Похідні діарилпіридазинону, спосіб їх одержання та застосування для лікування людей

Реферат: Даний винахід стосується похідних діарилпіридазинону, які блокують калієві Kv канали (зокрема, Kvl.5, Kv4.3 і Kv11.1 канали), та їх використання для лікування людей. Вищезгадані сполуки мають загальну формулу (І), де R1 і R2 одночасно або незалежно позначають одну чи декілька груп, вибраних з: галогенів, таких як F, Вr, Сl, лінійних чи розгалужених С1-С4алкілів, гідрокси, лінійних чи розгалужених С1-С4алкокси, арилсульфонаміду, де арил може бути заміщений лінійним чи розгалуженим С1-С4алкілом або нітрилом, а також різні енантіомери та їх суміші в будь-яких пропорціях і їх фармацевтично прийнятні солі. UA 110709 C2 (12) UA 110709 C2 UA 110709 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Даний винахід стосується похідних діарилпіридазинону, їх одержання та їх використання для лікування людей, як блокаторів калієвих Kv каналів, більш конкретно, Kv1.5, Kv4.3 та Kv11.1 каналів. Калієві канали є найбільшим сімейством іонних каналів у геномі людини із приблизно 80 генами (Tamargo et al., Cardiovasc. Res. 2004, 62: 9-33). Ці калієві канали можуть бути розділені на 3 підсімейства: потенціал- або напруга-залежні канали (Kv канали), і кальцій-активовані канали (KCa канали), канали внутрішнього випрямлення (Kir) та 2-порові калієві канали (K2p). Підсімейство потенціал-залежних каналів є найпоширенішим в організмі людини з фактично повсюдним розподілом у збудливих клітинах (серцеві клітини, нейрони, поперечносмугасті або гладком’язові клітини) і незбудливих клітинах, таких як клітини підшлункової залози, паращитоподібної залози і т.д. (огляд див. у Gutman G et al., Pharmacol. Rev. 2005, 57: 473-508). Основною функцією Kv калієвих каналів у збудливих клітинах є контроль залишкового потенціалу мембрани та тривалості потенціалу дії (Nerbonne et Kass, Physiol. Rev. 2005; 85:1205-1253). У зв'язку із цим, деякі Kv канали залучені в цей контроль і в передсердях серця, і в його шлуночках. Kv4.3 канали в комбінації з KChIP 2 субодиницями встановлюють електричний струм Ito, який залучений у ранню фазу реполяризації потенціалу дії (ПД); KVLQT1/MinK і hERG канали залучені в пізню фазу реполяризації ПД (відповідно, генеруючи електричні струми IKs і IKr). Вищезгадані канали рівномірно розподілені між передсердями та шлуночками серця. Два інших типи калієвих каналів, однак, демонструють розподіл винятково у передсердях. Потенціал-залежні калієві канали (Kv1.5) відповідальні за струм IKur і канали внутрішнього випрямлення активуються ацетилхоліном (Kir3.1 і Kir3.4 відповідальні за струм I KAch). Зміни в електричній активності мембран спостерігаються при багатьох захворюваннях, особливо, серцевих розладах, включаючи аритмію. Серед останніх, фібриляція передсердь (ФП) є серйозною аритмією, що включає повністю десинхронізовану активність міоцитів передсердь, яка призводить до безперервної швидкої та нерегулярної електричної активності. ФП викликається появою замкненого електричного контуру в тканині передсердя (Miyasaka Y et al., Circulation 2006, 114: 119-125). Зараз не існує специфічного антиаритмічного лікування на рівні передсердь для того, щоб зменшити поширення ФП, що, отже, є значною медичною потребою (Page et Roden, Nat. Rev. Drug Discov. 2005, 4: 899-910). Присутність великого числа одночасно активованих мікрозамкнених контурів пояснює безладну природу електричної активності, спостережуваної як при внутрішньопорожнинних дослідженнях, так і на ЕКГ. Ця аритмія звичайно розвивається у внутрішніх відділах міокарда передсердь, які є патологічними з електрофізіологічної точки зору, рефракторна фаза яких є занадто короткою та досить нерегулярною по відношенню одне до одного і, отже, є високо вразливими до найменших екстрасистолій. Ці порушення перебувають у межах зв'язку з феноменом міокардіального ремоделювання внаслідок перевантажень тиску або розтягування, що викликають морфологічні зміни (гіпертрофію, розширення, фіброз) на додаток до модифікацій у регуляції трансмембранного іонного струму, змінюючи електрофізіологічні характеристики міоцитів передсердь. Враховуючи, що кожен напад ФП підтримує, або навіть погіршує цей процес механічного та електрофізіологічного ремоделювання, стає зрозумілим, що ФП має високий потенціал до повторень, а її природній розвиток спрямований до хронічного перебігу. З іншого боку, недавно були ідентифіковані випадки ФП вогнищевого типу, що виникають у певній точці, яка майже завжди є виступаючою