Композиція кладрибіну (варіанти), спосіб її одержання, кладрибін-циклодекстриновий комплекс та його застосування

1. Фармацевтична композиція, що включає складний кладрибін-циклодекстриновий комплекс, який являє собою однорідну аморфну суміш (а) аморфного комплексу включення кладрибіну з аморфним циклодекстрином та (b) аморфного вільного кладрибіну, зв'язаного з аморфним циклодекстрином як комплекс невключення, рецептована у тверду пероральну лікарську форму. 2. Фармацевтична композиція за п. 1, яка відрізняється тим, що комплекс є насичений кладрибіном. 3. Композиція за п. 1 або 2, яка відрізняється тим, що аморфний циклодекстрин являє собою гідроксипропіл- b -циклодекстрин, гідроксипропілg -циклодекстрин, довільно метильований b циклодекстрин, карбоксиметил- b -циклодекстрин або сульфобутил- b -циклодекстрин. 4. Композиція за п. 1 або 2, яка відрізняється тим, що аморфний циклодекстрин являє собою гідроксипропіл- b -циклодекстрин. 5. Композиція за п. 1 або 2, яка відрізняється тим, що аморфний циклодекстрин являє собою гідроксипропіл- g -циклодекстрин. 6. Композиція за будь-яким з пп. 1-3, яка відрізняється тим, що масове співвідношення ОДЕРЖАННЯ, UA 1 ЇЇ (19) ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ 3 15. Застосування за п. 13 або 14, яке відрізняється тим, що кладрибінчутливий стан вибраний з групи, що включає розсіяний склероз, ревматоїдний артрит та лейкемію. 16. Застосування за п. 15, яке відрізняється тим, що кладрибінчутливий стан являє собою розсіяний склероз. 17. Застосування за п. 13, 14, 15 або 16, яке відрізняється тим, що аморфний циклодекстрин являє собою гідроксипропіл- b -циклодекстрин, гідроксипропіл- g -циклодекстрин, довільно метильований b -циклодекстрин, карбоксиметилабо сульфобутил- b b -циклодекстрин циклодекстрин. 18. Застосування за будь-яким з пп. 13-17, яке відрізняється тим, що масове співвідношення кладрибіну і аморфного циклодекстрину становить від приблизно 1:10 до приблизно 1:16. 19. Застосування за будь-яким з пп. 13-18, яке відрізняється тим, що аморфний циклодекстрин являє собою гідроксипропіл- b -циклодекстрин. 20. Застосування за п. 19, яке відрізняється тим, що масове співвідношення кладрибіну і становить гідроксипропіл- b -циклодекстрину приблизно 1:14. 21. Застосування за п. 19, яке відрізняється тим, що масове співвідношення кладрибіну і гідроксипропіл- b -циклодекстрину становить приблизно 1:11. 22. Застосування за будь-яким з пп. 13-18, яке відрізняється тим, що аморфний циклодекстрин являє собою гідроксипропіл- g -циклодекстрин. 23. Застосування за будь-яким з пп. 13-22, яке відрізняється тим, що від приблизно 30 до приблизно 40 відсотків за масою кладрибіну знаходиться у комплексі включення (а) та від приблизно 70 до приблизно 60 відсотків за масою кладрибіну знаходиться у комплексі невключення (b). 24. Застосування складного кладрибінциклодекстринового комплексу, який являє собою однорідну аморфну суміш (а) аморфного комплексу включення кладрибіну з аморфним циклодекстрином та (b) аморфного вільного кладрибіну, зв'язаного з аморфним циклодекстрином як комплекс невключення, у композиції твердої пероральної лікарської форми, для підвищення пероральної біодоступності кладрибіну. 25. Застосування за п. 24, яке відрізняється тим, що комплекс є насичений кладрибіном. 26. Застосування за п. 24 або 25, яке відрізняється тим, що аморфний циклодекстрин являє собою гідроксипропіл- b -циклодекстрин, довільно гідроксипропіл- g -циклодекстрин, метильований b -циклодекстрин, карбоксиметилабо сульфобутил- b b -циклодекстрин циклодекстрин. 27. Застосування за будь-яким з пп. 24-26, яке відрізняється тим, що масове співвідношення кладрибіну і аморфного циклодекстрину становить від приблизно 1:10 до приблизно 1:16. 81304 4 28. Застосування за будь-яким з пп. 24-27, яке відрізняється тим, що аморфний циклодекстрин являє собою гідроксипропіл- b -циклодекстрин. 29. Застосування за п. 28, яке відрізняється тим, що масове співвідношення кладрибіну і гідроксипропіл- b -циклодекстрину становить приблизно 1:14. 30. Застосування за п. 28, яке відрізняється тим, що масове співвідношення кладрибіну і становить гідроксипропіл- b -циклодекстрину приблизно 1:11. 31. Застосування за будь-яким з пп. 24-27, яке відрізняється тим, що аморфний циклодекстрин являє собою гідроксипропіл- g -циклодекстрин. 32. Застосування за будь-яким з пп. 24-31, яке відрізняється тим, що від приблизно 30 до приблизно 40 відсотків за масою кладрибіну знаходиться у комплексі включення (а) та від приблизно 70 до приблизно 60 відсотків за масою кладрибіну знаходиться у комплексі невключення (b). 33. Складний кладрибін-циклодекстриновий комплекс, який являє собою однорідну аморфну суміш (а) аморфного комплексу включення кладрибіну з аморфним циклодекстрином та (b) аморфного вільного кладрибіну, зв'язаного з аморфним циклодекстрином як комплекс невключення. 34. Комплекс за п. 33, насичений кладрибіном. 35. Комплекс за п. 33 або 34, який відрізняється тим, що аморфний циклодекстрин являє собою гідроксипропіл- b -циклодекстрин, гідроксипропілg -циклодекстрин, довільно метильований b циклодекстрин, карбоксиметил- b -циклодекстрин або сульфобутил- b -циклодекстрин. 36. Комплекс за п. 33 або 34, який відрізняється тим, що аморфний циклодекстрин являє собою гідроксипропіл- b -циклодекстрин. 37. Комплекс за п. 33 або 34, який відрізняється тим, що аморфний циклодекстрин являє собою гідроксипропіл- g -циклодекстрин. 38. Комплекс за будь-яким з пп. 33-35, який відрізняється тим, що масове співвідношення кладрибіну і аморфного циклодекстрину становить від приблизно 1:10 до приблизно 1:16. 39. Комплекс за п. 38, який відрізняється тим, що аморфний циклодекстрин являє собою гідроксипропіл- b -циклодекстрин. 40. Комплекс за п. 39, який відрізняється тим, що масове співвідношення кладрибіну і гідроксипропіл- b -циклодекстрину становить приблизно 1:14. 41. Комплекс за п. 39, який відрізняється тим, що масове співвідношення кладрибіну і гідроксипропіл- b -циклодекстрину становить приблизно 1:11. 42. Комплекс за п. 38, який відрізняється тим, що аморфний циклодекстрин являє собою гідроксипропіл- g -циклодекстрин. 43. Комплекс за будь-яким з пп. 33-42, який відрізняється тим, що від приблизно 30 до приблизно 40 відсотків за масою кладрибіну 5 знаходиться у комплексі включення (а) та від приблизно 70 до приблизно 60 відсотків за масою кладрибіну знаходиться у комплексі невключення (b). 44. Спосіб одержання складного кладрибінциклодекстринового комплексу, який включає стадії: (і) об'єднання кладрибіну та аморфного циклодекстрину у воді при температурі від приблизно 40 до приблизно 80 °С та підтримання вказаної температури впродовж періоду від приблизно 6 до приблизно 24 годин; (іі) охолодження одержаного водного розчину до кімнатної температури; та (ііі) ліофілізування охолодженого розчину з одержанням аморфного продукту. 45. Спосіб за п. 44, який додатково включає стадію фільтрування після стадії (іі). 46. Спосіб за п. 44 або 45, який відрізняється тим, що стадію (і) виконують при температурі від приблизно 45 до приблизно 60 °С. 47. Спосіб за будь-яким з пп. 44-46, який відрізняється тим, що стадію (і) виконують при температурі від приблизно 45 до приблизно 50 °С. 48. Спосіб за п. 46 або 47, який відрізняється тим, що стадію (і) виконують при перемішуванні. 49. Спосіб за п. 48, який відрізняється тим, що стадію (і) виконують впродовж періоду часу від приблизно 6 до приблизно 9 годин. 50. Спосіб за будь-яким з пп. 44-49, який відрізняється тим, що стадію (іі) виконують впродовж періоду часу від приблизно 6 до приблизно 9 годин. 51. Спосіб за будь-яким з пп. 44-50, який відрізняється тим, що стадія (ііі) включає початкову стадію замороження, у якій розчин охолоджують до температури від приблизно -40 до приблизно -80 °С та тримають при вказаній температурі впродовж від приблизно 2 до приблизно 4 годин. 52. Спосіб за п. 51, який відрізняється тим, що на первинній стадії замороження стадії (ііі) розчин охолоджують до температури приблизно -45 °С. 53. Спосіб за будь-яким з пп. 44-52, який відрізняється тим, що 12,00 частин за масою кладрибіну та 172,50 частин за масою гідроксипропіл- b -циклодекстрину вводять у стадію (і). 54. Спосіб за будь-яким з пп. 44-52, який відрізняється тим, що 16,35 частин за масою кладрибіну та 172,50 частин за масою гідроксипропіл- b -циклодекстрину вводять у стадію (і). 55. Спосіб за п. 53 або 54, який відрізняється тим, що 825 частин за об'ємом води вводять у стадію (і). 56. Спосіб за будь-яким з пп. 44-55, який відрізняється тим, що стадія ліофілізації (ііі) включає: a) початкову стадію замороження, у якій комплексаційний розчин доводять до температури від приблизно -40 °С до приблизно -80 °С впродовж від 2 до 4 годин; 81304 6 b) первинну стадію висушування при температурі приблизно -25 °С впродовж приблизно 80-90 годин; та c) вторинну стадію висушування при температурі приблизно 30 °С впродовж приблизно 15-20 годин. 57. Спосіб за п. 56, який відрізняється тим, що стадію (а) ліофілізації проводять при температурі приблизно -45°С впродовж приблизно 3-4 годин. 58. Спосіб за п. 56 або 57, який відрізняється тим, що стадію (b) ліофілізації проводять при тиску приблизно 100 мТорр. 59. Фармацевтична композиція, яка одержана за способом, що включає стадії: (і) об'єднання кладрибіну та аморфного циклодекстрину у воді при температурі від приблизно 40 до приблизно 80 °С та підтримання вказаної температури впродовж періоду від приблизно 6 до приблизно 24 годин; (іі) охолодження одержаного водного розчину до кімнатної температури; (ііі) ліофілізування охолодженого розчину з одержанням аморфного продукту; та (iv) рецептування аморфного продукту у тверду пероральну лікарську форму. 60. Фармацевтична композиція за п. 59, яка відрізняється тим, що спосіб додатково включає стадію фільтрування після стадії (і) або (іі). 61. Фармацевтична композиція за п. 59 або 60, яка відрізняється тим, що стадію (і) способу виконують при температурі від приблизно 45 до приблизно 60 °С. 62. Фармацевтична композиція за будь-яким з пп. 59-61, яка відрізняється тим, що стадію (і) виконують при температурі від приблизно 45 до приблизно 50 °С. 63. Фармацевтична композиція за п. 61 або 62, яка відрізняється тим, що стадію (і) способу виконують при перемішуванні. 64. Фармацевтична композиція за п. 63, яка відрізняється тим, що стадію (і) способу виконують впродовж періоду часу від приблизно 6 до приблизно 9 годин. 65. Фармацевтична композиція за будь-яким з пп. 59-64, яка відрізняється тим, що стадію (іі) виконують впродовж періоду часу від приблизно 6 до приблизно 9 годин. 