Спосіб обробки артерії жовчного міхура при лапароскопічній холецистектомії

Спосіб обробки артерії жовчного міхура при лапароскопічній холецистектомії, що включає клипіювання міхурової протоки, видалення жовчного міхура, санацію і дренування черевної порожнини, який відрізняється тим, що артерію жовчного міхура коагулюють і перетинають. (19) (21) u200709930 (22) 05.09.2007 (24) 25.03.2009 (46) 25.03.2009, Бюл.№ 6, 2009 р. (72) МУЩИНІН ВОЛОДИМИР АНАТОЛІЙОВИЧ, UA, ШЕПТУН ЮРІЙ ЮРІЙОВИЧ, UA, ТЕРЕЩЕНКО СЕРГІЙ ВАСИЛЬОВИЧ, UA, КУДРЯВЦЕВ АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ, UA (73) МУЩИНІН ВОЛОДИМИР АНАТОЛІЙОВИЧ, UA, ШЕПТУН ЮРІЙ ЮРІЙОВИЧ, UA, ТЕРЕЩЕНКО 3 39926 Отже спосіб, який заявляється, відповідає критерію "Винахідницький рівень" Спосіб проводиться таким чином: під загальним знеболюванням проводять розріз шкіри в проекції пупка довжиною 10мм, через який уводять троакар у черевну порожнину, підтягуючи пупок догори, узявши його цапкою за основу, при цьому троакар уводять м'якими циркулярними рухами до появи відчуття провалу. Після витягування стилета проводять інсуфляцію вуглекислим газом (СО2) до тиску 12мм водного стовпа. Через троакар уводять лапароскоп, освітлюють передню черевну стінку й у безсудинній зоні проводять розрізи шкіри в правому підребер'ї (5мм-2шт) і в епігастральній області (10мм), при цьому розрізи не повинні бути більше зазначених величин (для забезпечення щільної фіксації троакара в передній черевній стінці). Через ці проколи вводять троакари відповідно діаметрами 10мм їм. 5мм під візуальним контролем. Операційний стіл нахиляють догори головним кінцем та правим боком. Хірург стає ліворуч від хворого, асистент праворуч. Через порти в правому підребер'ї вводять лапчасті зажими, латеральним захоплюють дно жовчного міхура, медіальним захоплюють його якнайближче до шийки, роблять тракцію догори в напрямку до діафрагми. В епігастральний порт вводять диссектор чи L-образний електрод через перехідник (5 на 10). У проекції міхурової артерії за допомогою коагуляції розсікають очеревину, тупо за допомогою диссектора виділяють міхурову артерію, коагулюють її монополярним електродом, перетинають поетапно її гілки і як можна дистальніше перетинають основний стовбур артерії, при цьому досягається повний гемостаз, необхідності в кліпуванні артерії, як правило, немає. Після відсікання міхурової артерії жовчний міхур стає більш рухливим і виділення Комп’ютерна верстка А. Рябко 4 його за допомогою диссектора до шийки і міхурової протоки звичайно не представляє особливих труднощів. Виділення жовчного міхура проводять максимально догори і. максимально донизу до впадіння в загальну жовчну протоку. Після точної ідентифікації міхурової протоки її кліпують і перетинають між кліп. Жовчний міхур виділяють з ложа за допомогою коагуляції, відтинають від печінки. Розріз у епігастральній області розширюється до 4-5-6см (відповідно розмірам жовчного міхура), через нього вводиться вікончастий зажим у черевну порожнину і канал тупо розширюється. Вікончастим зажимом захоплюється жовчний міхур за шийку і віддаляється з черевної порожнини. Отвір у епігастрії пальцями руки закривається, знову виконується інсуфляція черевної порожнини і через троакари в правому підребер'ї підводяться дренажі до ложа жовчного міхура та у праве підребер'я, після чого троакари витягаються, рани ушиваються. При необхідності по ходу операції через епігастральний порт вводять аспіратор. Спосіб, що заявляється, заснований на практичних даних клінічних лікарень м.Дніпропетровська (СМСЧ-6, МБКЛ №4), у яких починаючи з 2000 року прооперовано 3853 хворих, у 2890 з них використовувався даний метод. Наприклад, хвора О., історія хвороби №17600, поступила у клініку 22.11.2005р. з діагнозом ЖКХ, гострий холецистит. Ускладнень не було, виписана 25.11.2005р. в задовільному стані. Ускладнення і летальні випадки за період спостереження цілком були відсутні. Спосіб може бути використаний у практичній охороні здоров’я, зокрема при лапароскопій холецестектомії. Таким чином, спосіб, що заявляється, відповідає критеріям «Промислове (медичне) використання». Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601