Спосіб визначення ступеня активності запального процесу у хворих ревматоїдним артритом

Спосіб визначення ступеня активності запального процесу у хворих ревматоїдним артритом шляхом дослідження крові, який відрізняється тим, що методом газорідинної хроматографії у жирнокислотному складі ліпідів еритроцитів визначають наявність насичених жирних кислот (міристинової, пентодеканової, маргаринової і стеаринової), знаходять співвідношення їх суми відносно контролю за формулою: Корисна модель, що заявляється, відноситься до медицини, а саме до терапії (ревматологи), точніше до ліпідології і може використовуватися для покращення результатів лікування хворих ревматоїдним артритом. Розповсюдженість ревматоїдного артриту (РА) серед населення всього світу коливається в межах 0,3-0,8%- Його перебіг характеризується неухильним прогресуванням з ураженням не тільки рухового апарату, але і внутрішніх органів. Існуючи методи терапії поліпшують якість життя хворого на РА, але не можуть повністю зупинити прогресування ревматоїдного процесу. Це в більшості випадків зумовлено неясністю патогенезу РА і внаслідок цього відсутністю чи незначним вибором методів (засобів) патогенетичної терапії [1]. Відома вільнорадикальна теорія ревматоїдного запалення, де важлива роль відводиться вільним радикалам кисню, продуктам перекісного окислення ЛІПІДІВ (ПОЛ) та системі антиоксидантного захисту. Авторами виявлено, що у хворих на ревматоїдний артрит (РА) має місце активація процесів ПОЛ з накопиченням у плазмі крові малонового діальдегіду, первинних продуктів та виснаження внутрішньоклітинних факторів антиоксидантного захисту [2]. Однак в літературі ми не зустрічали даних по зміні субстратів ПОЛ (ненасиченних жир С14 С15:0 + С17:0 С18 0 ДЄ - коефіцієнт, який характеризує ступінь запального процесу, - показник порушення в ендокринній С14:0 системі, - показник порушення у печінці, С15:0 - показник схильності організму до ОРС17:0 ВІ, - потенціал електричної міцності С 18:0 біологічних мембран, і, при зміні їх показників, визначають ступінь активності запального процесу у хворих з ревматоїдним артритом. К них кислот) в результаті активації процесу ліпідної пероксидації у хворих на РА. Таким чином, важливою частиною діагностики і лікування ревматоїдного артриту є визначення ліпідних порушеньу результаті активації процесу ПОЛ. Найбільш близьким за технічним вирішенням до способу, що заявляється, є спосіб визначення активності ензімов пурінового метаболізму при ревматоїдному артриту [1], який виступає як найближчий аналог. Цим способом визначають в сироватці крові хворих РА активність 11 ензімів пуринового метаболізму і вміст січової кислоти як кінцевого продукту пуринового циклу. Однак, цей спосіб має суттєві недоліки: він позволяє визначити розвиток імунних реакцій у результаті порушень пуринового метаболізму, але не дає інформацію про порушення ліпідного метаболізму у крові хворих. Задача корисної моделі, що заявляється, полягає в можлиюсті оцінити активність запального процесу у хворих РА з метою підвищення ефективності лікування ЛІПІДНИХ порушень у хворих з ревматоїдним артритом Технічним результатом реалізації корисної моделі є підвищення ефективності діагностики, своєчасна профілактика прогнозу та призначення СО О 10760 коректної терапії, що дозволяє знизити захворюваність та строки лікування. Поставлена задача досягається тим, що у відомому способі, який включає дослідження крові, згідно корисної моделі методом газорідинної хроматографііу жирнокислотному складі ліпідах еритроцитів визначають наявність насичених жирних кислот (міристинової, пенгодеканової, маргаринової" і стеаринової), знаходять співвідношення їх суми відносно контролю за формулою: „ 214 0 + С15.0 + С17 0 • п е н К = • С18:0 - коефіцієнт, характеризуючий ступінь запального процесу, С 14:0 - показник порушення у ендокринній системі, С 15:0 - показник порушення у печінці, С 17:0 - показник схильності організму до ОРВІ, С 18:0 - потенціал електричної' міцності біологічних