частиною міокарда передсердь у легеневих венах. Ці безумовно рідкі випадки ФП набувають чітко мономорфного характеру, у всякому разі порівнянного з екстрасистолією передсердь на початку нападу, або періодично спостережуваного між нападами. У всіх випадках, втрата систоли передсердь дає в результаті зменшення хвилинного серцевого викиду, що варіює між 20 і 30% і дедалі більш виражене скорочення основного режиму роботи. Паралельно, наявність застою крові в порожнинах передсердь, особливо в деяких сліпих мішках, таких як передсердя, призводить до тромбоемболічного ризику. Однак ризик емболії тільки частково знаходиться під впливом тільки наявності ФП, із застоєм у передсердях також зв'язане збільшення внутрішньопорожнинного тиску (систолічна або діастолічна дисфункція лівого шлуночка, вальвулопатія або штучний клапан). Тому електричне ремоделювання є головною основою розвитку ФП; воно є результатом зниження активності кальцієвих каналів L-типу, дозволяючи Kv1.5 калієвим каналам повністю здійснити свою роль реполяризації за допомогою ультрашвидкого струму калію (Bhakta et Miller, Expert Opin. Ther. Targets 2007, 11: 1161-1178). Результатом є драматичне зменшення рефракторного періоду, яке є прискорювальним фактором для мікрозамикань. Зі знанням того, що Kv1.5 калієві канали не виражені функціонально на рівні шлуночків, блокатори таких каналів 1 UA 110709 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 будуть, отже, представляти селективний антиаритмічний агент на рівні передсердь без впливу на електрофізіологію шлуночків. Їх фармакологічний ефект виявляється в збільшенні часу рефракторного періоду і, отже, зменшенні ефекту мікрозамкнених контурів. Безліч експериментальних даних, отриманих із препаратами, що згадуються, підтверджують цінність Kv1.5 блокади як терапевтичної мішені (Gögelein et al., Naunyn Schmiedeberg's Arch Pharmacol 2004, 370: 183-192; Regan et al., J Pharmacol Exp Ther 2008, 324: 322-330). Швидкі зміни мембранного потенціалу в збудливих клітинах широко відомі, але повільні коливання потенціалу спостерігаються в усіх клітинах і асоційовані з контролем клітинного циклу. Клітинний цикл є ключовим параметром у поведінці клітини, який потребує регулювання та координації для розвитку, регенерації тканин і клітинної проліферації (Pardo, Physiology, 2004; 19: 285-292; Blackistion et al., Cell Cycle, 2009; 8-21: 3527-3536). Загалом, блокування калієвих каналів веде до зниження проліферації на фізіологічних моделях (таких як лімфоцити) і патологічних моделях (рак). Роль калієвих каналів у регуляції клітинного циклу була продемонстрована на багатьох клітинних типах і на обох моделях – фізіологічній та патологічній (ракові лінії або пухлині), що походять з людської меланоми, раку легенів, лімфоми, мезотеліоми, гепатокарциноми, лімфоцитів і моноцитів (огляд див. у Pardo et al., J. Membr. Biol, 2005; 205: 115-124). Як було використано вище, термін "Kv" стосується сімейства потенціал-залежних калієвих каналів і включає різні підсімейства (Kv1., Kv2., Kv3. ...), серед яких були виявлені Kv1.1, Kv1.2 і Kv1.3… канали. + "Блокатор Kv каналів" позначає молекулу, яка знижує або блокує струм іонів K через канал. Використовуваний тут термін «солі» стосується солей сполук за даним винаходом, отриманих приєднанням неорганічних кислот та основ. Солі переважно є фармацевтично прийнятними, тобто вони не токсичні для пацієнта, якому вони призначені. Термін «фармацевтично прийнятний» стосується молекул і композицій, які не призводять до якихнебудь несприятливих чи алергійних ефектів, або будь-якої іншої небажаної реакції при призначенні тваринам або людям. Як тут використовується, термін «фармацевтично прийнятний ексципієнт» включає будь-який розріджувач, ад’ювант або допоміжний засіб, такі як консерванти, наповнювачі, дезінтегранти, зволожувачі, емульгатори, диспергувальні агенти, антибактеріальні чи антигрибкові агенти, або подібні агенти, що дозволяють затримати абсорбцію або поглинання в кишечнику чи травній системі. Використання таких середовищ або векторів є широко відомим у даній галузі знань. Якщо агент не є хімічно несумісним з похідними діарилпіридазинону, передбачається його використання у фармацевтичній композиції зі сполуками згідно з винаходом. У межах контексту винаходу, термін «лікування», як тут використовується, має на увазі запобігання або пригнічення виникнення чи прогресування захворювання, до якого застосовується даний термін, або фактично одного чи декількох симптомів даного