Машина для розмітки дорожнього покриття

Запропонований винахід відноситься до медицини, зокрема до способів лікування гострого деструктивного панкреатиту. Він призначений і може бути використаний при хірургічному лікуванні гострих запальних процесів у підшлунковій залозі. Відомі способи хірургічного лікування гострого деструктивного панкреатиту, які полягають у некректомії, резекції частини органу і (або) дренуванні її ложа (Шалімов С.А. і співавт., 1990, Савельев B.C. і співавт., 1983). Необхідність у виконанні широких повторних оперативних втр учань виникає у 15 - 66% випадках з високою летальністю до 90%, що значно погіршує результати лікування цієї патології (Шалімов С.А. і співавт., 1990). Найбільш близьким до заявляемого способу є введення лапароскопу до підшлункової залози сулрагастральним та інфрагастральним доступом (Савельев B.C., Буянов В,М., Лукомский Г.И. Руководство по клинической эндоскопии. - М.: Медицина, 1985. - С.78 - 82) з метою отримання без операцій даних про макроскопічний стан підшлункової залози. Недоліком даного способу є неможливість проведення одномоментного багаторазового візуального контролю за станом залози в післяопераційному періоді, а також виконання необхідних ендоскопічних оперативних втр учань з одночасним її дренуванням і підведенням лікарських препаратів. Задачею винаходу є забезпечення адекватного дренування копопанкреатичної клітковини та малого сальника з можливістю виконання багаторазових повторних ендоскопічних втр учань при гострому дестр уктивному панкреатиті без проведення релапаротомії, а також діаліза ложа підшлункової залози. Спосіб здійснюється за допомогою комбінованого пристрою, який складається з трьохсиліконових тр убок, діаметром 1,5см (1) з проведеною всередині металевою спіраллю (2) з малохімічноактивного металу, кроком 2см для збереження каркасності дренажу і 3 - 5 бокових отворів, діаметром 2см (див. фіг.). Ці пристрої підводяться до підшлункової залози з 3 ізольованих місць; 1) через люмботомічний отвір по задній пахвовій лінії нижче 12 ребра зліва; 2) через отвір у контрапертурі по передній пахвовій лінії під реберною дугою зліва; 3) через отвір по серединноключичній лінії зліва на рівні перетину з лінією, з'єднуючою реберні дуги. Перша трубка вкладається уздовж залози максимально до 12 - ти палої кишки, друга - вздорж дістальної частини органу під кутом до першої, третя - у порожнину малого сальника. Всі трубки виконують дренуючу функцію, а також дають можливість проведення регіонарного діалізу з підведенням необхідних препаратів. Після проведения діалізу не рідше 1 разу у 3 доби проводиться ендоскопічний контроль стану підшлункової залози за допомогою лапароскрпів (бажано 2), які вводяться через дані силіконові трубки. При необхідності виконуються ендоскопічні оперативні втручання: видалення відторгнених секвестрів залози, коагуляція судин, санація ложа залози та ін. Об'єм можливих втручань та маніпуляцій залежить від можливостей ендоскопічної апаратури. В подальшому, по показанням трубки видаляються. Приклад. Хворий С., 38 років, госпіталізований у клініку через 8 діб після початку захворювання з діагнозом "гострий деструктивний панкреатит". Після проведення комплексної інтенсивної терапії покращення не наступило. На 12 добу після госпіталізації проведена операція корпорокаудальна резекція підшлункової залози зі спленектомією з приводу гнійного панкреонекрозу. До ложа залози і у малий сальник підведені дренажі по даній методиці. В післяопераційному періоді на 3, 6, 9, 12, 15 і 17 добу проводилась панкреатоскопія з санацією ложа та культі підшлункової залози. На 6, 12 добу за допомогою лапароскопа проведено некр- і секвестректомію залози. Проводилась комплексна післяопераційна терапія. Дренажі вилучені на 17 добу після панкреатоскопії. Виписаний з клініки на 25 добу після операції в задовільному стані. Запропонований спосіб дозволяє проводити огляд та багаторазові ендоскопічні оперативні втручання на підшлунковій залозі, адекватну санацію і дренування парапанкреатичної клітковини та порожнини малого сальника з підводом необхідних медикаментозних препаратів, що до мінімуму зменшує кількість релапаротомій.