Спосіб захисту міокарду при корекції мітральної вади серця

Спосіб захисту міокарда при корекції мітральної вади серця, що включає етап подання 3 28213 комплекс заходів, направлених на профілактику надкритичного тиску подання ретроградно кардіоплегічного розчину і з розвитком подальшої серцевої недостатності. Для цього хірурги прагнуть контролювати тиск подання ретроградно кардіоплегічного розчину в межах 10-20мм.рт.ст. за рахунок лінії в ретроградній канюлі, зменшува ти ризик значної гемоділюції за рахунок збільшення часу подання кардіоплегічного розчину та інтервалу між повторним введенням кардіоплегії. Наружне охолодження серця також додатково сприяє повноцінному захисту міокарду. Вибір захисту міокарду впливає істотним чином на техніку та термін виконання операції. Так при повторному ретроградному введені кардіоплегічного розчину нема потреби витрачати зайвий час на утримання канюль у гірлах вінцевих артерій як це буває при антеградному шляху введення. Задача, що вирішується, полягає в забезпеченні адекватного захисту міокарду серця шляхом зміни параметрів подання тиску при ретроградній кардіоплегії, терміну прокачки та часу реперфузії. Технічний результат: збільшення арсеналу хірургічни х можливостей при значному поліпшенні безпосередніх результатів операцій при корекції мітральних набути х вад серця. Поставлена задача досягається тим, що у відомому способі ретроградної кардіоплегії, що включає етап подання кардіоплегічного розчину під тиском через вінцевий синус, згідно корисної моделі подають кардіоплегічний розчин на вході в вінцевий синус під тиском в межах 7мм.рт.ст. з інтервалом між реперфузіями в 27-30 хвилин. Спосіб здійснюють наступним чином. Оперативне лікування при корекції набутої мітральної вади серця виконують в умовах помірного системного гіпотермічного захисту (34°С). Після повної гепарінізації пацієнта під контролем пальця ставимо кардіоплегічну канюлю через праве передсердя в вінцевий синус. Розпочинаємо штучний кровообіг. Після затискання висхідної аорти та зупинки роботи серця починаємо ретроградний шлях подачи кардіоплегічного розчину через систему вінцевого синусу. При цьому тиск подання кардіоплегічного розчину має бути в межах 7мм.рт.ст.та повторним поданням кардіоплегічного розчину при тривалості прокачки флакона 450мл протягом 15 хвилин з повторним введенням через 27-30 хвилин. Спосіб ілюструється конкретним прикладом його здійснення. Приклад. Хворий К. 50 років, історія хвороби №3475. Поступив в Інститут сердечно-судинної хірургії 27.07.2007р. зі скаргами на задишку і серцебиття при невеликих фізичних навантаженнях, набряки на нижніх кінцівках. Вважає себе хворим більше 15 років. На протязі всього цього періоду відмічалися періодично виникаюча, поступово наростаюча задишка, періодично приступи серцебиття. Виражене погіршення стану відмічає з 2005 року. У той же час при проведенні ехокардіографічного дослідження у хворої виявлена ревматична 4 мітральна вада серця. Від хірургічного втручання хворий на той час відмовився. На оперативне лікування поступив тільки в 2005 році. При обстеженні відзначена аускультативна картина, що імітувала комбіновану мітральну ваду. Проведене оперативне лікування по корекції мітрального клапана (заміна). Операція виконана під поглибленим гіпотермічним захистом (Т=34°С), пережаття аорти становило 47 хвилин. Враховуючи великі розміри серця, особисто лівого шлуночка, його гіпертрофію стінки особисту увагу звернули на захист міокарду, який виконувався ретроградним методом подачи кардіоплегічного розчину (рецептура подібна до розчину Святого Томаса). При цьому під контролем пальця була поставлена ретроградна канюля у вінцевий синус до початку штучного кровообігу, поперечним доступом відкрите ліве передсердя після зупинки серця. Після початку проведення ретроградної прокачки кардіоплегічного розчину (тиск не вище 7мм.рт.с.т. на вході) розпочата процедура висікання мітрального клапана. Були введені 2 ініціальних флакони кардіоплегічного розчину протягом 30 хвилин і цього вистачило для корекції. Була проведена заміна мітрального клапана серця, після чого герметизовані порожнини серця та відновлена серцева діяльність. Післяопераційний період протікав гладко. Усього виконано 57 операцій у пацієнтів за запропонованим способом. У всіх випадках не було прояви серцевої недостатності, що свідчить про адекватність способа. Ускладнень при проведенні подібних операцій не було. Ранній післяопераційний період у всіх випадках протікав без особливостей. Хворі виписані з клініки з хорошими безпосередніми результатами операцій. Таким чином спосіб, що заявляється дозволяє збільшити арсенал хірургічних можливостей при значному поліпшенні безпосередніх результатів операцій. Література: 1. Kaiser L.R., Kron I.L., Spray T.L. "Mastery of Cardiothoracic Surgery" 1997 NY-London, P. 287297.