Спосіб підвищення продуктивності і якості продукції бугайців на відгодівлі в умовах забруднення довкілля радіонуклідами

Реферат: UA 77053 U UA 77053 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі тваринництва, зокрема годівлі сільськогосподарських тварин в умовах локального техногенного навантаження радіонуклідами, а саме, до способів підвищення продуктивності молодняку худоби на відгодівлі в умовах забруднення довкілля радіонуклідами. Спосіб може бути використаний у тваринницьких господарствах з різною формою власності для підвищення продуктивності та одержання високоякісної, екологічно чистої продукції молодняку великої рогатої худоби при відгодівлі в умовах техногенного забруднення радіонуклідами. Відомо, що територія України, що межує з зоною Чорнобильської катастрофи, де дозволено вести сільськогосподарське виробництво, є біогеохімічною провінцією з низьким вмістом в ґрунтах і рослинах біотичних елементів (Со, Сu, Ζn, Μn, Fe), а також характеризується підвищеним вмістом важких металів Рb і Cd. Недостатнє споживання мінеральних речовин та мікроелементів пов'язане з їх дефіцитом, призводить до напруження обміну речовин в організмі тварин. Ситуація ще більш ускладнилася після аварії на ЧАЕС та агротехнічних заходів у господарствах, розміщених на забруднених радіонуклідами територіях. Це призвело не лише до збагачення ґрунту такими елементами, як Са та K і відповідного збільшення їх концентрації в раціонах тварин, але й до зниження засвоєння мікроелементів (Mn, Co, Zn, Сu) в організмі тварин. Недостатнє споживання мікроелементів у зв'язку з їх дефіцитом в кормах і воді викликають у тварин стан напруження і розвиток патологічних функціональних і структурних змін в організмі, які можна ліквідувати додаванням в раціон дефіцитних мікроелементів. Відомі способи усунення негативного впливу радіонуклідів на тваринний організм спрямовані з одного боку на усунення негативного впливу радіаційного фактора на фізіологічний стан сільськогосподарських тварин, а з другого на отримання тваринницької продукції з вмістом відповідно до існуючих вимог гігієнічних нормативів допустимих рівнів радіонуклідів (ДР-2006). Так, відомі способи зменшення надходження радіонуклідів в організм тварин шляхом збагачення їх раціонів кормами, що містять кальцій і мінеральну підкормку у вигляді вуглекислих та фосфорнокислих солей кальцію /Кіцно В.О., Поліщук С.В., Гудков І.М. в книзі "Основи радіології та радіоекології": 7.22. Засоби зниження надходження радіонуклідів в організм сільськогосподарських.-2003. - С. 198-201/. 90 137 Спосіб забезпечує захист тваринного організму від проникнення Sr та Cs та з органів травлення в тваринницьку продукцію. Відомі способи декорпорації радіонуклідів і токсинів з організму тварин за допомогою сорбентів, що містять кліноптилоліти (ПУ на винахід 1514 С1), спучений вермікуліт, активоване вугілля, модифікований фероціанідом міді (ДПУ на винахід 42992 А). Недоліками цих способів є порівняно низькі величини адсорбції Cs-137 відносно введеної дози (30-40 %). Відомий спосіб зниження радіонуклідів у м'ясі великої рогатої худоби шляхом введення до складу раціонів солей калію (сірчанокислого або хлористого), який є антагоністом радіоактивного цезію /Коваленко Л.І. Радіометричний ветеринарно-санітарний контроль тварин, продуктів тваринництва. - К.: Урожай, 1987. - С. 192 / або калійної магнезії (ДПУ на винахід 41165 А). Недоліком цих способів є те, що до складу раціонів додатково вводять лише калій як антагоніст радіоцезію, тобто з організму тварин виводиться лише радіоцезій, а решта радіонуклідів (Sr-90; Cs-137 та інші) можуть надалі нагромаджуватися у органах і тканинах тварин. Відомі способи корекції обміну речовин у тварин, що утримуються на територіях з підвищеним рівнем іонізуючого випромінювання. Способи включають використання різних фармакологічних препаратів, здатних активувати процеси метаболізму, нормалізувати функції імунної, ендокринної та нервової систем. До таких препаратів відносяться біологічно-активні речовини: ферменти біостимулятори, тканинні препарати, вітаміни, макро- і мікроелементи. / Козак М.