захворювання. Об'єктом даного винаходу є похідні діарилпіридазинону, які блокують калієві Kv канали (більш конкретно, Kv1.5, Kv4.3 і Kv11.1 канали), та їх наступне використання для лікування людей. Ці сполуки відповідають загальній формулі I: І де R1 і R2 одночасно або незалежно позначають одну чи декілька груп, вибраних з: галогенів, таких як F, Br, Cl, лінійних або розгалужених C1-C4 алкілів, гідрокси, лінійних чи розгалужених C1-C4 алкокси, нітрилу або арилсульфонамідо, де арил можливо заміщений лінійною чи розгалуженою C1-C4 алкільною групою, так само як і різні енантіомери та їх суміші в будь-яких пропорціях, і їх фармацевтично прийнятні солі. У межах даного винаходу арильна група визначається як вуглеводневі ароматичні 5- або 6членні моноцикли. Відповідно до здійснення винаходу, сполуками загальної формули I є такі, для яких: 2 UA 110709 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 I R1 позначає гідрокси, метокси або ціаногрупу; R2 позначає декілька груп, вибраних з: галогенів, таких F, Br, Cl, лінійних чи розгалужених C1-C4 алкілів, гідрокси, лінійних чи розгалужених C1-C4 алкокси, нітрилів; так само як і різні енантіомери та їх суміші в будь-яких пропорціях, і їх фармацевтично прийнятні солі. Згідно з іншим здійсненням винаходу, сполуками загальної формули I є такі, для яких: I R1 позначає гідроксигрупу, R2 позначає декілька груп, вибраних з: галогенів, таких F, Cl, лінійних чи розгалужених C 1-C4 алкілів, гідрокси, лінійних чи розгалужених C1-C4 алкокси, нітрилів; так само як і різні енантіомери та їх суміші в будь-яких пропорціях, і їх фармацевтично прийнятні солі. Згідно з іншим здійсненням винаходу, сполуками загальної формули I є такі, для яких: I R1 позначає гідроксигрупу, розташовану в пара-положенні (положення 4) на фенілі, який вона заміщає, R2 позначає декілька груп, вибраних з: Cl, метилу, гідрокси, метокси, нітрилу; так само як і різні енантіомери та їх суміші в будь-яких пропорціях, і їх фармацевтично прийнятні солі. Даний винахід стосується сполук загальної формули I, які відрізняються тим, що вони вибрані з таких: 1. 4,5-біс-(4-гідроксифеніл)-2-(1-фенілетил)-2H-піридазин-3-он 2. 4,5-біс-(4-гідроксифеніл)-2-((S)-1-фенілетил)-2H-піридазин-3-он 3. 4,5-біс-(4-гідроксифеніл)-2-((R)-1-фенілетил)-2H-піридазин-3-он 4. 2,2'-(6-оксо-1-(1-фенілетил)-1,6-дигідропіридазин-4,5-дііл)дибензонітрил 5. 3,3'-(6-оксо-1-(1-фенілетил)-1,6-дигідропіридазин-4,5-дііл)дибензонітрил 6. 4,5-біс-(4-метоксифеніл)-2-(1-фенілетил)-2H-піридазин-3-он 7. N,N'-(3,3'-(6-оксо-1-(1-фенілетил)-1,6-дигідропіридазин-4,5-дііл)-біс-(3,1-феніл))-біс-(4метилбензолсульфонамід) 8. 3-(5-(4-метоксифеніл)-6-оксо-1-(1-фенілетил)-1,6-дигідропіридазин-4-іл)бензонітрил 9. 2-[5-(4-метоксифеніл)-6-оксо-1-(1-фенілетил)-1,6-дигідропіридазин-4-іл]бензонітрил 10. N-{3-[5-(3,4-диметилфеніл)-6-оксо-1-(1-фенілетил)-1,6-дигідропіридазин-4-іл]-феніл}-4метилбензолсульфамід 11. 4,5-біс-(3,4-дихлорофеніл)-2-(1-фенілетил)-2H-піридазин-3-он. Даний винахід також стосується різних енантіомерів сполук загальної формули I, так само як і їх сумішей в будь-яких пропорціях. Суміші енантіомерів у будь-яких пропорціях також включають рацемічні суміші. Предмет винаходу стосується так само різних енантіомерів та сумішей у будь-яких пропорціях сполук загальної формули I, так само як і фармацевтично прийнятних солей. Даний винахід також стосується процесів хімічного синтезу сполук загальної формули I, так само як і різних енантіомерів та їх сумішей у будь-яких пропорціях. 3 UA 110709 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Два енантіомери можуть бути одержані енантіоселективно з (R)- або (S)-1-фенілетанолів, відповідно. Більш того, з рацемічної суміші можна одержати обидва енантіомери шляхом проведення розділення методом ВЕРХ на хіральній колонці (наприклад, Chiralpack AD-H, елюент: гептан/EtOH/діетиламін). Даний винахід також стосується сполук загальної формули I, а також різних енантіомерів та їх сумішей у всіх пропорціях, і їх фармацевтично прийнятних солей, для їх використання як блокаторів калієвих Kv каналів, і більш конкретно, Kv1.5, Kv4.3 і Kv11.1 каналів. Даний винахід також стосується сполук загальної формули I, а також різних енантіомерів та їх сумішей у всіх пропорціях, і їх фармацевтично прийнятних солей, для їх використання як лікарських засобів. Винахід також стосується сполук загальної формули I, а також різних енантіомерів та їх сумішей у всіх пропорціях, і їх фармацевтично прийнятних солей для їх використання як