66. Фармацевтична композиція за будь-яким з пп. 59-65, яка відрізняється тим, що стадія (іії) включає початкову стадію замороження, у якій розчин охолоджують до температури від приблизно -40 °С до приблизно -80 °С та тримають при вказаній температурі впродовж від приблизно 2 до приблизно 4 годин. 67. Фармацевтична композиція за п. 66, яка відрізняється тим, що на первинній стадії замороження стадії (ііі) розчин охолоджують до температури приблизно -45 °С. 68. Фармацевтична композиція за будь-яким з пп. 59-67, яка відрізняється тим, що 12,00 частин за масою кладрибіну та 172,50 частин за масою гідроксипропіл- b -циклодекстрину вводять у стадію (і) способу. 69. Фармацевтична композиція за будь-яким з пп. 59-67, яка відрізняється тим, що 16,35 частин за масою кладрибіну та 172,50 частин за масою 7 81304 8 гідроксипропіл- b -циклодекстрину вводять у стадію (і) способу. 70. Фармацевтична композиція за п. 68 або 69, яка відрізняється тим, що 825 частин за об'ємом води вводять у стадію (і) способу. 71. Фармацевтична композиція за будь-яким з пп. 59-70, яка відрізняється тим, що стадія ліофілізації (ііі) включає: a) початкову стадію замороження, у якій комплексаційний розчин доводять до температури від приблизно -40 °С до приблизно -80 °С впродовж від 2 до 4 годин; b) первинну стадію висушування при температурі приблизно -25 °С впродовж приблизно 80-90 годин; та c) вторинну стадію висушування при температурі приблизно 30 °С впродовж приблизно 15-20 годин. 72. Фармацевтична композиція за п. 71, яка відрізняється тим, що стадію (а) ліофілізації проводять при температурі приблизно -45 °С впродовж приблизно 3-4 годин. 73. Фармацевтична композиція за п. 71 або 72, яка відрізняється тим, що стадію (b) ліофілізації проводять при тиску приблизно 100 мТорр. 74. Фармацевтична композиція за будь-яким з пп. 59-73, яка відрізняється тим, що стадія рецептування (iv) способу включає змішування комплексу із стеаратом магнію та пресування у таблетки. 75. Фармацевтична композиція за п. 74, яка відрізняється тим, що стеарат магнію попередньо перемішують з порошком сорбіту перед змішуванням з комплексом. Даний винахід відноситься до композиції, що включає кладрибін-циклодекстриновий комплекс, рецептований у тверду пероральну лікарську форму та до способу збільшення пероральної біодоступності кладрибіну. Кладрибін, який являє собою кислотонестійкий лікарський засіб, має хімічну структуру, яка представлена нижче: syndrome), синдрому Бінга-Нееля (Bing-Neel syndrome), рецидивної гліоми та солідних пухлин. Пероральна доставка лікарських засобів зазвичай є кращою ніж парентеральна доставка завдяки багатьом причинам, таким як, насамперед, контактність хворого, або з цінових або терапевтичних міркувань. Контактність хворого підвищується, оскільки пероральні лікарські форми зменшують кількість повторних візитів до закладів з охорони здоров'я, або дискомфорт ін'єкцій або тривалий інфузійний час, пов'язані з деякими активними лікарськими засобами. У час, коли витрати на охорону здоров'я постійно зростають, важливого значення набувають знижені витрати, пов'язані з пероральним застосуванням, у порівнянні з витратами при парентеральному застосуванні. Витрата при парентеральному застосуванні є значно вищою через вимогу, що спеціаліст з охорони здоров'я застосовує кладрибін у закладі з охорони здоров'я, яка також включає всі супутні витрати, пов'язані з таким застосуванням. Крім того, у деяких випадках, терапевтичні міркування, такі як необхідність у повільному вивільненні кладрибіну впродовж тривалого періоду часу, практично можуть бути досягнуті тільки шляхом пероральної або трансмукозної доставки. Однак, дотепер пероральна доставка кладрибіну була неприйнятною через низьку біодоступність [дивись, наприклад, J. Liliemark та інші, J. Clin. Oncol, 10(10): 1514-1518, 1992), та субоптимальну міжпацієнтну мінливість (дивись, наприклад, J. Liliemark, Clin. Pharmacokinet, 32 (2): 120-131, 1997). Дивись також, A. Tarasuik, та інші, що описують низьку абсорбцію та рН-залежну нестійкість (Arch. Immunol, et Therapiae Exper., 42: 13-15, 1994)]. Циклодекстрини являють собою циклічні олігосахариди, що складаються з циклічних a-(1 4) зв'язаних D-глюкопіранозних одиниць. Циклодекстрини з шістьма - вісьмома одиницями позначені як a-, b- та g-циклодекстрин, відповідно. Число одиниць визначає розмір конусоподібної порожнини, яка характеризує циклодекстрини та у Ця сполука також відома як 2-хлор-2'деоксиаденозин або 2-CdA. Кладрибін являє собою білий, негігроскопічний, кристалічний порошок, що включає окремі кристали та кристалічні агрегати. Кладрибін являє собою антіметаболіт, який використовують при лікуванні лімфопроліферативних розладів. Його використовували для лікування експериментальних лейкемій, таких як L1210, та клінічно для лейкозу ворсистих клітин та хронічної лимфоцитарної лейкемії, а також макроглобулінемії Вальденстрома. Його також використовували як імунодепресивний засіб та як засіб для лікування багатьох аутоімунних станів, що включають ревматоїдний артрит, запальну хворобу кишечнику (наприклад, хвороба Крона, виразковий коліт) та розсіяний склероз [дивись, наприклад, J. Liliemark, Clin. Pharmacokinet, 32(2): 120-131, 1997]. Було також досліджено, або експериментально або клінічно у лікуванні, наприклад, лімфом, гістиоцитозу клітин Лангерганса, червоної вовчанки, хронічного бляшкового псоріазу, синдрому Сезаря (Sezary 9 яку лікарські засоби можуть бути включені з утворенням стійких комплексів. Відомо багато похідних a-, b- та g-циклодекстринів, у яких одна або більше гідроксильних груп замінена/замінені ефірними групами або іншими радикалами. Таким чином, ці сполуки являють собою відомі комплексоутворюючі агенти та раніше використовувалися у області фармацевтики для утворення комплексів включення з водонерозчинними лікарськими засобами й, таким чином, для їх розчинення у водному середовищі. В останній час, Schultz та інші, [у Патенті США №6,194,395 В1], описали комплексоутворювання та солюбілізацію кладрибіну циклодекстрином. Патент Schultz та інших головним чином звертає увагу на проблеми, притаманні описаним раніше водним композиціям кладрибіну, зокрема для підшкірного та внутрішньо-м'язового введення. Schultz та інші знайшли, що кладрибін не тільки значно більш розчинний у водному середовищі, коли він рецептований з циклодекстрином, але також є і більш стійким проти гідролізу, що каталізують кислотою, коли він об'єднаний з циклодекстрином. Досліджено, що останній факт приносить певну користь у рецептуванні твердих пероральних лікарських форм, тому що сполука звичайно піддається гідролізу у кислому рН вмісту шлунку. Schultz та інші, здається, не описують ніякої фактичної роботи у зв'язку з твердими пероральними лікарськими формами. Фактично, вони описують тільки спосіб одержання твердих лікарських форм, який являє собою процес екструзії з розплаву, у якому кладрибін та циклодекстрин змішують з іншими необов'язковими добавками та потім нагрівають поки не відбудеться плавлення. Крім того, широкі дозувальні інтервали від 1мг до 15мг кладрибіну та від 100мг до 500мг циклодекстрину, перераховані у цьому патенті, не забезпечують ніякої точності у тому, яка певна кількість циклодекстрину знаходиться з даною кількістю кладрибіну у твердій пероральній лікарській формі. Справді, ці дозувальні інтервали включають багато комбінацій, які можуть бути прийнятними як суміші, але не прийнятними для утворення комплексу. Наприклад, співвідношення 1мг кладрибіну до 500мг циклодекстрину містить занадто багато циклодекстрину, внаслідок чого лікарський засіб не легко залишав би комплекс та досягав його терапевтичної функції. З іншого боку, 15мг кладрибіну та тільки 100мг циклодекстрину було б недостатньо для зв'язування у комплекс цієї кількості кладрибіну. Патент Schultz та інших запропонував покращити стабільність кладрибіну у пероральних лікарських формах шляхом його об'єднання/комплексоутворення з циклодекстрином, але не описали покращення пероральної біодоступності лікарського засобу завдяки такій можливості; фактично, цей патент не описує або не пропонує спосіб для підвищення або максимізації біодоступності кладрибіну з твердої пероральної лікарської форми кладрибіну та циклодекстрину, або композицію, спеціально розроблену для цього. 81304 10 Багато дослідників вивчали розчинність специфічних лікарських засобів у воді, що містить різні концентрації вибраних циклодекстринів для того, щоб продемонструвати, що збільшення концентрацій циклодекстринів підвищує розчинність лікарських засобів при вибраних температурах та рН рівнях, як наприклад, описано у патенті Schultz та інших. Дослідження способом фазової розчинності також були проведені різними дослідниками для того, щоб пояснити природу утворення комплексів, наприклад, чи утворюють циклодекстрин та лікарський засіб 1:1 комплекс або 1:2 комплекс; [дивись, наприклад, Harada та інші, Патент США №4,497,803], що відноситься до комплексів включення антибіотиків ланкацидинової групи з циклодекстрином, та Shinoda та інші, [Патент США №4,478,995], що відноситься до комплексу солі приєднання кислоти (2'-бензилоксикарбоніл)феніл-транс-4гуанідинометил-циклогексанкарбоксилату з циклодекстрином. У той час як Schultz та інші описують, що кладрибін-циклодекстриновий комплекс покращує розчинність у воді та стійкість кладрибіну до кислоти, даний рівень техніки не пропонує, як максимізувати або підвищити позитивний вплив комплексоутворення на біодоступність та міжпацієнтну мінливість, коли комплекс необхідно застосовувати у твердій пероральній лікарській формі. На сьогоднішній день знайдено, що аморфні циклодекстрини можуть об'єднуватися з кладрибіном з утворенням особливо кращого продукту, який може бути включений у тверду пероральну лікарську форму. Цей продукт являє собою кладрибін-циклодекстриновий комплекс, та тверда пероральна лікарська форма, що містить його, покращує пероральну біодоступність та/або досягає нижчої міжпацієнтної та/або внутріпацієнтної мінливості лікарського засобу. Даний винахід забезпечує складний кладрибінциклодекстриновий комплекс, який являє собою однорідну аморфну суміш (а) аморфного комплексу включення кладрибіну з аморфним циклодекстрином та (b) аморфного вільного кладрибіну, зв'язаного з аморфним циклодекстрином як комплекс невключения, та фармацевтичну композицію, що включає зазначений комплекс, рецептований у тверду пероральну лікарську форму. Таким чином, сам циклодекстрин є аморфним, комплекс включення з кладрибіном є аморфним (та є переважно насиченим кладрибіном) та вільний кладрибін, який утворює комплекс невключения є аморфним. Даний винахід також забезпечує спосіб підвищення або покращення пероральної біодоступності кладрибіну, що включає пероральне застосування до пацієнта, якому необхідне таке лікування, фармацевтичної композиції, що включає