Спосіб пластики дефекту перегородки носа

Спосіб пластики дефекту перегородки носа, що включає підготовку ложа для імплантату, формування ВІДПОВІДНОГО розміру і форми імплантату, пластику дефекту та фіксацію імплантату, який відрізняється тим, що як імплантат використовують судинний ендопротез Вказаний спосіб є недостатньо ефективним тому, що 1 При великих дефектах перетинки пластичного клаптя із нижньої носової раковини недостатньо для закриття дефекту 2 Накласти шви навколо дефекту і пластичний клапоть в порожнині носа досить важко, і часто неможливо 3 Присутня в порожнині носа інфекція унеможливлює часто процес приживлення пластичного матеріалу Найбільш близьким до пропонуємого є спосіб пластики дефекту перетинки носа бюкерамікою, що включає підготовку ложа для імплантата, формування ВІДПОВІДНОГО розміру і форми імплантата, пластику дефекту та фіксацію імплантата Як імплантат використовують пдроксилапатит [Николаев М П и соавт Экспериментально-клиническое обоснование использования бикерамики в ринохирургии // Российская Ринология-1993-№1 (Приложение - С 39-40)] Спільними суттєвими ознаками прототипу і корисної моделі, що заявляється є такі - підготовка ложа для імплантата, - формування ВІДПОВІДНОГО розміру і форми імплантата, - пластика дефекта, - фіксація імплантата Спосіб має такі недоліки 1 Бюкераміка не вступає в життєві стосунки з материнськими тканинами перетинки носа 2 Бюкераміка жорстка і при зміщенні зовніш ю 11105 нього носа і його перетинки може травмувати чи пошкоджувати останню та визивати неприємні відчуття в носі. 3. Інфекція може проникати між імплантатом і тканиною перетинки, оскільки вона не зрощується з імплантатом, і визвати нагноєння та відторгнення пластичного матеріалу. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу пластики дефекта перетинки носа таким чином, щоб забезпечити інтеграцію імплантата у материнські тканини. Поставлена задача вирішується тим, що у способі пластики дефекту перетинки носа, який включає підготовку відповідного ложа, формування відповідного розміру і форми імплантата, пластику дефекту та фіксацію імплантата, новим є те, що як імплантат використовують судинний ендопротез, який розміщують між сформованими клаптями перетинки носа, з таким розрахунком, щоб ендопротез покривався з обох боків м'якими тканинами перетинки не менше, ніж 5мм від центру дефекту, взяття судинного ендопротезу, який використовують для пластики аорти, завдовжки 2535мм, формування з нього відповідного розміру і форми імплантата в вигляді рівної пластинки, введення останньої в сформоване ложе перетинки носа, фіксація останнього шляхом типової передньої тампонади носа, з одним із антибактеріальних препаратів, на три дні. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає у такому: - формування судинного ендопротезу в вигляді тонкої пластинки дозволяє швидко проростати сполучною тканиною перетинки носа та інтегруватись на всьому протязі, що унеможливлює проникнення інфекції між тканиною перетинки і ендопротезом. Судинний ендопротез - самий біоінертний та еластичний із всіх відомих на сьогодні пластичних матеріалів в світовій медицині. Він не визиває подразнення материнских тканин, що дозволяє швидко розвиватись грануляційній тканині, яка в короткий термін покриває імплантат від краю дефекту до його центру з послідуючою епітелізацією всієї поверхні; - еластичність судинного ендопротезу, вживленого в перетинку носа, забезпечує природну пластичність і міцність перетинки носа і носа в цілому. Таким чином, сукупність вищезазначених позитивних впливів дозволяє суттєво підвищити ефективність лікування хворих з дефектами перетинки носа. Сутність розробленого методу полягає в наступному: Для закриття дефекту перетинки носа береться відрізок в 25-35мм судинного ендопротезу, як правило для пластики аорти, розрізається по одній стороні і розтягується двома судинними затискачами до тих пір, доки він не набере вигляду платівки і втратить здібність знову згортатися в трубочку після того, як звільниться із хірургічних затискачів. Потім вирізається округлої форми імплантат, який