Спосіб одержання оксиду алюмінію

Спосіб одержання оксиду алюміній, що включає хімічну обробку вихідної сировини, який відрі 33255 Отже, порошок, одержаний заявлюваним способом, якісно відрізняється від усі х інши х порошків, одержаних відомими способами, за чистотою і формою зерна. Спосіб здійснюють у такий спосіб. Отриману в результаті різки суспензію сапфіру збирають в окрему ємність і висушують при кімнатній температурі. Висушений продукт, забруднений оксидом заліза, вуглецем, у вигляді алмазного порошку, матеріалом зв'язки (нікель), мастильними речовинами перетирають в ступці для усереднення агломератів частинок, утворених в процесі сушіння. Одержаний порошок піддають хімічній обробці концентрованою сірчаною кислотою, промивають дистильованою водою, потім обробляють концентрованою азотною кислотою і промивають дистилятом багаторазово до нейтральної реакції промивних вод. Після декантації води порошок висушують при кімнатній температурі до постійної ваги. Приклад виконання способу одержання оксиду алюмінію. В окрему ємкість збирають відходи механічної обробки монокристалів сапфіру, висушують при кімнатній температурі. Розтирають одержаний продукт брудно-білого кольору, 10 грамів якого загружають в скляний стакан ємністю 1 літр. Заливають 100 мл концентрованої сірчаної кислоти, перемішують кварцовою паличкою, дають відстоятися і декантують рідку фракцію. Після цього в стакан заливають 500 мл дистильованої води, перемішують, дають відстоятися і воду декантують. Потім туди заливають 100 мл концентрованої азотної кислоти, перемішують, дають відстоятися і рідину декантують. Далі в стакан наливають 500 мл дистильованої води, перемішують, відстоюють і воду декантують. Останню операцію проводять до нейтральної реакції промивних вод і відсутності іонів SO 2- та NO - . 4 3 Одержаний продукт висушують у чашках Петрі до постійної ваги, після чого виділений порошок досліджують під мікроскопом для встановлення фазового складу. За допомогою окуляр-мікрометра визначають розміри одержаних частинок. За результатами мікроскопічного дослідження одержаного заявлюваним способом продукту, останній представлено однією фазою білого кольору. Згідно з вимірюванням, зробленим за допомогою окуляр-мікрометра, одержана монофаза дисперсний порошок сапфіру з розмірами частинок 2,0-4,0 мкм. Нижче наведені фізико-хімічні характеристики одержаного заявлюваним способом продукту. Вміст a-Аl3О3 (основний компонент) в 99,999 монокристалічному сапфірі Інші домішки в монокристалічному сапфірі 0,001 Характеристика вихідного порошку – полідисперсний порошок брудно-білого кольору, наявні включення темного кольору. Має вигляд спечених частинок, найбільші розміри яких 10 мкм. Характеристика дисперсності і фазового складу одержаного порошку монодисперсний порошок білого кольору, розміри частинок 2,0-4,0 мкм, мають витягнуту форму. Включення інших фаз відсутні. Заявлюваний спосіб дозволяє одержати монодисперсний мікропорошок оксиду алюмінію (сапфіру), який використовується для полірування поверхні різноманітних матеріалів, а також для виготовлення наждаку, шлі фувальних кругів, брусків тощо. Одержаний порошок таблетують, потім відпалюють при 1800°С і використовують як сировину для вирощування об'ємних кристалів a-Аl3О3 методом ГОІ (видозміненим методом Кіропулоса). Цим самим забезпечується безвідходне виробництво кристалів сапфіру та виробів з нього. Оскільки продукт, одержаний заявлюваним способом, є монодисперсним порошком сапфіру, тобто плавленим оксидом алюмінію, то останній має високу механічну міцність і зберігає її до 1800°С. Надзвичайно висока і його хімічна стійкість. Разом з тим, оксид алюмінію (сапфір) добре проводить тепло і переносить температурні коливання. Тому речовину, одержану даним способом, можливо використовувати для напилення в розплавленому стані і створенні ефективного захисного покриття на металах. Винахід може бути використаний на підприємства х, виробництво яких пов'язане з використанням такого матеріалу, як оксид алюмінію (сапфір). Джерела інформації. 1. Патент № 18382327, РФ, опубл. бюл. “Изобретения”, 32, Т. 2, 1993 г. 2. Патент № 1705237, РФ, опубл. бюл. “Изобретения”, 2, 1993 г. 3. Авторське свідоцтво СРСР № 1343742, не публ., 1985 р. – прототип. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 2