складний кладрибінциклодекстриновий комплекс, який являє собою однорідну аморфну суміш (а) аморфного комплексу включення кладрибіну з аморфним циклодекстрином та (b) аморфного вільного кладрибіну, зв'язаного з аморфним 11 циклодекстрином як комплекс невключения, рецептований у тверду пероральну лікарську форму, яка максимізує кількість кладрибіну у комплексах включення та невключения. Крім того, даний винахід забезпечує лікування станів, що реагують на застосування кладрибіну, у ссавців шляхом застосування до них композиції даного винаходу. Також забезпечується використання кладрибіну у одержанні фармацевтичних композицій винаходу для застосування для лікування кладрибін-чутливих станів та для підвищення пероральної біодоступності кладрибіну. Більш того, даний винахід забезпечує спосіб одержання складного кладрибінциклодекстринового комплексу, який включає стадії: (і) об'єднання кладрибіну та аморфного циклодекстрину у воді при температурі від приблизно 40 до приблизно 80°С та підтримання вказаної температури впродовж періоду від приблизно 6 до приблизно 24 годин; (іі) охолодження одержаного водного розчину до кімнатної температури; та (ііі) ліофілізування охолодженого розчину з одержанням аморфного продукту. У ще одному додатковому аспекті даний винахід забезпечує фармацевтичну композицію, яка може бути одержана за способом, який включає стадії: (і) об'єднання кладрибіну та аморфного циклодекстрину у воді при температурі від приблизно 40 до приблизно 80°С та підтримання вказаної температури впродовж періоду від приблизно 6 до приблизно 24 годин; (іі) охолодження одержаного водного розчину до кімнатної температури; (ііі) ліофілізування охолодженого розчину з одержанням аморфного продукту; та (iv) рецептування аморфного продукту в тверду пероральну лікарську форму. Більш повна оцінка даного винаходу та його багатьох супутніх переваг буде легко зрозуміла посиланням на наступний детальний опис та супровідний малюнок, де ця Фігура являє собою графічне представлення результатів дослідження фазової розчинності, на якій побудовано графік залежності різних молярних концентрацій гідроксипропіл-Р-циклодекстрину (HPbCD) від різних молярних концентрацій кладрибіну, при цьому (•) позначу є результати обробки даних, одержані для комплексоутворення в умовах, зазначених у Прикладі 2, представленому нижче. Наступні визначення та основні формулювання застосовні по всьому даному описі винаходу та пунктах Формули винаходу. Патенти, опубліковані заявки та наукова література, на які посилаються у цьому описі, усталюють знання спеціалістів, кваліфікованих у даному рівні техніки, та внесені у даний опис як посилання у їх повноті з тим самим розміром, ніби кожен з них, показаний специфічно та окремо, вбудований як посилання. Будь-яке протиріччя між кожним посиланням, процитованим у цьому описі, та специфічним вченням цієї специфікації буде 81304 12 вирішений на користь останнього. Більш того, будь-яке протиріччя між зрозумілим у даному рівні техніки визначенням слова або фрази та визначенням слова або фрази, яке специфічно подається у цьому описі, буде вирішений на користь останнього. Термін "комплекс включення", як використано у даному описі, відноситься до комплексу кладрибіну з вибраним циклодекстрином, де гідрофобна частина молекули кладрибіну (азотвмісне кільце системи) вставлена у гідрофобну порожнину молекули циклодекстрину. Частіше таку комплекс включення просто називають як циклодекстриновий комплекс лікарського засобу. Термін "комплекс невключения", відноситься до комплексу, який не є комплексом включення; замість того, щоб гідрофобна частина кладрибіну була вставлена у порожнину циклодекстрину, комплекс невключения утворюється в основному з допомогою водневих зв'язків гідроксильних груп та аміно групи на "вільному" кладрибіні, (тобто кладрибін не знаходиться у комплексі включення) до гідроксильних груп на зовнішній поверхні тороїдальної структури циклодекстрину (наприклад, у випадку гідроксипропіл-bциклодекстрину, гідроксипропільні та гідроксильні групи на глюкозному кільці). Це є більш слобкозв'язана асоціація молекул, ніж комплекс включення. Як використано у цьому описі, у проміжній фразі або у основній частині пункту Формули винаходу, терміни "включає(ють)" та "що включає(ють)" слід інтерпретувати як такі, що мають необмежене значення. Тобто, терміни слід інтерпретувати синонімічно з фразами "що має(ють), принаймні" або "що включає(ють), принаймні". Коли використовують у контексті опису способу, термін "що включає" значить, що спосіб включає, принаймні, перераховані стадії, але може включати і додаткові стадії. Коли цей термін використовують у контексті опису композиції, термін "що включає" значить, що композиція включає, принаймні, перераховані елементи або компоненти, але може також включати додаткові елементи або компоненти. Терміни "складається головним чином з" або "що складається головним чином з" мають частково обмежені значення, тобто, вони не дозволяють включення стадій або елементів або компонентів, які б суттєво змінили основні характеристики способу або композиції; наприклад, стадії або елементи або компоненти, які б суттєво впливали на бажані властивості композицій, описаних у цьому описі, тобто, спосіб або композиція обмежені певними стадіями або матеріалами та тими, які не суттєво впливають на основні та нові характеристики даного винаходу. Основні та нові можливості у цьому описі являють собою забезпечення складного кладрибінциклодекстринового комплексу, який являє собою однорідну аморфну суміш (а) аморфного комплексу включення кладрибіну з аморфним циклодекстрином та (b) аморфного вільного кладрибіну, зв'язаного з аморфним циклодекстрином як комплекс невключения, 13 рецептований у тверду пероральну лікарську форму, для того, щоб забезпечити покращену біодоступність та/або більш низьку міжпацієнтну мінливість та/або більш низьку внутріпацієнтну мінливість після застосування. Важливим для винаходу є поєднання аморфної природи початкового циклодекстрину та рівня розчинності у воді, що показує кладрибін (приблизно 5 мг/мл при кімнатній температурі), та далі його здатності до утворення водневого зв'язку, яким можна скористатися у певних умовах, описаних нижче, та який дозволяє одержати специфічну аморфну суміш, яка однозначно добре підходить для оптимізування пероральної біодоступності кладрибіну. Терміни "складається з" та "складається" являють собою обмежену термінологію та дозволяють включати тільки перераховані стадії або елементи або компоненти. Як використано у цьому описі винаходу, форми однини специфічно також включають форми множини термінів, до який вони відносяться, поки зміст ясно не показує інше. Термін "приблизно" використовується у даному описі в значенні близько, в районі, орієнтовно або біля. Коли термін "приблизно" використовують у поєднанні з числовими значеннями, це змінює той ряд розширенням границь вище та нижче вказаних числових значень. В основному, термін "близько" або "приблизно" використовують у даному описі для корекції числового значення вище та нижче встановленого значення на відхилення у 20%. Термін "аморфний", як використано у даному описі, відноситься до некристалічної твердої речовини. Циклодекстрини, включені у даний опис, самі є аморфними, тому що кожен з них складається з множини окремих ізомерів, та їх комплекси з кладрибіном є також аморфними. Крім того, умови комплексоутворення можуть бути вибрані (збільшена температура та подовжений час комплексоутворення, як описано нижче) таким чином, що буде утворюватися супернасичений розчин кладрибіну. Після охолодження, завдяки аморфній природі комплексу та циклодекстрину, деякий надлишок вільного кладрибіну не осаджується, а скоріше захоплюється у аморфну форму у однорідній суміші з (переважно насиченим) аморфним кладрибінциклодекстриновим комплексом включення. Цей надлишок кладрибіну утворює більш слабкозв'язану асоціацію молекул, або комплекс невключения, з циклодекстрином з допомогою водневих зв'язків. Потім це додатково збільшує кількість кладрибіну у продукті; цей додатковий кладрибін, завдяки тому, що він аморфний і також тому що він утворює однорідну суміш з аморфним комплексом включення, очікується, що він буде почасти захищений від розкладання шлунковою кислотою (хоча він може бути не так добре захищений, як кладрибін, який знаходиться у формі комплексу включення). Термін "насичений", коли його використовують у поєднанні з комплексом кладрибіну у аморфному циклодекстрині, означає, що комплекс є насичений 81304 14 кладрибіном, тобто, комплекс містить максимальну кількість кладрибіну, яка може бути закомплексована (з допомогою як утворення комплексу включення, так і комплексу невключения) даною кількістю циклодекстрину у використаних умовах комплексоутворення. Дослідження фазової розчинності може бути використано для одержання цієї інформації, як описано більш детально нижче. (Умови для комплексоутворення також описані більш детально нижче). Альтернативно, насичений комплекс може бути досягнутий емпірично шляхом простого додавання кладрибіну до водного розчину вибраного циклодекстрину до утворення осаду (незакомплексованого кладрибіну); зрозуміло, що надлишок кладрибіну, якщо є, видаляють (фільтруванням або центрифугуванням) та розчин ліофілізують для одержання сухого насиченого комплексу. Вираз "головним чином", як у "головним чином вільний", означає у межах 20% точно розрахованої кількості, переважно у межах 10%, ще краще у межах 5%. Термін "міжпацієнтна мінливість" відноситься до мінливості серед пацієнтів, до яких застосовують лікарський засіб. Термін "внутріпацієнтна мінливість" відноситься до мінливості, що зазнав окремий пацієнт, коли отримував дози препарату у різний час. Як використано у цьому описі, перерахування числового ряду для змінної величини направлене передати, що винахід може використовуватися на практиці зі змінними значеннями, рівними будьякому значенню з цього ряду. Таким чином, для змінної, яка є по суті дискретною, змінна величина може бути рівна будь-якому цілому значенню числового ряду, що включає кінцеві точки ряду. Аналогічно, для змінної, яка є по суті безперервною, змінна величина може бути рівна будь-якому дійсному значенню числового ряду, що включає кінцеві точки ряду. Як приклад, змінна, яка описана як та, що має значення у межах між 0 та 2, може являти собою 0, 1 або 2 для змінних, які є по суті дискретними, та може являти собою 0,0, 0,1, 0,01, 0,001, або будь-яке інше дійсне значення для змінних, які є по суті безперервними. У описі винаходу та пунктах Формули винаходу, форми однини включають форми множини термінів, поки зміст ясно не вказує на інше. Як використано у цьому описі, поки конкретно не вказане інше, слово "або" використовують у "включаючому" значенні "та/або" та у "не включаючому" значенні "або/або". Технічні та наукові терміни, використані у цьому описі, мають значення, що традиційно зрозумілі спеціалісту, кваліфікованому у даному рівні техніки, до якого даний винахід належить, поки не зазначене інше. У цьому описі зроблено посилання на різні способи та матеріали, відомі спеціалісту, кваліфікованому у даному рівні техніки. Стандартні роботи, на які посилаються, що викладають основні принципи фармакології, включають роботу Goodman та Gilman The Pharmacological Basis of Therapeutics. 