повинен бути на 5мм ширший за діаметр дефекту перетинки носа. Сформований ендопротез заводиться між лоскутами перетинки носа, таким чином, щоб він рівнормірно заходив на 5мм від краївки дефекту. Лоскути перетинки носа прижимаються до ендопротезу новими тампонами, змоченими одним із антибактеріальних препаратів (типова передня тампонада носа). Через 2-3 дні тампони видаляються. В послідуючі дні проводиться звичайний огляд носових ходів з їх туалетом та введенням необхідних лікарських препаратів. Через 7-8 днів після втручання хворий виписується додому з послідуючими конрольними наглядами оториноларинголога в поліклініці. Якщо нижній край дефекту перетинки носа доходить близько до нижнього краю чотирьохкутового хряща перетинки носа, то проводиться розтин колумели носа, для того, щоб була можливість контрольовано завести судинний ендопротез між утвореними лоскутами таким чином, щоб вони рівномірно були віддалені від краю дефекту перетинки не менше на 5мм. На протязі 5-7 днів хворому призначаються парентерально антибіотики широкого спектру дії. Якщо діаметр дефекту перетинки не перевищує 2см, то через 3-4 місяці ендопротез закривається повністю грануляціями слизової оболонки, від країв дефекту до його центру з послідуючою їх епітелізацією. За даним методом успішно проведено 29 пластик дефектів перетинки носа. Приклади: 1. Хворий К., 1988р.н. (історія хвороби №3447) поступив до ЛОР-клініки Запорізької обласної клінічної лікарні 11.05.04р. зі скаргами на затруднения носового дихання з обох боків, частий нежить. Дані скарги заявилися після перенесеної закритої травми носа з переломом його скелету. Встановлено діагноз: Ринолордоз, викривлення перетинки носа з порушенням дихальної функцій та барофункції приносових порожнин носа. 12.05.04. виконана підслизова резекція перетинки носа, в результаті якої утворився дефект перетинки в діаметрідо півтора сантиметру на кордоні хрящевого та кісткового відділків перетинки. Проведена первинна пластика дефекту перетинки носа з використанням судинного ендопротезу російського виробництва. Післяопераційний період проходив без ускладнень, 19.05.04 хворий виписаний в задовільному стані до дому. Через три місяці після хірургічного втручання судинний ендопротез з обох боків покрився слизовою оболонкою, що не відрізнялась візуально від прилеглої звичайної слизової. Носове дихання нормалізувалось, скарг нема. 2. Хворий Ц., 1981р.н. (історія хвороби №107) поступив до ЛОР-клініки Запорізької обласної багатопрофільної клінічної лікарні 3.01.05. зі скаргами на періодичну носову кровотечу, затруднения носового дихання, періодичну біль в носі. Чотири роки тому переніс хірургічне втручання на перетинці носа в зв'язку з її викривленням. Через три роки після втручання, почав помічати накопичення корок в носі та кровотечу після їх видалення, затруднения носового дихання, сухість в носі. Був встановлений діагноз: поширений дефект перетинки носа переважно в хрящовому відділі. 4.01.05 року хворому виконана вторинна пластика дефекту перетинки носа з використанням судинного єн 11105 допротезу російського виробництва. 12.01.05 хворий в задовільному стані виписаний до дому. Через три МІСЯЦІ більша частина ендопротезу з обох боків вкрилась грануляційною тканиною з явищами епітелізації', а ще через 2 місяці ендопротез весь закрився слизовою оболонкою, яка в центрі мала витончений рубець до 4мм в діаметрі. Носове дихання нормалізувалось, скарг більше нема. У всіх хворих з дефектом перетинки носа, що не перевищував півтора сантиметра в діаметрі, Комп'ютерна верстка Д Шеверун судинні ендопротези через 3 місяці закривались звичайною слизовою. В випадках, коли діаметр дефекту складав 2см, строки покриття ендопротезу слизовою були 4-6 місяців. Якщо дефект перетинки був більше 2см, то його закриття йшло повільно і в деяких випадках воно повністю не наступало і центральна частина ендопротезу залишалась відкритою назавжди, що ніяк не впливало на самопочуття хворого і функцію носа. Підписне Тираж 26 прим Міністерство освгти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м Київ - 4 2 , 01601