Спосіб формування технологічних ліній для післязбиральної обробки зернової частини врожаю

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб формування технологічних ліній для післязбиральної обробки зернової частини врожаю, який включає стаціонарну послідовну установку певного набору зерноочисних машин з різними робочими органами для послідовного відокремлення домішок від зерна основної культури, який відрізняється тим, що зерноочисні машини встановлюють з можливістю зміни їх місця в технологічній лінії для післязбиральної обробки зернової частини врожаю різних сільськогосподарських культур, а послідовність їх установки визначають в залежності від здатності робочих органів цих машин виділяти зерно (насіння) основної культури заданої чистоти в очищену фракцію, причому першою в лінії встановлюють ту машину, робочі органи якої здатні виділити зерно основної культури найвищої якості або максимальну кількість зерна основної культури заданої чистоти.

Текст

Корисна модель має відношення до способів комплектації технологічних ліній для розділення сипких сумішей у яких вміст основного компоненту значно переважає за кількістю. Він може застосовуватись при формуванні технологічних ліній для організації післязбиральної обробки зернової частини врожаю в сільському господарстві, розділення суміші у гірничодобувній, хімічній та харчовій промисловості. Традиційним способом формування технологічних ліній для післязбиральної обробки зернової частини врожаю сільськогосподарських культур є послідовна стаціонарна установка набору зерноочисних машин з різними робочими органами для послідовного розділення зернових сумішей з відокремленням у відходові фракції різних домішків, які містяться у вихідних матеріалах, і часто навіть деякої частини повноцінного зерна основної культури [4-7]. Якщо при цьому вихідний матеріал вміщує лише домішки які за якоюсь характеристикою (ознакою розділення) значно відрізняються від зерна основної культури, то формування технологічної лінії зводиться до вибору однієї зерноочисної машини, робочий орган якої здатний за визначеною характеристикою розділити повністю вихідну суміш. Такий спосіб простий, дуже ефективний, але практично рідко зустрічається на виробництві [1, 5, 7]. Переважна більшість зернової частини врожаю після збирання має домішки які за жодною характеристикою повністю не відрізняються від зерна основної культури. Такі суміші вважають важкороздільними. Їх післязбиральну обробку виконують послідовною очисткою за декількома найбільш суттєвими ознаками розділення. При цьому процес очистки виконується інколи на одній комбінованій зерноочисній машині, наприклад, повітряно-решетно-трієрній з послідовною очисткою вихідного матеріалу в повітряному каналі, на декількох решетах решітного стану і в трієрних блоках [1, 4, 5, 7]. В більшості випадків очистка важкороздільних матеріалів виконується на спеціальних технологічних лініях наприклад, сімейства ЗАВ, КЗС, КЗР, КОС та інших, які включають стаціонарну послідовну установку зерноочисних машин для попередньої очистки, первинного очистки, основної очистки і спеціальні машини для доочистки зерна основної культури від домішків [5, 6, 7]. Сутність способу формування технологічних ліній для післязбиральної обробки зернової частини врожаю, який реалізується у відомих комбінованих машинах, а також технологічних лініях вітчизняного і зарубіжного виробництва зводиться до послідовної стаціонарної установки певного набору зерноочисних машин з різними робочими органами, збалансованими за продуктивністю, для послідовного відокремлення домішків від зерна основної культури за різними характеристиками (ознаками розділення). При цьому зерно основної культури, яке складає переважну більшість вихідного матеріалу, послідовно переміщується через всі робочі органи машини, а в технологічних лініях - через робочі органи всіх машин і перевантажувальних транспортерів. Інколи, для досягнення заданої чистоти, вихідний матеріал пропускають через зерноочисну машину чи технологічну лінію декілька разів [2, 3, 6]. Перевагою такого способу формування технологічних ліній для післязбиральної обробки врожаю