Спосіб інтенсифікації післязбиральної обробки зернової частини урожаю

Спосіб інтенсифікації післязбиральної обробки зернової частини врожаю, який включає послідовне розділення вихідного матеріалу робочими органами окремих зерноочисних машин або спеціальних технологічних ліній з визначенням 3 машини, а в технологічних лініях - через робочі органи всіх машин і перевантажувальних транспортерів. Інколи, для досягнення заданої чистоти, вихідний матеріал пропускають через зерноочисну машину чи технологічну лінію декілька разів. Перевагою такого способу післязбиральної обробки врожаю є можливість обробки більшості зернових матеріалів на незмінних технологічних лініях. Переналадка ліній на обробку іншого матеріалу зводиться до визначення раціональних значень ознак розділення і встановлення їх на кожному робочому органові машин, що входять до складу лінії. Технологічний процес розділення різних вихідних матеріалів виконується за єдиною схемою. Основними недоліками такого способу післязбиральної обробки зернової частини врожаю є значне травмування зерна основної культури, адже воно проходить, в складі основної фракції, всі етапи послідовного процесу розділення на всіх робочих органах технологічної лінії. Так як домішки у вихідному матеріалові зернових культур, як правило, складають незначну частину (5-10% від маси вихідного матеріалу) то для збільшення продуктивності технологічної лінії необхідно збільшувати продуктивність всіх машин. Крім того, значна кількість відходових фракцій (в технологічних лініях їх налічується до двадцяти) розділення матеріалу на окремих робочих органах призводить до втрат повноцінного зерна основної культури у відходах, які практично не знаходять використання на виробництві. Незважаючи на суттєві недоліки, наведений спосіб післязбиральної обробки зернової частини врожаю сільськогосподарських культур широко використовується як в Україні так і в більшості зарубіжних країн, а за кількістю східних ознак та технічному результату його можна вважати за прототип. В основу корисної моделі поставлено задачу підвищення ефективності післязбиральної обробки зернової частини врожаю сільськогосподарських культур, при зменшенні травмування зерна основної культури та його втрат у відходах, за рахунок послідовного виділення частини зерна основної культури заданої чистоти в очищену фракцію на кожному робочому органові зерноочисної машини, що входить до технологічної лінії. Поставлена задача вирішується за рахунок того, що у відомому способі післязбиральної обробки зернової частини врожаю, який включає послідовне розділення вихідного матеріалу робочими органами окремих зерноочисних машин або спеціальних технологічних ліній з визначенням раціональних значень ознак розділення на кожному їх робочому органові для послідовного відокремлення домішків від зерна основної культури, у відповідності до корисної моделі ознаки розділення та їх раціональні значення визначають для послідовного виділення максимально можливої кількості зерна основної культури заданої чистоти кожним робочим органом зерноочисної машини яку включають до складу технологічної лінії для післязбиральної обробки кожної партії врожаю. 17003 4 Запропонований спосіб можна реалізувати за допомогою існуючих серійних зерноочисних машин і технологічних ліній для післязбиральної обробки зернової частини врожаю. Для цього з кожної партії зернової частини врожаю що надійшла на обробку, відбирають проби і встановлюють ознаки розділення від домішків та їх значення при яких можна виділити найбільшу кількість основного зерна заданої чистоти. Для встановлених ознак вибирають робочі органи зерноочисних машин, які найефективніше здатні розділити дану суміш. На тому робочому органі на якому можна виділити найбільшу кількість зерна основної культури заданої якості (в залежності від потреби господарства можна ставити задачу відібрати основне зерно заданої чистоти, із заданим вмістом білка, клейковини, заданою натурою, схожістю, енергією проростання чи іншими показниками) необхідно починати післязбиральну обробку врожаю. При цьому значна частина найціннішого зерна основної культури за вибраним показником якості, виділиться в очищену фракцію, що практично виключає його пошкодження. Крім того фракція нерозділеного матеріалу що надійде на послідуючий робочий орган за кількістю, в переважній більшості випадків, буде значно меншою, але з більшою концентрацією домішків. Тому послідуючий робочий орган зерноочисної машини можна вибирати меншої продуктивності і здатного виконувати більш якісне розділення, або такої самої продуктивності як попередня машина в схемі очистки, але за заниженої подачі вихідного матеріалу досягти підвищення якості її роботи. Крім того послідуючу фракцію очищеного зерна, в залежності від господарської або економічної доцільності, можна планувати нижчої якості (наприклад, продовольче зерно пшениці за якісними показниками ДСТУ 3768-98 розділяє на шість класів). За рахунок цього часто можна збільшити вихід такої фракції і тим самим зменшити кількість послідовних процесів розділення. Відходова фракція, за таким способом післязбиральної обробки врожаю, буде єдиною і все зерно основної культури, яке не виділилось в яку-небудь очищену фракцію, буде знаходитись в ній. Тому можна більш раціонально її використовувати в господарстві, а значить виключити втрати основного зерна під час післязбирального його обробітку на токах. Очевидно, що раціональна технологічна схема післязбирального обробітку врожаю різних сільськогосподарських культур, а інколи і різних партій однієї культури, за запропонованим способом, буде різною. Для її ефективної реалізації необхідні переважно прості зерноочисні машини різної продуктивності, здатні розділяти за різними ознаками, вихідний матеріал, положення яких в технологічних лініях можна легко змінювати або мати додаткове технологічне обладнання для транспортування окремих фракцій. Таким чином запропонований спосіб підвищить ефективність післязбиральної обробки зернової частини сільськогосподарських культур за рахунок розробки раціональної схеми розділення кожного вихідного матеріалу на основі визначення 5 17003 ознак розділення та їх оптимальних значень для послідовного виділення максимально можливої кількості зерна основної культури заданої якості кожним робочим органом зерноочисної машини яку включають до складу технологічної лінії, зменшення травмування під час післязбиральної обробки і зниження енергоємності та працеємності післязбиральної обробки. Запропоноване рішення прийнятне для застосування на виробництві. В джерелах інформації способу з такими ознаками автором не виявлено. Тому прошу надати даному рішенню правовий захист. Джерела інформації: 1. Павловский Г.Т. Очистка зерна. М.: Высшая школа, 1965. - 88с. 2. Кожуховский И.Е Зерноочистительные машины. Конструкция, расчет и проектирование. Комп’ютерна верстка А. Рябко 6 Изд. второе, перераб. - М.: Машиностроение, 1974. - 200с. 3. Тиц З.Л., Анискин В.И., Басканьян Г.А. и др. Машин для послеуборочной обработки семян. Теория и расчет машин, технология и автоматизация процессов. - М.: Машиностроение, 1967. 447с. 4. Кленин Н.И., Сакун В.А. Сельскохозяйственные и мелиоративные машины. - М.: Колос, 1994. - с.508-597. 5. Кулаги М.С., Соловьев В.М., Желтов B.C. Механизация послеуборочной обработки и хранения зерна и семян. - М.: Колос, 1979. - 256с. 6. Гортинский В.В., Демский А.Б., Борискин М.А. Процеси сепарирования на зернообрабатывающих предприятиях. - М.: Колос, 1980 - 304с. 7. Киреев М.В., Григорьев С.М., Ковальчук Ю.К. Послеуборочная обработка зерна в хозяйствах. - Л.: Колос, 1981. - 224с. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601