливів, Спосіб лікування ендотеліальної дисфункції у хворих на цукровий діабет 2 типу із супровідним стеатогепатозом здійснюється наступним чином Після КЛІНІЧНОЇ та лабораторної верифікації діагнозу цукрового діабету 2 типу та стеатогепатозу визначається наявність синдрому ендотеліальної дисфункції за зниженням об'ємної швидкості шкірного кровотоку (ОШК) в ДІЛЯНЦІ середньої третини внутрішньої поверхні передпліччя у вихідному стані, а також вірогідним зниженням приросту об'ємної швидкості кровотоку шкіри після створення реактивної гіперемії, значним зниженням ОШК, скороченням тривалості латентного періоду виникнення ангіоспазму та збільшенням тривалості вазоспастичної реакції після проби із адреналіном при проведенні доплерографічної флоуметри, зумовлені порушенням ендотелійзалежної вазодилятящі, зменшенням КІЛЬКОСТІ капілярних петель (менше 8) у полі зору та переважно вазоспастичним станом капілярів при бюмікроскопн (капіляроскопи), зниженням вмісту стабільних метаболітів оксиду азоту (ендотелійрелаксуючого фактора) в крові (нітритів), порушенням антиагрегаційної функції ендотелію (вірогідне зростання спонтанної (CAT) та індукованої АДФ агрегації тромбоцитів (ІАТ) після проведення оклюзійного тесту), зниженням антикоагулянтної активності ендотелію (вірогідне зниження вмісту в крові антитромбіну III (AT III)), зниженням фібринолітичної активності ендотелію (за зниженням потенційної активності плазміногену (ПАП), сумарної та ферментативної фібринолітичної активності плазми крові базальної та, особливо, після оклюзивного тесту) Для підсилення процесів біосинтезу оксиду азоту та усунення ендотеліальної дисфункції хворим на цукровий діабет 2 типу із супровідним стеатогепатозом призначається препарат глутарпн парентерально по 50мл 4% розчину внутрішньовенне у 200мл 0,9% розчину натрію хлориду впродовж 5 днів, а у подальшому ентерально по 2 таблетки (500мг) 3 рази на день впродовж ЗО днів Суть способу пояснюється наступними прикладами Приклад 1 Хворий С , 62 роки КЛІНІЧНИЙ діагноз Цукровий діабет, 2 тип, середньої важкості, субкомпенсований Неалкогольний стеатогепатоз Діабетична мікроанпопатія судин нижніх КІНЦІВОК При поступленні в стаціонар скаржився на дискомфорт в правій підреберній ДІЛЯНЦІ, нудоту, відсутність апетиту, здуття живота, нестійкий стілець, сухість в роті, мерзлякуватість нижніх КІНЦІВОК Дані об'єктивного обстеження загальний стан умовно задовільний Живіт звичайних розмірів, дещо здутий, при пальпації чутливий в правій підреберній та епігастральній ділянках Нижній край печінки виступає з-під краю правої реберної дуги на Зсм Розміри печінки за Курловим 15/11/9см Нижні КІНЦІВКИ бліді, холодні на дотик Шкіра на них суха, лущиться, на підошвах виражений пперкератоз Пульсація на дорзальних артеріях стоп ослаблена За даними додаткових методів дослідження вміст глюкози в крові натще - 8,4ммоль/л, через 2год після навантаження глюкозою - 14,3ммоль/л, АСТ-0,5мкмоль/л, АЛТ - 0,бмкмоль/л, білірубін 24,0ммоль/л, прямий - 7,0мкмоль/л, непрямий 17мкмоль/л, тимолова проба - 4,8од , загальний холестерол крові - 8,9ммоль/л, тригліцероли крові - 4,3ммоль/л Результати капіляроскопм, доплерівської флоуметрм та дослідження біохімічних маркерів дисфункції ендотелію в динаміці лікування глутарпном викладені в табл 1 Результати УЗД внутрішніх органів Печінка-вертикальний розмір правої частки - 149мм, край заокруглений, паренхіма середньозерниста, однорідно ущільнена, дорзальне затухання УЗ потенціалу, судинна сітка розширена Внутрішньопечінкові жовчні протоки не розширені Висновок Ознаки стеатогепатозу З приводу цього була призначена терапія із