лікарських засобів, призначених для лікування та/або профілактики захворювань, при яких необхідні блокатори калієвих Kv каналів, і більш конкретно, Kv1.5, Kv4.3 і Kv11.1 каналів. Винахід також стосується сполук загальної формули I, а також різних енантіомерів та їх сумішей у всіх пропорціях, і їх фармацевтично прийнятних солей, для використання їх як ліків, призначених для лікування та/або профілактики захворювань, таких як фібриляція передсердь і передсердна та/або шлуночкова аритмія серця, а також захворювань, при яких клітинний цикл, клітинна проліферація та регенерація є порушеними (рак, хронічне запалення). Винахід також охоплює сполуки, які відрізняються тим, що вони містять як активну речовину сполуки загальної формули I, або один з їх енантіомерів та їх суміші у всіх співвідношеннях, або одну з їх фармацевтично прийнятних солей. Винахід також стосується фармацевтичної композиції, яка відрізняється тим, що вона містить сполуку загальної формули I, або один з її енантіомерів та їх суміші у всіх співвідношеннях, або одну з її фармацевтично прийнятних солей у комбінації з будь-яким фармацевтично прийнятним наповнювачем. Фармацевтичні композиції згідно з винаходом можуть бути застосовані орально, під’язиково, підшкірно, внутрішньом’язово, внутрішньовенно, трансдермально, місцево або ректально. У цьому випадку активна субстанція може бути застосована в цільних формах введення, у вигляді суміші із загальноприйнятими фармацевтичними носіями, тваринам або людям. Відповідні цільні форми введення включають форми для орального застосування, такі як таблетки, капсули, порошки, гранули або оральні розчини чи суспензії, під'язикові та букальні форми застосування, підшкірні, місцеві, внутрішньом'язові, внутрішньовенні, інтраназальні або внутрішньоочні форми застосування та ректальні форми застосування. Відповідні рецептури виготовлення препаратів для вибраної форми застосування відомі кваліфікованому в даній галузі знань персоналу та описані, наприклад, в: Remington, The Science and Practice of Pharmacy, 19th edition, 1995, Mack Publishing Company. Дозування сполук формули I у композиціях за винаходом може бути підібране для того, щоб одержати кількість активної субстанції, яка є ефективною для одержання бажаної терапевтичної відповіді для композиції, специфічної для методу застосування. Ефективна доза сполуки згідно з винаходом варіює залежно від великої кількості параметрів, таких як, наприклад, вибраний спосіб застосування, вага, вік, стать та природа захворювання, на додаток до індивідуальної чутливості людини, яка отримує лікування. Тому оптимальна доза потребує визначення фахівцем у даній області як функція параметрів, які вважаються доречними. Синтез Сполуки за даним винаходом можуть бути синтезовані з використанням способів синтезу, описаних нижче, або методами синтезу, відомими фахівцям у даній галузі знань. Цей спосіб синтезу сполук загальної формули I (фігура 1), відрізняється тим, що конденсують дибромо- або дихлоропіридазинон загальної формули II, де Х є атомом хлору або атомом брому, II з похідними загальної формули III, III 4 UA 110709 C2 5 10 де - коли А позначає атом галогену, такий як атом хлору або атом брому, основу, таку як Cs2CO3, використовують в розчиннику, такому як диметилформамід, - коли А позначає OH, умови реакції Міцунобу підтримують у присутності як етилдіетилазодикарбоксилату, так і трифенілфосфіну в розчиннику, такому як ТГФ. Ці умови, зокрема, є застосовними до енантіоселективного синтезу сполук загальної формули I з (R)- або (S)-1-фенілетанолом. Отриманий проміжний продукт IV IV потім піддають реакції комбінації (крок 1) з похідним бору V V де R1 визначений у загальній формулі I і U позначає B(OH)2 або 15 20 25 у суміші розчинників, таких як толуол/етанол чи вода/ацетонітрил чи діоксан/вода, в присутності основи, такої як карбонат натрію чи калію, та каталізатора, такого як тетракіс(трифенілфосфін)паладій або PdCl2/2PPh3. Такі умови реакції приводять до утворення головним чином сполуки VI і мінімально приводять до утворення сполуки VII. Проміжний продукт VI потім знов піддають взаємодії (крок 2): - або з похідним бору V в умовах реакції комбінації, описаних вище, з одержанням сполуки VII, - або з похідним бору VIII VIII де R2 визначений у загальній формулі I і U визначений вище, в умовах реакції комбінації, описаних для кроку 1, з одержанням сполуки IX. 5 UA 110709 C2 Схема 1 5 10 Проміжні та кінцеві сполуки можуть, якщо потрібно, бути очищені відповідно до одного чи