є можливість обробки більшості зернових матеріалів на незмінних технологічних лініях. Переналадка ліній на обробку іншого матеріалу зводиться до визначення раціональних значень ознак розділення і встановлення їх на кожному робочому органові машин, що входять до складу лінії. Технологічний процес розділення різних вихідних матеріалів виконується за єдиною схемою. Основними недоліками такого способу формування технологічних ліній для післязбиральної обробки зернової частини врожаю є значне травмування зерна основної культури, адже воно проходить, в складі основної фракції, всі етапи послідовного процесу розділення на всіх робочих органах технологічної лінії. Так як домішки у вихідному матеріалові зернових культур, як правило, складають незначну частину (5-10% від маси вихідного матеріалу) то для збільшення продуктивності технологічної лінії необхідно збільшувати продуктивність всіх машин. Крім того, значна кількість відходових фракцій (в технологічних лініях їх налічується до двадцяти) розділення матеріалу на окремих робочих органах призводить до втрат повноцінного зерна основної культури у відходах, які практично не знаходять використання на виробництві. Незважаючи на суттєві недоліки, наведений спосіб формування технологічних ліній для післязбиральної обробки зернової частини врожаю сільськогосподарських культур широко використовується як в Україні так і в більшості зарубіжних країн, а за кількістю східних ознак та технічному результату його можна вважати за прототип. В основу корисної моделі поставлено задачу підвищення ефективності технологічних ліній для післязбиральної обробки зернової частини врожаю сільськогосподарських культур, при зменшенні травмування зерна основної культури та його втрат у відходах, за рахунок послідовного виділення частини зерна основної культури заданої чистоти в очищену фракцію на кожному робочому органові зерноочисної машини, що входить до технологічної лінії. Поставлена задача вирішується за рахунок того, що у відомому способі формування технологічних ліній для післязбиральної обробки зернової частини врожаю, який включає стаціонарну послідовну установку певного набору зерноочисних машин з різними робочими органами для послідовного відокремлення домішків від зерна основної культури, у відповідності до корисної моделі зерноочисні машини встановлюють з можливістю зміни їх місця в технологічній лінії для післязбиральної обробки зернової частини врожаю різних сільськогосподарських культур, а послідовність їх установки визначають в залежності від здатності робочих органів цих машин виділяти зерно (насіння) основної культури заданої чистоти в очищену фракцію, причому першою в лінії встановлюють ту машину, робочі органи якої здатні виділити зерно основної культури найвищої якості або максимальну кількість зерна основної культури заданої чистоти. Запропонований спосіб можна реалізувати за допомогою існуючих серійних зерноочисних машин і технологічних ліній для післязбиральної обробки зернової частини врожаю. Для цього з кожної партії зернової частини врожаю що надійшла на обробку, відбирають проби і встановлюють ознаки розділення від домішків та їх значення при яких можна виділити найбільш якісне зерна (насіння) або найбільшу кількість основного зерна заданої чистоти. Для встановлених ознак вибирають робочі органи зерноочисних машин, які найефективніше здатні розділити дану суміш. На тому робочому органі, на якому можна виділити найбільшу кількість зерна основної культури заданої якості (в залежності від потреби господарства можна ставити задачу відібрати основне зерно заданої чистоти, із заданим вмістом білка, клейковини, заданою натурою, схожістю, енергією проростання чи іншими показниками) необхідно починати післязбиральну обробку врожаю, тобто зерноочисну машину з таким робочим органом встановлювати першою в технологічній лінії що формується для очищення зерна даної культури. При цьому значна частина найціннішого зерна основної культури за вибраним показником якості, виділиться в очищену фракцію, що практично виключає його пошкодження. Крім того фракція нерозділеного матеріалу що надійде на послідуючий робочий