застосуванням , глутарпну, метформіну, ліпоєвої кислоти, ІЗОТОНІЧНОГО розчину натрію хлориду Глутарпн призначався по 50мл 4% розчину у 200мл 0,9% натрію хлориду внутрішньовенно впродовж 5 днів, а у подальшому ентерально по 2 таблетки (500мг) З рази на день протягом 1-го місяця Після проведеного лікування стан хворого покращився купований диспептичний синдром, зменшився метеоризм, з'явився апетит, зменшилася гепатомегалія, збільшилося наповнення пульсової хвилі на дорзальних артеріях стоп Приклад 2 Хворий Л , 58 років КЛІНІЧНИЙ діагноз Цукровий діабет, 2 тип, середнього ступеня важкості, субкомпенсований Неалкогольний стеатогепатоз Діабетична макро- та мікроанпопатія судин нижніх КІНЦІВОК При поступленні в стаціонар мав скарги на загальну кволість, відчуття важкості в правій підреберній, епігастральній ДІЛЯНЦІ, відсутність апетиту, здуття живота, мерзлякуватість верхніх та нижніх КІНЦІВОК, побіління та біль у кінцівках у морозну погоду Об'єктивно Загальний стан умовно задовільний Шкірні покриви бліді, субіктеричнють склер Живіт збільшений в розмірах за рахунок підшкірно-жирової клітковини, здутий, при пальпації чутливий в правій підреберній ДІЛЯНЦІ НИЖНІЙ край печінки виступає з-під краю правої реберної дуги на 3 см Розміри печінки за Курловим 15/10/9СМ Нижні КІНЦІВКИ бліді, холодні на дотик Пальпація на ЛІВІЙ дорзальній артерії стопи ослаблена, на правій - відсутня Виражені трофічні розлади шкіри стоп лущення, пперкератоз, пахідермії - більше справа Дані додаткових методів дослідження глікемія натще - 8,2ммоль/л, глікемія через 2год після навантаження глюкозою 12,9ммоль/л, ACT - 0,5мкмоль/л, АЛТ 0,6мкмоль/л, білірубін - 21,0ммоль/л, прямий 7,8мкмоль/л, тимол, пр - 5,0 од , загальний холестерол - 9,3ммоль/л, тригліцероли крові 5,4ммоль/л Результати дослідження функцій ендотелію в динаміці лікування глутарпном викладені в табл 1 Ультразвукове дослідження печінка вертикальний розмір правої частки - 148мм, краї заокруглені, паренхіма крупнозерниста, значно підвищеної ехогенності, дорзальне затухання ультразвуку Судинна сітка обрубана Висновок 5398 Ознаки стеатогепатозу Проведене лікування глутарпн, хлорид натрію, метформін, ліпоєва кислота Глутарпн призначався по 50мл 4% розчину в/в крапельне на 200мл 0,9% розчину натрію хлориду 1 раз на добу впродовж 5 днів, а у подальшому ентерально по 2 таблетки (500мг) 3 рази на день 8 протягом ЗО днів Після проведеного лікування стан хворого покращився купований диспептичний синдром, зменшився метеоризм, з'явився апетит, зменшилася гепатомегалія, відновилася пульсація на дорзальних артеріях стоп Таблиця 1 Результати дослідження показників ендотеліальноі дисфункції в динаміці лікування глутарпном Показники в нормі Групи обстежених Показники ОШКбаз,мл/(хв*100г) ОШК на піку впл гіперемії, мл/(хв*100г) ОШК на піку впл адреналіну, мл/(хв*100г) N02, ММОЛЬ/Л CAT до окл , % CAT, після оклюзи, % ІАТ до окл, % ІАТ після окл,% AT III, % ПАП, хв К-ть капілярів в 1 п з 2,4±0,03 6,5±1,33 0,8±0,04 18,7±1,27 2,1 ±0,05 1,3±0,04 24,3±1,21 14,5±0,57 103,8±3,12 18,9±0,79 18,3±2,21 Таким чином, застосування нашого способу дозволяє зменшити інтенсивність прогресування ішемічних мікросудинних змін у хворих на цукровий діабет шляхом відновлення судиннорухової, антиагрегантної, антитромботичної та фібринолітичної функцій ендотелію У порівнянні з прототипом, спосіб, що заявляється, призводить до вірогі Комп ютерна верстка Н Лисенко Хво рий С До лікуван- Після лікування ня 2,2±0,03 1,5±0,02 5,1+0,01 6,0±0,01 0,8±0,02 0,4+0,02 10,2 17,5 5,4 2,7 10,6 3,3 35,7 25,2 20,3 38,5 99,2 87,3 12,5 17,1 7,2±1,31 16±2,17 Хворий Л До ліку- Після