В., Маліна В.В., Ткаченко Т.П., Нікитенко А.М.Кафі як фактор нормалізації гомеостазу телят при їх вирощуванні в зоні радіоактивного забруднення //Науковий вісник ЛНАВМ ім.С.З. Ґжицького, Том 2, № 2, Ч. 1, Львів - 2000. - с. 7985./ Спосіб включає дворазове використання імуномодуляторів "Гомотин" та "Кафі" з інтервалом в 14 днів в дозі Гомотин 0,03 мг/кг маси тіла та Кафі 0,015 мг/кг тіла. Спосіб сприяє підвищенню кількості еритроцитів на 19,0 % на 34 добу. Збільшення насиченості гемоглобіном на 11,2 %. Недоліком способів є недостатня їх ефективність висока вартість препаратів, складність їх виготовлення та придбання. 1 UA 77053 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Відомий спосіб підвищення продуктивності і якості продукції відгодівельної худоби в умовах радіоактивного забруднення / Савченко Ю.І., Савчук І.М., Савченко М.Г., Гончарова К.В., Чорна Л.І. Продуктивність бугайців та якісь яловичини виробленої в зоні радіоактивного забруднення //Вісник аграрної науки. - № 2-2008. - С. 46-50. Спосіб включає згодовування молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі в умовах забруднення довкілля радіонуклідами екструдованого люшка). Спосіб забезпечує підвищення середньодобових приростів, покращення забійних 137 якостей, сприяє зниженню вмісту Cs в м'ясі на 1,3-8,2 %. Недоліком способу є недостатня його ефективність та економічна невигідність в зв'язку із витратами на екструдування зернових культур. Відомий також спосіб підвищення м'ясної продуктивності великої рогатої худоби при відгодівлі в зонах радіоактивного забруднення / Кебко В. Антирадіаційний премікс для відгодівлі худоби на раціонах з зеленими кормами в забруднених радіонуклідами раціонах/ Украгропортал v3 ст. 1-4. Спосіб включає використання для бугайців на відгодівлі в умовах забруднення радіонуклідами антирадіаційного преміксу на фоні раціонів із зеленими кормами при такому співвідношенні компонентів: /маса/%/: сіль кухонна 30,52; калійна магнезія 68,67; цинк сірчанокислий 0,50; марганець сірчанокислий 0,20; мідь сірчанокисла 0,10; кобальт сірчанокислий 0,01; добова доза преміксу - 35 г на 100 кг живої ваги тварини. Спосіб забезпечує підвищення середньодобових приростів живої ваги на 12,7 %, додатковий приріст живої ваги на 1 кг преміксу становив 0,7 кг, а прибуток на 1 грн затрат на премікс 1,89 грн. Відомий спосіб відгодівлі худоби в забруднених радіонуклідами регіонів на зимово-стійлових раціонах (ДПУ на винахід № 52138 А). Спосіб включає введення в раціони відгодівельної худоби антирадіаційного преміксу, який містить: сіль кухонну, калійну магнезію, цинк сірчанокислий, сірчанокислу мідь та хлористий кобальт, при цьому добова доза преміксу становить 25 г на 100 кг маси тіла. Відомий спосіб забезпечує підвищення продуктивності відгодівельної худоби у зимовостійловий період в умовах забруднення довкілля радіонуклідами. Недоліком способу є недостатня його ефективність, можливість одержати ефект від застосування лише у зимово-стійловий період. Недостатня ефективність виданого способу пов'язана із застосуванням у складі антирадіаційного преміксу мікроелементів у формі мінеральних солей, які засвоюються тваринним організмом гірше ніж органічні, наприклад хелатні сполуки мікроелементів з амінокислотою - метіоніном. Крім того відомий спосіб знижує рівень радіонуклідів в м'ясі яловичини, не забезпечує покращення фізико-хімічних властивостей продукції відгодівельної худоби. Найбільш близьким по суті до способу, що заявляється, є спосіб покращення фізикохімічних характеристик яловичини (ПУ на корисну модель № 7055). Відомий спосіб включає введення в корм відгодівельних тварин суміші мікроелементів у формі метіонатів при такому їх співвідношенні в мг/кг маси тіла: метіонат цинку 0,08-0,1 метіонат марганцю 0,03-0,05 метіонат кобальту 0,05 -0,07 метіонат селену 0,01-0,03 метіонат йоду 0,06-0,08, при