Спосіб екстракційно-фотометричного визначення родію, гідразони саліцилового альдегіду як реагент на родій, комплексні сполуки родію з гідразонами саліцилового альдегіду та спосіб їх одержання

1 Спосіб екстракційно-фотометричного визначення родію, який включає утворення комплексу родію з органічним реагентом, який вилучають екстрагуванням органічним розчинником та вимірюють оптичну густину екстракту, за якою визначають вміст родію, який відрізняється тим, що як ліганди використовують органічні реагенти пдразонів саліцилового альдегіду (ГСА), а після утворення при рН 8,0-9,8 та в присутності ацетатної буферної суміші комплексу родію з ГСА, до реакційного середовища додають основний барвник (ОБ) з максимумом поглинання від 540 до 585 нм, після чого комплексні сполуки родію з ГСА у формі іонних асоціатів з ОБ екстрагують і вимірюють їх оптичну густину 2 Спосіб за п 1, який відрізняється тим, що ГСА використовують саліциліденпдразони бензойної (СГБК), фенілоцтової (СГФОК), нікотинової (СГНкК), ІЗОНІКОТИНОВОІ (СГІНК), нафтойної (СГНК), n-метилбензойноі (СГп-МБК), саліцилової (СГСК), n-нітробензойноі (СГп-НБК), п-хлорбензойної (СГп-ХБК), м-хлорбензойної (СГм-ХБК), м-бромбензойної (СГм-ББК), n-бромбензойноі (СГп-ББК), метоксибензойної (СГМОБК) кислот, алілтюсемікарбазону (СГАТСК) або 2-меркаптоацетил-З-фенілхіназолшону-4 (СГМАФХ), а як ОБ - ціаніновий барвник астрофлоксин (АФ) або трифенілметановий барвник - метиловий фіолетовий (МФ) 3 Спосіб за п 1 або 2, який відрізняється тим, що комплексні сполуки родію з ГСА утворюють при t=97-100°C 4 Спосіб за пп 1,2 або 3, який відрізняється тим, що ІА утворюють при концентрації ГСА та ОБ ВІДПОВІДНО (1,2-2,0)-10 3 М та (0,6-2,0)-10 4 М 5 Гідразони саліцилового альдегіду (ГСА) загальної формули R-NH-N=CH де R - радикали бензойної (І), фенілоцтової (II), нікотинової (II) ІЗОНІКОТИНОВОІ (IV), нафтойної (V), п-метилбензойної (VI), саліцилової (VII), п-нітробензойної (VIII), п-хлорбензойної (IX), м-хлорбензойної (X), м-бромбензойної (XI), п-бромбензойної (XII), метоксибензойної (XIII) кислот, алілтюсемікарбазону (XIV) або 2-меркаптоацетил-З-фенілхшазолшону-4 (XV) як реагент на родій 6 Комплексні сполуки родію з пдразонами саліцилового альдегіду (ГСА) загальної формули [Rh(HL)2]CI-H2O (1) або Na[RhL2]-H2O (2), або [Rh(HL)2]CI(H2O)] (3), або [Rh(HL)L] (4), де L - СГБК, СГФОК, СГНкК, СГІНК, СГНК, СГпМБК, СГп-МБК СГСК, СГп-НБК СГп-ХБК, СГм-ХБК, СГп-ББК, СГм-ББК, СГМОБК, СГАТСК або СГМАФХ 7 Спосіб одержання комплексних сполук родію з органічними лігандами, який відрізняється тим, що як ліганди використовують гідразони саліцилового альдегіду (ГСА), який полягає в тому, що до розчину родію (III) додають розчин ГСА у співвідношенні 1 2, після чого суміш нагрівають і після завершення реакції виділяють продукт у формі (1) [Rh(HL)2]CI-H2O або (2) Na[Rhl_2]-H2O, або (3) [Rh(HL)2CI(H2O)], або (4) [Rh(HL)L] комплексу 8 Спосіб за п 7, який відрізняється тим, що для одержання комплексу (1) до підкисленого до рН 45 гарячого водного розчину родію (III) додають гарячий розчин ГСА, суміш нагрівають до 50 хвилин і після охолодження виділяють продукт 9 Спосіб за п 7, який відрізняється тим, що для одержання комплексу (2) до водного розчину ро О ю 42450 дію (III) додають етанольний розчин ГСА, підлуженого до рН 8-9 10 Спосіб за п 7, який відрізняється тим, що для одержання комплексів (3 та 4) до етанольно Винахід відноситься до способів екстракційно-фотометричного визначення родію і пов'язаний з органічними реагентами на родій, структурою комплексних сполук родію з органічними лігандами, зокрема, з пдразонами саліцилового альдегіду (ГСА) та