Спосіб кістектомії щелепи

МПК5А61В17/ОО СПОСІБ КІСТЕКТОМІЇ ЩЕЛЕПИ Винахід відноситься до галузі медицини, а саме до стоматології, і може використовуватись при хірургічних втручаннях з приводу порожнинних кісткових дефектів щелеп. Відомий спосіб кістектомії (Вернадский Ю.И. "Основы челюстно-лицевой хирургии и хирургической стоматологии. — 3-е изд., перераб. и доп. — Витебск: Белмедкніга, 1988. — С.309-310), що включає розріз слизівки та окістя, трепанацію компактної кістки, вилущення оболонки кісти, укладання слизово-окісного клаптя на операційне поле та фіксацію клаптя. Недоліками відомого способу є те, що після видалення кіст великих розмірів можливе виникнення патологічних зламів в ділянці дефекту, деформацій альвеолярного паростка, сповільнення процесів остеорегенерації в зоні дефекту. В основу винаходу поставлене завдання вдосконалення способу кістектомії, в якому одномоментно формують суцільний трьохшаровий слизово-окісно-кістковий клапоть, чим забезпечується покращення трофіки кісткової частини клаптя, і завдяки чому здійснюється профілактика патологічних зламів в ділянці дефекту, забезпечується збереження правильної анатомічної форми альвеолярного паростка, пришвидшується перебіг регенеративних процесів в зоні дефекту за рахунок росту кісткової тканини з усіх сторін порожнини. Поставлене завдання вирішується тим, що спосіб, в якому проводять розріз слизівки та окістя, трепанують компактну кістку, вилущують оболонку кісти, укладають слизово-окісний клапоть на операційне поле та фіксують його, а згідно винаходу проводять трепанацію компактної кістки шляхом П-подібного розрізу одномоментно з розрізом слизівки та окістя, укладають на операційне поле слизовоокісно-кістковий клапоть. Спосіб здійснюється наступним чином. Після антисептичної обробки операційного поля та відповідного обезболення проводять трапецієвидний розріз слизівки та окістя основою до перехідної згортки, відступаючи на 0,7-1,0 см від ясеневого краю зубів та рентгенологічно видимої межі кісти. Распатором відшаровують клапоть по краях, створюючи доступ до передньої кісткової стінки. Утримуючи відшаровані краї клаптя пінцетом, обережно фісурним бором проводять трапецієвидний або П-подібний розріз компактної кістки. Біля основи комбінованого клаптя кістку надламують і відвертають її на слизово-окісному клапті до перехідної згортки. Після вилущення оболонки кісти та резекції виступаючих в порожнину верхівок коренів зубів слизово-окісно-кістковий клапоть укладають на місце та фіксують швами краї слизово-окісного клаптя. В післяопераційному періоді проводять симптоматичну та протизапальну терапію. ПРИКЛАД Хв. М., 1959 р.н., іст. хв. №7999, поступив у відділення ЩЛХ ЛОКЛ 27.05.98 р. зі скаргами на періодичні ниючі болі в ділянці в/щелепи зліва, появу припухлості, болі при накушуванні на 112 зуби. Історії хвороби та життя без особливостей. На прицільній рентгенограмі від 14.05.98 р. — наявність розрідження кісткової тканини округлої форми з чіткими контурами в проекції верхівок коренів [12^ зубів та відсутнього [ 3 зуба розміром 3,5+4,0 см. Кореневі канали [і2 зубів запломбовані фосфат-цементом з виведенням його в порожнину кісти. Після клінічного та рентгенологічного обстеження встановлено діагноз: радикулярна кіста в/щелепи в ділянці \ 123 зубів. 29.05.98 р. під місцевим обезболенням проведено операцію кістектомії з резекцією верхівок коренів |12 зубів за запропонованим методом. В післяопераційному періоді призначались симптоматична, протизапальна терапія. 05.06.98 р. хворий зі сприятливим прогнозом виписаний із стаціонару. При контрольних оглядах через 1-3-5 місяців спостерігалася правильна анатомічна форма альвеолярного паростка в ділянці дефекту, рентгенологічно: наявність периферичного росту нової кісткової тканини з усіх сторін порожнини. Ефективність винаходу полягає в тому, що забезпечується збереження правильної анатомічної форми альвеолярного паростка, здійснюється профілактика патологічних зламів, створюються сприятливі умови для перебігу процесів остеорегенерації, скорочується ліжкодень («7,5 днів). Показом до виконання даного способу кістектомії є радикулярні, резидуальні та травматичні кісти щелеп великих розмірів при умові збереження зубів в дідагш кісти та наявності вестибулярної стінки альвеолярного