цьому суміш розчиняють у воді, змішують з основними кормами і згодовують відгодівельним тваринам протягом заключного періоду відгодівлі. Спосіб забезпечує покращення фізико-хімічних характеристик яловичини у молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі. Заявлений спосіб і найближчий аналог мають спільні суттєві ознаки: спосіб включає введення в раціони суміші хелатних сполук мікроелементів цинку, марганцю та кобальту з амінокислотою метіоніном. Недоліком відомого способу є те, що він не призначений для використання в умовах відгодівлі молодняку великої рогатої худоби при забрудненні довкілля радіонуклідами. Заявлений нами спосіб усуває недоліки найближчого аналога і забезпечує підвищення продуктивності та покращення якості продукції у бугайців на відгодівлі в умовах забруднення радіонуклідами. В основу корисної моделі поставлена задача створити ефективний і доступний у застосуванні ефективний спосіб підвищення продуктивності і якості продукції бугайців на відгодівлі в умовах забруднення довкілля радіонуклідами, економічно вигідний для господарств, в яких він застосовується. 2 UA 77053 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Поставлена задача вирішується тим, що суміш метіонатів додатково збагачують метіонатами міді та заліза при такому співвідношенні компонентів суміші в мг/кг маси тіла: 0,045міді 0,055 0,045марганцю 0,055 0,045цинку 0,055 0,045заліза 0,055 0,025кобальту 0,030, при цьому суміш метіонатів розчиняють у воді, змішують з комбікормом і згодовують бугайцям на відгодівлі протягом всього періоду відгодівлі в умовах забруднення радіонуклідами. Технічний результат заявленого способу обумовлений роллю мікроелементів у формі хелатних сполук біогенних металів (Fe, Cu, Μn, Ζn, Со) з амінокислотою метіоніном, яку вони відіграють у обміні речовин. Так, мідь каталізує включення заліза в структуру гему і сприяє дозріванню еритроцитів на ранніх стадіях розвитку, є каталізатором окисно-відновних процесів, необхідна для здійснення процесів остеогенезу, захисних функцій організму, входить до складу ферментів, бере участь в обміні вітамінів А і С, підвищує засвоєння солей Са та Р. Залізо входить до складу гемоглобіну, трансферину, міоглобіну, а також багатьох окисновідновних та дихальних ферментів, що беруть участь в біологічному окисненні. Кобальт бере безпосередню участь у процесах кровотворення, впливає на синтез білка і нуклеїнових кислот, фосфоліпідів, глікогену, прискорює ріст мікроорганізмів у передшлунках жуйних тварин, входить в молекулу вітаміну В12. Марганець - його іони пов'язані з наступними ферментами: аргіназа, піруваткарбоксилаза та супероксиддисмутаза, кіназа, карбоксилаза і трансфераза. Аргіназа каталізує розщеплення аргініну з утворенням сечовини. Піруваткарбоксилаза необхідна для синтезу вуглеводів із піровиноградної кислоти. Мn-супероксиддисмутаза (Mn-СОД) каталізує дисмутацію супероксидного аніонрадикалу з утворенням пероксиду. Цинк - його іони шляхом створення ковалентного зв'язку утворюють сполуки з білками, амінокислотами, пуриновими основами, нуклеотидами. Вони входять до складу ферментів карбоангідрази, карбоксипептидази і дегідрогенази. Нестача цинку викликає затримку росту і порушення функцій статевих залоз, послаблення обміну вуглеводів і білків. Іони (Zn) відіграють важливу роль у створенні структурної стабільності, беруть участь в каталітичних реакціях, у підтримці активного центру РНК-полімерази, в біотрансформації, в метаболізмі вітаміну А і в захисній системі організму проти окиснення ліпідів в перекисну сполуку (ліпідної пероксидації). Метіонін є незамінною, так званою "критичною" амінокислотою, оскільки знаходиться переважно у кормах тваринного походження. Ефект зниження трансформації радіонуклідів в організмі відгодівельних бугайців з одночасним підвищенням м'ясної продуктивності у локальних умовах техногенного забруднення 90 радіонуклідами кормів і води пояснюється тим, що в шлунково-кишковому тракті тварин Sr та 137 Cs конкурують з