зі способами їх одержання, і може бути використаний для визначення, концентрування або вилучення родію з природних та промислових об'єктів з низьким вмістом родію і в присутності інших лужних, лужноземельних та кольорових металів, а також для виготовлення та використання реагентів на родій, комплексних сполук родію з ГСА, їх структурою, властивостями, способами одержання Проте сфери можливого використання винаходу не обмежуються названими вище Об'єкти з низьким вмістом родію (10 7-10 3 %) є найскладнішими для аналізу В аналітичній практиці існує ряд методів визначення родію, серед яких достатньо ефективним є фотометричний Суть фотометричного визначення полягає в тому, що про вміст родію роблять висновок на основі оптичної густини розчинів сполук родію з неорганічними або органічними реагентами Аналітичні властивості таких сполук зумовлюють значною мірою можливості фотометричних способів На думку спеціалістів, фотометричні способи визначення металів розвиватимуться у двох напрямках Перший - це удосконалення відомих способів із використанням вже відомих реагентів, другий - шляхом розробки нових способів визначення на основі нових або вже відомих реагентів Прикладом фотометричного визначення родію є методика із використанням сульфоалтюкса в розчині H2SO4 в присутності аскорбінової кислоти Чутливішими та контрастнішими є способи визначення родію з сульфохлорфенолазороданіном (Ж анал химии - 1974 - Т 29, № 11 С 2097-2102) та з реагентом, що отриманий азосполученням роданшу і його аналогів з сульфоамінофенолами (Ж анал химии - 1978 - Т 3 С 632), для яких є=(3,5-6,5) 104 та є=(4-15) 104 ВІДПОВІДНО Екстракційно-фотометричні способи визначення металів відрізняються від фотометричних тим, що комплекси вилучають екстрагуванням і вимірюють оптичну густину екстрактів Прототипом можна вважати спосіб екстракційно-фотометричного визначення родію з 5-(2пиридилазо)-п-крезолом (ПАК), який полягає в тому, що реагент нагрівають з родієм (III) в ацетатно-пропанольній буферній суміші протягом ЗО хвилин Забарвлений комплекс екстрагують неполярним розчинником і при 585 нм вимірюють оптичну густину екстракту Співвідношення компонентів в комплексі Rh l_=1 2, оптимальними умовами є рН 5,4, Ятах=590 нм, Є(П=5)=(815±013) 10 4 , А),= го розчину родію (III) додають етанольний розчин ліганду, продукт відокремлюють після його кристалізації =240 нм ГПЧ=0,79 (Журн аналит химии -1978 -Т 33, № 6 -С 1114-1119) Серед відомих органічних реагентів на родій, найпоширенішими є сульфохлорфенолазороданін, нітрозонафтоли та ПОХІДНІ ОКСИМІВ, тіазоліл та пірідилазосполуки, сульфоалтюкс Останній це вибірковий реагент на родій (III) Межа визначення складає 0,04 мкг/мл, S43o-7,4 103 Нітрозосполуки і ПОХІДНІ оксимів малочутливі s=3 104, межа визначення становить 0,4 мкг/мл Кращими реагентами на родій (III) є азосполуки, отримані азосполученням роданшу та його аналогів з сульфоамшофенолами Вони чутливі (s=(4-15) 104) та контрастні (ДЯ,=70-80 нм) (Журн аналит химии -1978 -Т 33 -С 632) Комплексні сполуки металів платинової групи, зокрема, родію, з органічними лігандами проявляють цілий ряд рідкісних фізичних та фізикоХІМІЧНИХ властивостей, що з кожним роком призводить до збільшення їх використання в різних галузях науки, техніки, медицини, сільського господарства Знання особливостей координаційної хімії родієвих сполук дозволяє вирішувати проблеми конкурентної координації, зокрема, такий аспект сучасної хімії комплексних сполук, як зв'язування родію в комплексах з різними донорними центрами ди- та полідентантних лігандів, формування металокомплексів різних типів, внутрішню ізомерію хелатів Сполуки