Спосіб пластики носа за патлажаном г.і.

Корисна модель відноситься до області естетичної і реконструктивної медицини і може бути використаний для пластики носа. Найбільш близьким до запропонованого способу ї Projection control suture (PCS) шов, який контролює проекцію [1]. Однак, даний шов накладається між медіальними ніжками нижньо-латеральних хрящів (НЛХ) нижче і перетинкою носа вище, а не між клаптем і перетинкою, що викликає велику ротацію і створює дуже щільний, іноді до болісності, кінчик носа. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалення способу пластики носа шляхом підтягування доверху ослабленого кінчика носа запропонованим П-подібним фіксаційним „швом-стропілкою", що дозволить виконати підтяжку і ротацію кінчика носа, підсилити опорність його, здійснювати заявлену операцію при відсутності адекватних трансплантатів, а також спосіб дає можливість коригувати незначну девіацію (скривлення) носа. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно корисної моделі, ослаблений кінчик носа підтягують доверху П-подібним „швом-стропілкою", який з'єднує зв'язку між медіальними ніжками нижніх латеральних хрящів та перетинкою носа вище рівня у області зв'язки. На Фіг.1, 2 представлена схема операції і фото, де: 1 - „шов-стропілка" 2 - клапоть, що створений на зв'язці між медіальних ніжок нижньо - латеральних хрящів (НЛХ); 3 - медіальна ніжка НЛХ. З метою підсилення опорності і збільшення ротації, а також покращення форми, при відкритій операції був розроблений так званий „шов - стропілка" 1 або "Strut-suture" у разі, коли відсутній адекватний аутохрящевий трансплантат - „стропілка". Новий фіксаційний „шов - стропілка" накладається між відмобілізованою зв'язкою, медіальними ніжками нижньо - латеральних хрящів НЛХ і перетинкою носа. Для його накладання підчас відкритої ринопластики, коли піднятий м'якотканинний клапоть, виділяють клапоть 2, що створений на основі зв'язок між медіальними ніжками 3 нижньо - латеральних хрящів у нижній їх третині. Розміри клаптя приблизно 4мм завширшки і 4мм завдовжки. Даний клапоть підтягується доверху і фіксується на необхідну висоту до каудального краю чотирикутного хряща „П"- подібним швом 1 („швом - стропілкою"), монофіламентною ниткою, що не розсмоктується , розмірами 5-0. Разом із клаптем піднімаються і незначно ротируються нижньо - латеральні хрящі, що, в свою чергу, підвищує проекцію кінчика носа і стабілізує його. Зміщуючи клапоть у протилежну від девіації нижньо - латеральних хрящів сторону можливо їх прифіксовувати до тієї ж сторони чотирикутного хряща і тим самим усунути незначні викривлення кінчика носа. Даний шов створює добру опору, збільшує ротацію і в той же час не ущільнює значно кінчик носа. „Шов - стропілка" використовується для відкритої ринопластики вже більше 5 років. В усіх випадках використання даного шва отримані добрі естетичні результати. Використання цього шва знизило необхідність у застосуванні при відкритій ринопластиці аутотрансплантатів, які характерні вираженою щільністю кінчика носа, що є мало естетичним. Приклад конкретного виконання способу. Пацієнтка Б., 24 роки, звернулася в клініку зі скаргами на форму носа: наявність горбинки, широкий і опущений кінчик носа. Хворій було виконано відкриту ринопластику за запропонованим способом. На Фіг.1 - відкрита риносептопластика, при якій здійснювалася резекція цефалічних порцій НЛХ з залишенням полоски шириною 7мм. Резекція хрящової і кісткова частина горба; - медіальні косі та латеральні косі через-шкіряні остеотомії; - були встановлені розширюючі хрящеві трансплантати між верхньо - латеральними хрящами (ВЛХ) і перетинкою носа; - накладені стягуючі П- подібні шви на ВЛХ і купола НЛХ для звуження (PVDF - 5-0); - медіалізуючий шов на медіальні ніжки НЛХ; - шов, що з'єднує купола по верхньо - краніальному краю (PVDF - 5-0); - „шов - стропілка" 1 між зв'язкою 2, що з'єднує медіальні ніжки НЛХ З і перетинку носа ниткою PVDF - 5-0. На Фіг.2 (фото) зліва-пацієнтка до операції, справа - через 1 рік після операції. Форма носа, як видно, значно покращилася. Кінчик носа ротирований і з правильною проекцією, завдяки виконання „шва - стропілки", при цьому він не ригідний і для досягнення цього не використаний, як за прототипом, хрящовий аутотрансплантат. Таким чином, в порівнянні з прототипом, запропонований спосіб дозволяє досягти значного естетичного ефекту за рахунок підтяжки кінчика носа і ротації „швом - стропілкою", уникнути використання неадекватних трансплантатів, а також дає можливість коригувати девіацію носа з добрим косметичним результатом. Джерела інформації: 1.Tebbetts J: Open Rhinoplasty: More Than an Incisional Approach pp.525-555. Rhinoplasty / ed. by Daniel R, 1993.