декількох способів очищення, вибраних з екстракції, фільтрації, хроматографії на силікагелі з нормальною фазою чи з оберненою фазою, або хіральної препаративної ВЕРХ і кристалізації. Вихідні матеріали, використовувані в процесах, описаних вище, є доступними для придбання або легко доступні фахівцям у даній галузі знань відповідно до процесів, описаних у літературі. Елементні аналізи і мас- та ЯМР-спектри підтверджують структуру сполук. Приклади A) Проміжні сполуки Проміжні сполуки 1: а) 4,5-Дихлоро-2-(1-фенілетил)піридазин-3(2H)-он (1a) 15 20 4,5-Дихлоропіридазин-3(2H)-он (20 г, 121 ммоль) поміщають в присутності 1брометил)бензолу (33,7 г, 182 ммоль) і карбонату цезію (47,4 г, 145 ммоль) в 100 мл ДМФА при кімнатній температурі на 4 год. Після концентрування досуха, осад обробляють водою та екстрагують етилацетатом. Органічні шари сушать і потім концентрують досуха. Отриманий осад очищають флеш-хроматографією на силікагелі (петролейний ефір-AcOEt: 95-5). Отримують 31 г чистого масла (вихід 95%). ТШХ силікагель 60 F 254 Merck, петролейний ефірAcOEt: 90-10, Rf=0,50. б) 4,5-Дихлоро-2-((S)-1-фенілетил)-2H-піридазин-3-он (1б) 25 30 4,5-Дихлоропіридазин-3(2H)-он (1,35 г, 8,2 ммоль) поміщають в 30 мл ТГФ у присутності (R)1-фенілетанолу (1 г, 8,2 ммоль), трифенілфосфіну (2,15 г, 8,2 ммоль), до якого доданий етилдіетилазодикарбоксилат (1,71 г, 9,82 ммоль). Реакційну суміш перемішують протягом ночі при кімнатній температурі та потім концентрують досуха. Залишок обробляють водою та екстрагують дихлорметаном на колонці SPE (діатоміт). Органічні шари концентрують досуха і отриманий залишок очищають флеш-хроматографією на силікагелі (CH2Cl2). Ізолюють 2,1 г жовтого масла (вихід 80%). ТШХ силікагель 60 F 254 Merck, CH2Cl2-MeOH:95-5, Rf=0,66. в) 4,5-Дихлоро-2-((R)-1-фенілетил)-2H-піридазин-3-он (1в) 35 40 Проміжну сполуку 1в (масло) одержують з (S)-1-фенілетанолу згідно з методом роботи, описаним для проміжної сполуки 1б (77%). ТШХ силікагель 60 F 5 254 Merck, CH 2Cl2-MeOH:9010, Rf=0,82. Б) Сполуки згідно з винаходом Приклад 1: 4,5-біс-(4-Гідроксифеніл)-2-(1-фенілетил)-2H-піридазин-3-он (1) 6 UA 110709 C2 5 10 15 20 Сполуку 1 одержують згідно з таким методом синтезу: Крок 1: Проміжну сполуку 1a (8,7 г, 32,3 ммоль) поміщають в присутності тетракіс(трифенілфосфін)паладію(0) (1,12 г, 0,97 ммоль) і карбонату натрію (6,85 г, 64,7 ммоль) в суміш 50 мл толуолу та 50 мл етанолу і суміш нагрівають до 80 °C. Додають 1,2 еквівалента 4гідроксифенілборної кислоти і суміш нагрівають зі зворотним холодильником протягом 5 год. та додають додаткові 1,2 еквівалента 4-гідроксифенілборної кислоти, і дефлегмацію підтримують протягом ночі. Після концентрування досуха, осад обробляють водою та екстрагують за допомогою AcOEt. Після сушіння органічних шарів і концентрування досуха, отриманий осад очищають за допомогою флеш-хроматографії (CH2Cl2-MeOH, градієнт від 100-0 до 97-3 через 40 хв.). Отримують 0,7 г мінорної сполуки 1 і 8,2 г твердої фази, що відповідає монозаміщеному продукту 4-хлоро-5-(4-гідроксифеніл)-2-(1-фенілетил)піридазин-3(2H)-ону (вихід: 78%). Крок 2: Цей монозаміщений продукт знов реагує в умовах, описаних для кроку 1 (2,4 еквівалента 4-гідроксифенілборної кислоти, дефлегмація протягом ночі). Після обробки реакційної суміші отриманий залишок очищають за допомогою флеш-хроматографії (CH2Cl2MeOH, градієнт від 100-0 до 98-2 через 20 хв.). Залишок розтирають в порошок у суміші діетиловий ефір-CH2Cl2-MeOH: 40-5-2 і отриману сполуку 1 (тверда речовина) виділяють за допомогою фільтрації (7,2 г, вихід 78%). ТШХ силікагель 60 F 254 Merck, CH2Cl2-MeOH: 95-5, Rf=0,35, F=160 °C 1 H ЯМР (ДМСО-d6) ppm: 9,56 (m, 2H), 8,02 (s, 1H), 7,39 (m, 5H), 6,96 (m, 4H), 6,63 (m, 4H), 6,24 (m, 1H), 1,72 (d, 3H). MS (+ESI) m/z 385 (MH+) Приклад 2: 4,5-біс-(4-Гідроксифеніл)-2-((S)-1-фенілетил)-2H-піридазин-3-он (2) 25 30 35 Сполуку 2 одержують згідно з методом синтезу, описаним для прикладу 1, із проміжної сполуки 1в (вихід: 85%). ТШХ силікагель 60 F 254 Merck, CH2Cl2-MeOH: 90-10, Rf=0,60. F=168 °C 1 H ЯМР (ДМСО-d6) ppm: 9,70 (s, 1H), 9,54 (s, 1H), 8,02 (s, 1H), 7,39 (m, 5H), 6,97 (m, 4H), 6,63 (m, 4H), 6,24 (m, 1H), 1,72 (d, 3H). MS (+ESI) m/z 385 (MH+) αcalc(MeOH)= -256,5° Хіральна ВЕРХ: Хіральна колонка AD-H 250×4,6мм DAI, елюент (1 мл/хв.): гептан/EtOH/діетиламин: 80/20/0,1, час утримання: 8,92 хв. Приклад 3 :4,5-біс-(4-Гідроксифеніл)-2-((R)-1-фенілетил)-2H-піридазин-3-он (3) 7 UA 110709 C2 5 10 Сполуку 3 одержують згідно з методом синтезу, описаним