родію представлені в сучасній координаційній хімії різноманітними комплексами з моно-, ди- і полідентатними лігандами На спосіб локалізації координаційного зв'язку в комплексних сполуках впливають природа лігандів, умови синтезу та ІНШІ фактори В залежності від природи ліганду комплексні сполуки родію поділяють на чотири типи молекулярні комплекси, металохелати, комплекси з багатоцентровими зв'язками, а також ди- і поліметалічні комплекси, які включають метал-кластерні сполуки В ряді комплексів родію (III) з ди- і полідентатними лігандами формуються структури молекулярних і хелатних комплексів, утому числі і комплексні сполуки з Rh-C зв'язком та системи з п'яти і шестичленними металоциклами Як ліганди в комплексних сполуках багатьох металів пдразони саліцилового альдегіду (ГСА), в тому числі сірковмісні пдразони, ВІДОМІ ТИП комплексів з цими лігандами, в основному, залежить від умов проведення синтезу, природи металу та особливостей органічного ліганду Наприклад, бензоілпдразони 2-пдроксо альдегідів можуть утворювати з іонами перехідних металів щонайменше чотири типи координації Оскільки ГСА в залежності від рН реакційного середовища проявляють різну основність, і, як наслідок, різноманітну дентатність, аж до шести, то це призводить до цілого ряду координаційних сполук як мономерної, так і полімерної структури для різноманітних металів 42450 Найближчим аналогом запропонованого способу можна вважати спосіб одержання дикарбонільних комплексів родію (І) з бідентантними лігандами, який полягає втому, що проводять реакцію між м,м'-дихлортатракарбоніл родію та халатним комплексом форми CuL, де L - бідентантний ліганд, а саме однозарядний залишок р-дикетонів або р-амшовінілкетонів в СНСІз при 1520°С (Патент РФ 2049790, CO7F18/00,1998) Завданням винаходу є новий, чутливий, вибірковий, експресний екстракційно-фотометричний спосіб визначення родію на основі утворення комплексних сполук родію з органічним лігандом у формі іонних асоціатів з основним барвником, розширення набору ефективних реагентів на родій на основі полідентатних ГСА та одержання нових координаційних сполук родію (III) з цими реагентами Завдання може бути втілене в способі екстракційно-фотометричного визначення родію, який включає утворення комплексу родію з органічним реагентом, який вилучають екстрагуванням органічним розчинником та вимірюють оптичну густину екстракту, за якою визначають вміст родію, новим є використання ГСА як лігандів, а після утворення при рН 8,0-9,8 та в присутності ацетатної буферної суміші комплексу родію з ГСА, до реакційного середовища додають основний барвник (ОБ) з максимумом поглинання від 540 до 585 нм, після чого комплексні сполуки родію з ГСА у формі іонних асоціатів з ОБ екстрагують та вимірюють оптичну густину екстракту Як ГСА використовують саліциліденпдразони бензойної (СГБК), фенілоцтової (СГФОК), нікотинової (СГНкК), ІЗОНІКОТИНОВОІ (СГІНК), нафтойної (СГНК), n-метилбензойноі (СГп-МБК), саліцилової (СГСК), n-нітробензойноі (СГп-НБК), п-хлорбензойної (СГп-ХБК), м-хлорбензойної (СГм-ХБК), м-бромбензойної (СГм-ББК), п-бромбензойної (СГп-ББК), метоксибензойної (СГМОБК) кислот, алілтюсемікарбазону (СГАТСК) або 2-меркаптоацетил-З-фенілхіназолшону-4 (СГМАФХ), а як ОБ - ціаніновий барвник астрофлоксин (АФ) або трифенілметановий барвник - метиловий фіолетовий (МФ) Комплексні сполуки родію з ГСА одержують при t=97-100°C при концентрації ГСА та ОБ, ВІДПОВІДНО, (1,2-2,0) 10 3 М та (0,6-2,0) 10 4 М Ще одна задача вирішується тим, що як реагент на родій використовують ГСА Як ГСА можна використовувати, наприклад, СГБК, СГФОК, СГНкК, СГІНК, СГНК, СГп-МБК, СГСК, СГп-НБК, СГп-ХБК, СГм-ХБК, СГп-ББК, СГм-ББК, СГМОБК, СГАТСК