Спосіб діагностики стенозу тонкої кишки у хворих із спайковою хворобою

Спосіб діагностики стенозу тонкої кишки у хворих із спайковою хворобою, що включає інтраназальне проведення хлорвінілового зонда в шлу 3 20845 ставанню капсули від барієвої суспензії судять про наявність стенозу тонкої кишки. Між сукупністю істотних ознак запропонованого способу і очікуваним технічним результатом, який може бути досягнутий, виявляється наступний причинно-наслідковий зв'язок: застосування одночасно з барієвою суспензією контрастної розчинної капсули, розміри якої не перевищують половини просвіту нормально функціонуючої тонкої кишки рухома дрібнодисперстна маса - барієва суспензія за рахунок компенсаторної надмірної перистальтики долає ділянки звуження кишкової трубки, внаслідок чого пасаж виявляється прискореним; по затримці або відставанню капсули від барієвої суспензії під час рентгенологічного контролю, який здійснюють через 2-4 години, роблять висновок про наявність стенозу тонкої кишки, що дозволяє планувати об'єм оперативного втручання, цілеспрямовано проводити ревізію органів черевної порожнини і дозволяє судити про необхідність ентеролізису. Спосіб полягає в наступному. Здійснюють інтраназальне проведення хлорвінілового зонда в шлунково-кишковий тракт хворого і далі вводять під рентгенологічним контролем разом з барієвою суспензією контрастну розчинну капсулу, розміри якої не перевищують половини просвіту нормально функціонуючої тонкої кишки і складають 11-12мм, причому час перебування капсули в кишечнику досягає 6-7 годин, після чого капсула розчиняється. По затримці або відставанню капсули від барієвої суспензії під час рентгенологічного контролю, який здійснюють через 2-4 години, роблять висновок про наявність стенозу тонкої кишки, що дозволяє планувати об'єм оперативного втручання, цілеспрямовано проводити ревізію органів черевної порожнини і дозволяє судити про необхідність ентеролізису. Дані дослідження по запропонованому способу проведені у 4-х хворих. У всіх виявлені ділянки функціонально значущої спайкової і рубцевої деформації тонкої кишки, що вимагала ретельного вісцеролізу, а в двох випадках - резекції зміненого сегменту. Даний спосіб ілюструється наступним клінічним прикладом. Приклад 1 Хворий Л., 54 роки, поступив в хірургічне відділення з діагнозом - спайкова хвороба черевної Комп’ютерна в ерстка А. Крулевський 4 порожнини з явищами часткової кишкової непрохідності; післяопераційна вентральна грижа. Хворому проведено обстеження, передопераційна підготовка і в плановому порядку зроблена операція - герніолапаротомія, розтин спайок, усунення явищ кишкової непрохідності з використанням прецизійної техніки, герніопластика за методикою клініки 2-х рядним безперервним проленовим швом, дренування черевної порожнини. Під час операції встановлена наявність надмірно вираженого спайкового процесу в черевній порожнині і в грижовому мішку, визначаються конгломерати петель тонкої і товстої кишок з розширеними і спавшимися ділянками. З технічними труднощами кишечник виділений із спайок. Протягом перших 6 діб післяопераційний період протікав без особливостей. До кінця 6-ї, початку 7-ї доби у хворого з'явився переймоподібний біль в животі нелокалізованого характеру, що зменшуються тимчасово при введенні спазмолітиків. Відмічається здуття живота, затримка випорожнення і газів. При пальпації - живіт помірно болючий по правому флангу. Симптом Щьоткіна-Блюмберга негативний. Хворому було проведено рентгенконтрастне дослідження по запропонованому способу. Була виявлена затримка рентгенконтрастної мітки більше 6 годин у області клубової кишки. Встановлений діагноз: рання післяопераційна кишкова непрохідність. Була проведена релапаротомія у зв'язку з розвинутої ранньої післяопераційної спайкової кишкової непрохідності. Проведене роз'єднання спайок з усуненням непрохідності, трансназальне дренування тонкого кишечника, дренування черевної порожнини. Загоєння післяопераційної рани проходило з утворенням у верхній третині сероми. Проводилося поетапне зняття швів в терміни 12-18 діб після операції. У задовільному стані хворий виписаний під спостереження хірурга поліклініки за місцем проживання. Запропонований спосіб наділений простотою, надійністю і виключає недоліки прототипу. Використання запропонованого способу в клініці дозволяє значно підвищити якість лікування хворих із спайковою хворобою, поліпшити результати лікування і знизити ризик розвитку ранньої післяопераційної кишкової непрохідності. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601