10те 15 видання, McGraw Hill Companies Inc., New York (2001). Нижче зроблено детальні посилання до специфічних втілень даного винаходу. Хоча даний винахід буде описаний у поєднанні з цими специфічними втіленнями, слід розуміти, що вони не обмежують даний винахід до таких специфічних втілень. Навпаки, вони направлені на те, щоб охопити варіанти, модифікації та еквіваленти, які можуть бути включені у суть та об'єм даного винаходу, як це визначено у прикладеній Формулі винаходу. У наступному описі, численні специфічні деталі викладені для того, щоб забезпечити вичерпне розуміння даного винаходу. Даний винахід може бути застосований без деяких або всіх цих специфічних деталей. У інших випадках, добре відомі операції процесу не описані детально для того, щоб зайво не ускладнювати розуміння суті даного винаходу. Даний винахід забезпечує композиції, також як і способи одержання та використання фармацевтичних композицій, корисні для досягнення бажаних фармакокінетичних властивостей. Такі композиції походять з відкриття, що розчини циклодекстрину та кладрибіну, у яких кладрибін знаходиться у його найвищому термодинамічному стані, при нанесенні на слизову оболонку шлунку, через яку вони абсорбуються, пов'язані з покращеною абсорбцією кладрибіну, що відображається більш високою біодоступністю та/або більш низькою міжпацієнтною мінливістю. Припустимо, без намагання таким чином обмежити даний винахід, що при розчиненні (наприклад, шляхом контакту з рідиною, такою як рідина організму), сухі композиції відповідно до винаходу утворюють локально насичений розчин кладрибіну, у якому кладрибін знаходиться у стані найвищої термодинамічної активності (НТА), таким чином сприяючи абсорбції. Кладрибін має достатньо низьку, хоча і не можна сказати незначну, властиву йому розчинність у воді; фактично, він є почасти розчинним у воді. Вільний кладрибін, утворений з розкладу цих комплексів включення або невключения у насиченому водному розчині, намагається досягти більш стабільного рівня активності шляхом абсорбування через слизову оболонку шлунка. Приймаючи до уваги описане вище, очевидно, що для створення оптимальних фармацевтичних композицій, у твердій пероральній лікарській формі, ці лікарські форми повинні бути рецептовані для вивільнення локалізованого насиченого розчину кладрибіну, при контакті цих твердих лікарських форм з рідиною організму на слизовій оболонці, у якому кладрибін знаходиться у його НТА стані. Для забезпечення такого локалізованого насиченого розчину in vivo, важливо спочатку визначити оптимальне співвідношення кладрибіну до аморфного циклодекстрину, при чому це співвідношення називається у даному описі як НТА співвідношення, для використання у твердій лікарській формі. 81304 16 НТА співвідношення встановлюється емпірично та визначається як співвідношення кладрибіну до аморфного циклодекстрину, яке відповідає максимальній кількості кладрибіну, яка може бути закомплексована даною кількістю циклодекстрину. НТА співвідношення може бути визначене використовуючи емпіричний спосіб, такий як дослідження фазової розчинності для визначення концентрації насичення кладрибіну, який може бути солюбілізований з допомогою розчинів аморфного циклодекстрину різних концентрацій. Отже, цей спосіб встановлює концентрації, при яких утворюється насичений кладрибін-циклодекстриновий комплекс. Відмічено, що молярне співвідношення, представлене точкою на кривій фазової розчинності, показує скільки молів аморфного циклодекстрину є тим мінімумом, який необхідний для утримання лікарського засобу у комплексі, у даних умовах; потім це співвідношення може бути перетворене у масове співвідношення. Наприклад, якщо діаграма фазової розчинності показує, що 9 молів даного циклодекстрину необхідне для утримання кладрибіну у насиченому комплексі, тоді помножуючи кількість молів кладрибіну на його молекулярну масу та помножуючи кількість молів вибраного циклодекстрину на його молекулярну масу, можна прийти до співвідношення продуктів у вигляді прийнятно оптимізованого масового співвідношення. Дослідження фазової розчинності також дає інформацію про природу утвореного кладрибінциклодекстринового комплексу, наприклад, чи комплекс являє собою 1:1 комплекс (1 молекула лікарського засобу закомплексована з 1 молекулою циклодекстрину) або 1:2 комплекс (1 молекула лікарського засобу закомплексована з 2 молекулами циклодекстрину). У відповідності до даного винаходу, можна почати визначення, використовуючи або вибраний аморфний циклодекстрин, такий як гідроксипропілb-циклодекстрин (HPbCD) або гідроксипропіл-gциклодекстрин, або кладрибін як фіксовану змінну величину, до якої додають надлишок іншого для визначення різних точок графіку розчинності (що показують насичені кладрибін-циклодекстринові комплекси), та намалювати одержану лінію. Аналогічно, кладрибін додають до водного розчину, що має відому концентрацію аморфного циклодекстрину, в умовах, знайдених емпірично, для сприяння утворенню комплексу. В основному, комплексоутворення проводять з нагріванням при приблизно 45°С до приблизно 60°С впродовж значного періоду часу, наприклад, принаймні 6-9 годин; вважають, що навіть більш кращі результати можуть бути одержані нагріванням до приблизно 80°С впродовж 24 годин. Надлишковий осаджений кладрибін потім видаляють та далі вимірюють концентрацію кладрибіну. Виміряна концентрація являє собою кількість кладрибіну, яка розчинена даною концентрацією аморфного циклодекстрину. Цей спосіб повторюють для різних відомих концентрацій циклодекстрину, поки не отримають декілька точок кривої. Кожна точка кривої являє собою концентрацію кладрибіну, 17 розчиненого у вибраному аморфному циклодекстрині відомої концентрації. Ці точки кривої потім наносять на графік для того, щоб показати концентрацію кладрибіну по відношенню до різних використаних концентрацій циклодекстрину. Ця крива являє собою діаграму фазової розчинності, яка може бути використана для визначення кількості кладрибіну для будь-якої специфічної концентрації циклодекстрину, яка використана для утворення розчину у даній сукупності умов комплексоутворення. Зрозуміло, що розчинність кладрибіну у воді становить приблизно 5мг/мл при кімнатній температурі та буде вища при піднятій температурі. Отже, точки кривої відповідають кількості кладрибіну, розчиненого у водному розчині HPbCD або іншого аморфного циклодекстрину у вибраних умовах; потім після ліофілізації розчину одержують складний кладрибін-циклодекстриновий комплекс, який являє собою однорідну аморфну суміш (а) аморфного комплексу включення кладрибіну з аморфним циклодекстрином та (b) аморфного вільного кладрибіну, зв'язаного з аморфним циклодекстрином як комплекс невключения. Якщо умови рівноваги досягаються у процесі комплексоутворення, аморфний кладрибінциклодекстриновий комплекс буде насиченим кладрибіном. Спеціаліст, кваліфікований у даному рівні техніки, зможе оцінити, що концентрації, при яких утворюються насичені комплекси кладрибіну з аморфним циклодекстрином (і, таким чином, також НТА співвідношення), можуть бути визначені шляхом різних альтернативних методів. Таким чином, будь-який спосіб, відомий у даній області, що є прийнятним для визначення цих концентрацій, входить в область даного винаходу. Знайдено, що бажані фармакологічні властивості (покращена біодоступність та/або коефіцієнт мінливості у порівнянні з традиційними підходами) пов'язані з сумішами комплексів включення та комплексів невключения кладрибіну та циклодекстрину. Використовуючи по суті аморфні циклодекстрини, наприклад, гідроксипропіл-bциклодекстрин, гідроксипропіл-g-циклодекстрин, довільно метильовані циклодекстрини та подібні, з кладрибіном, який є почасти розчинною у воді сполукою (здатною утворювати Н-зв'язки своїми вільними гідроксильною та аміно групами), кладрибін забезпечує підвищену розчинність у розчинах цих циклодекстринів. Це дає не тільки підвищену розчинність у воді, але також і Нзв'язану асоціацію молекул кладрибіну з циклодекстрином, окремо від діючого матеріалу утвореного комплексу включення. Спеціаліст, кваліфікований у даному рівні техніки, зрозуміє, що діаграма фазової розчинності для кожного даного співвідношення концентрацій являє собою відправну точку його дослідження, на основі якого змінні величини (реагенти, концентрації, температура та час) можуть мінятися для покращення асоціації молекул комплексу включення та комплексу невключения, сприяючи більш високій або більш низькій пропорції іншого 81304 18 типу асоціації у кінцевому продукті. Відхилення від співвідношення кладрибіну до циклодекстрину, температури та/або розчинення, знайдених емпірично для покращення співвідношення у бік утворення комплексу, потім аналізували для сприяння утворенню сумішей комплексів включення та комплексів невключения кладрибіну та циклодекстрину у різних пропорціях відповідно до винаходу. Таким чином, наприклад, починаючи з більш розбавленого циклодекстрину (тобто більших об'ємів води, ніж об'єм води, що використовується для графічного аналізу розчинності) логічно буде забезпечуватися більше кладрибіну у розчині, ізолюючи більше кладрибіну від утворення комплексу. При випарюванні, деяка кількість солюбілізованого кладрибіну буде намагатися зв'язатися з циклодекстрином у комплекс невключения. Змінюючи початкове розбавлення, спеціаліст може змістити рівновагу у напрямок утворення комплексу включення або комплексу невключения. Аналогічно, підвищуючи температуру комплексоутворення, розчинність кладрибіну у воді може бути збільшена, в той час як стабільність комплексів включення зменшується, таким чином, стимулюючи утворення комплексів невключения. Таким чином, змінюючи температуру комплексоутворення, спеціаліст може змістити рівновагу у напрямок утворення комплексу включення та комплексу невключения. Нарешті, час комплексоутворення може бути змінений для сприяння утворенню сумішей комплексів включення та комплексів невключения кладрибіну та циклодекстрину відповідно до винаходу. Як показано нижче, можливо максимізувати кладрибін у твердих аморфних сумішах, шляхом введення додаткового кладрибіну у розчин (використовуючи більш розбавлені розчини циклодекстрину, більші