або СГМАФХ, причому два останніх ГСА отримані вперше Гідразони як органічні реагенти завдяки наявності електронодонорних атомів і функціональних груп проявляють різноманітні комплексоутворюючі, кислотно-основні, ОКИСНО-ВІДНОВНІ біологічно активні властивості В координаційній хімії гідразони використовують як хелатоутворюючі регенти, а в аналітичній хімії - для вагового, об'ємного, спектрофотометричного визначення 3d-Meталів Не дивлячись на все вищезгадане, автори вперше показали, що ГСА можуть бути ефективними реагентами на тривалентний родій з елект ронною конфігурацією 4d , який відомий своєю інертністю до лігандного обміну Автори показали, що завдяки наявності електронодонорних атомів і функціональних груп та властивості перебувати втаутомерній рівновазі, у кето-енольній або тюн-тюльній формі, гідразони реагують з іонами Rh(lll) як дво- або тридентатні ліганди і утворюють з ними різні за складом та типом координації комплексні сполуки Саме з будовою і властивостями нових комплексних сполук Rh(lll) з ГСА як лігандами, а також із способом їх одержання пов'язане вирішення ще однієї задачі винаходу Авторами встановлено, що ГСА як реагенти на родій взаємодіють з Rh(lll) з утворенням в залежності від умов синтезу комплексів у формі (1), (2), (3) або (4) загальної формули [Rh(HI_)2]CI 2(H2O) Na[Rhl_2] (H2O) [Rh(HL)2CI (H2O)] [Rh(HL)L] О) (2) (3) (4) де L - це СГБК, СГФОК, СГНкК, СГІНК, СГНК, СГп-МБК, СГСК, СГп-НБК, СГп-ХБК, СГм-ХБК, СГп-ББК, СГм-ББК, СГМАБК, СГАТСК або СГМАФХ Ці комплексні сполуки можна одержати реакцією між розчином солі родію (III) з розчином ГСА у співвідношенні 1 2 за ВІДПОВІДНИХ умов Після завершення реакції продукт виділяють в одній із форм (1-4) Автори встановили, що ГСА як реагенти на родій в залежності від умов виступають як двоабо тридентатні ліганди і реагують як одно (HL) або двохосновні (Н2І_) кислоти, що призводить до утворення з іоном тривалентного родію октаедричних комплексів, в яких реалізуються шести координаційні вузли Серед отриманих комплексних сполук родію (III) з ГСА, комплекси, в яких ліганд координується у формі дианюну L 2 , можуть утворювати з основними барвниками з максимумом поглинання від 540 до 585 нм ІОННІ асоціати, на основі яких, як вище про це вже було повідомлено, розроблений спосіб екстракційно-фотометричного визначення родію Далі винахід детальніше пояснюється та ілюструється на графічному матеріалі та на конкретних прикладах На фіг 1 представлені структурні формули ГСА (I-XV) На фіг 2 представлена залежність комплексоутворення та екстракції ІА Rh(lll) від тривалості нагрівання систем Rh-СГАТСК-АФ (крива 1), Rh-СГБК-АФ (крива 2), Rh-СГНК-АФ (крива 3), криві Г, 2', 3' - контрольні досліди На фіг 3 представлена залежність ефективності екстракції від кислотності реакційного середовища систем Rh-СГБК-АФ (крива 1), Rh-СГНК-АФ (крива 2), Rh-СГп-НБК-АФ (крива 3), Rh-СГАТСК-АФ (крива 4) На фіг 4 показано в таблиці 1 вплив концентрації барвника АФ на ефективність екстракції ІА Rh(lll) 42450 На фіг 5 представлено вплив концентрації ліганду СГБК на ефективність екстракції ІА Rh(lll) На фіг 6 в таблиці 3 представлені ХІМІКОаналітичні показники нового та відомого способів визначення Rh(lll) На фіг 7 представлена схема 1 синтезу комплексів родію (III) з О-вмісними ГСА І-ХІІІ На фіг 8 представлена схема 2 синтезу комплексів родію (III) з S-вмісними ГСА XIV-XV На фіг 9 представлена таблиця 4 з даними елементного аналізу комплексів родію (III) з ГСА На фіг 10 в таблиці 5 представлені дані 14 спектрів комплексних сполук родію (III) з ГСА На фіг 11 в таблиці 6 