Спосіб лікування та профілактики спайкової хвороби органів черевної порожнини

Спосіб лікування та профілактики спайкової хвороби органів черевної порожнини шляхом виконання лапароскопічного адгезіолізису, який відрізняється тим, що після проведення лапароскопічного роз'єднання спайок та зрощень у черевну порожнину протягом перших 3-х діб через кожні 12 годин вводять через мікроіригатор лікувальну протизапальну суміш, яка складається із розчину поліглюкіну 80-120мл, преднізолону 30мг, сандостатину 100мкг, лідази 32Од та 50мл 0,5% розчину новокаїну. (19) (21) u200713996 (22) 13.12.2007 (24) 10.04.2008 (46) 10.04.2008, Бюл.№ 7, 2008 рік (72) ГЕШЕЛІН СЕРГІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ, UA, ГІРЛЯ ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ, UA, МІЩЕНКО МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ, UA, КАШТАЛЬЯН МИХАЙЛО АРСЕНТІЙОВИЧ, U A, МІЩЕНКО РУСЛАН МИКОЛАЙОВИЧ, UA, ЧЕХЛОВ МИХАЙЛО ВОЛОДИМИРОВИЧ, U A (73) ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, UA 3 31494 основи сполученої тканини, присутність поліглюкіну і 0,5% розчину новокаїну сприяє пролонгації дії сандостатину преднізолону і лідази до 12-24 годин. Вливання протиспайкової лікарської суміші у черевну порожнину через мікроіригатор повторюють на протязі 2-3 діб після операції до повного відновлення перистальтики і пасажу вмісту кишківника. Спосіб здійснюється таким чином. Під наглядом було 58 хворих у віці від 21 до 73 років, у яких клінічною і рентгенологічною симптоматикою підозрювалась спайкова хвороба з ознаками гострої кишкової непрохідності у 37 хворих. Всім хворим виконана діагностична лапароскопія, що веріфікувала наявність спайкового процесу у 58 хворих, який мав поширеність, згідно класифікації О.І. Блиннікова, І ступеня - у 23 хворих, її ступеня - у 18 хворих, III ступеня - у 14 хворих і IV ступеня - у 3 хворих. Лапароскопічний вісцероліз було виконано у 53 хворих, а 5 хворим виконана лапароскопія з хірургічним розтином масивних спайок та зрощень між парієтальною очеревиною та кишківником, сальником, шлунком. З метою профілактики рецидиву спайкоутворення всім хворим після розтину спайок і зрощень в герметичну черевну порожнину за допомогою дренажа-мікроіригатора в зону операції вливали запропоновану лікарську суміш. Проводилась відповідна інфузійна, протизапальна, знеболююча та стимулююча терапія індивідуально, за показаннями. Післяопераційний період у всіх хворих пройшов без ускладнень. Перистальтика та пасаж по кишківнику відновлювались через 24-48 годин після операції. Протиспайкову суміш вводили двічі - у 34 хворих, тричі - у 21 хворого, а 3-м хворим через дострокову втрату дренажу розчин ліків в черевну порожнину ввели одноразово. Всі хворі виписані у задовільному стані без скарг через 6-10 днів після операції. В термін від 1 до 3-х місяців планового обстеження 32 хворих, скарг нема, клінічне одужання. Приклад конкретного застосування способу. Хвора Г. 58 років, історія хвороби №15378 МКЛ №1. Через півроку після операції з приводу "апендектомії" госпітальована з симптоматикою Комп’ютерна в ерстка О. Рябко 4 больової форми спайкової хвороби черевної порожнини. Після обстеження виконана комбінована відеолапароскопія, адгезіолізис в зоні післяопераційного рубця, де знайдена плоскісна спайка до 4см шириною між сліпою і здухвинною кишками та парієтальною очеревиною в зоні післяопераційного рубця. Після лапароскопічного роз'єднання спайок в зону операції в черевну порожнину введено мікроіригатор і з його допомогою запропонована протиспай-кова суміш введена тричі з інтервалом 12 і 24 години. Через 6 днів хвора виписана з лікарні без скарг у задовільному стані. Оглянута через 2 місяці в зв'язку зі скаргами на болі внизу живота. При урологічному обстеженні, ірігоскопії патології не виявлено. Контрольна лапароскопія ознак спайкового процесу в черевній порожнині не виявила. Діагностована пахова грижа зліва. Планова операція видалення пахової грижі з пластикою за Жирарелі. Одужання. Наведений приклад підтверджує перевагу введення в черевну порожнину у зону операції після роз'єднання спайок запропонованої протиспайкової патогенетично обґрунтованої суміші у порівнянні з прототипом. Запропонований винахід дозволяє надійно запобігти рецидивів спайкоутворення у післяопераційному періоді. Література: 1. Липатов В.А., Блинков Ю.Ю., Ештокин Ф.А. и др. Влияние внутрибрюшного введения гипохлорида натрия на выраженность послеоперационного спаечного процесса брюшной полости. // Матер. Регион. Конф. «Современные вопросы медицинской науки и практики». Курск, 2004. - С. 98-99. 2. Женчевский Р.А. Спаечная болезнь. М: Медицина. - 1989. - 192 с. 3. Семенова Т.В., Бабушкар І.С., Мірошниченко Є.Ю. та ін. Профілактика злукового процесу органів черевної порожнини. // Шпитальна хірургія., 2000, №1.- С 130-133. 4. Баранов Г.А., Карбовский М.Ю. Отдельные результаты оперативного устранения спаечной кишечной непроходимости. // Хирургия, 2006, №7. -С. 56-60. 5. UA, Деклар. патент №55295 ОДМУ, Демидов В.М., Торбінський В.М., Куліш С.О. Спосіб профілактики спайкової хвороби. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601