температури та довші часи комплексоутворення, як показано вище). Коли розчин охолоджують, сильно аморфна природа цих циклодекстринів не дозволяє проходження кристалізації надлишкової кількості кладрибіну, що більше тої, яка утворює комплекс включення з циклодекстрином; та при сушінні сублімацією/ліофілізації, спеціаліст одержує аморфну суміш кладрибін-циклодекстринового комплексу включення (який є аморфним) та аморфний вільний кладрибін, слабко зв'язаний з незакомплексованим циклодекстрином (та навіть з закомплексованим циклодекстрином) з допомогою утворення водневих зв'язків, тобто комплекс невключения. Як показано у Прикладах, це може бути здійснене шляхом максимізування розчинності піднімаючи температуру (наприклад, до температури від приблизно 50° до 80°С), та перемішуючи впродовж багатьох годин (до 24 годин) перед висушуванням сублімацією. Одержане співвідношення маса/маса, становило приблизно 1:14 та 1:11. Очевидне оптимальне співвідношення маса/маса у цих приведених для прикладу умовах є вище ніж ці або дорівнює приблизно 1:14 співвідношенню кладрибін: 19 циклодекстрин. Якщо до комплексаційного середовища додати занадто великий надлишок кладрибіну, тоді відбувається кристалізація деякої кількості кладрибіну, яка у свою чергу привела б до утворення деякої кількості кристалічного кладрибіну у продукті; цей небажаний надлишковий кладрибін знаходиться не у розчині та не зв'язаний водневими зв'язками з аморфним циклодекстрином та знижує масове співвідношення. Тому, бажано обережно контролювати кількість надлишкового кладрибіну, що більше тої, яка буде утворювати комплекс включення тільки до кількості, яка буде розчинятися у розчині. Бажана аморфна суміш аморфного комплексу включення та аморфного вільного кладрибіну може бути названа як "складний кладрибін-циклодекстриновий комплекс", який включає як комплекс включення, так і невключення/Н-зв'язаний комплекс. Комплекс включення являє собою комплекс кладрибіну, вставленого у гідрофобну порожнину вибраного аморфного циклодекстрину, у той час як невключення/Н-зв'язаний комплекс являє собою аморфний вільний кладрибін, слабко зв'язаний водневими зв'язками з циклодекстрином. Розраховано, що приблизно дві третіх (60-70%) кладрибіну буде знаходитися у комплексі невключения, а одна третя (30-40%), що залишилася, буде знаходитися у комплексі включення, коли продукт одержують як описано нижче (17% HPbCD розчин, з 45-50°С температурою комплексоутворення впродовж приблизно 9 годин); підвищуючи відсоток використаного циклодекстрину та/або впливаючи на температуру, можуть бути легко одержані продукти, у яких значно більша частка аморфної суміші знаходиться у формі комплексу включення. У випадку типового аморфного циклодекстрину, гідроксипропіл-b-циклодекстрину (HPbCD), масове співвідношення кладрибін:циклодекстрин від приблизно 1:10 до приблизно 1:16 є прийнятним для приведених умов; очікується, що співвідношення повинно бути таким же для гідроксипропіл-g-циклодекстрину у тих же умовах. Одержані матеріали характеризуються швидким розчиненням кладрибіну у водному середовищі. Висушування сублімацією, також відоме як ліофілізація, складається з трьох основних стадій: спочатку стадія замороження, потім первинна стадія висушування та, на кінець, вторинна стадія висушування. Приклад 2, представлений нижче, забезпечує подробиці ліофілізації як виконано на партіях, описаних у цьому описі. Ця процедура далі може бути оптимізована, слідуючи принципам, [описаним Xiaolin (Charlie) Tang та Michael J. Pikal у Pharmaceutical Research, том 21, №2, February 2004, 191-200], що включене у цей опис як посилання у всій повноті та ним можна керуватися. Описаний вище спосіб вимагає аморфних циклодекстринів, замість первісно кристалічних циклодекстринів, які мають відносно низькі розчинності у воді, таких як a-, b- або gциклодекстрин, 2,6-диметил-b-циклодекстрин та подібний, тому що ці циклодекстрини дозволяли б 81304 20 кристалізацію кладрибіну у надлишку того, що утворює комплекс включення та, тому, не приводив би до одержання бажаної аморфної суміші. Цей спосіб також не був би корисним, якщо кладрибін був би високо гідрофобним/ліпофільним, тому що у такому випадку цей лікарський засіб не мав би властивої розчинності у воді/Н-зв'язуючої здатності та не міг би забезпечити однозначну суміш, одержану у цьому описі. Однак, фактично, кладрибін має розчинність у воді 5 мг/мл при кімнатній температурі, таким чином, значна кількість лікарського засобу буде просто розчинною у водній фазі, особливо при більшій температурі ніж кімнатна; також, як у випадку HPbCD, наприклад, деяка кількість кладрибіну буде зв'язана водневим зв'язком з 2-гідроксипропілом та вільними ОН групами глюкози у циклодекстрині через дві гідрокси функціональні групи, знайдені у деоксиаденозиновій частині кладрибіну. Циклодекстрини у межах даного винаходу являють собою аморфні похідні природних циклодекстринів: a-, b-, та g-циклодекстринів, у яких одна або більше гідрокси груп заміщені, наприклад, групами: алкіл, гідроксиалкіл, карбоксиалкіл, алкілкарбоніл, карбоксиалкоксиалкіл, алкілкарбонілоксиалкіл, алкоксикарбонілалкіл або гідрокси-(моно або поліалкокси)алкіл; та у яких кожна алкільна або алкіленова частина переважно містить до шести атомів вуглецю. Хоча звичайно його називають як один елемент, аморфний циклодекстрин є фактично сумішшю багатьох різних компонентів, так як групи-замісники можуть бути розташовані на різних гідроксильних групах основної структури циклодекстрину. Це в свою чергу приводить до аморфної природи цих циклодекстринів, які дійсно добре відомі. Крім того, ці циклодекстрини можуть бути одержані у змінних ступенях заміщення, наприклад, від 1 до 14, переважно від 4 до 7; ступінь заміщення являє собою приблизну середню кількість груп-замісників на молекулі циклодекстрину, наприклад, приблизну кількість гідроксипропільних груп у випадку молекули гідроксипропіл-b-циклодекстрину, та всі такі зміни входять у область даного винаходу. Заміщені циклодекстрини, які можуть бути використані у даному винаході, включають поліефіри, наприклад, [як описано у Патенті США №3,459,731]. Додаткові приклади заміщених циклодекстринів включають прості ефіри, у яких атом водню однієї або більше циклодекстринових гідрокси груп заміщений на групи: С1-6алкіл, гідрокси-С1-6алкіл, карбокси-С1-6алкіл або С16алкілоксикарбоніл-С1-6алкіл або їх змішані прості ефіри. Зокрема, такі заміщені циклодекстрини являють собою прості ефіри, у яких атом водню однієї або більше циклодекстринових гідрокси груп заміщений на групи: С1-3алкіл, гідрокси-С2-4алкіл або карбокси-С1-2алкіл або ще краще на групи: метил, етил, гідроксиетил, гідроксипропіл, гідроксибутил, карбоксиметил або карбоксиетил. Термін "C1-6алкіл" слід розуміти як групу, що включає лінійний та розгалужений насичені вуглеводневі радикали, що містять від 1 до 6 21 атомів вуглецю, такі як метил, етил, 1-метилетил, 1,1-диметилетил, пропіл, 2-метилпропіл, бутил, пентил, гексил та подібні. Інші циклодекстрини, що, як припускають, можуть використовуватися з тією ж метою, включають глюкозил-bциклодекстрин та мальтозил-b-циклодекстрин. Особливо корисними у даному винаході є довільно метильований b-циклодекстрин та поліефіри, такі як гідроксипропіл-b-циклодекстрин, гідроксиетил-bциклодекстрин, гідроксипропіл-g-циклодекстрин та гідроксиетил-g-циклодекстрин, також як і сульфобутилові прості ефіри, особливо bциклодекстриновий сульфобутиловий простий ефір. Крім простих циклодекстринів, також можуть бути використані розгалужені циклодекстрини та циклодекстринові полімери. Інші циклодекстрини описані, [наприклад, у Chemical and Pharmaceutical Bulletin 28: 1552-1558 (1980); Yakugyo Jiho No. 6452 (28 March 1983); Angew. Chem. Int. Ed. Engl. 19: 344-362 (1980); Патентах США №№3,459,731 та 4,535,152; Європейських Патентах №№ ЕР 0 149 197А та ЕР 0 197 571 А; РСТ Міжнародній Патентній Заявці №WO90/12035; та Патентній Заявці Великої Британії GB 2,189,245]. Посилання, що описують циклодекстрини для використання у композиціях відповідно до даного винаходу, та які забезпечують способи одержання, очищення та аналізу циклодекстринів, включають наступні: [Cyclodextrin Technology Jozsef Szejtli, Kluwer Academic Publishers (1988) у розділі Cyclodextrins in Pharmaceuticals; Cyclodextrin Chemistry M. L. Bender та інших, Springer-Verlag, Berlin (1978); Advances in Carbohydrate Chemistry, том 12, під ред.. М. L. Wolfrom, Academic Press, New York у розділі "The Schardinger Dextrins" Dexter French, стор.189-260; Cyclodextrins and their Inclusion Complexes J. Szejtli, Akademiai Kiado, Budapest, Hungary (1982); I. Tabushi, Ace. Chem. Research, 1982, 15, стор.66-72; W. Sanger, Angewandie Chemie, 92, стор.343-361 (1981); A.P. Croft та інші, Tetrahedron, 39, стор.1417-1474 (1983); Irie та інші, Pharmaceutical Research, 5, стор.713-716 (1988); Pitha та інші, Int. J. Pharm. 29, 73 (1986); Патенти США №№ 4,659,696 та 4,383,992; Патенти Німеччини №№ DE 3,118,218 та DE-3,317,064; та Європейський Патент № ЕР 0 094 157А. Патенти, що описують гідроксиалкільоване похідне bта gциклодекстрину, включають Pitha Патенти США №№ 4,596,795 та 4,727,064, Muller Патенти США №№4,764,604, 4,870,060 та Muller та інших Патент США №6,407,079]. Аморфні циклодекстрини для комплексоутворення з кладрибіном, що заслуговують більшої уваги, включають: гідроксиалкіл, наприклад, гідроксиетил або гідроксипропіл, похідні b- та g-циклодекстрину; карбоксиалкіл, наприклад, карбоксиметил або карбоксиетил, похідні b- або g-циклодекстрину; bциклодекстрин сульфобутиловий простий ефір; та довільно метильований b-циклодекстрин. 