показані дані ЯМР Н1 спектроскопії комплексів Rh(lll) з ГСА Як ГСА використовували 0,01-0,001 М розчини СГБК, СГФОК, СГНкК, СГІНК, СГНК, СГп-МБК, СГСК, СГп-НБК, СГп-ХБК, СГм-ХБК, СГп-ББК, СГм-ББК, СГМОБК, СГАТСК або СГМАФХ в ДМФА, структурні формули яких показані на фіг 1 їх очищали дворазово перекристалізацією з етанолу, розчинник - перегонкою у вакуумі Як основний барвник використовували комерційний препарат астрафлоксин FF (АФ), очищений дворазовою перекристалізацією з метанолу та трифенілметановий барвник метиловий фіолетовий (МФ) Чистоту барвників перевіряли хроматографічно Водний розчин їх (10 3 М) готували розчиненням точної наважки їх хлоридної солі Вихідний 0,01 М розчин Rh(lll) готували розчиненням наважки RhCI3 4Н2О (% Rh=36,91) в бідистиляті з додаванням 6 н НСІ Робочі 0,001 М розчини Rh(lll) готували розведенням вихідного розчину бідистилятом безпосередньо перед дослідженням Оптичну густину екстрактів вимірювали на фотоколориметрі КФК-2МП (1=0,3 см) Розчини порівняння містили розчинник за тієї ж температури (18±2°С) Для контролю кислотності середовища, яку створювали 1 М ацетатною буферною сумішшю (CH3COOH+CH3COONa+NaOH), використовували рН-метр рН-121 зі скляним електродом ІЧ-спектри поглинання (200-4000 см 1) записували на спектрофотометрі SPECORD M80, використовуючи методику пресування взірців з КВг, Спектри ЯМР Н1 записували на спектрофотометрі "Vanan VXR-300" (300 МГц) в ДМСО-сГ з внутрішнім стандартом ТМС ВИХІДНІ пдразони синтезували конденсацією саліцилового альдегіду з еквімолярною КІЛЬКІСТЮ ВІДПОВІДНОГО гідразиду в етанолі Досліди показали, що рівновага реакції комплексоутворення, наприклад, в системі Rh(lll)СГБК при кімнатній температурі наступає через декілька діб, тому процес утворення комплексу [Rhl_2] вивчали при підвищених температурах, нагріванням суміші розчинів родію (III) та пдразону на водяній бані Рівновага реакції утворення комплексу [Rhl_2] наступає через 35 хвилин нагрівання системи Рівновага реакції ІА родію досягається за 3060 сек і забарвлені екстракти СТІЙКІ протягом 1 тижня Світлопоглинання екстрактів підлягає закону Бера в інтервалі концентрацій 0,0085,1 мг/см3 Нижче наведені приклади та експериментальні дані, які показують суттєвість впливу тривалості нагрівання системи, кислотності середовища, концентрації ліганду і барвника на процес комплексоутворення Досліди проводили наступним чином В градуйовані пробірки з притертими пробками вносять 0,05-1,00 мл 1 10 3 М розчину родію, додають 0,6-1,1 мл 0,01 М розчину пдразону, 0,31,0 мл 0,001 М розчину АФ та 0,1 мл ДМФА і створюють кислотність середовища рН 2-11 ацетатною буферною сумішшю в об'ємі 5 мл Додають 5 мл толуолу, екстрагують протягом 60 сек Органічну фазу ВІДДІЛЯЮТЬ, центрифугують і вимірюють оптичну густину екстрактів (А) в 0,3 см кварцових кюветах на фотоелектроколориметрі КФК-2МП при ^=540 нм Дані, представлені на фіг 2-5 свідчать, що чутливість визначення родію згідно з даним способом максимальна при нагріванні системи протягом 35 хвилин, рН розчину 7,5-9,8, концентрації пдразону СГБК, барвника АФ та диметилформаміду (1,2-2,2) 10 3 М , (0,6-2,0) 10 4 М та 0,26 М, ВІДПОВІДНО Важливість присутності у водній фазі розчинника ДМФА зумовлена тим, що екстракція вільних пдразонів з барвниками подавляється, що пов'язане з процесами сольватації, тоді як ступінь вилучення іонних асоціатів родію змінюється незначно Порівняльна оцінка чутливості відомих і запропонованого способу визначення родію представлена на фіг 6 Запропонований метод є чутливим і вибірковим Визначенню родію не заважають лужні і лужноземельні елементи, кобальт, нікель, цинк, хром, марганець, вісмут