Спосіб керованої лапаростомії

Спосіб керованої лапаростомії, що включає проведення верхньо-серединної лапаротомії з 3 післяопераційних гриж, також зниження внутрішньочеревного тиску сприяє стабілізації роботи кишечнику, поліпшенню дихальної функції грудної клітки. Запропонований спосіб був використаний у п'яти хворих з поширеним гнійним післяопераційним перитонітом. У всіх хворих відмічався позитивний ефект від запропонованого способу керованої лапаростомії, який полягає в підвищенні ефективності оперативного лікування цих хворих, зменшенні тривалості перебування в стаціонарі, скороченні матеріальних витрат. Спосіб полягає в наступному. Виконують верхньо-серединну лапаротомію, виявляють джерело перитоніту, по-можливості усувають його. Після чого проводять санацію черевної порожнини розчинами антисептиків кількістю від 3 до 5 літрів, причому санують спочатку «чистішу» частину живота, відмежувавши більш забруднену стерильними серветками, а потім частину черевної порожнини, що залишилася. Черевну порожнину осушують і залежно від того, в якому поверсі черевної порожнини джерело перитоніту, накладають пошарові шви, тобто там, де явища перитоніту купірувані. Частину живота, де знаходиться джерело перитоніту і зберігаються його ознаки масивні нашарування фібрину, каламутний ексудат, тьмяна серозна оболонка кишки, відсутність або ослаблення перистальтики, залишають не зашитою і накладають дротяні салазочні шви, через всі шари, далі в черевну порожнину вводять мазь на водорозчинній основі, на петлі кишечнику укладають перфоровану поліхлорвінілову плівку і шви зближують, між ними залишають серветку з антисептиком. При подальших санаціях салазочні шви розпускають, проводять санацію черевної порожнини розчинами антисептиків. Частину живота, де накладені глухі шви, відмежовують стерильними серветками, щоб уникнути реінфікування. При наступній санації, якщо явища перитоніту купірувані, то і на частину черевної порожнини, що залишилася, накладають глухі шви. Запропонований спосіб керованої лапаростомії підтверджується наступними клінічними прикладами. Приклад 1 Хвора П., 21 рік, поступила в стаціонар з діагнозом: післяопераційний період 9-а доба екстирпація матки з трубами. Вагітність 36 тижнів. Антенатальна загибель плоду. Гіпотонічна кровотеча. Розлитий фібринозно-гнійний післяопераційний перитоніт. Хворій була проведена операція запропонованим способом. Був відмічений позитивний ефект. Приклад 2. Хворий Л., 51 рік, поступила в стаціонар з діагнозом: Спайкова хвороба черевної порожнини, часткова кишкова непрохідність, больовий синдром. Консервативне лікування було неефективне, і після передопераційної підготовки була проведена операція: розділення зрощень, тотальна назогастральна інтубація тонкого кишечнику з виведенням через цекостому. 27188 4 Післяопераційний період ускладнився виникненням кишкових нориць і розлитого перитоніту. Була накладена лапаростома і далі проведене лікування запропонованим способом. Був відмічений позитивний ефект. Спосіб має раціональну простоту і знижує ризик повторного інфікування черевної порожнини.