Пристрій для діагностики дуоденогастроезофагеального рефлюксу

Корисна модель відноситься до галузі практичної медицини, зокрема хірургії, і може бути використана для верифікації та проведення диференційної діагностики лужного та кислотного рефлюксу. Відомий пристрій для аналізу рН шлунково-кишкового тракту «Ацидогастрограф (АГ - 1рН - М)», [Пиманов С.И. Эзофагит, гастрит и язвенная болезнь. - М.: Мед. книга, 2000. - 378с], дозволяє проводити 24-годинний моніторинг рівня рН в нижній третині стравоходу. При його використанні пацієнт дотримується звичайного ритму життя, приймає їжу, спить. Ацидогастрограф реєструє епізоди стравохідного рефлюксу, аналіз записів (АГ - 1рН М) дозволяє роспізнати фізіологічний та патологічний рефлюкс. Про останній мова йде, якщо кількість епізодів гастроезофагеального рефлюксу за добу більше 50, та коли сумарна тривалість рефлюксу перевищує 1 годину, при рН нижче 4.0. чутливість та специфічність становить 85%. Патологічним лужним рефлюксом вважається підвищення внутрішньостравохідного рН більше 7.0. Недоліком запропонованого способу є те, що верифікація рН вище 7.0 не являється достатньо достовірним методом діагностики дуоденогастроезофагеального рефлюксу, оскільки зазначене підвищення рН може бути обумовлено не тільки контактом жовчі з електродом ацидогастрографа. З іншого боку, є незаперечним факт існування клінічних проявів гастроезофагеального рефлюксу на фоні реєстрації нормальних показників внутрішньостравохідного рН. В основу корисної моделі поставлено завдання удосконалити пристрій для діагностики рефлюкс-езофагіту шляхом розробки комбінованого зонду, що дозволяє проводити одночасну реєстрацію епізодів стравохідного рефлюксу та визначати хімічний склад аспірованого з стравоходу рефлюксату. Поставлене завдання вирішується тим, що пристрій для діагностики дуоденогастроезофагеального рефлюксу, який забезпечує одночасне визначення рівня добового рН та тривалу аспірацію рефлюксату в нижній третині стравоходу, відрізняється тим, що використовується комбінований зонд з вмонтованим електродом. Зонд під'єднується до вакуумованого контейнера, а електрод - до рН-метра, що дає можливість проводити комплексну оцінку епізодів рефлюксу. Така конструкція дає можливість одночасно фіксувати коливання рН в стравоході та досліджувати зміни біохімічної рівноваги в ньому. На Фіг.1. зображено: пристрій для діагностики дуоденогастроезофагеального рефлюксу. 1 - верхівка зонда з отворами для аспірації та вмонтованим рН-датчиком, 2 - ацидогастрограф АГ - 1рН - М, 3 - вакуумований контейнер, 4 - зонд, 5 - допоміжний електрод. Пристрій складається з комбінованого зонда, ацидогастрографа, додаткового електрода, що розташовується на руці хворого та вакуумованого контейнера. Особливістю зонда є те, що в його просвіті розташовано електрод від ацидогастрографа, контактна головка, яка герметично вмонтована в стравохідний кінець зонда, а поряд з нею розташовані отвори для проведення аспірації. Довжина зонда становить 1,5м, що є достатнім для його розташування в зоні нижнього стравохідного сфінктера. Зовнішній діаметр становить 0,8см, що дозволяє встановлювати його через носовий хід хворого. Активний та додатковий електроди під'єднані до ацидогастрографа. Зовнішній кінець зонда під'єднаний до пластикового контейнера, який безпосередньо перед обстеженням хворого вакуумується. Пристрій працює наступним чином. Обстеження проводиться натще, після промивання ротової порожнини та просвіту стравоходу дистильованою водою. Після відповідного калібрування, зонд вводиться через носовий хід хворого на довжину до 35-35см, що дозволяє розташувати його контактну голівку в зоні нижнього стравохідного сфінктера. Правильність розташування зонда контролюється рентгенологічно. Додатковий електрод фіксується на руці у хворого. Після фіксації зонда до голови хворого його з'єднують з ацидогастрографом. Наступним етапом знімають пластиковий фіксатор, що перекриває гумовий перехідник внаслідок чого починається аспірація вмісту нижньої третини стравоходу в пластиковий контейнер. В разі необхідності (при зменшенні від'ємного тиску в контейнері), проводиться його заміна новим. По закінченні дослідження аспірований вміст контейнерів об'єднують і визначають вміст жовчних кислот та холестерину шляхом їх взаємодії з хлорним залізом в суміші концентрованої сірчаної та крижаної оцетової кислот. Продукти вказаної хімічної взаємодії мають максимум поглинання при різній довжині хвилі: при температурі 18-20°С холестерин утворює забарвлені продукти з максимальним поглинанням при 490нм, жовчні кислоти утворюють забарвлені продукти при 60°С з максимумом поглинання при 365нм. Контроль морфологічних ознак рефлюкс-езофагіту виконується з використанням езофагофіброскопії. Використання розробленого пристрою діагностики дуоденогастро езофагеального рефлюксу має ряд переваг, що вигідно відрізняє його від запропонованих раніше. По-перше, співставлення зафіксованих на ацидогастрографі епізодів підвищення рівня рН вище 7.0, з визначеною концентрацією жовчних кіслот в рефлюксаті, дозволяє обгрунтовано говорити про наявність дуоденогастроезофагеального рефлюксу. По-друге, клінічне застосування розробленого пристрою довело його інформативність та необтяжливість для хворого. Запропонований пристрій для діагностики дуоденогастроезофагеального рефлюксу пройшов клінічне випробування у 27 пацієнтів. Технічний результат: Використання розробленого пристрою дає можливість не тільки констатувати підвищення рівня рН в нижній третині стравоходу, але і визначати хімічний характер рефлюксату, який їх викликав. Внаслідок цього використання пристрою розширює його діагностичні можливості.