берилій рутеній та аніони сульфати, тіосульфати, сульфіти, хлориди, фосфати, 1000-кратна КІЛЬКІСТЬ оксалат-юнів, 200-кратна КІЛЬКІСТЬ нітрат-юнів Заважають мідь, залізо, алюміній, галій, ІНДІЙ, рідко-земельні елементи, платина, золото Проте в умах утворення ІА родію вплив МІДІ можна усунути введенням до розчину (ЧагЭгОз, для прискорення процесу попередньо слід відновити Cu(ll) до Cu (I0 аскорбіновою кислотою) Щоб не перешкоджав алюміній додають NaF, тартрат та триетаноламш при рН 9 Вплив заліза усувають використанням NaCN та унітюлу при рН>7 Унітюлом одночасно добре усувається дія ІНДІЮ та галію Таким чином, дана чутливість і вибірковість методу дає можливість використовувати для визначення мікрокількостей родію в промислових об'єктах Вплив золота можна усунути введенням в розчин аскорбінової кислоти Приклад визначення родію у відпрацьованому електроліті родіювання, що містить домішки кольорових металів 10 мл досліджуваного розчину взірця переносять в мірну колбу на 1000 мл і доводять до позначки бідистилятом Аліквоту досліджуваного розчину (16,45 мг/мл родію) переносять в градуйовані пробірки з притертими пробками, додають 0,5 мл 1% аскорбінової кислоти, 0,5 мл 0,01 М розчину (ЧагЭгОз, 0,5 мл 0,01 М розчину унітюлу, 2 мл 0,032 М розчину СГБК і 5 мл 1 М ацетатної буферної суміші (з рН=7-10) Суміш нагрівають на 42450 водяній бані протягом ЗО хвилин Після охолодження одержаного розчину до кімнатної темпера2 тури додають до системи 1 мл 1 10 М розчину барвника і 0,1 мл ДМФА Додають 5 мл толуолу і екстрагують протягом 1 хв Екстракт ВІДДІЛЯЮТЬ, центрифугують і вимірюють значення оптичної густини на фотоелектроколориметрі КФК-2МП в кюветах з 1=0,3 см на світлофільтрі з Я,Єф=540 нм відносно контрольного розчину КІЛЬКІСТЬ родію визначають за калібрувальним графіком, побудованим в аналогічних умовах В слаболужному середовищі одержували комплекси типу Na[Rhl_2] H2O (2) До водного розчину Na[RhCl3] 4H2O поступово додавали етанольний розчин ліганду, підлужненого 2 н NaOH до рН 8-9 При нагріванні й перемішуванні значення рН зменшувалось до «6-7 Повторно до розчину добавляли 2 н NaOH до рН«9 Після виділення осаду систему нагрівали протягом 20 хв на водяній бані Після охолодження осад відфільтровували, промивали етанолом, ефіром, сушили у вакуумі над СаСЬ Відносне стандартне відхилення (Sr)=0,04 (п=6, Р=0,95) Винахід може бути використаний для аналізу матеріалів з низьким вмістом родію в заводських науково-дослідних лабораторіях Синтез комплексів типу [Rh(HL)2]CI 2H2O (1) проводили в слабокислому середовищі (рН«4-5) До гарячого водного розчину Rh(CI)3 4H2O, підкисленого 2 н НСІ, додавали гарячий розчин пдразону (Rh l_=1 2) Суміш нагрівали на водяній бані в круглодонній двогорлій колбі зі зворотним холодильником протягом 40-50 хв, осад, що випав після охолодження, відфільтровували на фільтрі Шотта, промивали холодним етанолом та ефіром, сушили у вакуумі над СаСЬ Синтез комплексів типу [Rh(HL)2CI(H2O)] (3) та [Rh(HL)L] (4) проводили наступним чином до етанольного розчину RhCb 4H2O поступово додавали етанольний розчин ліганду (Rh l_=1 2) при відповідному рН, постійному перемішуванні та нагріванні на водяній бані в круглодонній двогорлій колбі зі зворотним холодильником (протягом 20 хвилин) і залишали на три доби для кристалізації осаду Синтез комплексних сполук типів 1-4 проводили за схемами 1-2, показаними на фіг 7 т а 8 В таблицях 4-6 на фіг 9-11 представлені дані елементного аналізу, ІЧ та ЯМР Н1 спектроскопії комплексних сполук Rh(lll) з ГСА, якими підтверджено їх склад та будову (Ш); деЕ Ч / h 0); О " (V);CH3(VI); С}- (Ш); (X); (XI); O~(IV); J-J Вг S-CH™