Спосіб профілактики нагноєння післяопераційних ран

1. Спосіб профілактики нагноєння післяопераційних ран, який передбачає обмеження підготовленого операційного поля салфетками, що просочені антисептиком, а після операційного втручання та ушивання апоневрозу - видалення салфеток та введення в підшкірну клітковину дренажів, який відрізняє ться тим, що попередньо на операційне поле накладають плівку ЕМА, а обмеження підго 31305 операційну рану наносять придатний сорбент, а потім перед видаленням салфеток та бавовняної тканини сорбент змивають і в підшкірну клітковину в якості дренажів укладають гумові випускники, при цьому ушивання апоневрозу виконують антибактеріальним шовним матеріалом. Спосіб, що пропонується, додатково до зазначеної вище сукупності хірургічни х прийомів, передбачає введення антибіотиків перед і після проведення операції, що значно підсилює дію способу. В запропонованому способі використовують придатний сорбент, тобто будь-який сорбент, який дозволений для використання в хірургічній практиці і має здатність сорбувати субстрат розвитку раневої інфекції. Але, як знайдено авторами, найбільш високий результат дає адсорбент "Полісорб", що є високодисперсним синтетичним аморфним кремнеземом і має сорбційну ємність по відношенню до білка (до 800 мг/г), води (до 20 г/г) і мікроорганізмів, незалежно від їх видової приналежності, (до 1010 мікробних тіл/г). Осмотична активність "Полісорбу" складає 500%. "Полісорб" активно адсорбує ферменти, антигени, токсини (300-800 мг/г) та продукти розпаду тканин. Прийоми, які складають спосіб, що пропонується, призначені для використання в будь-якій хірургічній операції, яка може бути ускладнена процесами нагноєння. На всьому протязі хірургічної операції здійснюються прийоми, які запобігають процесам інфікування, зокрема перед розсіченням підшкірно-жирової клітковини на ділянку операційного поля накладають плівку ЕМА, яка в достатній мірі обеззаражує поверхню шкіри і тим самим створює більш благоприємні умови для проведення операції в цілому. Нанесення сорбенту на поверхню рани є визначаючим і не використаним до того прийомом, який дозволяє знизити до мінімуму можливість інфікування рани і перешкоджати процесу нагноєння. Додатковими до вищенаведених заходів є обмеження раневої поверхні не тільки салфетками, але бавовняною тканиною, підшитою до апоневрозу, особливо підданому інфікуванню з рани. Крім того, певний позитивний внесок має і накладення швів на апоневроз антибактеріальним шовним матеріалом, наприклад, нитками летілан-лавсан або розсмоктуючими (окцелон). Після ушивання підшкірної клітковини до неї вводять гумові випускники, призначені для випуску гнійного вмісту рани. Для підсилення дії сукупності описаних вище прийомів автори вважають доцільним вводити хворому вн утрішньовенно або внутрішньом'язово антибіотики перед та після операції. Приклад Хвора К., 30 років, історія хвороби № 5423, госпіталізована в хірургічне відділення з приводу перитоніту. На операції - гнійний сальнінгіт, розлитий серозно-гнійний перитоніт. Спосіб, що пропонується, був використаний під час проведення операції наступним чином. На ділянку операційного поля наклеїли плівку ЕМА, після розсічення підшкірно-жирової клітковини провели ретельний гемостаз шляхом електрокоагуляції, після чого на поверхню рани тонким шаром нанесли сорбент "Полісорб", рану відмежовують салфетками та бавовняною тканиною, яка підшита окремими швами до апоневрозу. Салфетки та бавовняна тканина змочені 0,02% розчином хлоргексидіну. В кінці операції та після накладення швів на почеревину, салфе тки та тканину витягують, сорбент змивають розчином антисептика (наприклад, фурацилін, хлоргексидін, декаметоксин), після чого накладають шви на апоневроз антибактеріальними шовними нитками (летілан-лавсан). Підшкірну клітковину та шкіру ушивають окремими швами капроном по Дональті, в підшкірну клітковину вводять гумові випускники, які через 36 годин видаляють. З черевної порожнини виділено: Bac.fragilis, Вас.Melaninogenicus 108 в 1 мл відділяємого. Крім того, хворій перед операцією та після неї вводили внутрішньом'язово ампіцилін 1,0 і цефазолін 1,0 за загальновідомою методикою. Рана загоїлась первинним натягом. Ускладнень не було. Спосіб, який запропоновано, був застосований на 24 хворих з гнійним розповсюдженим перитонітом різного генезу: гострим апендицитом – 12 хворих, перфоративна виразка дванадцятипалої кишки - 5, кишкова непрохідність - 4, гінекологічні гнійні запалення - 3, гострий холецистит – 2 хворих. В жодному з наведених випадків нагноєнняопераційної рани не спостерігалось. Таким чином спосіб, що пропонується, дозволив досягти максимального зниження інфікування і як наслідок - підвищення ефективності хірургічного лікування, яке проявляється в практичній відсутності післяопераційних ускладнень, скороченні термінів лікування. Спосіб, що пропонується, є простим, не потребує додаткової апаратури, дешевий. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 35 прим. Зам._______ __________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 __________________________________________________________ 2