2Гідроксипропіл-b-циклодекстрин (HPbCD), 2гідроксипропіл-у-циклодекстрин (HPgCD), довільно метильований b-циклодекстрин, b-циклодекстрин 81304 22 сульфобутиловий простий ефір, карбоксиметил-bциклодекстрин (CMbCD) та карбоксиметил-уциклодекстрин (CMgCD) є циклодекстринами особливої важливості, особливо гідроксипропіл-bциклодекстрин та гідроксипропіл-g-циклодекстрин. Композиції аморфної суміші аморфного вільного кладрибіну та аморфного, переважно насиченого, кладрибін-циклодекстринового комплексу включення для використання у даному винаході можуть бути одержані в умовах, що сприяють утворенню комплексу у рідкому середовищі, як описано та показано у цьому описі. Одержані рідкі композиції потім можуть бути перетворені у суху форму, прийнятну для застосування у вигляді твердої пероральної або трансмукозної лікарської форми. Спеціаліст, кваліфікований у даному рівні техніки, зможе побачити, що багато підходів є доступними у даній області для одержання композицій, як викладено у цьому описі. Один доступний спосіб, показаний як приклад у цьому описі, включає стадії змішування кладрибіну у водному розчині аморфного циклодекстрину, відділяючи незакомплексований кладрибін (наприклад, шляхом фільтрування або центрифугування), та ліофілізації або висушування сублімацією насиченого розчину з утворенням твердої аморфної суміші. Фармацевтичні композиції відповідно до даного винаходу можуть необов'язково включати один або більше наповнювачів або інших фармацевтично інертних компонентів. Однією з переваг даного винаходу, однак, є те, що лікарські форми кладрибіну, як подано у цьому описі, можуть бути одержані з мінімальною кількістю наповнювачів, що необхідні для утворення форми та виробництва у певній формі, такій як таблетка або пластир. Наповнювачі можуть бути вибрані з тих, що не впливають на кладрибін, циклодекстрин або утворення комплексу. Лікарські форми оптимально рецептують у фармацевтично прийнятний наповнювач з будьякими добре відомими фармацевтично прийнятними носіями, розріджувачами, зв'язуючими речовинами, лубрікантами, дезінтегрантами, поглиначами, ароматизаторами, барвниками та наповнювачами [дивись Handbook of Pharmaceutical Excipients, Marcel Dekker Inc., New York та Basel (1998); Lachman та інші., ред., The Theory and Practice of Шшпроба Pharmacy, 3-тє вид., (1986); Lieberman та інші., ред., Pharmaceutical Dosage Forms, Marcel Dekker Inc., New York та Basel (1989); та The Handbook of Pharmaceutical Excipients, 3-тє вид., American Pharmaceutical Association та Pharmaceutical Press, 2000); дивись також Remington's Pharmaceutical Sciences, 18-тє вид., Gennaro, Mack Publishing Co., Easton, PA (1990) та Remington: The Science and Practice of Pharmacy, Lippincott, Williams & Wilkins, (1995)]. Проста тверда пероральна лікарська форма складається з аморфної суміші аморфного вільного кладрибіну та аморфного кладрибінциклодекстринового комплексу (переважно насиченого), як описано вище, тобто складного кладрибін-циклодекстринового комплексу, 23 спресованого з невеликою кількістю (наприклад, приблизно 1% за масою) прийнятної зв'язуючої речовини або лубріканту, типу стеарату магнію. У певних випадках, пероральна абсорбція може бути додатково полегшена додаванням різних наповнювачів та допоміжних речовин для підвищення розчинності або для збільшення проникнення, наприклад, шляхом модифікації мікросередовища. Способи та фармацевтичні композиції, представлені у цьому описі, пропонують нові терапевтичні методи для лікування пацієнтів, які потребують лікування кладрибіном. Як показано у цьому описі, даний винахід звертається до проблем низької біодоступності, що традиційно пов'язані з пероральним застосуванням кладрибіну. Композиції даного винаходу є особливо придатними як способи лікування будь-якої кладрибін-чутливої хвороби. Деякі хворобливі стани, що реагують на кладрибін, добре описані у літературі (дивись нижче). Для будь-якого цільового хворобливого стану, використовують ефективну кількість складного кладрибінциклодекстринового комплексу, тобто аморфної суміші оптимізованого аморфного насиченого кладрибіну - аморфного циклодекстринового комплексу з аморфним вільним кладрибіном, як описано вище (наприклад, ефективну кількість для лікування розсіяного склерозу, ревматоїдного артриту або лейкемії). Термін "терапевтично ефективна кількість" або "ефективна кількість" використовують для того, щоб вказати на лікування у дозах, ефективних для досягнення терапевтичного результату, якого прагнули. Терапевтично ефективні дози, описані у літературі, включають дози для лейкозу ворсистих клітин (0,09мг/кг/день впродовж 7 днів), для розсіяного склерозу (від приблизно 0,04 до приблизно 1,0мг/кг/день [дивись Патент США №5,506,214); для інших хвороб, дивись також Патенти США №№5,106,837 (аутогемолітична анемія); 5,310,732 (запальна хвороба кишечнику); 5,401,724 (ревматоїдний артрит); 5,424,296 (злоякісна астроцитома); 5,510,336 (гістиоцитоз); 5,401,724 (хронічна мієломна лейкемія); та 6,239,118 (атеросклероз)]. Крім того, різні дозувальні кількості та дозувальні режими описані у літературі для застосування при лікуванні розсіяного склерозу; дивись, наприклад: Romine та інші, Proceedings of the Association of American Physicians, том 111, №1, 35-44 (1999); Selby та інші, The Canadian Journal of Neurological Sciences, 25, 295-299 (1998); Tortorella та інші, Current Opinion in Investigational Drugs, 2 (12), 1751-1756 (2001); Rice та інші, Neurology, 54, 1145-1155 (2000); та Karlsson та інші, British Journal of Haematology, 116, 538-548 (2002); всі з яких включені у даний опис як посилання у їх повноті та ними можна керуватися. Більш того, шлях застосування, для якого терапевтично ефективні дози вивчені у літературі, слід взяти до уваги. В той час як дані композиції оптимізують біодоступність кладрибіну після перорального застосування, слід зауважити, що не 81304 24 очікується, що навіть оптимальна біодоступність з пероральних лікарських форм досягне біодоступності, одержаної після внутрішньовенного застосування, особливо в початкові моменти часу. Таким чином, часто є прийнятним підвищення дози, запропонованої для внутрішньовенного застосування, для досягнення прийнятної дози для введення у тверду пероральну лікарську форму. У цей час, передбачено, що для лікування розсіяного склерозу 10мг кладрибіну у розчинному складному кладрибін-циклодекстриновому комплексі у розчинній твердій лікарській формі, могло б застосовуватися один раз на день впродовж п'ятисеми днів у перший місяць, а потім повторюватися впродовж іншого періоду п'яти-семи днів у другий місяць, що супроводжувалося б десятьма місяцями без лікування. Альтернативно, пацієнт міг би застосовувати 10мг кладрибіну у розчинному складному кладрибінциклодекстриновому комплексі у розчинній лікарській формі один раз на день впродовж п'ятисеми днів на місяць протягом шести місяців, що супроводжувалося б вісімнадцятьма місяцями без лікування. Для додаткової інформації, що стосується дозування, [дивись також Попередню Патентну Заявку США №033935-011, та Попередню Патентну Заявку США №033935-012], обидві названі "Cladribine Regimen for Treating Multiple Sclerosis", обидві подані 25 березня 2004 та включені у даний опис як посилання у їх повноті. Крім того, кваліфікованому спеціалісту слід прийняти до уваги, що терапевтично ефективна кількість кладрибіну, застосування якої описано у даному описі, може бути знижена або підвищена шляхом точного підбору та/або застосуванням кладрибіну відповідно до даного винаходу з іншим активним інгредієнтом. Тому, даний винахід забезпечує спосіб пристосування застосування/лікування до певних крайніх потреб, специфічних у кожного окремого ссавця. Терапевтично ефективні кількості можуть бути легко визначені, наприклад, емпірично, починаючи з відносно низьких кількостей та поетапно підвищуючи кількість засобу з одночасним оцінюванням позитивного ефекту. Як зазначено у попередньому розділі, застосування кладрибіну у відповідності з даним винаходом може супроводжуватися застосуванням одного або більше додаткових активних інгредієнтів для лікування кладрибінчутливого стану. Додатковий активний інгредієнт буде використовуватися шляхом застосування та з дозувальними кількостями та частотою, прийнятною для кожного додаткового активного інгредієнту та стану, що лікують. Наприклад, при лікуванні розсіяного склерозу, інші корисні лікарські засоби включають інтерферон-бета (Rebif®, Betaseron®/Betaferon®, Avonex®), ідентичний до білку природного походження, знайденого у тілі людини; глатірамер ацетат (Сорахоnе®), випадковий ланцюг (полімер) амінокислот глутамінової кислоти, лізину, аланіну та тирозину; наталізумаб (Antegren®), 25 моноклональне антитіло; алемтузумаб (Campath1H®), гуианізоване ami-CD52 моноклональне антитіло; 4-амінопіридин (також відомий як 4-АР та Фампрідин), лікарський засіб, що блокує калієві канали у нейронах; та амантадин, анті-вірусний агент, який покращує м'язовий контроль та знижує м'язову тугорухливість та використовується для полегшення симптомів стомлення при розсіяному склерозі, ціль, для якої також може бути корисним пемолін (Cylert®) та L-Карнітин (продукт природного походження). При лікуванні лейкозу ворсистих клітин, додаткові активні інгредієнти можуть включати інтерферон-альфа, пентостатин, флударабін, рітуксімаб (анті-CD 20 моноклональне антитіло) та анті-СО22 рекомбінантний імунотоксин BL 22; інші додаткові активні інгредієнти можуть бути оцінені при інших типах лейкемій. При лікуванні ревматоїдного артриту, існує багато інших активних інгредієнтів, які можуть бути вибрані. Вони включають NSAIDS (нестероїдні протизапальні лікарські засоби), які є трьох типів: саліцилати, такі як аспірин, традиційні NSAIDS, такі як ібупрофен та індометацин, та СОХ-2 інгібітори, такі як целекоксиб (Celebrex®), рофекоксиб (Vioxx®), мелоксикам (Mobic®), валдекоксиб (Bextra®), люміракоксиб (Prexige®) та еторікоксиб (Агсохіа®). Інші лікарські засоби, корисні у лікуванні ревматоїдного артриту, які можуть бути використані у зв'язку з даним винаходом, включають DMARDS, глюкокортикоїди, модифікатори біологічної реакції та не-NSAID анальгетики. DMARDS являють собою хворобомодифікуючі протиревматичні лікарські засоби, які включають метотрексат, плаквеніл, лефлуномід (Arava®), салазосульфапіридин, золото, пеніциламід, циклоспорін, метил-циклофосамід та імуран. Глюкокортикоїди включають дексаметазон, преднізолон, тріамцинолон та багато інших. Модифікатори біологічної реакції (які відновлюють здатність імунної системи боротися з хворобою) включають етанерсепт (Еnгеl®), інгібітор фактору некрозу пухлини, інфліксімаб (Remicade®), який є також анті-TNF лікарським засобом, анакінра (Kineret®), селективний IL-1 блокатор, та Нumіга®, моноклональне антитіло людини, яке являє собою інший анті-TNF лікарський засіб. He-NSAID аналгетики включають ацетамінофен, а також наркотичні анальгетики, такі як дигідроксикодеїнон, оксикодон та пропоксифен. Загалом кажучи, ті лікарські засоби, які працюють за механізмом, що відрізняється від механізму дії кладрибіну, є надзвичайно корисними для супутньої терапії з кладрибіновою композицією, представленою у цьому описі. Ті лікарські засоби, які є ефективними для перорального шляху застосування та які є сумісними з розчинними кладрибіновими комплексами у одиничній лікарській формі, можуть бути включені у розчинні лікарські форми; у противному випадку, звичайно, їх слід застосовувати окремо у кількостях, з частотою та шляхами застосування, прийнятними для них. Як використано у даному описі, "лікування" означає зменшення, запобігання, загальмовування розвинення, контролювання, полегшення та/або 81304 26 анулювання симптомів у пацієнта, до якого застосовували сполуку даного винаходу, у порівнянні з симптомами пацієнта, якого не лікували відповідно до даного винаходу. Практикуючому