Біопрепарат “актофіт” для боротьби з шкідниками рослин

Корисна модель належить до засобів захисту рослин біологічного походження, та може бути використана в сільському господарстві та декоративному садівництві для боротьби проти листогризучих і сисних шкідників відкритого і закритого ґрунту. З відомих препаратів такого типу найбільш близьким є препарат біологічного походження який використовується для боротьби з комплексом шкідників рослин - Фітоверм, який містить як діючу речовину екстракт авермектинів, які екстрагують із біомаси ґрунтового актиноміцету Streplomyces avermitilis штами ВНИИСХМ - 51, ВНИИСХМ - 54 [патент RU 2070799, 1997р.], ФБМ 0003 [міжнародна заявка WO 98/56939] і інших. До складу препарату входить етанольный екстракт, що містить 0,1-1,0% авермектинового комплексу, у кількості 50% (об'ємн.) і експлуатаційні добавки - стабілізатор, змочувач і прилипатель. Як стабілізатор використають соєву або маслинову олію в кількості 0,2-2,0% (об'ємн.) або ксантохін у кількості 0,2-2,0% (об'ємн.) або низькомолекулярний полівінілпіролідон у кількості 0,2-2,0% (об'єми.). У якості змочувача використають проксанол - 268 ЦЛ - 3 або Твін - 80 або сорбіталь у кількості 0,5-2,0% або поліетиленгліколь у кількості 0,5-3,0% (об'ємн.). Як розчинник використають етиловий спирт до 100%. Найбільш відома композиція, що одержала назву Фітоверм 0,2% К.Е. концентрат емульсії, використовувана для боротьби із широким спектром шкідників сільськогосподарських культур. До складу Фітоверм 0,2% К.Е. входять: Авермектиновий комплекс - 0,2%, поліетиленгліколь - 15-20%, полівінілпіролідон - 0-2,0%, етиловий спирт 75% - до 100%. Недоліком зазначеної композиції є неможливість одержання істинного розчину при змішуванні препарату з водою при обробці рослин. У результаті не досягається рівномірне покриття рідиною листової поверхні. Оскільки діюча речовина кишково-контактної дії, важливим моментом є достатня фіксація препарату на листовій поверхні. Тому для одержання високого ефекту інсектицидної дії, необхідно збільшувати норми витрат препарату в порівнянні із рекомендованою або при приготуванні робочих розчинів, додавати в них які-небудь емульгатори або прилипателі. Ще одним недоліком зазначеної композиції є використання як екстрагуючої речовини та розчинника етилового спирту, що призводить до високої собівартості засобу. Зазначені недоліки роблять відому форму мало економічною і недостатньо ефективною. В основу корисної моделі покладена задача шляхом вдосконалення якісного складу і зміни співвідношень інгредієнтів створити такий препарат, який би: по-перше, забезпечував одержання істинного робочого розчину при змішуванні препарату з водою, по-друге, забезпечував більш рівномірне покриття робочим розчином листової поверхні оброблюваних рослин, по-третє, забезпечував ефективне прилипання. Поставлена задача вирішується тим, що зазначені властивості отримані за рахунок того, що отримане співвідношення проксанолу - 268 та полі етиленгліколю - 400 забезпечує утворення істинних, стійких робочих розчинів, та забезпечує рівномірне покриття робочим розчином поверхні рослини. Фіксацію діючої речовини на листовій поверхні рослини забезпечує по лі етиленгліколь - 400. Як розчинник використовується - суміш головної фракції етилового спирту та води дистильованої. При цьому замість відомої композиції використають іншу препаративну форму, при наступному співвідношенні компонентів, мас.%: аверсектин С 0,2-1,0, проксанол - 268 - 0,5-1,0, полі етиленгліколь - 400 - 4050, суміш головної фракції етилового спирту та води дистильованої (2,5-16:1) до 100. Використане співвідношення проксанолу - 268 у та полі етиленгліколю - 400 дозволяє отримувати істинні, стійкі робочі розчини при змішуванні препарату з водою для обробки рослин. В результаті досягається рівномірне покриття рідиною листової поверхні. Використання поліетиленгліколю-400 як липкої речовини забезпечує достатню фіксацію діючої речовини на поверхні рослини. Використання головної фракції етилового спирту замість етилового спирту, дозволяє значно знизити собівартість готової продукції. Головна фракція етилового спирту за своїми фізико - хімічними властивостями