Спосіб моніторингу технічного стану залізобетонних конструкцій будівель і споруд

Корисна модель відноситься до області дослідження стану залізобетонних конструкцій будівель і споруд і може бути використане при оцінці їх технічного стану і прогнозуванні термінів усунення дефектів. Відомий спосіб оцінки технічного стану устаткування (ТСУ) по [патенту Російської Федерації №2199028, МПК7 F 04 В 51/00, опубл. 20.02.2003] включаючий класифікацію і цифрове кодування по видах і характерних ознаках нормативних параметрів дефектів устаткування і причин їх виникнення на всіх стадіях експлуатації, визначення, фактичних параметрів дефектів устаткування з подальшим визначенням дійсних заподій виникнення фактичних дефектів і оцінку технічного стану устаткування. Найближчим аналогом до корисної моделі, що заявляється, по сукупності ознак і очікуваному технічному результату є спосіб оцінки технічного стану устаткування по [патенту Російської Федерації №2253096С1 МПК7 G01M15/00, F15В19/00, опубліковано 2005.05.27], включаючий класифікацію і цифрове кодування по видах і характерних ознаках нормативних параметрів дефектів устаткування і причин їх виникнення на всіх стадіях експлуатації, визначення, класифікацію і кодування по видах і характерних ознаках фактичних параметрів дефектів устаткування, складання зведеної таблиці нормативних дефектів в причинно-наслідковому зв'язку з нормативними причинами їх виникнення, визначення дійсних заподій виникнення фактичних дефектів і оцінку технічного стану устаткування. Загальним недоліком є те, що приведеними способами недостатньо забезпечується достовірність оцінки технічного стану, що негативно відображається на результатах прогнозування гранично-допустимих термінів усунення дефектів з метою запобігання критичним ситуаціям. Обумовлено це тим, що при обробці параметрів дефектів і причин їх виникнення використовуються різні методи обробки, засновані на виявленні їх відповідності нормативним параметрам дефектів і причин тільки на стадіях експлуатації, тоді як причиною виникнення фактичних дефектів, значною мірою можуть впливати і дефекти, допущені на стадії проектування. Крім того, використовування різних методів при обробці параметрів дефектів устаткування і причин їх виникнення ускладнює процес виявлення і контролю причинно-наслідкового зв'язку між параметрами дефектів устаткування і причин їх виникнення, що ускладнює спосіб моніторингу і робить його неефективним. У основу корисної моделі поставлена задача, удосконалити спосіб моніторингу технічного стану залізобетонних конструкцій будівель і споруд, шляхом введення нової сукупності операцій і послідовності їх виконання, забезпечити диференційований синтез, аналіз і систематизацію дефектів і причин їх виникнення на всіх стадіях існування залізобетонних конструкцій (ЖБК) будівлі або споруди і за рахунок цього, досягти достовірність способу оцінки, спростити і підвищити його ефективність. Задача вирішена тим, що в способі моніторингу технічного стану залізобетонних конструкцій будівель і споруд включаючому, класифікацію і цифрове кодування по видах і характерних ознаках нормативних параметрів дефектів ЖБК і причин їх виникнення на всіх стадіях експлуатації, визначення, класифікацію і кодування по видах і характерних ознаках фактичних параметрів дефектів ЖБК, складання зведеної таблиці нормативних дефектів в причинно-наслідковому зв'язку з нормативними причинами їх виникнення, визначення дійсних заподій виникнення фактичних дефектів і оцінку технічного стану ЖБК, згідно корисної моделі, заздалегідь здійснюють класифікацію дефектів і цифрове кодування по видах і характерних ознаках нормативних параметрів дефектів ЖБК і нормативних причин їх виникнення на стадії проектування і вводять їх в зведену таблицю в причиннонаслідковому зв'язку з нормативними причинами їх виникнення, по якій дійсну причину виникнення фактичного дефекту встановлюють при ідентичності коду фактичного дефекту з нормативним, після оцінки технічного стану ЖБК визначають категорію її технічного стану з подальшим прогнозуванням граничнодопустимих термінів їх усунення для кожної згаданої категорії, а також кодують дефекти у вигляді тризначного цифрового коду. При цьому тризначний цифровий код містить інтерпретовані однозначні цифрові коди в послідовності: вид головного дефекту його підвиду і характерного параметра. Класифікація