для прикладу 1, із проміжної сполуки 1б (вихід: 43%). ТШХ силікагель 60 F 254 Merck, CH2Cl2-MeOH: 90-10, Rf=0,60. F=222 °C 1 H ЯМР (ДМСО-d6) ppm: 9,70 (s, 1H), 9,54 (s, 1H), 8,02 (s, 1H), 7,39 (m, 5H), 6,97 (m, 4H), 6,63 (m, 4H), 6,24 (m,1 H), 1,72 (d, 3H). MS (+ESI) m/z 385 (MH+) αcalc(MeOH)=272,2° Хіральна ВЕРХ: Хіральна колонка AD-H 250×4,6мм DAI, елюент (1 мл/хв.): гептан/EtOH/діетиламин: 80/20/0,1, час утримання: 7,23 хв. Приклад 4: 2,2'-(6-Оксо-1-(1-фенілетил)-1,6-дигідропіридазин-4,5-дііл)дибензонітрил (4) 15 20 25 30 35 Сполуку 4 одержують із проміжної сполуки 1а та 2-(4,4,5,5-тетраметил-1,3,2- діоксоборолан2-іл)бензонітрилу згідно із кроком 1 методу синтезу, з використанням PdCl 2/2PPh3, Na2CO3 і суміші вода/ацетонітрил: 1/1. Мінорний продукт, що утворюється, відповідає сполуці 4 (вихід: 3,4%). ТШХ силікагель 60 F 254 Merck, CH2Cl2, Rf=0,23. F=200 °C 1 H ЯМР (ДМСО-d6) ppm: 8,19 (s, 1H), 7,80 (d, 2H), 7,75 (d, 2H), 7,36 (m, 9H), 6,27 (q, 1H), 1,76 (d, 3H). MS (+ESI) m/z 403 (MH+) Приклад 5: 3,3'-(6-Оксо-1-(1-фенілетил)-1,6-дигідропіридазин-4,5-дііл)дибензонітрил (5) Сполуку 5 одержують із проміжної сполуки 1а та 3-ціанофенілборонової кислоти в умовах, описаних для прикладу 4. Мінорний продукт, що утворюється (тверда речовина), відповідає сполуці 4 (вихід: 7,4%). ТШХ силікагель 60 F 254 Merck, CH2Cl2, Rf=0,11. F=202 °C 1 H ЯМР (ДМСО-d6) ppm: 8,23 (s, 1H), 7,78 (m, 3H), 7,72 (s, 1H), 7,40 (m, 9H), 6,28 (q, 1H), 1,77 (d, 3H). MS (+ESI) m/z 403 (MH+) Приклад 6: 4,5-біс-(4-Метоксифеніл)-2-(1-фенілетил)-2H-піридазин-3-он (6) 8 UA 110709 C2 5 10 15 20 Сполуку 6 одержують із проміжної сполуки 1а та 4-метоксифенілборонової кислоти в умовах, описаних для прикладу 1, з використанням тетракіс(трифенілфосфін)паладію(0), K 2CO3 і суміші діоксан/вода: 3/1. Сполуку 6 виділяють у твердій формі (вихід: 71%). ТШХ силікагель 60 F 254 Merck, петролейний ефір-AcOEt:80-20, Rf=0,20. 1 H ЯМР (CDC13) ppm: 7,88 (s, 1H), 7,53 (d, 2H), 7,37-7,31 (m, 2H), 7,30-7,26 (m, 1H), 7,14-7,13 (d, 2H), 7,06-7,02 (d, 2H), 6,80-6,75 (m, 4H), 6,47-6,40 (m, 1H), 3,78 (s, 3H), 3,77 (s, 3H), 1,83 (s, 3H). MS (+ESI) m/z 413 (MH+) Приклад 7: N,N'-(3,3'-(6-Оксо-1-(1-фенілетил)-1,6-дигідропіридазин-4,5-дііл)-біс-(3,1фенілен))-біс-(4-метилбензолсульфонамід) (7) Сполуку 7 одержують із проміжної сполуки 1а та 4-метил-N-(3-(4,4,5,5-тетраметил-1,3,2діоксоборолан-2-іл)феніл)бензолсульфонаміду в умовах, описаних для прикладу 6. Сполуку 7 виділяють у твердій формі (вихід: 74%). ТШХ силікагель 60 F 254 Merck, петролейний ефір-AcOEt: 50-50, Rf=0,46. F=202 °C 1 H ЯМР (ДМСО) ppm: 10,26 (s, 1H), 10,14 (s, 1H), 7,92 (s, 1H), 7,53 (d, 4H), 7,42-7,25 (m, 9H), 7,08-6,88 (m, 6H), 6,52 (dd, 2H), 6,26-6,18 (m, 1H), 2,31 (s, 6H), 1,74 (d, 3H). MS (+ESI) m/z 691 (MH+) Приклад 8: 3-(5-(4-Метоксифеніл)-6-оксо-1-(1-фенілетил)-1,6-дигідропіридазин-4іл)бензонітрил (8) 25 30 Сполуку 8 одержують із проміжної сполуки 1а та 3-ціанофенілборонової кислоти згідно із кроком 1 методу синтезу, з використанням PdCl2/2PPh3, Na2CO3 і суміші вода/ацетонітрил: 1/1. Одержуваний основний продукт (1,96 г, 3-(5-хлоро-6-оксо-1-(1-фенілетил)-1,6-дигідропіридазин-4-іл)бензонітрил, вихід: 19%) виділяють та згодом вводять у крок 2 методу синтезу з використанням 4-метоксифенілборонової кислоти з тетракіс(трифенілфосфін)палладієм(0), K2CO3 і суміші діоксан/вода: 2/1. Сполуку 8 виділяють у твердій формі (вихід: 62%). 9 UA 110709 C2 5 ТШХ силікагель 60 F 254 Merck, петролейний ефір-AcOEt: 50-50, Rf=0,53. F=198 °C ТШХ силікагель 60 F 254 Merck, петролейний ефір-AcOEt: 50-50, Rf=0,53. 1 H ЯМР (ДМСО-d6) ppm: 8,13 (s, 1H), 7,77 (m, 2H), 7,38 (m, 7H), 7,09 (d, 2H), 6,81 (d, 2H), 6,28 (q, 1H), 3,71 (s, 3H), 1,75 (d, 3H). MS (+ESI) m/z 408 (MH+) Приклад 9: 2-[5-(4-Метоксифеніл)-6-оксо-1-(фенілетил)-1,6-дигідропіридазин-4іл]бензонітрил (9) 10 15 20 25 30 35 40 Сполуку 9 одержують із проміжної сполуки 1а та 2-(4,4,5,5-тетраметил-1,3,2-діоксаборолан2-іл)бензонітрилу згідно із кроком 1 методу синтезу, з використанням PdCl 2/2PPh3, Na2CO3 і суміші вода/ацетонітрил: 1/1. Одержуваний основний продукт (1,5 г, 2-(5-хлоро-6-оксо-1-(1фенілетил)-1,6-дигідропіридазин-4-іл)бензонітрил, вихід: 16%) виділяють та згодом вводять в крок 2 методу синтезу з використанням 4-метоксифенілборонової кислоти з тетракіс(трифенілфосфін)палладієм(0), K2CO3 і суміші діоксан/вода: 2/1. Сполуку 9 виділяють у твердій формі (вихід: 71%). ТШХ силікагель 60 F 254 Merck, петролейний ефір-AcOEt: 70-30, Rf=0,45. F=176 °C ТШХ силікагель 60 F 254 Merck, петролейний ефір-AcOEt: 50-50, Rf=0,53. 