лікування вання 1,4±0,01 2,0±0,03 5,2±0,03 5,9±0,02 0,3±0,01 0,7±0,01 16,2 8,7 5,7 2,9 3,5 11,2 24,9 34,9 37,7 19,5 97,8 85,2 16,4 12,3 6,1 ±0,45 14±1,10 дного усунення ендотеліальноі дисфункції, сприяє відновленню вазодилятаційних, антиагрегантних, фібринолітичних властивостей ендотелію, зворотному розвитку стеатозу печінки і, таким чином, усуває загрозу прогресування мікроанпопатій та декомпенсації процесу Підписне Тираж 28 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП 'Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м Київ - 42, 01601 УКРАЇНА (19)UA (11) 5398 аз) U (51)7 А61К35/39, G01 N33/74, А61В5/00 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ОПИС ДО ДЕКЛАРАЦІЙНОГО ПАТЕНТУ НА КОРИСНУ МОДЕЛЬ видається під відповідальність власника патенту (54) СПОСІБ ЛІКУВАННЯ ЕНДОТЕЛІАЛЬНОЇ ДИСФУНКЦІЇ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУ ІЗ СУПРОВІДНИМ СТЕАТОГЕПАТОЗОМ 1 (21)20040503426 (22) 06.05.2004 (24)15.03.2005 (46) 15.03.2005, Бюл. № 3, 2005 р. (72) Хухліна Оксана Святославівна (73) БУКОВИНСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ (57) Спосіб лікування ендотеліальної дисфункції у хворих на цукровий діабет 2 типу із супровідним неалкогольним стеатогепатозом шляхом призначення базисного лікування із включенням донатора оксиду азоту, який відрізняється тим, що як донатор оксиду азоту призначається лікарський препарат глутаргін парентерально по 50мл 4% розчину внутрішньовенно у 200мл 0,9% розчину натрію хлориду протягом 5 діб та у подальшому ентерально по 500мг 2 рази на добу протягом ЗО днів. Корисна модель відноситься до галузі медицини і може бути використаний в ендокринології, гастроентерології, кардіології, терапії та інших галузях клінічної медицини для лікування ендотеліальної дисфункції при цукровому діабеті 2 типу, перебіг якого супроводжує неалкогольний стеатогепатоз. Факторами, що сприяють розвитку ендотеліальної дисфункції та прогресуванню судинних розладів (мікро- та макроангіопатій) у хворих на цукровий діабет 2 типу є постпрандіальна гіперглікемія, дисліпідемія, гіперліпідемія, тригліцеролемія, гіперхолестеролемія, периферійна інсулінорезистентність, які є факторами ризику розвитку атеросклерозу. Доведено, що одним з патогенетичних механізмів розвитку стеатогепатозу у хворих на цукровий діабет 2 типу є прогресування ендотеліальної дисфункції, що, в свою чергу, призводить до розвитку гіпоксії гепатоцитів, порушення процесів метаболізму, активації елементів позаклітинного матриксу, інфільтрації цитоплазми гепатоцитів тригліцеролами та прогресування печінково-клітинної недостатності. Відомий спосіб лікування ендотеліальної дисфункції у хворих на цукровий діабет 2 типу із супровідною ішемічною хворобою серця [Feelisch M., Brands F., Keim M. Human endothelial cells bioacti bioactivate organic nitrates to nitric oxide: Implications for the reinforcement of endothelial defence mechanisms // Eur. J. Clin. Invest.- 1995.- Vol. 25.P.737-745]. Суть способу полягає в тому, що для лікування ендотеліальної дисфункції шляхом стимуляції синтезу ендотеліального релаксуючого фактора (оксиду азоту), і, досягнення, таким чином судиннодилятуючої дії, було використано органічні нітрати. Основним недоліком використання цього способу у хворих на цукровий діабет із супутнім ураженням печінки є ряд побічних явищ, притаманних нітратам: головний біль, запаморочення, загальна слабкість, артеріальна гіпотензія, тахікардія, відчуття печії чи сухість у ротовій порожнині, нудота, які часто мають місце у цих хворих під час декомпенсації вуглеводного обміну. Водночас, тривале призначення нітратів призводить до