Спосіб лікування пахвинних гриж

Спосіб лікування пахвинних гриж, що включає розтин апоневроза зовнішнього косого м'яза живота і мобілізацію його верхнього листка та пахової зв'язки, мобілізацію сім'яного канатика і грижового мішка, фіксацію сітчастого протеза до лобкового горбика та пахової зв'язки, заведення залишку сітки під апоневрозом зовнішнього косого м'яза живота, який відрізняється тим, що сітчастий протез попередньо обробляють культурою аутофібробластів пацієнта протягом 2 тижнів. (19) (21) u200705600 (22) 21.05.2007 (24) 25.10.2007 (72) ГЮЛЬМАМЕДОВ ФАРМАН ІБРАГІМОВИЧ, UA, ПЛАХОТНІКОВ ІВАН ОЛЕКСАНДРОВИЧ, UA, ПОЛУНІН ГЕРМАН ЄВГЕНОВИЧ, UA, ПОПАНДОПУЛО АНДРІЙ ГЕНАДІЙОВИЧ, UA (73) ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М. ГОРЬКОГО, UA (56) 3 сітчастий протез попередньо обробляють культурою аутофібробластів пацієнта протягом 2 тижнів. Здійснюється спосіб таким чином: за 4 тижні до операції у пацієнта беруть біопсію шкіри 0,3×0,5см. У лабораторії тканинного і клітинного культивування протягом 10-14 діб виділяється культура алофібробластів (фрагменти шкіри розміром 5×10мм розміщують в 0,25% розчину трипсину та інкубують при 4°С протягом 16-20 годин. Після трипсинізації шкіри і відокремлення епідермісу, дерму викладають в чашку Петрі і заливають розчином Хенкса, після чого подрібнюють. Надалі шматочки двічі промивають розчином Хенкса. У культуральний флакон заливають невелику кількість поживної суміші Ігла ("Біолот", Санкт-Петербург) і переносять шматочки дерми у флакон). Подалі в отриману культуру алофібробластів вміщували сітчастий протез. При дослідженні сітки за допомогою фазовоконтрастного мікроскопа встановлено, що через 14 діб з початку культивування культурою аутофібробластів її маса досягає свого максимуму заповнюючи міжволоконні проміжки сітки, призначеної для імплантування. Під час операції здійснюють розтин апоневрозу зовнішнього косого м'яза живота і мобілізацію його верхнього листка та пахової зв'язки, мобілізацію сім'яного канатика і грижового мішка, фіксацію модифікованого сітчастого протеза до лобкового горбика та пахової зв'язки, заведення залишку сітки під апоневрозом зовнішнього косого м'яза живота. Конкретний приклад здійснення способу Хворий Ш., 50 років надійшов у клініку в плановому порядку зі скаргами на хворобливе випинання в паху зліва. Вважає себе хворим протягом 30 років, коли вперше відмітив випинання в паховій ділянці зліва. Поява випинання супроводжувалася больовим синдромом, особливо при кашлі, фізичному навантаженні. Останнім часом випинання стало збільшуватися в розмірах, з'явився виражений больовий синдром, оніміння в лівій нозі. З анамнезу життя: у 2006 році переніс інфаркт міокарда. При огляді хворого в положенні "стоячи" в лівій паховій ділянці виявлено грижове випинання овальної форми, м'яко-еластичної консистенції, безболісне, шкіра над ним не змінена, розмірами 3×4см, яке вправляється в положенні лежачи. Зовнішнє пахове кільце зліва розширене до 2см, тут же - позитивний симптом "кашлевого поштовху". Справа зовнішнє пахове кільце не розширене. В аналізах крові, сечі грубих змін не виявлено. За 4 тижні до операції у пацієнта взяли біопсію шкіри 0,3×0,5см. Далі в лабораторії тканинного і клітинного культивування ІНВХ виділили культуру алофібробластів. За 2 тижні до операції алофібробласти було фіксовано на проленовому сітчастому протезі 10×15см. Хворого прооперовано. Проведено розтин апоневрозу зовнішнього косого м'яза живота і мобілізацію його верхнього листка та пахової зв'язки, мобілізація сім'яного канатика і грижового мішка, фіксацію модифікованого сітчастого протеза до лобкового горбика та пахової зв'язки, заведення залишку 27213 4 сітки під апоневрозом зовнішнього косого м'яза живота. Післяопераційний період протікав задовільно. Рана загоїлася первинним натягненням без ознак запалення. Шви знято. Хворого обстежено через 6 місяців - стан задовільний, скарг не пред'являє. Завдяки даному способу, який передбачає застосування обробленого культурою аутофібробластів сітчастого протеза, вдається здійснити більш надійну пластику задньої стінки пахового каналу, що сприяє зменшенню кількості ускладнень та рецидивів, скорочення строків реабілітації пацієнтів та витрат на лікування. Поліпшення процесів загоєння дуже важливе при рецидивних пахових грижах в осіб літнього віку з ослабленими репаративними можливостями. Джерела інформації: 1. Матяшин И.М., Глузман A.M. Справочник хирургических операций. - Киев, 1979. - С.238. 2. В.В. Грубник, А.А. Лосєв, Н.Р. Баязитов, Р.С. Парфентьєв. Сучасні методи лікування черевних гриж. Київ. "Здоров'я" - 2001. - С.160-173.