1 H ЯМР (ДМСО-d6) ppm: 8,09 (s, 1H), 7,79 (d, 2H), 7,40 (m, 7H), 7,08 (d, 2H), 6,81 (d, 2H), 6,28 (q, 1H), 3,71 (s, 3H), 1,75 (d, 3H). MS (+ESI) m/z 408 (MH+) Приклад 10: N-{3-[5-(3,4-Диметилфеніл)-6-оксо-1-(1-фенілетил)-1,6-дигідропіридазин-4іл]феніл}-4-метилбензолсульфамід (10) Сполуку 10 одержують із проміжної сполуки 1а та 4-метил-N-(4-(4,4,5,5-тетраметил-1,3,2діоксаборолан-2-іл)феніл)бензолсульфаміду згідно із кроком 1 методу синтезу, з використанням PdCl2/2PPh3, Na2CO3 і суміші вода/ацетонітрил: 1/1. Одержуваний основний продукт (-N-(3-(5хлоро-6-оксо-1-(5g, 1-фенілетил)-1,6-дигідропіридазин-4-іл)феніл)-4метиленбензолсульфонамід, вихід: 62%) виділяють та згодом вводять в крок 2 методу синтезу з 3,4-диметилфенілбороновою кислотою з використанням тетракіс(трифенілфосфін)паладію(0), K2CO3 і суміші діоксан/вода: 2/1. Сполуку 10 виділяють у твердій формі (вихід: 67%). ТШХ силікагель 60 F 254 Merck, CH2Cl2-MeOH: 97,5-2,5, Rf=0,65. 1 H ЯМР (ДМСО) ppm: 10,24 (s, 1H), 7,92 (s, 1H), 7,54 (d, 2H), 7,41-7,26 (m, 7H), 7,10 (t, 1H), 7,04 (s, 1H), 6,96-6,91 (m, 2H), 6,88 (d, 1H), 6,72 (d, 1H), 6,62 (d, 1H), 6,27-6,20 (m, 1H), 2,34 (s, 3H), 2,15 (s, 3H), 2,06 (s, 3H), 1,73 (d, 3H). MS (+ESI) m/z 550 (MH+) Приклад 11: 4,5-біс-(3,4-Дихлорофеніл)-2-(1-фенілетил)-2H-піридазин-3-он (11) 10 UA 110709 C2 5 10 15 20 25 Сполуку 11 одержують із проміжної сполуки 1а та 3,4-дихлорофенілборонової кислоти в умовах, описаних для прикладу 1, з використанням тетракіс(трифенілфосфін)паладію(0), K 2CO3 і суміші діоксан/вода: 7/3. Сполуку 11 виділяють у твердій формі (вихід: 54%). F=92 °C ТШХ силікагель 60 F 254 Merck, петролейний ефір-AcOEt: 80-20, Rf=0,54. 1 ЯМР H (ДМСО) ppm: 8,19 (s, 1H), 7,64 (d, 1H), 7,61-7,57 (m, 2H), 7,54 (d, 1H), 7,44-7,26 (m, 5H), 7,13 (dd, 1H), 7,07 (dd, 1H), 6,30-6,22 (m, 1H), 1,75 (d, 3H) MS (+ESI) m/z 491 (MH+) В) Фармакологічна оцінка Фармакологічна оцінка впливу сполук на Kv1.5 калієві канали була проведена на 96лункових планшетах за технологією FLIPR шляхом вимірювання іонів талію. Клітини HEK293, стабільно трансфековані людською ізоформою Kv1.5 каналів, висіювали за 6 24 години до експерименту на 96-лункові планшети (15∙10 клітин/планшет, 200 мкл/лунку), полілізиновані в такому живильному середовищі: ДМЕМ, 10% ЕКС, пеніцилін/стрептоміцин, G418 як селективний антибіотик. Експериментування у FLIPR було виконане з використанням набору «FLIPR Potassium Ion Channel Assay Kit» відповідно до вказівок виробника (Molecular Devices). Стисло, культуральне середовище заміняють розчином, що містить маркер талій, на 90 хв. при 37 °C. Після цієї стадії, тестовані сполукидодають до кінцевої концентрації 10 мкМ у лунці на 15 хв. при 37 °C. Надалі зчитують базову флуоресценцію протягом 60 с. Додавання деполяризаційного середовища (20 мМ калію та 3 мМ кінцевого талію) відкриває калієві канали та приводить до збільшення флуоресценції флуорофору талію, що вказує на протікання іонів талію через hKv1.5 канали. Вимірювання проводять через 30 с після введення деполяризуючого розчину. Застосування 10 мкМ ДФО (Tocris, блокатор Kv1.5 каналів) дозволяє нормалізувати флуоресценцію. Таблиця 1 Приклади BMS394136 1 2 3 4 5 6 7 8 9 % інгібування при 10 мкМ 99,6 100 100 43,3 54,9 93,6 94,2 54,9 88 60,1 * BMS394136 є блокатором Kv1.5 каналів, розробленим Bristol-Myers Squibb (реферат, D. Xing et al. Circulation 2009, 120 (18S3): 2515). 30 Отримані результати показують, що сполуки загальної формули (I) блокують Kv1.5 канали. Сполуки загальної формули (I) можуть бути використані як блокатори Kv1.5 каналів. 11 UA 110709 C2 Г) Скорочення ТШХ ДМФА ДМСО ДФО ВЕРХ Rf ЯМР ТГФ Тонкошарова хроматографія Диметилформамід Диметилсульфоксид (2-Ізопропіл-5-метилциклогексил)дифенілфосфіноксид Високоефективна рідинна хроматографія Значення Rf, коефіцієнт утримування (retention factor) Ядерний магнітний резонанс Тетрагідрофуран ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 5 1. Сполука загальної формули І N N O R1 R2 10 , (I) де R1 і R2 одночасно або незалежно означають одну чи декілька груп, вибраних з: галогенів, таких як F, Вr, Сl, лінійних чи розгалужених С 1-С4алкілів, гідрокси, лінійних чи розгалужених С 1С4алкокси, нітрилу або арилсульфонамідо, де арил може бути заміщений лінійною чи розгалуженою С1-С4алкільною групою, або її різні енантіомери та їх суміші в будь-яких пропорціях або їх фармацевтично прийнятні солі. 2. Сполука загальної формули І за п. 1 N R1 N O R2 15 