підвищеного метгемоглобінутворення у крові, що посилює стан гіпоксемії та тканинної гіпоксії у організмі хворих, сприяє підсиленню вільнорадикального ушкодження клітинних мембран, прискоренню апоптозу, розвитку цитолітичного синдрому, гемолізу. Таким чином, зазначені препарати можуть сприяти прогресуванню стеатогепатозу у стеатогепатит та розвитку печінково-клітинної недостатності. Найбільш близьким за технічною суттю є спосіб лікування ендотеліальної дисфункції у хворих 00 со ю о> 5398 на цукровий діабет 2 типу [Delles C , Schneider M.P., Oelimer S., Fleischmann E.H., Smieder R.E. LArginin-induced vasodilatation m hypertensive patients with type 2 Diabetes // Diabetes Care.-2003.Vol. 26, №6.- P. 1836-1840] шляхом використання базисного лікування із включенням у комплекс лікування донатора оксиду азоту. В якості донатора оксиду азоту використовується L-аргінін гідрохлориду (Erlangen, Німеччина), який призначається парентерально (6% розчин для внутрішньовенного введення із розрахунку 100мг/кг маси тіла впродовж ЗО хвилин, на протязі 3-5 днів), після чого рекомендується збагачене аргініном лікувальне харчування. Недоліки прототипа полягають у тому, що використання даного препарату в Україні на сьогоднішній день неможливе, оскільки він не зареєстрований у фармакологічному комітеті України, що не дає дозволу на його широке застосування. Поряд із цим, рекомендований спосіб використання зазначеної форми L-аргініну гідрохлориду без розчинника важко переноситься хворими, оскільки має низку побічних ефектів: можливі нудота, блювання, інтенсивний головний біль, відчуття оніміння та подразнення у місці введення. Короткочасне (5 днів) призначення L-аргініну гідрохлориду має тимчасовий ефект і не призводить до повного відновлення NO-синтезуючої функції ендотелію у хворих на цукровий діабет. Останнє визначає ефективність проведеної терапії, яка не завжди досягається у такому випадку і супроводжується подальшим прогресуванням ендотеліальної дисфункції у хворих на цукровий діабет. Нами пропонується спосіб, що усуває вказані недоліки. Необхідність удосконалення способів лікування ендотеліальної дисфункції обумовлене тим, що до останнього часу, при лікуванні стеатогепатозу у хворих на цукровий діабет 2 типу не приділялось належної уваги ступеню мікросудинних розладів, між тим зростання ступеня гіпоксичних, ішемічних та дистрофічних змін у печінці при стеатогепатозі частіше виникає за умов важкого ураження та порушення функцій ендотелію, що обумовлює декомпенсацію процесу. В основу корисної моделі поставлене завдання удосконалення способу лікування ендотеліальної дисфункції у хворих на цукровий діабет 2 типу із супровідним стеатогепатозом шляхом диференційованого використання донатора оксиду азоту глутаргіну (і_-аргініну-І_-глутамату) для стимуляції синтезу ендотелійрелаксуючого фактора у печінці та усунення мікросудинних розладів при цукровому діабеті. Поставлене завдання вирішується тим, що у способі лікування ендотеліальної дисфункції у хворих на цукровий діабет 2 типу із супровідним стеатогепатозом шляхом призначення базисного лікування із включенням донатору оксиду азоту, згідно до винаходу, в якості донатору оксиду азоту призначається лікарський препарат глутаргін парентерально по 50мл 4% розчину внутрішньовенне у 200мл 0,9% розчину натрію хлориду протягом 5 діб та у подальшому ентерально по 500мг 2 рази на добу протягом ЗО днів. Спільними ознаками прототипу та корисної моделі, що заявляється, є використання для лікування комплексу базисного лікування із включенням препарату який є донатором оксиду азоту. Відмінність корисної моделі від прототипу полягає