мембран, І, при зміні їх показників визначають ступінь активності запального процесу у хворих на ревматоїдний артрит. Перевага цього метода: швидкість аналізу, висока інформативність, чутливість газорідинної хроматографії -10"7А. Газохроматографічний метод дозволяє проводити оцінку ступеню порушень ліпідного метаболізму, прогнозування подальшого перебігу захворювань. Результати запропонованого способу представленні у таблиці К Назва ЖК Сума нас. ЖК С 14:0 С 15:0 Еритроцити крові (%) І група II група контроль п-10 п=17 57,9±1, 79,3±2, 50,0±1,3 8 5 25,7 ±1, 7,2±0,8 9,4±0,5 9 16,1±2, 0,6±0,01 3,6±0,4 0 0,2±0,01 2,1 ±0,2 6,4±0,8 12,0±1,2 9,1 ±0,7 7,8±0,7 С 17:0 С 18:0 К= О4:0+С15:0+С17: 0,7 1,7 6,2 0 С18Ю Як бачимо з таблиці, у 1 групи хворих для нормалізації порушень ЛІПІДНОГО метаболізму рекомендують застосувати антиоксидантну терапію та антиоксидантну дієту для підвищення антиоксидантного захисту. Для 2 групи хворих рекомендують проводити нормалізацію порушень ЛІПІДНОГО метаболізму антизапальними препаратами на фоні застосування антиоксидантної терапії та антиоксидантної дієти. Комп'ютерна верстка М. Мацело Спосіб здійснювався таким чином: у хворого натще Із вени беруть кров, виділяють еритроцити. Еритроцити в кількості 0,5-1,0мл поміщають в пробірку з притертою пробкою ємністю Юмл, додають 5-7мл хлороформнометанольної суміші (у співвідношенні 2:1) і тримаоть ЗО хвилин у холодильнику. Для кращого розділення фаз додають 1мл дистильованої води. Для аналізу відбирають хлороформну нижню фазу, яка містить ЛІПІДИ. Хлороформні екстракти випарюе ють досуху в потоці азоту при температурі 45 на водяній бані. Сухий осад ЛІПІДІВ з'єднують з 5мл розчину 1% сірчаної кислоти (H2SO4) у метанолі і вміщують в ампули, які запаюють. Потім проводять гідроліз і метилірування в термостаті при температурі 85° на протязі 20 хвилин. Екстракцію метиліруваних ЖК проводять ДВІЧІ гексанефірною сумішшю (співвідношення 1:1) в КІЛЬКОСТІ 5мл. Об'єднані екстракти випарювають в потоці азоту при 40°С на водяній бані і сухий осад розчиняють в 40,0-50,0мкл чистого гексану t вводять у випарювач хроматографа в кількості 5мкл. Наступним етапом проводять газорідинний аналіз жирнокислотного складу ЛІПІДІВ еритроцитів на газовому хроматографа "Цвет-500" в ізотермічному режимі з полум'яне іонізаційним детектором при наступних умовах: для визначення спектру жирних кислот ЛІПІДІВ використовують скляну колонку (розміром 2мхО,Зсм), яка заповнена фазою 5% ПЕГС на хроматоні N-AW-HMDS (зерніння 0,125-0,160мм.), температура колонки 180°С, температура випаровувача 240°С, розходження азоту і водню 35мл/хв, повітря200мл/хв., швидкість діаграмної стрічки 240мм/год, чутливість шкали 10'7А, об'єм проби, що вводять - 35мкл, тривалість аналізу-20 хвилин. Кількісну оцінку спектра жирних кислот ЛІПІДІВ проводять за методом нормування площин і визначають долі кислот у процентах (%) [3]. На базі кафедри клінічної терапії №1 НМУ ім. О.О. Богомольця запропонованим способом було обстежено 27 хворих з ревматоїдним артритом. У всіх хворих було виявлено порушення ліпідного обміну. Таким чином, даний метод досить точний для визначення ступеню активності запальних процесів у хворих на ревматоїдний артрит і може бути рекомендованим для впровадження в клінічну медицину. Література 1. Зборовский А.Б., Мартемьянов В.Ф., Мозговая Е.Є., и др. Клинико-патогенетическое значение исследования активности энзимов пуринового метаболизма при ревматоидном артрите // Укр. ревматолог, журн . - 2001 - №3-4. - С.64-66. 2 Станіславчук М.А., Гунько І.П., Пентюк О.О. Вплив протизапальної терапґі на вміст ретинолу та токоферолу в плазмі крові хворих на ревматоїдний артрит // Укр. ревматолог, журн. - 2002. - №3(9). С.52-56 3. Яременко О.Б., Брюзпна Т.С., Камиш О.Ю., Вретік Г.М. Оцінка жирно кислотного складу крові у хворих на ревматоїдний артрит //Мед.хімія. - 2005 №2. - С.83-85. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство оевгти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ -42, 01601