дефектів і цифрове кодування по видах і характерних ознаках нормативних параметрів дефектів ЖБК і нормативних причин їх виникнення на стадії проектування і введення їх в зведену таблицю в причинно-наслідковому зв'язку з нормативними причинами їх виникнення, забезпечує достовірність виявлених причин фактичних дефектів. Прогнозування граничнодопустимих термінів їх усунення для кожної категорії технічного стану ЖБК, забезпечує оперативність ухвалення рішень направлених на усунення критичних ситуацій. Кодування дефектів у вигляді тризначного цифрового коду дозволило розширити спектр властивостей досліджуваної ЖБК, що позитивно відобразилося на ухваленні безпомилкових проектних рішень. Приклад виконання способу моніторингу технічного стану залізобетонних конструкцій будівель і споруд. Заздалегідь здійснюють класифікацію дефектів і цифрове кодування по видах і характерних ознаках нормативних параметрів дефектів ЖБК і причин їх виникнення на всіх стадіях експлуатації і проектування по видах і характерних ознаках фактичних параметрів дефектів ЖБК. Класифікацію дефектів ЖБК залізобетонної конструкції здійснюють по вигляду головного дефекту, його підвиду і характерному параметру з привласненням коду. Наприклад, тризначний код 1.2.3. містить інтерпретовані однозначні цифрові коди в послідовності: 1- вид головного дефекту - тріщини в бетоні, 2 - підвид дефекту - нормальні і похилі ≥60°÷70° к продовжній вісі елемента по всій ширині перетину в стислій зоні, 3 - характерний параметр - величина проекції тріщини на площину, нормальну к продовжній вісі елемента по відношенню по усій висоті перетину. Оскільки таблиця складена в причинно - слідчого зв'язку дефект-причина, то в ній є вказівку на причину за наявності коду дефекту і навпаки вказівка на код дефекту за наявності причини. Це дало можливість за наявності кодів як фактичного, так і нормативного дефекту по зведеній таблиці знайти дійсну причину дефекту і навпаки. При цьому дійсну причину виникнення фактичного дефекту встановлюють при ідентичності коду фактичного дефекту з кодом нормативного дефекту. Інакше, додатково проводять дослідження технічного стану ЖБК з метою виявлення та отримання результатів вищого рівня фактичних дефектів, які аналогічним чином класифікують, кодують і вводять в зведену таблицю з подальшим виявленням дійсної причини виникнення дефекту. Таким чином, досягається достовірність дійсних причин виникнення дефектів. Після чого розробляють експертний висновок, проводять оцінку технічного стану ЖБК будівлі і споруди і визначають категорію її технічного стану. На завершальному етапі моніторингу технічного стану ЖБК будівлі і споруди прогнозують гранично допустимі терміни усунення фактичних причин для кожної згаданої категорії технічного стану ЖБК з урахуванням агресивності середовища експлуатації. Проведені дослідження показали, що тільки комплексний систематизований підхід до аналізу технічного стану ЖБК в період її експлуатації дає достовірну картину і дозволяє зробити правильний висновок про доцільність подальшої експлуатації і розробки безпомилкових проектних рішень. Описана вище послідовна система оцінки технічного стану створює свого роду інформаційне середовище, що дозволяє сформувати повну базу даних, в якій зібрана інформація про рівень експлуатації ЖБК, що в свою чергу дозволяє планомірно контролювати технічний стан ЖБК і своєчасно застосовувати необхідні компенсуючі заходи. Далі важливою складовою частиною експлуатації технологічних об'єктів є контроль за умовами експлуатації в поєднанні з контролем за деградаційними процесами, що протікають протягом всього періоду експлуатації. Під час вказаного контролю виявляється характер зміни параметрів конструкції, причому важливо, що вказані зміни параметрів враховують конкретні умови експлуатації, що зрештою дозволяє провести оцінку і швидкість регресивних процесів, які протікають в ЖБК, шляхом проведення порівняльного аналізу параметрів, одержаних на ранніх етапах контролю. У результаті забезпечується можливість оцінки реального технічного стану, диференційований розгляд і отримання результатів аналітичних розділів «дефект - причина» і навпаки, посилювання термінів усунення дефектів з метою своєчасного відновлення несучої здатності ЖБК, чим забезпечується надійна і безпечна їх експлуатація і витікаюча з цього економічна доцільність.