у тому, що в якості препарату донатору оксиду азоту використовується не аргінін а глутаргін. Таким чином, створений спосіб лікування ендотеліальної дисфункції, в якому використовується вітчизняний гепатопротектор глутаргін (ФК „Здоров'я", м. Харків) із антиоксидантними, дезінтоксикаційними властивостями, який дозволяє не лише зменшити ступінь дисліпідемії, гіпертригліцеролемії, гіперхолестеролемії та стеатозу печінки, але й загальмувати розвиток діабетичної мікроангіопатії та прогресування ендотеліальної дисфункції. Особливість нашої роботи полягає в тому, що за 5 днів вживання ін'єкційної форми Lаргініну чи препарату, що його містить -глутаргіну, можна досягти лише тимчасового підсилення синтезу оксиду азоту та короткочасного вазодилятуючого ефекту. Реалізація мети лікування, а саме досягнення стабільного відновлення N0синтезуючих, антитромботичних, фібринолітичних властивостей ендотелію, можливе лише при тривалому (впродовж 1-го місяця) призначенні глутаргіну. Таким чином, ефективність терапії реалізується за рахунок використання препарату з вираженою антиоксидантною, антигіпоксичною, вазодилятуючою, протиішемічною дією - глутаргіну. Теоретичне підґрунтя для використання способу. Глутаргін - це сіль двох амінокислот: глутамінової кислоти та аргініну. Відомо, що аргінін є основним джерелом біосинтезу оксиду азоту, який володіє вазодилятуючим, протиішемічним, антигіпоксантним ефектами. Глутамінова кислота володіє протигіпоксантними, протиоксидантними, енерготонічними властивостями. Виходячи з того, що діабетичне ураження ендотелію на тлі інсулінорезистентності призводить до зниження біосинтезу оксиду азоту, дефіциту вазоконстрикторних субстанцій, що за умов дисліпідемії та порушення реологічних властивостей крові сприяє розвитку мікросудинних розладів та гіпоксії, які є факторами ризику розвитку ішемічних та дистрофічних змін у гепатоцитах, трофічних розладів у багатьох органах та системах, стимуляція синтезу оксиду азоту та покращення мікроциркуляції під впливом глутарпну сприяє усуненню гіпоксії та ішемії як у гепатоцитах, так і у інших тканинах організму. Визначення термінів: Стеатогепатоз - це дифузний процес у печінці, який характеризується патологічним накопиченням нейтрального жиру у печінковій тканині більше 5% її маси переважно за рахунок тригліцеролів, фіброзом та дистрофією гепатоцитів при збереженні архітектоніки печінки. Цукровий діабет 2 типу - це хронічне ендокринно-метаболічне захворювання, зумовлене відносною інсуліновою недостатністю, яке характеризується розладами вуглеводного (гіперглікемія, глюкозурія), ліпідного (гіпер- та дисліпідемія) обміну, ураженням судин, нервів, внутрішніх органів та тканин. Ендотеліальна дисфункція - порушення властивості ендотелію синтезувати оксид азоту, що 5398 виникає внаслідок дефіциту L-аргініну, зниження активності ендотеліальної NO-синтази, або порушення структурно-функціональних властивостей ендотелію, що призводить до розладів місцевої регуляції тонусу судин із переважанням вазоконстрикторних гуморальних та паракринних впливів, Спосіб лікування ендотеліальної дисфункції у хворих на цукровий діабет 2 типу із супровідним стеатогепатозом здійснюється наступним чином. Після клінічної та лабораторної верифікації діагнозу цукрового діабету 2 типу та стеатогепатозу визначається наявність синдрому ендотеліальної дисфункції за зниженням об'ємної швидкості шкірного кровотоку (ОШК) в ділянці середньої третини внутрішньої поверхні передпліччя у вихідному стані, а також вірогідним зниженням приросту об'ємної швидкості кровотоку шкіри після створення реактивної гіперемії; значним зниженням