орган за кількістю, в переважній більшості випадків, буде значно меншою, але з більшою концентрацією домішків. Тому послідуючий робочий орган зерноочисної машини можна вибирати меншої продуктивності і здатного виконувати більш якісне розділення, або такої самої продуктивності як попередня машина в схемі очистки, але за заниженої подачі вихідного матеріалу досягти підвищення якості її роботи. Крім того послідуючу фракцію очищеного зерна, в залежності від господарської або економічної доцільності можна планувати нижчої якості (наприклад, продовольче зерно пшениці за якісними показниками ДСТУ 3768-98 розділяє на шість класів). За рахунок цього часто можна збільшити вихід такої фракції і тим самим зменшити кількість послідовних процесів розділення. Відходова фракція післязбиральної обробки врожаю на технологічних лініях сформованих запропонованим способом, буде єдиною і все зерно основної культури, яке не виділилось в яку-небудь очищену фракцію, буде знаходитись в ній. Тому можна більш раціонально її використовувати в господарстві, а значить виключити втрати основного зерна під час післязбирального його обробітку на токах. Очевидно, що раціональна технологічна лінія для післязбирального обробітку врожаю різних сільськогосподарських культур, а інколи і різних партій однієї культури, за запропонованим способом її формування, буде різна. Для її ефективної реалізації необхідні переважно прості зерноочисні машини різної продуктивності, здатні розділити за різними ознаками, вихідний матеріал, положення яких в технологічних лініях можна легко змінювати. Таким чином запропонований спосіб підвищить ефективність післязбиральної обробки зернової частини врожаю сільськогосподарських культур за рахунок формування раціональної технологічної лінії для розділення кожного вихідного матеріалу на основі визначення ознак розділення та їх оптимальних значень для послідовного виділення максимально можливої кількості зерна основної культури заданої якості кожним робочим органом зерноочисної машини яку включають до складу технологічної лінії, зменшення травмування під час післязбиральної обробки і зниження енергоємності та працеємності післязбиральної обробки. Запропоноване рішення прийнятне для застосування на виробництві. В джерелах інформації способу з такими ознаками авторами не виявлено. Тому просимо надати даному рішенню правовий захист. Джерела інформації: 1. Павловский Г.Т. Очистка зерна. М.: Высшая школа, 1965. - 88с. 2. Кожуховский И.Е. Зерноочистительные машины. Конструкция, расчет и проектирование. Изд. второе, перераб. - М.: Машиностроение, 1974. - 200с. 3. Тиц З.Л., Анискин В.И., Басканьян Г.А. и др. Машины для послеуборочной обработки семян. Теория и расчет машин, технология и автоматизация процессов. - М.: Машиностроение, 1967. - 447с. 4. Кленин Н.И., Сакун В.А. Сельскохозяйственные и мелиоративные машины. - М.: Колос, 1994. - с.508-597. 5. Кулагин М.С., Соловьев В.М., Желтов B.C. Механизация послеуборочной обработки и хранения зерна и семян. - М.: Колос, 1979. - 256с. 6. Гортинский В.В., Демский А.Б., Борискин М.А. Процеси сепарирования на зернообрабатывающих предприятиях. - М.: Колос, 1980. - 304с. 7. Киреев М.В., Григорьев С.М., Ковальчук Ю.К. Послеуборочная обработка зерна в хозяйствах. - Л.: Колос, 1981. - 224с.

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Method for formation of processing lines for postharvest treatment of grain part of harvest

Автори англійською

Bakum Maria Mykolaivna, Bakum Mykola Vasyliovych

Назва патенту російською

Способ формирования технологических линий для послеуборочной обработки зерновой части урожая

Автори російською

Бакум Мария Николаевна, Бакум Николай Васильевич

МПК / Мітки

МПК: B07B 13/00

Мітки: спосіб, обробки, ліній, частини, формування, технологічних, післязбиральної, врожаю, зернової

Код посилання

<a href="https://ua.patents.su/2-24087-sposib-formuvannya-tekhnologichnikh-linijj-dlya-pislyazbiralno-obrobki-zernovo-chastini-vrozhayu.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб формування технологічних ліній для післязбиральної обробки зернової частини врожаю</a>

Подібні патенти