необхідними для ефективної екстракції та подальшого розчинення діючої речовини не поступається етиловому спирту, але при цьому значно дешевша. Пропонується вносити аверсектин С в кількості 0,2-1,0% до загальної маси препарату. При концентрації аверсектину менше 0,2% ефективність дії препарату знижується. Внесення аверсектину в кількості більше 1,0% є недоцільним, адже при цьому підвищується собівартість препарату. Процес приготування препарату заснований на змішуванні складових компонентів в реакторі. Враховуючи високий вміст головної фракції етилового спирту, в препарат в останню чергу додається спиртовий екстракт аверсектину С і проксанол. Після досягнення необхідної в'язкості препарат розфасовують у скляні чи пластмасові флакони та пакують в картонні ящики. Використані співвідношення компонентів забезпечують оптимальні властивості засобу, що можна проілюструвати прикладами, які наведені в Таблиці. Таблиця Концентрація № аверсектину С, прикладу % 1. 0,1 Склад препарату та дозування окремих компонентів, % до загальної маси Кількість головна загиблих прокполіетивода фракція шкідників, санол- ленглікольетилового дистильована % 268 400 спирту 0,2 30 45 24,62 56,3 Висновки Ефективність препарату низька, 2. 0,20 0,5 40 51,3 8,0 99,5 3. 0,5 0,3 35 53 11,51 100 4. 1,0 0,2 35 60 3,7 100 стабільність робочих розчинів задовільна Ефективність висока, розчинність робочих розчинів оптимальна Ефективність висока, стабільність робочих розчинів середня Забезпечується максимальна ефективність, але підвищується собівартість препарату Результати порівняльних випробувань 0,2% біопрепарату "Актофіт". Проводилось випробування ефективності біопрепарату "Акто фіт" у боротьбі з павутинним кліщем на хмелю. Як контрольний препарат використовувався біологічний препарат Фітоверм 0,2% к.е. Термін виконання - 2000 рік. Виконавець: Інститут сільського господарства Полісся УААН, відділ захисту рослин Відповідальний виконавець: зав. відділом захисту рослин, кандидат с-г. наук Венгер В.М. Місце випробування: Дослідне господарство "Хмелярство" ІСГП УААН м. Житомир, хмелеплантація №221 Мета досліду: Визначення можливості застосування засобів біопрепарат "Актофіт" та біологічного препарату Фітоверм-0,2% к.е. в боротьбі з павутинним кліщем на хмелю і встановлення найбільш ефективних норми застосування. Тип досліду – лабораторно польовий Розмір дослідної ділянки - 2 га Сорт хмелю - Клон 18. Рік посадки рослин - 1981. Спосіб посадки 3,0x1,0. Фаза розвитку рослин - висота рослин 5м. Інтенсивний ріст бічних гілок і формування суцвіття. Дата обробітку -2 липня 2000 року. Спосіб обробки - обприскування рослин вентиляторним обприскувачем ОП - 2000, який працює з трактором Т - 70С і забезпечує дрібнодисперсне розпилювання і рівномірне змочування листової поверхні хмелю. Витрата робочої рідини - 1000л/га. Швидкість руху а грегату - 5км/год. Тиск в магістралі обприскувача - 6атм. Схема досліду 1. Контроль - обприскування водою - 1000л/га. 2. Біопрепарат "Актофі т" 2,0-3,0л/га в 0,3% к.р.р. 3. Фітоверм, 0,2% к.е. - 2,0-3,0л/га в 0,3% к.р.р. Погодні умови під час закладання досліду: вітер - південний, слабкий до 4м/сек, переважно сонячно, температура повітря - 22С, відносна вологість повітря - 67%. На протязі проведення досліду була суха, безвітряна з невеликою хмарністю погода. Облік інсектицидної дії препарату. Облік шкідників проводили перед обприскуванням і через 7, 14 і 21 день після обробок. Результати випробувань: на 7-й день після обприскування у варіанті із застосуванням Актофіту загинуло 82,5% шкідників, фітоверму - 60,5%. На 14-й день після обприскування у варіанті із застосуванням Актофіту. загинуло 93,2% шкідників, фітоверму - 76,5%, на 21-й день на рослинах знову з'явились одиничні молоді кліщі, які відродились з яйцекладок. Біологічний препарат Актофі т виявив високу е фективність у (боротьбі з павутинним кліщем на хмелю при застосуванні від 2 до 3л/га. Інсектицидна дія препарату становила більше 14 днів. Корисна модель забезпечує високу е фективність обробки, добру розчинність у воді робочих розчинів, добру фіксацію засобу на листовій поверхні, рівномірний розподіл робочого розчину на рослині.