лікарю слід взяти до уваги, що комплекси, композиції, лікарські форми та способи, представлені у цьому описі, повинні використовуватися у супроводі з постійними клінічними дослідженнями, що проводяться кваліфікованим у даній області спеціалістом (терапевтом або ветеринаром) для визначення наступної терапії. Таке дослідження буде допомагати та інформувати про оцінку, чи потрібно підвищити, зменшити або продовжувати застосовувати певну лікувальну дозу, та/або змінити спосіб застосування. Способи даного винаходу призначені для використання будь-яким суб'єктом/пацієнтом, який може випробувати позитивні ефекти способів даного винаходу. Таким чином, у відповідності з даним винаходом, терміни "суб'єкти", також як і "пацієнти", включають людей, також як і нелюдські суб'єкти, зокрема одомашнених тварин. Будь-які прийнятні матеріали та/або способи, відомі спеціалістам, кваліфікованим у даній області, можуть бути використані при здійсненні даного винаходу. Однак, кращі матеріали та способи описані. Матеріали, реагенти та подібне, на які зроблені посилання у наступному описі та прикладах, можуть бути одержані з комерційних джерел, якщо не зазначено інше. Наступні приклади призначені для додаткової ілюстрації певних кращих втілень даного винаходу та не обмежують його. Спеціалісти, кваліфіковані у даному рівні техніки, дізнаються або будуть здатні встановити, використовуючи не більше, ніж рутинне експериментування, прийнятні еквіваленти до певних речовин та процедур, представлених у цьому описі. Приклади Приклад 1 дослідження фазової розчинності Дослідження фазової розчинності виконували наступним чином. Надлишок кладрибіну додали до розчинів циклодекстрину різних концентрацій: гідроксипропіл-b-циклодекстрину (HPbCD) та обробили комплекс як описано у Прикладі 2, представленому нижче. Надлишковий, нерозчинений кладрибін видалили фільтруванням. Кількість кладрибіну у комплексаційному розчині вимірювали для одержання одного з результатів обробки даних (точки на кривій). Цей процес повторювали з різними відомими концентраціями циклодекстрину поки не одержали декілька точок кривої. Ці точки кривої потім нанесли на графік, при чому кожна з цих точок представляє кількість кладрибіну, яка може бути розчинена у воді з певною концентрацією циклодекстрину. Точки на лінії, побудованій за результатами обробки даних, являють собою співвідношення для продукту. Спеціаліст, кваліфікований у даному рівні техніки, повинен розуміти, що подібні результати будуть одержані, якщо надлишок циклодекстрину додавати до розчинів кладрибіну відомої концентрації. 27 Будують графік залежності одержаних молярних концентрацій кладрибіну до циклодекстрину та представляють графічно. Типова діаграма фазової розчинності показана на Фіг. Побудовані лінії для комплексу кладрибінHPbCD являють собою розчинність кладрибіну для умов випробувань, тобто співвідношення концентрації кладрибіну до концентрації циклодекстрину. Площа вище кожної з побудованих ліній являє собою умови, при яких присутній надлишковий нерозчинений кладрибін. Площа нижче кожної з побудованих ліній являє собою умови, при яких циклодекстрин знаходиться у надлишку. Графік залежності для кладрибін-HPbCD, показаний на Фіг., є практично лінійним; це показує утворення 1:1 комплексу, у якому одна молекула лікарського засобу утворює комплекс з однією молекулою циклодекстрину. На Фігурі також показано, що додатковий циклодекстрин необхідний для утримання кладрибіну у комплексі. Наприклад, приблизно 0,14моль HPbCD необхідно для утримання приблизно 0,049моль кладрибіну, розчиненого у вибраних умовах, які будуть в остаточному підсумку забезпечувати утворення аморфної суміші аморфного, переважно насиченого, кладрибін-HPbCD комплексу включення та аморфного вільного кладрибіну (у вигляді комплексу невключения). В умовах Прикладу 2, представленого нижче, значна частина кладрибіну у продукті, як очікується, може бути не у комплексі включення, а скоріше у аморфній формі, що слабко тримається у однорідній суміші, крім того, з допомогою водневих зв'язків у вигляді комплексу невключения. Приклад 2 Одержання кладрибін-циклодекстринового комплексу для випробувань на людині Кладрибін утворює комплекс з HPbCD наступним способом. У 825мл дистильованої води розчиняють 172,5г гідроксипропіл-b-циклодекстрину (утворюючи приблизно 17% розчин), потім додають кладрибін та суміш перемішують при температурі від приблизно 45 до приблизно 50°С впродовж приблизно дев'яти годин. Перемішування продовжують впродовж додаткових 6-9 годин при кімнатній температурі. Будь-яку кількість нерозчиненого кладрибіну видаляють фільтруванням та розчин охолоджують до кімнатної температури. Для утворення аморфної суміші аморфного кладрибінциклодекстринового комплексу та аморфного вільного кладрибіну, водний кладрибінциклодекстриновий розчин висушують ліофілізуванням перед введенням у тверді пероральні таблетки. Процедура ліофілізування включає стадію замороження шляхом швидкого приведення комплексаційного розчину до температури від приблизно -40°С до приблизно 80°С (наприклад, приблизно -45°С) на період часу від приблизно 2 до 4 годин (краще від приблизно 3 до 4 годин), що супроводжується первинною стадією висушування при приблизно -25°С впродовж приблизно 80-90 годин, звичайно при 81304 28 низькому тиску, та потім вторинною стадією висушування при приблизно 30°С впродовж приблизно 15-20 годин. Продукт, одержаний за вказаною вище основною процедурою, може бути проаналізований з допомогою HPLC (використовуючи Hypersil ODS 3-мікронну колонку та рухому фазу на основі ацетонітрилу, з УФ детектуванням при 264нм) для того, щоб визначити масове співвідношення кладрибіну до циклодекстрину у кінцевому продукті. Композиції кінцевих продуктів можуть бути далі охарактеризовані способами, відомими у даному рівні техніки, включаючи, наприклад, перевірку ознак, встановлення загального вмісту домішок з допомогою HPLC, встановлення вмісту води, використовуючи Karl Fischer тітратор, визначення профілю розчинності з допомогою стандартного способу, наприклад, використовуючи USPApparatus II прилад та УФ детектування при 264нм, встановлення однорідності вмісту та виконання кількісного дослідження з допомогою HPLC аналізу активного інгредієнту. Дві партії продукту кладрибін/циклодекстрин, FD04 та FD05, одержали за описаною вище процедурою, як показано нижче: Очищену воду (825мл) підігріли при 48°С (цільовий інтервал від 45°С до 50°С) у 1-літровій скляній колбі зануренням у водяну баню. Нагріту воду перемішували для досягнення контрольованого центрального виру. 2гідроксипропіл-b-циклодекстрин (172,50г) зважили та повільно додавали до нагрітої води впродовж 40 хвилин. Одержаний розчин перемішували впродовж додаткових 10 хвилин для того, щоб забезпечити повне розчинення циклодекстрину. Зважили кладрибін (12,00г для FD04 та 18,75г для FD05) та додали до перемішуваного розчину циклодекстрину, який перетворився на мутний перед тим, як стати прозорим. Одержаний прозорий розчин підтримували при 48°С та постійно перемішували впродовж 9 годин. Перемішування продовжували протягом ще 7 годин, поки розчин не охолодився до кімнатної температури. Використання великої кількості кладрибіну у одержанні FD05 було частиною спроби оптимізувати цю процедуру; однак, було знайдено, що початкова кількість кладрибіну у тому випадку була занадто великою та осадження спостерігалось наприкінці стадії охолодження для партії FD05. Розчин відфільтрували для видалення осаду. Аналіз одержаного продукту виявив (вміст компоненту за результатами аналізу = 87,2%), що 16,35г кладрибіну включено у циклодекстриновий комплекс у випадку FD05. Для партії FD04 не знадобилось ніякого фільтрування, показуючи, що кількості, використані у одержанні FD04, були більш прийнятними та що FD05 процедура могла б бути оптимізована починаючи з меншої кількості кладрибіну (16,35г, а не 18,75г), таким чином уникаючи стадії фільтрування. Після охолодження до кімнатної температури та, у випадку FD05, фільтрування, розчини залили у 100мл ліофілізаційні пробірки (по 20мл розчину у 29 81304 30 кожну пробірку), заповнені пробірки частково закупорили та ліофілізували. Ліофілізація включала замороження при -45°С впродовж приблизно 200 хвилин, фазу первинного висушування при -25°С при тиску 100мТорр впродовж приблизно 5200 хвилин, та фазу вторинного висушування при 30°С впродовж приблизно 1080 хвилин, як зазначено нижче: Стадія 1 2 3 4 5 6 7 8 9 Процес Завантаження Витримування Перехідна стадія Заморожування Перехідна стадія Первинне висушування Перехідна стадія Вторинне висушування Кінцева обробка Приклад 3 Одержання пероральних таблеток Таблетки виробили, використовуючи партії аморфних сумішей FD04 та FD05, описаних у Прикладі 2, для застосування у клінічному випробуванні. Партію N0120 виробили, використовуючи суміш кладрибін-2-HPbCD комплексу DF05, з розміром партії 3.000 таблеток та партію N0126 Таблиця І виробили, використовуючи суміш кладрибінHPbCD комплексу FD04 з розміром партії 800 Температура таблеток. Контрольні композиції для двох партій Тиск (мТорр) Час (хвилини) 4°С показані у Таблиці III. Партія N0120 являла собою 4°С Не застосовувався 120 3,0мг таблетки та Партія N0126 являла собою 10 -45°С Не застосовувався 120 мг таблетки для клінічного випробування. -45°С Не застосовувався 200 -25°С -25°С 30°С 30°С 30°С FD04 та FD05 партії продукту кладрибін/циклодекстрин, одержані за описаною вище процедурою, проаналізували з допомогою HPLC (використовуючи Hypersil ODS 3-мікронну колонку та рухому фазу на основі ацетонітрилу, з УФ детектуванням при 264нм) та емпірично визначили, що вони мають наступні характеристики: Таблиця II Партія № FD04 FD05 Кладрибін: HPpCD, Кладрибін: HPbCD, мас.:мас. масове співвідношення 12,00г:172,50г 1:14,38 16,35г:172,50г 1:10,55 Ці продукти проаналізували методом DSC термограм та методом дифракції рентгенівських променів для визначення будь-якого вільного кристалічного кладрибіну у ліофілізованому матеріалі. Важливо, що зразки не показали ніякого переходу у області 210°С-230°С, яка пов'язана з плавленням кристалічного кладрибіну. У обох випадках, ніякої значної термічної активності не зафіксували у області 210°С-230°С, припускаючи, що комплекси, одержані в кінці ліофілізації, не мають ніякої значної кількості вільного кристалічного кладрибіну, приймаючи до уваги чутливість аналітичного методу (до 3% мас/мас). Цей висновок підтверджується відсутністю піків для кристалічного кладрибіну на розгортці методу дифракції рентгеновських променів для обох комплексів FD04 та FD05. Ці продукти являють собою аморфні суміші аморфного кладрибін-HPbCD комплексу включення та аморфного вільного кладрибіну, прикріпленого водневими зв'язками до циклодекстрину у вигляді комплексу невключения. Одержані масові співвідношення кладрибін:НРbСD становили приблизно 1:14 та 1:11. Загалом кажучи, аморфні суміші, що входять у область даного винаходу, мають масові співвідношення кладрибін:НРрСБ від приблизно 1:10 до 1:16. 