Спосіб визначення захисної функції плаценти

Спосіб визначення захисної функції плаценти, який передбачає дослідження і аналіз морфофункціональних показників плацент жінок методами світлової, скануючої, електронної мікроскопії та макрометрії, мікрометрії, ультрамікрометрії на ор 34205 радіоактивного забруднення довколишнього середовища в результаті аварії на атомній електричній станції. Між сукупністю суттєвих ознак винаходу і технічним результатом, який має бути досягненим,, існує такий причинно-наслідковий зв'язок. Визначення морфофункціональних показників плаценти на різних термінах вагітності методами світлової, скануючої, електронної мікроскопії та використання макро- мікрометрії, ультра-мікрометрії дозволить підвищити точність при визначенні захисної функції плаценти в умовах підвищеної іонізуючої радіації і тим самим зберегти життєздатність плода. Визначення обов'язково у комплексі не тільки плацент, але і оболонок, пуповини, плідних вод та їх якісних і кількісних змін за широким запропонованим переліком досліджень, наведених у формулі, підвищить об'єктивність і точність діагностики та попередження дитячої захворюваності. Досліджували плаценту жінок, які мешкають в першій зоні радіації,чиї вагітність і пологи протікали в цій місцевості. Кусочки плацент після фіксації в 12% розчині нейтрального формаліну обезводнювали в спирті зростаючої концентрації, заливали парафіном або целоїдином. Зрізи завтовшки 5 мкм фарбували гематоксиліном і еозіном на колаген по ван-Гизону. Для електронної мікроскопії кусочки плаценти і хоріону фіксували в 2,5% розчині глютаральдегіду на фосфатному буфері (рН 7,4), обезводнювали в 30°, 50°, 70° спирті, ацетоні, змішаним з абсолютним спиртом, заливали сумішшю епону і аралдиту з ацетоном. Робили напівтонкі зрізи, фарбували 1% розчином метиленової синьки. На ультратомі робили ультратонкі зрізи, їх контрастували спиртовим розчином уранілацетату. Фотографування проводили на електронному мікроскопі ЕМБ-100-АК. Гістостереометрію хоріальних ворсинок проводили під мікроскопом при збільшенні 7х20. Для підрахунку об'єму, що займає в плаценті кожна 11 структура, використовували окуляр з сіткою, котра мала 20 крапок. Підрахунок крапок в досліджених стереометричних полях проводили по компонентах: елементи материнської платівки, міжворсинковий простір, фібриноїд материнський, строма ворсинок, плодовий фібриноїд, судинне русло, епітелій ворсинок, симпластичні паростки. Для проведення ультрамікрометричного дослідження синцитіотрофобласту користувалися тест-системою, яка складалася з 100 крапок. За кількістю фіксованих крапок в тест-системі визначали питомий об'єм у відсотках, зайнятий зовнішніми та внутрішніми мікроворсинками і мітохондріями в синцитіотрофобласті. Ультрамікрометрію синцитютрофобласту хоріальних ворсинок на ранніх термінах розвитку вивчали за допомогою підрахунку кількості мікроворсинок (як зовнішніх, так і внутрішніх) на електронномікроскопічних фотографіях, застосовуючи збільшення електронного мікроскопу від 18000 до 15000 в одиниці площі. При вивченні дозрілих плацент використовували програму "Стандартизований метод морфометрії плацент людини" (А.П. Милованов і А.И. Брусиловский, 1986). Цей метод визнано первинною програмою-мінімумом для кожного морфометричного дослідження плаценти, який складається з основних послідовних розділів: органометрії, макрометрії і гістостереометрії. Для вивчення поверхні хоріальних ворсинок плацент застосовували растрову електронну мікроскопію (РЕМ òSM-80а-Японія) при збільшенні від 150 до 3000раз. Для радіологічного дослідження з центральних, периферичних ділянок плаценти вирізали кусочки тканини. В пробах визначали поглинуту дозу опромінення гама-променями радіонуклідів відносним методом на малофоновій установці з лічильниками АМА-ОЗФ (РУГ). Визначали концентрацію сумарної кількості Сs-137 та Сs-134 в Бк/кг. Таким чином, використання широкого комплексу методик дозволило підвищити об'єктивність і точність всебічного визначення захисних функцій плаценти і, як наслідок, відкрити нове явище, що в умовах радіоактивного забруднення навколишнього середовища в результаті аварії на атомній електростанції (перша зона радіації) морфофункцюнальний характер плацент забезпечував народження живої дитини в строк. Можливо, накопичені радіонукліди в плаценті в певний момент і впливають руйнуючи на клітини,, але цей момент визначити не вдається, бо дуже швидко і інтенсивно спрацьовують компенсаторновідновлюючі механізми клітинних органел. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 2