антагоністами міддю, цинком, марганцем, залізом і кобальтом за зв'язки на епітеліоцитах, які забезпечують захоплення з подальшим засвоєнням радіонуклідів, що надходять з кормами. Інтенсивність асиміляції радіонуклідів у шлунково-кишковому тракті посилюється при наявності зв'язку їх з лігандами, особливо з амінокислотами. Отже, застосування суміші хелатних сполук міді, цинку, марганцю, кобальту і заліза з амінокислотою метіоніном для відгодівельних бугайців в умовах локального техногенного забруднення радіонуклідами знижує всмоктування їх та запобігає негативному впливу токсикантів на обмін речовин, що сприяє підвищенню м'ясної продуктивності бугайців та дозволяє різко знизити рівень радіонуклідів у м'ясі і покращити його ветеринарно-санітарні показники. Корекція обміну речовин у відгодівельних бугайців в умовах локального техногенного забруднення довкілля здійснюється завдяки високій конкурентоздатності суміші біогенних металів у формі хелатних сполук з метіоніном стосовно радіонуклідів. Отже, заявлений спосіб забезпечує зниження засвоєння радіонуклідів в організмі тварин з одночасним надходженням дефіцитних мікроелементів, що сприяє підвищенню продуктивності та якості продукції в умовах локального техногенного забруднення довкілля. При проведенні патентно-інформаційного пошуку заявником знайдено технічне рішення / ПУ на корисну модель № 7055 /, що містить найбільшу кількість ознак, спільних із заявленим 3 UA 77053 U 5 10 15 20 25 30 35 способом: включає введення в раціони суміші солей хелатних сполук мікроелементів цинку, марганцю, міді, кобальту з амінокислотою метіоніном. Однак, наявність зазначених, спільних із найближчим аналогом, ознак, недостатня для отримання технічного результату, який забезпечує заявлений спосіб. Технічних рішень, що за сукупністю ознак повністю б співпадали із заявленим, не виявлено. В патентній і науково-технічній літературі не знайдено технічних рішень, в яких були б описані відомості про ознаки, що відрізняють заявлений спосіб від найближчого аналога і забезпечують досягнення технічного результату: підвищення продуктивності і покращення якості продукції відгодівельних бугайців в умовах локального техногенного забруднення радіонуклідами, що забезпечується тим, що суміш метіонатів додатково збагачують метіонатами міді та заліза при такому співвідношенні компонентів в мг/кг маси тіла 0,045міді 0,055 0,045марганцю 0,055 0,045цинку 0,055 0,045заліза 0,055 0,025кобальту 0,030, при цьому суміш метіонатів розчиняють у воді, змішують з комбікормом і згодовують бугайцям на відгодівлі протягом всього періоду відгодівлі в умовах забруднення радіонуклідами Заявлена корисна модель належить до галузі тваринництва, зокрема годівлі сільськогосподарських тварин в умовах локального техногенного навантаження, а саме до способів підвищення продуктивності і покращення якості продукції молодняку великої рогатої худоби за впливу забруднення довкілля радіонуклідами. Спосіб може бути застосований у тваринницьких господарствах з різною формою власності, розташованих в зоні техногенного забруднення радіонуклідами. Реалізацію заявленого способу здійснюють наступним чином. У тваринницькому господарстві, що знаходиться в зоні локального техногенного забруднення радіонуклідами, проводять визначення вмісту радіонуклідів у ґрунтах, воді та кормах. Визначають концентрацію радіонуклідів у крові відгодівельної худоби і роблять висновок про доцільність впровадження заявленого способу. Після цього, враховуючи, кількість поголів'я відгодівельної худоби, розрахунковим методом визначають кількість компонентів суміші метіонатів при такому співвідношенні (в мг/кг маси тіла): 0,045міді 0,055 0,045марганцю 0,055 0,045цинку 0,055 0,045заліза 0,055 0,025кобальту 0,035. Одержану суміш розчиняють у воді. Перед згодовуванням розчин збовтують і додають у ємність, де запарюють комбікорм, перемішують і згодовують тваринам протягом періоду відгодівлі. Спосіб пропонується використовувати як в індивідуальних фермерських господарствах, так і в колективних з різною формою власності. Заявлений спосіб впроваджували в СП "Україна" Дубровицького району Рівненської області розташованому в третій зоні радіоактивного забруднення. В результаті проведення досліджень кормів встановлено, що на фоні забруднення зовнішнього середовища радіонуклідами в кормах господарства спостерігається дефіцит мікроелементів цинку, кобальту, міді, заліза та йоду (таблиця 1). 