100 120 100 5200 50 240 50 1080 Компонент Пробірки закриті у вакуумі Суміш кладрибін-HPbCD комплексу Суміш кладрибін-HPbCD комплексу Порошок сорбіту NF Стеарат магнію NF Всього Номер партії мг 3,0мг FD05 FD04 1007403 1006280 *Еквівалентно до 3,0мг кладрибіну на таблетку ** Еквівалентно до 10,0мг кладрибіну на таблетку Наступна таблиця описує спосіб виробництва Партії N0120 та N0126 таблеток. 1. Попереднє змішування стеарату магнію з приблизно рівною кількістю пор Пропускання кладрибін-HPbCD комплексу та порошку сорбіту, що залиши 2. 40-меш сито. 3. Змішування компонентів впродовж 10 хвилин при 12об./хвил. 4. Пропускання попередньо змішаних стеарату магнію/порошку сорбіту у скл 5. Змішування кінцевої суміші впродовж 5 хвилин при 12об./хвил. 6. Пресування у 3,0мг та 10,0мг таблетки при цільовій масі пресування 100м Таблетки як Партії N0120 3,0мг таблеток, так і Партії N0126 10,0мг таблеток, були круглими, з одного боку плоскої форми із скошеною крайкою та з другого боку з невеликою опуклістю. Партія N0120 3,0мг таблеток мала середню масу 100мг, товщину 2,7мм, крихкість 0,2%, твердість 4Кр та час розкладу 3 хвилини. Партія N0126 10,0мг таблеток мала середню масу 198мг, товщину 4,2мм, крихкість 1%, твердість 2,8Кр та час розкладу 5 хвилин 42 секунд. Партію N0120 3,0мг таблеток та Партію N0126 10,0мг таблеток використовували у клінічному випробуванні, підсумованому у Прикладі 5, представленому нижче. Приклад 4 Клінічне випробування: відносна біодоступність Мета цього дослідження полягає у оцінці відносної біодоступності трьох пероральних композицій кладрибіну: (1) композиція на основі циклодекстрину відповідно до даного винаходу (Таблетка 1: комплекс FD05, тобто Партія №N0120 таблеток, описаних вище); (2) мукоадгезивна композиція (Таблетка 2: містить 3,0мг кладрибіну, 31 10мг Carbopol 71G NF, 22,2мг дикальційфосфату, 64,3мг лактози та 0,5мг стеарату магнію, Партія № N0121); та (3) жорстка гелева капсула (Капсула, що містить 3,0мг кладрибіну, 5,0мг Carbopol 974P, 91,3мг Avicel PHI01, 100,0мг Avicel PHI02, 0,2мг колоїдного диоксиду кремнію та 0,5мг стеарату магнію, Партія №RD03030) у порівнянні з одним певним підшкірним застосуванням кладрибіну (контрольна композиція) у пацієнтів з MS (розсіяний склероз). Це випробування було 2 центровим, відкритим, випадковим, 4-канальним кросоверним однодозовим випробуванням, використовуючи дванадцять пацієнтів з MS. Пацієнти одержали випадковим чином три різні визначені пероральні дози (3,0мг) та певну підшкірну дозу 3,0мг. Чотириденне лікування розділили з допомогою проміжків без застосування лікарського засобу принаймні у 5 днів. У кожному періоді лікування, зразки крові збирали впродовж 24-годинного періоду для оцінки кількості кладрибіну у плазмі. Концентрацію кладрибіну у плазмі виміряли з допомогою HPLC/MS/MS способу. Використовуючи цей спосіб, було знайдено, що співвідношення між відношеннями концентрацій до відношень площ піків було лінійним у інтервалі 100пг/мл до 50.000пг/мл для кладрибіну. Границя кількісного визначення становила 100пг/мл. Аналіз зразків виконували у 16 партій. Жодного калібратора не було виключено з підбору калібрувальної кривої по точкам та точність кожного зразка контролю якості відповідала GLP вимогам. Проаналізували 576 клінічних зразків плазми та визначили значення концентрації кладрибіну. Результати об'єднали та підсумували у таблицях, представлених нижче (Таблиці V та VI). У цих таблицях, прийнятні наступні визначення: Тmах являє собою час для досягнення максимальної концентрації у плазмі; Т1/2 являє собою напівперіод кладрибіну у плазмі; Сmах являє собою максимальну концентрацію кладрибіну у плазмі; AUCinf являє собою площу під кривою для виміряних даних від нуля, що екстраполюють до нескінченності; AUCt являє собою площу під кривою для виміряних даних (від нуля до останньої точки часу); Сер. геом. являє собою середнє геометричне; CV являє собою коефіцієнт відхилення (відносне стандартне відхилення); LL являє собою нижню границю; UL являє собою верхню границю. 81304 32 AUCt(год.-пг/мл) 54725 Не заст. 43,8 23182 Не заст. 28,0 20063 CV** =SD/cepeнє для Тдих та Т% та CV% середнє геометричне для С mах, A Співвідношення фармакокінетичних параметр застосування до фармакокінетичних параметрів підш та відповідні двосторонні 90% довірчі інтервали для випро Фармакокінетичний параметр 3,0мг Таблетка 1 Співвідношення* AUCinf 43,1 AUCt 41,9 *Співвідношення (доза-нормовані) трансформованих даних. та LL, UL 35,7, 2,1 34,6, 50,8 відповідні Приклад 5 Клінічне випробування: відповідь дози та абсолютна бюдоступність Мета даного випробування полягала у тому, щоб оцінити системну доступність кладрибіну після перорального застосування у двох різних фіксованих пероральних дозах, у порівнянні з фіксованим внутрішньовенним застосуванням (контрольна композиція) у пацієнтів з MS (розсіяний склероз), та оцінити безпеку та переносимість кладрибіну у цієї сукупності. Це випробування було 3 центровим, відкритим, випадковим, 3-канальним кросоверним однодозовим випробуванням, використовуючи двадцять шість пацієнтів з MS. Пацієнти одержали випадковим чином три різні визначені пероральні дози (3,0мг та 10,0мг) та певну підшкірну дозу 3,0мг (застосовувалася як 1-годинна інфузія). Триденне лікування розділили з допомогою проміжків без застосування лікарського засобу принаймні у 5 днів. У кожному періоді лікування, зразки крові збирали впродовж 24-годинного періоду для оцінки кладрибіну у плазмі. Концентрацію кладрибіну у плазмі виміряли з допомогою HPLC/MS/MS способу. Використовуючи цей спосіб, було знайдено, що співвідношення між відношеннями концентрацій до відношень площ піків було лінійним у інтервалі від 100пг/мл до 50,000пг/мл для кладрибіну. Границя кількісного Таблиця V визначення становила 100пг/мл. Аналіз зразків виконували у 16 партій. Окрім першої партії (який Сумарна статистика для фармакокінетичних параметрів помилку приладу), всі необхідно відкинути через для дослідження кладрибіну, одержана з допомогою нероздільних аналізів, (n=12). Жодного інші партії могли використовуватися. калібратора не було виключено з підбору Фармакокінетичний 3,0мг підшкірно 3мг Таблетка калібрувальної кривої по точкам Капсула 1 3мг Таблетка 2 3мг та точність параметр кожного зразка контролю **якості відповідала GLP Сер. Середнє CV** Сер. Середнє CV** Сер. Середнє CV Сер. Середнє CV** вимогам. геом. ±SD ±SD ±SD ±SD (%) геом. (%) геом. (%) геом. (%) Проаналізували 858 клінічних зразків плазми Тmах(год.) Не заст. 0,313±0,113 36,2 Не заст. 0,521±0,167 32,1 Не 1,25±0,839 67,1 Не заст. 2,25±0,622 27,7 та визначили значення концентрації кладрибіну. заст. Результати об'єднали та підсумували у таблицях, Т1/2 (год.) Не заст. 6,69±2,01 30,1 Не заст. 7,55±2,50 33,1 Не 6,73±2,82 41,9 Не заст. 6,27±2,31 36,9 представлених нижче [Таблиці VII-X]. У цих заст. Сmах(пг/мл) 23186 Не заст. 40,1 6597 Не заст. таблицях, прийнятні наступні визначення: 36,8 24,7 5041 Не заст. 52,6 3818 Не заст. Тmах АUСinf(год.-пг/мл) 57254 Не заст. 44,4 24936 Не заст. являє собою час для 42,7 22604 максимальної 28,8 21676 Не заст. досягнення Не заст. 39,5 3мг Табле Співвідношення* 38,4 37,2 95% LL, одержа 33 81304 концентрації у плазмі; Т1/2 являє собою напівперіод кладрибіну у плазмі; Сmах являє собою максимальну концентрацію кладрибіну у плазмі; AUCinf являє собою площу під кривою для виміряних даних від нуля, що екстраполюють до нескінченності; AUCt являє собою площу під кривою для виміряних даних (від нуля до останньої точки часу); Сер. геом. являє собою середнє геометричне; CV являє собою коефіцієнт відхилення (відносне стандартне відхилення); LL являє собою нижню границю; UL являє собою верхню границю; s2 являє собою середню мінливість; sв2 являє собою середню мінливість між суб'єктами; sw2 являє собою середню мінливість усередині суб'єктів; CVT являє собою загальний коефіцієнт відхилення; та CVw являє собою коефіцієнт відхилення усередині суб'єктів. 34 Cmax AUCinf AUCt Співвідношення* LL 112,6 95,1 113,3 104,2 115,8 106,1 *Співвідношення (доза-нормовані) та відповідні 90% LL, одержані через зворотне перетворення logтрансформованих даних Таблиця Х Компоненти відхилення для випробування кладрибіну (n=26) Джерело відхилення 2 Між суб'єктами (sв ) 2 Усередині суб'єкта (sw ) 2 2 Загальне (sв +sw ) CVT(%) CVw (%) Сmах 0,0380 0,1315 0,1695 43,0 37,5 AUCinf AUCt 0,0487 0,0492 0,0330 0,0357 0,0816 0,0849 29,2 29,8 Таблиця VII 18,3 19,1 Сумарна статистика для фармакокінетичних параметрів Де фармакокінетичні параметри для дослідження кладрибіну, одержана з допомогою нероздільного аналізу, (n=26) Фармакокінетичний параметр 3,0мг внутрішньовенна інфузія Сер. геом. Тmах(гoд.) Т1/2, (год.) Сmах (пг/мл) AUCinf (год.-пг/мл) AUCt (год.-пг/мл) Не заст. Не заст. 21425 58528 56396 Середнє ±SD 0,817±0,397 6,50±1,27 Не заст. Не заст. Не заст. CV** (%) 48,6 19,5 27,6 24,0 24,0 Фармакокінетичний параметр AUCinf AUCt Пероральне застосування 3,0 мг 10,0 мг Співвідношення* LL Співвідношення* LL 34,5 31,7 39,1 35,9 34,0 31,2 39,4 36,1 *Співвідношення (доза-нормовані) та відповідні 95% LL, одержані через зворотне перетворення logтрансформованих даних Таблиця IX Співвідношення та відповідні двосторонні 90% довірчі інтервали для випробування кладрибіну (n=26) Фармакокінетичний параметр 10,0мг/3,0мг є дозо 2 регульованими та CV= exp ( s ) - 1 . Пероральне застосування Описане вище слід розглядати як ілюстрацію тільки3,0 мг основних положень даного винаходу. Крім 10,0 мг Сер. того, для спеціаліста, кваліфікованого у даному Середнє CV** Середнє С** Сер. геом. геом. ±SD (%) ±SD (%) рівні техніки, буде зрозуміло, що до заявленого Не заст. 0,548+0,300 54,8 Не заст. 0,558±0,204 36,5 винаходу можуть бути зроблені різні модифікації Не заст. зміни, не обмежуючи даний винахід13,3 5,85±1,18 20,2 Не заст. 5,60±0,75 та до 5608 Не заст. 49,5 та розробок, показаних та 21242 Не заст. 50,5 конкретних тлумачень 20159 Не та відповідно, 76690 звертатися до30,3 35,0 Не заст. описаних,заст. можна всіх 19166 Не заст. 36,9 74532 Не заст. 30,3 прийнятних модифікацій та їх еквівалентів, що попадають у область заявленого винаходу. **CV=SD/cepeднє для Т mах Т% та CV% cереднє геометричне для Сmax AUCinf AUCt,. Таблиця VIII Співвідношення фармакокінетичних параметрів перорального застосування до фармакокінетичних параметрів внутрішньовенного застосування та відповідна нижча границя (LL) для одностороннього 95% довірчого інтервалу для випробування кладрибіну n=26). UL 133,3 123,3 126,5