ОШК, скороченням тривалості латентного періоду виникнення ангіоспазму та збільшенням тривалості вазоспастичної реакції після проби із адреналіном при проведенні доплерографічної флоуметрії, зумовлені порушенням ендотелійзалежної вазодилятящї; зменшенням кількості капілярних петель (менше 8) у полі зору та переважно вазоспастичним станом капілярів при біомікроскопії (капіляроскопії); зниженням вмісту стабільних метаболітів оксиду азоту (ендотелійрелаксуючого фактора) в крові (нітритів), порушенням антиагрегаційної функції ендотелію (вірогідне зростання спонтанної (CAT) та індукованої АДФ агрегації тромбоцитів (ІАТ) після проведення оклюзійного тесту), зниженням антикоагулянтної активності ендотелію (вірогідне зниження вмісту в крові антитромбіну III (AT III)), зниженням фібринолітичної активності ендотелію (за зниженням потенційної активності плазміногену (ПАП), сумарної та ферментативної фібринолітичної активності плазми крові базальної та, особливо, після оклюзивного тесту). Для підсилення процесів біосинтезу оксиду азоту та усунення ендотеліальної дисфункції хворим на цукровий діабет 2 типу із супровідним стеатогепатозом призначається препарат глутаргін парентерально по 50мл 4% розчину внутрішньовенне у 200мл 0,9% розчину натрію хлориду впродовж 5 днів, а у подальшому ентерально по 2 таблетки (500мг) 3 рази на день впродовж ЗО днів. Суть способу пояснюється наступними прикладами. Приклад 1 Хворий С , 62 роки. Клінічний діагноз: Цукровий діабет, 2 тип, середньої важкості, субкомпенсований. Неалкогольний стеатогепатоз. Діабетична мікроангіопатія судин нижніх кінцівок. При поступленні в стаціонар скаржився на дискомфорт в правій підреберній ділянці, нудоту, відсутність апетиту, здуття живота, нестійкий стілець, сухість в роті, мерзлякуватість нижніх кінцівок. Дані об'єктивного обстеження: загальний стан умовно задовільний. Живіт звичайних розмірів, дещо здутий, при пальпації чутливий в правій підреберній та епігастральній ділянках. Нижній край печінки виступає з-під краю правої реберної дуги на Зсм. Розміри печінки за Курловим: 15/11/9см. Нижні кінцівки бліді, холодні на дотик. Шкіра на них суха, лущиться, на підошвах виражений гіперкератоз. Пульсація на дорзальних артеріях стоп ослаблена. За даними додаткових методів дослідження: вміст глюкози в крові натще - 8,4ммоль/л, через 2год. після навантаження глюкозою - 14,3ммоль/л, АСТ-0,5мкмоль/л, АЛТ - 0,6мкмоль/л, білірубін 24,0ммоль/л, прямий - 7,0мкмоль/л, непрямий 17мкмоль/л, тимолова проба - 4,8од., загальний холестерол крові - 8,9ммоль/л, тригліцероли крові - 4,3ммоль/л. Результати капіляроскопії, доплерівської флоуметрії та дослідження біохімічних маркерів дисфункції ендотелію в динаміці лікування глутаргіном викладені в табл.1. Результати УЗД внутрішніх органів: Печінка-вертикальний розмір правої частки - 149мм, край заокруглений, паренхіма середньозерниста, однорідно ущільнена, дорзальне затухання УЗ потенціалу, судинна сітка розширена. Внутрішньопечінкові жовчні протоки не розширені. Висновок: Ознаки стеатогепатозу. З приводу цього була призначена терапія із застосуванням , глутаргіну, метформіну, ліпоєвої кислоти, ізотонічного розчину натрію хлориду. Глутаргін призначався по 50мл 4% розчину у 200мл 0,9% натрію хлориду внутрішньовенно впродовж 5 днів, а у подальшому ентерально по 2 таблетки (500мг) З рази на день протягом 1-го місяця. Після проведеного лікування стан хворого покращився: купований диспептичний синдром, зменшився метеоризм, з'явився апетит, зменшилася гепатомегалія, збільшилося наповнення пульсової хвилі на дорзальних артеріях стоп. Приклад 2 Хворий Л., 58 років. Клінічний