4 UA 77053 U Таблиця 1 Вміст мікроелементів в кормах СП "Україна", мг/кг натурального корму, n=5 Назва корму Сіно багаторічних трав Солома пшенична Солома житня Сінаж злакових трав Силос кукурудзяний Жито Ячмінь Овес Дерть пшенична Комбікорм Буряк кормовий Буряк цукровий Морква Картопля Гичка кормового буряка Гичка цукрового буряка Зелена маса трав природних пасовищ Зелена маса вико-мішанки 5 10 15 Fe 170,78 119,81 346,19 179,53 47,55 57,53 47,82 36,34 54,43 454,5 4,44 24,18 9,33 19,41 15,07 47,46 Zn 24,13 20,59 16,32 10,84 5,17 17,81 19,65 18,83 23,16 43,77 2,87 5,16 4,15 1,395 2,08 5Д7 Сu 4,51 2,12 3,66 4,73 0,92 6,04 4,11 3,16 5,74 7,07 0,893 1,918 0,919 0,784 1,77 1,83 Со 0,587 0,474 0,107 0,203 0,043 0,078 0,172 0,115 0,089 0,064 0,047 0,022 0,043 0,023 0,453 0,163 Pb 0,994 0,517 0,318 0,834 0,512 0,406 0,371 0,229 0,262 0,086 0,417 0,316 0,262 1,791 Cd 0,202 0,114 0,101 0,144 0,088 0,052 0,041 0,049 0,028 0,013 0,038 0,034 0,014 0,343 J 0,108 0,304 0,294 0,119 0,186 0,074 0,132 0,127 0,043 0,044 0,009 0,098 0,014 0,049 0,058 0,502 48,35 6,43 1,93 0,059 1,693 0,306 0,207 36,12 8,74 1,69 0,705 1,692 0,318 0,043 Дані таблиці 1 свідчать про те, що поряд з дефіцитом мікроелементів в кормах господарства відзначається високий вміст важких металів, зокрема, кадмію та свинцю. Для досліду було підібрано 30 бугайців чорно-рябої породи, які за принципом аналогів поділені на 3 групи по 10 голів в кожній. Схему досліду подано в таблиці 2. І група - "Контроль". Контрольні тварини отримували основний раціон (О.Р.) в кормах якого були присутні радіонукліди, рівень важких металів (Cd та Рb) перевищував ГДК в 2 рази, а дефіцит міді, кобальту, заліза і цинку складав відповідно 18-32,15; 21,01-26,7; 27,54-83,28 і 41,96-67,31 %. Тваринам II-ої групи "Найближчий аналог" на фоні основного раціону згодовували суміш метіонатів, яка містила мг/кг маси тіла метіонат цинку 0,08-0,1 метіонат марганцю 0,03-0,05 метіонат кобальту 0,05-0,07 метіонат селену 0,01-0,03 метіонат йоду 0,06-0,08. Тваринам III-ої групи "Новий спосіб" згодовували суміш метіонатів мікроелементів при такому співвідношенні компонентів в мг/кг маси тіла: 0,045міді 0,055 0,045марганцю 0,055 0,045цинку 0,055 0,045заліза 0,055 0,025кобальту 0,035. Антирадіаційний премікс та суміш метіонатів змішували з комбікормом раціону і згодовували тваринам дослідних груп протягом всього періоду відгодівлі. 5 UA 77053 U Таблиця 2 Схема досліду Показники Кількість голів Тривалість досліду (місяці) Умови годівлі: Основний раціон Контроль І 10 9 ОР Підгодівля мікроелементами: 5 10 15 20 Групи тварин Найближчий аналог II 10 9 ОР Суміш метіонатів в мг на кг маси тіла: селен 0,02 марганець 0,04 кобальт 0,06 цинк 0,09 йод 0,07 Новий спосіб III 10 9 ОР міді 0,05 марганцю 0,05 кобальту 0,03 цинку 0,05 заліза 0,05 Кінцевим результатом ефективного вирощування молодняку в тваринництві є м'ясна продукція. Формування м'ясної продуктивності проходить під впливом спадкових факторів і залежить від умов утримання та годівлі тварин. При повноцінній збалансованій годівлі підвищуються продуктивність та забійні показники тварин. Особливо важливим є збагачення раціонів годівлі тварин, в тому числі макро- та мікроелементами, оптимізація яких значно збільшує виробництво тваринницької продукції. Тому метою нашої роботи було вивчення впливу різних доз окремих мікроелементів та у формі хелатних сполук на м'ясну продуктивність і якість м'яса бугайців на відгодівлі. Так, на кінець досліду жива маса порівняно до контролю зросла: у І групі ("найближчий аналог") -22,3 кг(р