Спосіб ранньої післяпологової експрес-діагностики внутрішньоутробного інфікування новонароджених від матерів, інфікованих цитомегаловірусом

Спосіб ранньої післяпологової експрес 3 14771 го інфікування новонароджених від матерів, інфікованих ЦМВ, вирішується шляхом цитологічного дослідження мазків-відбитків з материнської частини плаценти з використанням забарвлення основним фуксином-метіленовим синім, який дозволяє виявити характерні фуксинофільні включення, оцінка результату дослідження як позитивна відбувається за наявності навіть однієї клітини зі специфічними характеристиками. Результати досліджень, які проводились в інституті ПАГ АМН України показали, що при цитологічному дослідженні мазків - відбитків з материнської частини плаценти, в більшості спостережень (80%), наявне дифузне розташування нейтрофілів та лімфоцитів, децидуальних клітин з дистрофічно зміненими ядром та цитоплазмою. Крім того, виявлені розташовані групами децидуальні клітини з наявністю гіперхромних ядер неправильної форми. Типові цитомегаловірусні клітини виявлені у 6% спостережень. Вони характеризуються ексцентрично розташованим ядром з фуксинофільними включеннями. Ядерні включення оточені оптично світлим порожнім обідком, в якому розташовані 1-2 ядерця. В цитоплазмі присутні фуксинофільні включення. Ці цитологічні зміни належать тільки клітинам, ураженим цитомегаловірусом. Спосіб ранньої післяпологової експресдіагностики внутрішньоутробного інфікування новонароджених від матерів, інфікованих ЦМВ, здійснюється наступним чином: відразу після народження посліду, видалення крові з поверхні материнської частини плаценти, на предметному склі роблять мазок-відбиток, який стандартно висушують і фіксують. Забарвлення основним фуксином-метіленовим синім дозволяє виявити характерні фуксинофільні включення. Корисна модель підтверджується наступними прикладами: Приклад 1 Дівчинка Г., народилась від III вагітності (2 викидня в анамнезі матері) І термінових пологів у матері-носія ЦМВ. Вагітність перебігала з явищами загрози переривання в І триместрі, плацентарної недостатності у 32 тижні, анемії вагітних. Оцінка за шкалою Апгар 7-8 балів. При цитологічному дослідженні мазків - відбитків з материнської частини плаценти виявлено дифузне розташування нейтрофілів, лімфоцитів та децидуальних клітин з дистрофічно зміненими ядром та цитоплазмою. Окрім того, виявлені розташовані групами децидуальні клітини з наявністю гіперхромних ядер неправильної форми. Стан дитини з погіршенням на кінець першої доби у вигляді розвитку синдрому нейрорефлекторної збудливості, з початку 2 доби з'яви Комп’ютерна верстка А. Крулевський 4 лась гіпербілірубінемія, яка трималась протягом першого місяця життя. Приклад 2 Хлопчик С., народився від II вагітності І пологів в 38 тижнів (в анамнезі матері - антенатальна загибель плоду в 32 тижні). Вагітність перебігала із загрозою переривання протягом всієї вагітності. Пологи ускладнилися передчасним виливом навколоплідних вод, при народженні - обвиття пуповини навколо шиї одноразове, оцінка за шкалою Апгар 6-7 балів. Цитологічне дослідження мазків відбитків з материнської частини плаценти виявило розташовані групами децидуальні клітини з наявністю гіперхромних ядер неправильної форми та типові цитомегаловірусні клітини з ексцентрично розташованим ядром з фуксинофільними включеннями. Стан дитини зберігався порушеним протягом 5 діб за рахунок неврологічної симптоматики у вигляді синдрому пригнічення, за даними ультразвукової діагностики головного мозку - дифузне підвищення ехощільності тканини мозку, наявність перивентрикулярних крововиливів, міжшлуночкова асиметрія. На 38 добу життя проведена полімеразна ланцюгова реакція, яка виявила наявність ЦМВ в організмі. Приклад 3 Дівчинка Н., від ІІІ вагітності II пологів на 37 тижні (1 викидень в 14 тижнів в анамнезі матері), народилась з ознаками внутрішньоутробної гіпотрофії II ступеня (маса тіла 2300г, зріст 50см), з оцінкою за Апгар 7-7 балів в сідничному перед лежанні. При дослідженні мазків-відбитків з материнської частини плаценти виявлені розташовані групами децидуальні клітини з наявністю гіперхромних ядер неправильної форми, а також наявне дифузне розташування нейтрофілів та лімфоцитів, децидуальних клітин з дистрофічно зміненими ядром та цитоплазмою. На 2 добу життя стан дитини порушився: виникла гіпербілірубінемія, явища синдрому пригнічення, мікроциркуляторні розлади та порушення кардіореспираторної адаптації. Дівчинка була переведена до відділення інтенсивної терапії. Таким чином, із наведених прикладів видно, що спосіб ранньої післяпологової експресдіагностики внутрішньоутробного інфікування новонароджених від матерів, інфікованих ЦМВ, досить інформативний. Зважаючи на те, що порушення ранньої неонатальної адаптації, формування різних патологічних станів, пов'язаних з внутрішньоутробним інфікуванням ЦМВ, можуть виникати до 2-3 доби після народження - своєчасна діагностика вірусного ураження є запорукою своєчасного ефективного лікування внутрішньоутробної ЦМВ інфекції у новонароджених. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601