Спосіб культивування гіллястовусих ракоподібних

Спосіб культивування гіллястовуси х ракоподібних, що включає внесення в акваріуми для культивування добрива, який відрізняється тим, що як добриво використовують пивну дробину в дозі від 0,2 до 0,5 г/л. (19) (21) u200710662 (22) 27.09.2007 (24) 10.09.2008 (46) 10.09.2008, Бюл.№ 17, 2008 р. (72) КРАЖАН СТАЛІН А АНАТОЛІЇВНА, UA, ХИЖНЯК МІЛА ІВАНІВНА, UA, ЧУЖМА Н АТАЛІЯ ПАВЛІВНА, U A, БАЗАЄВА АНТОНІН А МИКОЛАЇВН А, UA, ГРИГОРЕНКО ТЕТЯНА ВОЛОДИМИРІВН А, UA 3 35152 ні (зоопланктон). Недоліком цього способу є малозбалансованність гною по біогенним елементам, а разом з тим мале нарощування кормової бази і використання її рибами у гною ВРХ. Другим недоліком способу є велика норма внесення на ложе ставу гною від 8 до 12 тонн/га, що не забезпечує достатню високу продуктивність, створює напружений гідрохімічний режим водойми, та негативно впливає на фізіологічний стан і ріст риби. В основу корисної моделі поставлено задачу створити екологічно безпечний та дешевий спосіб культивування гіллястовуси х ракоподібних. Згідно запропонованого способу культивування гіллястовусих ракоподібних здійснюється шляхом застосування пивної дробини. Останнім часом використання відходів харчової промисловості для потреб рибництва привертає увагу науковців. До таких речовин можна віднести пивну дробину, яка є екологічно безпечною. Сира пивна дробина містить сухої речовини 23,2 %, протеїну - 5-6 %, жиру 1,7 %, клітковини 3,7 %, БЕР - 8,4. Крім того, пивна дробина містить такі біогенні елементи як фосфор, кальцій, залізо, калій та інші, а також вітаміни групи В, С та Е. Стимулююча дія, зокрема біогенних елементів, на розвиток безхребетних підтверджена дослідженнями фахівців. Проведені нами дослідження показали, що застосування пивної дробини в закритих ємностях для культивування дафній (Daphnia magna) дає позитивний результат. Досліди були проведені в 10 акваріумах, об'ємом 3 л кожний, за температури 22-24°С на профільтрованій ставовій воді. Для визначення дії пивної дробини визначали розвиток бактеріо-, фіто-, зоопланктону та гідрохімічний склад води. Досліди проводили у двох серіях з концентрацією свіжої пивної дробини 0,01; 0,05; 0,1; 0,2; 0,5; 1,0; 2,0 г/л. В якості контролю був використаний гній. Статевозрілі дафнії були посаджені в акваріуми із розрахунку 3 екз/л. Після двотижневого культивування проведені дослідження показали, що під впливом пивної дробини у вказаних дозах гідрохімічні показники впродовж досліду значно не відрізнялись від початкової проби води, хоча відмічалося підвищення концентрації деяких біогенних елементів (NН4+, NO2-, Fe), катіонів та іонів, загальної мінералізації води. В той же час умови середовища при застосуванні доз від 0,1 до 0,5 г/л пивної дробини були більш сприятливими. Загальна чисельність бактеріопланктону значно збільшилась і коливалась в межах 0,47-0,53 млн.кл/мл в порівнянні з початковою пробою. Проте такий розвиток бактерій не викликає порушення газового режиму і служить джерелом живлення для ракоподібних. Щодо розвитку фітопланктону, то суттєвого впливу пивної дробиКомп’ютерна в ерстка І.Скворцов а 4 ни на збільшення його чисельності не відмічено. Результати розвитку дафній показали, що більша чисельність дафній як молоді, так і статевозрілих особин була відмічена при дозах пивної дробини від 0,1 до 0,5 г/л і становили від 34 до 263 екз/л, що перевищувало первинну посадку дафній у 11,3-87,7 рази. В контролі ці показники були нижчими і дорівнювали від 6 до 19 екз/л. При цьому кількість відродженої молоді дафній при застосуванні пивної дробини у вказаних дозах досягала майже 50 % від загальної чисельності, що є добрим показником стану культури. Таким чином, отримані результати дають змогу рекомендувати пивну дробину в дозі від 0,1 до 0,5 г/л як удобрювача при культивуванні дафній. Джерела інформації: 1. Шпет Г.И. Указание по разведению живого корма в рыбных хозяйствах (для рыбоводов). - К. 1949. - 22 с. 2. Романычева О. Д. О разведении дафнии при помощи сетчастых садков // Рыбное хозяйство. - 1968. - № 8. - С. 15-17. 3. Максимова Л.А. Методические указания по разведению мелкого планктонного рачка Moina macrocopa Straus. - Л. ГосНИОРХ. - 1969. - 22 с. 4. Ивлева И.В. Биологические основы и методы массового культивирования кормовых беспозвоночных. - М.: Наука. - 1969. - 171 с. 5. Богатова И.Б. Рыбоводная гидробиология. М.: Пищпром. - 1980. - 168 с. 6. Кражан С.А., Антипчук А.Ф. Методические рекомендации по культивированию некоторых видов зоопланктона на отработанных теплых водах энергетических объектов. - Л. - 1978. - 12 с. 7. Кражан С.А., Антипчук А.Ф., Литвинова Т.Г. Опыт культивирования Daphnia magna Straus на комбикорме и гидролизных дрожжах. // Рыбное хозяйство. - К. - 1979. Вып. 29. С. 58-61. 8. Антипчук А.Ф., Кражан С.А., Литвинова Т.Г., Мушак П.А. Использование хлореллы при выращивании ветвисто усых ракообразных (Daphnia magna Straus) в замкнутых системах. // Рыбное хозяйство. К. - 1979. - Вып. 28. - С. 44-49. 9. Антипчук А.Ф., Кражан С.А., Литвинова Т.Г., Культивирование Moina rectirostris (Leydig) на комбикорме и гидролизных дрожжах. // Рыбное хозяйство. - К. - 1981. - Вып. 32. - С. 29-34. 10. Андрющенко A.I., Балтаджі Р.А., Вовк H.I., Гринжевський М.В., Кражан С.А. і т.д. Методи підвищення природної рибопродуктивності ставів. К.1998. - 125 с. 11. Хижняк M.I., Чужма Н.П., Базаєва A.M., Устимова Ю.М. Розвиток природної кормової бази під впливом екологічно чистих добрив // Таврійський науковий вісник. - Херсон, 2003. - Вип. 29. - С. 210-214. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601