Спосіб заточування свердла по циліндричних фасонних поверхнях

Спосіб заточування свердла по циліндричних фасонних поверхнях, який відрізняється тим, що для спрощення технологічних пристосувань, заточування виконують фасонним шліфувальним кругом, профіль якого обкреслений дугою кола, вісь свердла встановлюється паралельно осі шліфувального круга, а саме свердло - на відстані lA і c відносно осі і торця круга, і розраховуються за формулами: lA R sin ( II ) , де 2 d , D - діаметр свердла, D d - діаметр серцевини свердла, II - інструментальний задній кут різальної крайки свердла, який дорівнює tg tg i sin , де tg II cos кути і відомі із довідкової літератури для визначених оброблювальних матеріалів. c r sin , де r - радіус периферії шліфувального круга, - кут нахилу дотичної до фасонної задньої поверхні різальної крайки свердла: tg tg i cos II . sin де sin II - інструментальний задній кут, d - діаметр свердла, R (11) UA стосовно зворотно-поступальних рухів свердла [див. авторське свідоцтво СРСР №333014]. Недоліком цього способу є несприятлива геометрія поперечної різальної крайки, на якій створюються великі за величиною передні кути. В основу корисної моделі поставлена задача поліпшити роботоздатність спірального свердла за рахунок створення позитивних задній кутів на різальній крайці. Поставлена задача вирішується тим, що в способі заточування свердла, використовується шліфувальний круг, профіль якого заправляється по дузі кола, радіусом r. Вісь свердла розташована перпендикулярно відносно осі шліфувального кола, а свердло здійснює зворотно-поступальний рух  зі швидкістю V . При цьому положення свердла, що заточується, визначають за співвідношенням: tg tg sin tg II , cos (19) Корисна модель належить до інструментального виробництва і може використовуватися при заточуванні спіральних свердел із криволінійними різальними крайками, що мають підвищену стійкість порівняно зі свердлами з прямолінійними крайками. Криволінійна форма різальної крайки дає змогу зменшити товщину зрізу на периферії свердла, де має місце найбільша швидкість різання, і збільшити її в центральній зоні, де швидкість різання значно менша. Завдяки цьому зменшується навантаження на периферії, у зоні найбільш інтенсивного зносу свердла. На практиці відомий метод одержання подвійного заточування, при якому свердло заточується з кутом при вершині =120° і ближче до периферії свердла з кутом до 90-75°. Однак, це пов'язано з переустановленням свердла і підвищенням трудомісткості заточування, а також зі збільшенням собівартості заточування. Відомий спосіб заточування свердлів по площинах двома конічними шліфувальними кругами, установленими з зазором на одній осі, нахиленої 14829 (13) U R - радіус свердла, 3 14829 d - діаметр серцевини свердла. При заточуванні по циліндричних поверхнях спочатку заточується один зуб, а потім, після повороту свердла на 180° навколо його осі, - другий зуб. Утворена в процесі заточування задня поверхня є частиною циліндричної поверхні, а поперечна різальна кромка - лінією перерізу циліндричних поверхонь обох зубів свердла. Циліндрична поверхня свердла утворюється як обвідна послідовних положень фасонної поверхні шліфувального круга, здійснюючого відносно свердла обертовий рух. Настановне положення осі свердла відносно шліфувального круга визначається геометричними розмірами величин lA і с. Ці величини визначаються за формулами: lA=R sin( + II); с=r sin , де R - радіус свердла; Комп’ютерна верстка А. Рябко 4 tg =tg i cos II, - кут нахилу дотичної до задньої поверхні фасонної циліндричної поверхні різальної крайки. Для зняття припуску робиться також рух врізання Si, при якому свердло наближається до осі круга (Фіг.1). Однак у момент формоутворення задньої поверхні, при чистових проходах, цей рух Si, відключається, і не враховується при визначенні геометрії задньої поверхні свердла. Таким чином, шліфувальний круг, рухаючи відносно свердла, займає ряд послідовних положень, обвідна до яких збігатиметься з заточеною задньою поверхнею свердла. Це буде фасонна циліндрична поверхня, профіль якої буде дугою кола, радіуса r. Положення свердла відносно шліфувального круга, при якому на периферії свердла в точці А створюються необхідні обрані величини геометричних параметрів, показано на Фіг.2. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601