Спосіб лікування кісткових дефектів після видалення пухлин

Спосіб лікування кісткових дефектів після видалення пухлин, що включає використання композиційного матеріалу, який відрізняється тим, що після видалення патологічного осередку кісткова порожнина щільно наповнюється гранулами біологічного гідроксіапатиту, насиченого селеном. (19) (21) u200506370 (22) 29.06.2005 (24) 16.01.2006 (46) 16.01.2006, Бюл. №1, 2006р. (72) Івченко Дмитро Валерійович, Івченко Валерій Костянтинович (73) Івченко Дмитро Валерійович, Івченко Валерій Костянтинович 3 11853 БГАП містяться іони елементів, які приймають активну участь в процесах метаболізму. За даними Є.П. Подрушняка зі співавт. (2000), біологічна активність матеріалів, що містять БГАП, значно вища, ніж аналогічних синтетичних ГАП матеріалів. Складом і мікроструктурою БГАП можна керувати, змінюючи співвідношення між скло- і кристалофазами. Таким чином можна наблизитись до структури і властивостей тих чи інших видів кісткової тканини, навіть врахувати індивідуальні особливості пацієнтів. Це дуже важливо особливо при хірургічному лікуванні дітей, що знаходяться у віці інтенсивного росту, так як потрібно обирати оптимальні варіанти складу, який має необхідну швидкість резорбції матеріалу і міцність, співставлену з міцністю кістки пацієнта. Це також безпосередньо пов'язано із можливістю отримання імплантатів із заданим розміром пор, так як БГАП може володіти, як мікропористостю, так і макропористостю в залежності від технологічних особливостей виробництва. Остеогенні клітини, із яких утворюються остеобласти, можуть проростати в матеріал, що має відкриті пори відповідного розміру. БГАП, як і синтетичний гідроксиапатит, поряд із значною біоактивністю може ще й збагачуватись різними біологічно активними речовинами. Так в Росії набув широкого використання біокомпозиційний матеріал "Коллапан", який містить високоочищений колаген і гідроксиапатит [Проценко А.И. с соавт. Применение коллапана при стабилизации позвоночника после расширенной резекции тел позвонков // Вестник травматологи и ортопедии им. Приорова, 1999, №3, - с.49-52]. Доведено, що сполучення селену чинять значну антиканцерогенну дію на розвиток неоплазм [В.В. Вапиров с соавт. Селен. Некоторые аспекты химии, экологии и участие в развитии патологии. Петрозаводск, 2002. Jansson В. Ионы металлов в биологических системах. New York, 1980] через антиоксидантні та імуномодулюючи властивості [Гомеостаз селена при экспериментальной анафилаксии у крыс на фоне приема восстановленного глутатиона и селенобогащенной спирулины / Голубкина Н.А., Мазо В.К., Гмошинский И.В. и др. // Вопросы медицинской химии. -2000. - №1. С.45-48]. Зараз для кісткової пластики використовуються біорезорбируємі керамічні імплантати, при використанні яких досягається подвійний ефект стимулюється індукція репаративного остеогенезу и одночасно здійснюється негативний вплив на мікроорганізми в осередку. Найбільш близьким до запропонованої корисної моделі є спосіб лікування кісткових дефектів шляхом використання гідроксиапатиту, насиченого сріблом, запропонованого Н.В. Дєдух, С.В. Мали Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 4 шкіною, Фарханом Махмудом [Ортопедия, травматология и протезирование. -2001. №2. - С.19-22]. Але вказаний спосіб лікування має ряд недоліків: - використовується менш біоактивний матеріал; - гідроксиапатит, збагачений сріблом, не інгибирує перебіг процесу регенерації кісткової рани, проте у ранні терміни відмічається менша щільність клітин репаративної бластеми при порівнянні з чистим гідроксиапатитом, що уповільнює терміни перебудови керамічного імплантату та збільшує строки відновлення кісткової тканини і одужання хворого. Метою корисної моделі є створення способу лікування кісткових дефектів з використанням композиційного матеріалу на основі біологічного гідроксиапатиту, насиченого селеном, що прискорює репаративну регенерацію кісткової тканини і здійснює антиканцерогенну дію, тим самим зменшуючи вірогідність рецидиву ГКП. Суть запропонованого способу лікування полягає в тім, що здійснюється пластика кісткового дефекту новим вітчизняним біоактивним композиційним матеріалом, на основі біологічного гідроксиапатиту, насиченого селеном, який має остеокондуктивні властивості, складом і мікроструктурою якого можна керувати, наближаючись до структури і властивостей тих чи інших видів кісткової тканини, навіть врахувати індивідуальні особливості пацієнтів, а також створюються умови для запобігання рецидиву ГКП. Оголювали кістку над місцем ураження. В кортикальному шарі кістки скальпелем, осциляторною пилкою або долотом робили "вікно", через яке досягали патологічного осередку. Розмір "вікна" повинен бути достатнім для наступних маніпуляцій ложечками і фрезами на усіх ділянках порожнини. Через зроблений отвір гострими ложечками видаляли вміст патологічного осередку: кров, рідину, сполучнотканинне вистилання, м'якотканинні та кісткові перегородки, патологічно змінені тканини. Різними за формою фрезами за допомогою електродриля обробляли стінки порожнини. При ГКП стінка патологічного осередку, через яку здійснювався хірургічний доступ, завжди була значно патологічне змінена і тому її частково видаляли в межах здорової кісткової тканини. Відновляли прохідність кістково-мозкового каналу. Порожнину виповнювали гранулами біологічного гідроксиапатиту, насиченого селеном, який при ущільнюванні адаптували до форми дефекту. Щільно зшивали оточуючі м'які тканини над ділянкою пластики. Здійснювали дренування рани. Необхідність зовнішньої іммобілізації, її тип і тривалість після операції визначаються локалізацією і розмірами ділянки пластики. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601