20 , (I) де R1 означає гідрокси, метокси або ціаногрупу; R2 означає декілька груп, вибраних з: галогенів, таких F, Вr, Сl, лінійних чи розгалужених С 1С4алкілів, гідрокси, лінійних чи розгалужених С 1-С4алкокси, нітрилів, або її різні енантіомери та їх суміші в будь-яких пропорціях або їх фармацевтично прийнятні солі. 3. Сполука загальної формули І за п. 1 або 2 12 UA 110709 C2 N N O R1 R2 5 , (I) де R1 означає гідроксигрупу; R2 означає декілька груп, вибраних з: галогенів, таких як F, Сl, лінійних чи розгалужених С 1С4алкілів, гідрокси, лінійних чи розгалужених С 1-С4алкокси, нітрилів, або її різні енантіомери та їх суміші в будь-яких пропорціях або їх фармацевтично прийнятні солі. 4. Сполука загальної формули І за будь-яким з пп. 1-3: N N O R1 R2 10 15 20 25 30 , (I) де R1 означає гідроксигрупу, розташовану в пара-положенні (положення 4) на фенілі, який вона заміщає; R2 означає декілька груп, вибраних з: Сl, метилу, гідрокси, метокси, нітрилу, або її різні енантіомери та їх суміші в будь-яких пропорціях або їх фармацевтично прийнятні солі. 5. Сполука загальної формули І за будь-яким з пп. 1-4, де вона вибрана з групи, що включає: 1) 4,5-біс-(4-гідроксифеніл)-2-(1-фенілетил)-2Н-піридазин-3-он, 2) 4,5-біс-(4-гідроксифеніл)-2-((S)-1-фенілетил)-2Н-піридазин-3-он, 3) 4,5-біс-(4-гідроксифеніл)-2-((R)-1-фенілетил)-2Н-піридазин-3-он, 4) 2,2'-(6-оксо-1-(1-фенілетил)-1,6-дигідропіридазин-4,5-діїл)дибензонітрил, 5) 3,3'-(6-оксо-1-(1-фенілетил)-1,6-дигідропіридазин-4,5-діїл)дибензонітрил, 6) 4,5-біс-(4-метоксифеніл)-2-(1-фенілетил)-2Н-піридазин-3-он, 7) N,N'-(3,3'-(6-оксо-1-(1-фенілетил)-1,6-дигідропіридазин-4,5-діїл)-біс-(3,1-феніл))-біс-(4метилбензолсульфонамід), 8) 3-(5-(4-метоксифеніл)-6-оксо-1-(1-фенілетил)-1,6-дигідропіридазин-4-іл)бензонітрил, 9) 2-[5-(4-метоксифеніл)-6-оксо-1-(1-фенілетил)-1,6-дигідропіридазин-4-іл]бензонітрил, 10) N-{3-[5-(3,4-диметилфеніл)-6-оксо-1-(1-фенілетил)-1,6-дигідропіридазин-4іл]феніл}метилбензолсульфамід, 11) 4,5-біс-(3,4-дихлорофеніл)-2-(1-фенілетил)-2Н-піридазин-3-он. 6. Спосіб одержання сполуки загальної формули І за будь-яким з пп. 1-5, в якому конденсують дибромо- або дихлоропіридазинон загальної формули II, де X означає або атом хлору, або атом брому: N X NH O X (II) з похідним загальної формули III: 13 UA 110709 C2 A 5 ,(III) де: - коли А означає атом галогену, такий як атом хлору або атом брому, використовують основу, таку як CS2CO3, у розчиннику, такому як диметилформамід, - коли А означає ОН, умови реакції Міцунобу підтримують як у присутності етилдіетилазодикарбоксилату, так і трифенілфосфіну в розчиннику, такому як ТГФ; отриману проміжну сполуку IV N X N O X (IV) далі піддають реакції комбінації (крок 1) з похідними бору V: U R1 10 ,(V) де R1 визначений, як у загальній формулі І, і U означає В(ОН) 2 або O B O 15 у суміші розчинників, таких як толуол/етанол чи вода/ацетонітрил чи діоксан/вода, в присутності основи, такої як карбонат натрію чи калію, та каталізатора, такого як тетракис(трифенілфосфін)паладій або РdСl2/2РРh3; так що головним чином відбувається утворення сполуки VI: N N O R1 X 20 (VI) і мінімально відбувається утворення сполуки VII; потім проміжну сполуку VI знов піддають взаємодії (крок 2): - або з похідним бору V в умовах комбінації, описаних раніше, з одержанням сполуки VII: 14 UA 110709 C2 N N O R1 R2 R1 = R 2 , (VII) - або з похідним бору VIII: U R2 5 , (VIII) де R2 визначений, як у загальній формулі І, і U визначений вище, в умовах комбінації, раніше описаних для кроку 1, з одержанням сполуки IX: N N O R1 R2 R1 відрізняється від R2 10 15 . (IX) 7. Сполука загальної формули І, як визначено за будь-яким з пп. 1-5, для застосування як ліків. 8. Сполука за п. 7 для застосування як блокаторів калієвих каналів і, більш конкретно, Kv1.5, Kv4.3 та Kv11.1 каналів. 9. Сполука за п. 7 для застосування як ліків, призначених для лікування та/або профілактики захворювань, що вимагають блокаторів калієвих каналів і, більш конкретно, Kv1.5, Kv4.3 та Kv11.1 каналів. 10. Сполука за п. 7 для застосування в лікуванні та/або профілактиці фібриляції передсердь, передсердної та/або шлуночкової серцевої аритмії та захворювань, у яких клітинний цикл та/або клітинна проліферація, та/або регенерація є порушеними, таких як рак або хронічне запалення. 11. Фармацевтична композиція, яка включає сполуку загальної формули І за будь-яким з пп. 1-5 у комбінації щонайменше з одним фармацевтично прийнятним ексципієнтом. Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 15