діагноз: Цукровий діабет, 2 тип, середнього ступеня важкості, субкомпенсований. Неалкогольний стеатогепатоз. Діабетична макро- та мікроангіопатія судин нижніх кінцівок. При поступленні в стаціонар мав скарги на загальну кволість, відчуття важкості в правій підреберній, епігастральній ділянці, відсутність апетиту, здуття живота, мерзлякуватість верхніх та нижніх кінцівок, побіління та біль у кінцівках у морозну погоду. Об'єктивно: Загальний стан умовно задовільний. Шкірні покриви бліді, субіктеричність склер. Живіт збільшений в розмірах за рахунок підшкірно-жирової клітковини, здутий, при пальпації чутливий в правій підреберній ділянці. Нижній край печінки виступає з-під краю правої реберної дуги на 3 см. Розміри печінки за Курловим: 15/10/Эсм. Нижні кінцівки бліді, холодні на дотик. Пальпація на лівій дорзальній артерії стопи ослаблена, на правій - відсутня. Виражені трофічні розлади шкіри стоп: лущення, гіперкератоз, пахідермії - більше справа. Дані додаткових методів дослідження: глікемія натще - 8,2ммоль/л, глікемія через 2год після навантаження глюкозою 12,9ммоль/л, ACT - 0,5мкмоль/л, АЛТ 0,6мкмоль/л, білірубін - 21,0ммоль/л, прямий 7,8мкмоль/л, тимол, пр. - 5,0 од., загальний холестерол - 9,3ммоль/л, тригліцероли крові 5,4ммоль/л. Результати дослідження функцій ендотелію в динаміці лікування глутаргіном викладені в табл.1. Ультразвукове дослідження: печінка вертикальний розмір правої частки - 148мм, краї заокруглені, паренхіма крупнозерниста, значно підвищеної ехогенності, дорзальне затухання ультразвуку. Судинна сітка обрубана. Висновок: 5398 Ознаки стеатогепатозу. Проведене лікування: глутаргін, хлорид натрію, метформін, ліпоєва кислота. Глутаргін призначався по 50мл 4% розчину в/в крапельне на 200мл 0,9% розчину натрію хлориду 1 раз на добу впродовж 5 днів, а у подальшому ентерально по 2 таблетки (500мг) 3 рази на день 8 протягом ЗО днів. Після проведеного лікування стан хворого покращився: купований диспептичний синдром, зменшився метеоризм, з'явився апетит, зменшилася гепатомегалія, відновилася пульсація на дорзальних артеріях стоп. Таблиця 1 Результати дослідження показників ендотеліальної дисфункції в динаміці лікування глутаргіном Показники в нормі Групи обстежених Показники ОШКбаз., мл/(хв*100г) ОШК на піку впл.гіперемії, мл/(хв*100г) ОШК на піку впл.адреналіну, мл/(хв*100г) N02, ММОЛЬ/Л CAT до окл., % CAT, після оклюзії, % І AT до окл, % ІАТ після окл,% AT III, % ПАП, хв. К-ть капілярів в 1 п.з. 2,4±0,03 6,5±1,33 0,8±0,04 18,7±1,27 2,1 ±0,05 1,3±0,04 24,3±1,21 14,5±0,57 103,8±3,12 18,9±0,79 18,3±2,21 Таким чином, застосування нашого способу дозволяє зменшити інтенсивність прогресування ішемічних мікросудинних змін у хворих на цукровий діабет шляхом відновлення судиннорухової, антиагрегантної, антитромботичної та фібринолітичної функцій ендотелію. У порівнянні з прототипом, спосіб, що заявляється, призводить до вірогі Комп'ютерна верстка Н. Лисенко Хво рий С До лікуван- Після лікування ня 1,5±0,02 2,2±0,03 5,1 ±0,01 6,0±0,01 0,4±0,02 0,8±0,02 10,2 17,5 5,4 2,7 10,6 3,3 35,7 25,2 38,5 20,3 99,2 87,3 12,5 17,1 16±2,17 7,2±1,31 Хворий Л. До ліку- Після лікування вання 1,4±0,01 2,0±0,03 5,2±0,03 5,9±0,02 0,3±0,01 0,7±0,01 8,7 16,2 5,7 2,9 3,5 11,2 24,9 34,9 37,7 19,5 85,2 97,8 16,4 12,3 6,1 ±0,45 14±1,10 дного усунення ендотеліальної дисфункції, сприяє відновленню вазодилятаційних, антиагрегантних, фібринолітичних властивостей ендотелію, зворотному розвитку стеатозу печінки і, таким чином, усуває загрозу прогресування мікроангіопатій та декомпенсації процесу. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ - 4 2 , 01601