Спосіб культивування веслоногих ракоподібних

Номер патенту: 34843

Опубліковано: 15.03.2001

Автор: Новосьолова Ніна Василівна

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб культивування веслоногих ракоподібних, який передбачає створення середовища шляхом внесення мінеральних і органічних добрив та біологічно-активних речовин, розвиток на цій основі найпростіших і мікроводоростей як корму для ко-пепод, внесення маточної культури копепод і подальше нагромадження і вилучення їх біомаси, який відрізняється тим, що в середовище для культивування вносять коралово-черепашковий або черепашковий пісок у кількості 5-10 кг/м3, а мінеральні й органічні добрива та біологічно-активні речовини вносять шляхом розбризкування їх водних розчинів над поверхнею середовища.

Текст

Спосіб культивування веслоногих ракоподібних який передбачає створення середовища шля Винахід відноситься до аквакультури а саме до способів одержання живого корму, зокрема вес лоногих ракоподібних (копепод) під час індустріальних методів вирощування гідробіонтів Відомий спосіб вирощування мікроскопічних рачків на штучних кормах які включають в себе корм для форелі суху люцерну вітамінізовані таблетки агар сухе листя цукрового буряка (1) Недолік способу - його дорожнеча в зв'язку з великою витратою корму який включає дорогі складові ВІДОМІ також способи культивування ракоподібних на мікроаодоростях (2) або бактеріях (3) Поживу для ракоподібних у вигляді мікроводоростей і бактерій вирощують окремо на суспенси рибного борошна (0 5-2 0 г/л) або ж на 0 51 0% розчині білково-вітамінного концентрату і потім додають у культуральну рідину До недоліків способів можна віднести велику трудомісткість і дорожнечу Найбільш близьким до заявленого є спосіб культивування планктонних ракоподібних у ставках куди додають відходи харчової промисловості кров сироватку дріжджі рідкі відходи свинарників і птахоферм висівки, борошно молоко побутові СТІЧНІ ВОДИ З вмістом кисню в ставку нижче 5 мг/л воду аерують за допомогою поверхневої мішалки Ставок засівають фіто- і зоопланктоном Потім у воду додають мінеральну породу скам'янілого типу крейдяні відкладення Додавання цієї структури стимулює ріст фітопланктону, завдяки прискореній мінералізації органічних речовин Після нетривалого контакту цієї породи з водою багатою орга хом внесення мінеральних і органічних добрив та біологічно активних речовин розвиток на цій основі найпростіших і мікроводоростей як корму для копепод внесення маточної культури копепод і подальше нагромадження і вилучення їх біомаси який відрізняється тим що в середовище для культивування вносять коралово черепашковий або черепашковий пісок у КІЛЬКОСТІ 5-10 кг/м3 а мінеральні й органічні добрива та біологічно активні речовини вносять шляхом розбризкування їх водних розчинів над поверхнею середовища нічними речовинами на н поверхні утворюється бактеріальний шар а органічні речовини поглинаються цією скамянілою структурою Бактерії і фітопланктон стають поживою зоопланктону врожай якого складає 20-30 кг свіжого планктону в рік Недоліком способу є необхідність транспортування крейдяної породи родовища якої досить рідкі трудомісткість способу яка зв'язана з щоденним додаванням крейдяної породи в КІЛЬКОСТІ 2-6 г/м а також з аерацією ставка Щоденне додавання невеликої КІЛЬКОСТІ крейдяної породи не сприяє стабілізації гідрохімічних показників середовища що дуже важливо під час культивування ракоподібних для яких рН у середовищі не повинно перевищувати 8 5 а вміст кисню повинен бути не менше 3 мг/л крім того транспортування рідких ВІДХОДІВ недоцільне з економічного та санітарного боку В основу винаходу поставлено завдання стабілізації гідрохімічного режиму середовища, спрощення та здешевлення способу культивування веслоногих ракоподібних (копепод) Поставлена мета досягається тим що в середовище для культивування вносять кораловочерепашковий пісок в КІЛЬКОСТІ 5-10 кг/м3 а мінеральні й органічні удобрення та бюлопчно-активні речовини вносять шляхом розбризкування їх водних розчинів над поверхнею середовища Після осідання черепашковий пісок утворює свого роду підстилку яка виконує декілька функцій 3 одного боку шар піску виконує роль бу СО 00 со 34843 ферної речовини, тобто сприяє підтримуванню рН середовища. Після 5-7 денного контакту цього шару з водою, яка містить органічні і неорганічні речовини, на його поверхні утворюється бактеріальна плівка, якою живляться інфузорії і бактерії - пожива рако- . подібних. Крім того ця підстилка поглинає продукти життєдіяльності всіх організмів, тобто сприяє очищенню середовища. Наявність піщаного шару сприяє зменшенню норм внесення органічних і мінеральних добрив, що пояснюється прискореною мінералізацією органічних речовин, які містяться в середовищі. Усі добрива і настій вносять шляхом рівномірного розбризкування їх водних розчинів над поверхнею середовища, що приводить до їх найбільш повного і швидкого усвоения копеподами і розвитку фітопланктону, що також сприяє зменшенню кількості внесених речовин, тобто здешевленню процесу. Нижче наводяться приклади здійснення способу. Приклади 1-6. У середовище для культивування копепод .вносять черепашковий пісок у кількості 3; 5; 7; 10; 12; 15 кг/м відповідно Після осідання піску в середовище шляхом розбризкування вносять розчин аміачної селітри з розрахунку 4 г/м3, настій кінського або коров'ячого гною (30 г/м3) і розчин мікроелементів ZnSO4, FeCb, МпСЬ, CONO3 в кількості 0,3 тім3. У подальшому удобрення і мікроелементи вносять кожнії 5-20 днів. Через 7 днів після внесення добрив вносять кожні 5-6 днів настій прокип'яченого сіна або кукурудзяного листя, або листя цукрового чи кормового буряка 0,5 л/м3, у який додають картопляний або кукурудзяний крохмаль (5 г/м3), вітаміни групи В (0,008 мкг/м3), азотнокислий натрій (0,1 г/м3), молібденово-кислий амоній ( 0 J г/м3). метіонін або лізин (0,3 мкг/м3). Потім у середовище вносять маточну культуру копепод. Кількість фітопланктону через 10 днів після внесення добрив складає 0,05; 0,2; 0,4; 0,7; 1,0; 1,2 млн/кл/мл відповідно. Вміст кисню в середовищі в мг/л відповідно складає 3; 5, 7; 8; 10; 8 мг/л, а рН середовища - 8,5; 7,9; 7,9; 8,3; 7,9; 9,Х). Через 50 днів після початку вирощування загальна сира біомаса вилучених ракоподібних складає 50 кг з 750 м 3 культурального середовища. Результати дослідів наведені в табл. 1. Аналіз даних свідчить, що оптимальна кількість фітопланктону, необхідна для розвитку зоопланктону, спостерігається під час внесення 5-10' кг/м3 піску. Йому відповідають оптимальні рН середовища ( 3 мг/л). При менших дозах ліску розвивається менше фітопланктону і спостерігається малий вміст кисню в середовищі. Надлишок піску призводить до спалаху фітопланктону, який супроводжується підвищенням рН середовища і різкому збільшенню, а потім спаду вмісту кисню, що свідчить про передзаморну ситуацію в кормовій базі зоопланктону Розроблена технологія (див. опис прикладів) передбачає внесення мінеральних і органічних добрив та біоактивних речовин у менших дозах, ніж в існуючих способах (4,5). Цьому сприяє також і внесення всіх добавок шляхом розбризкування їх розчинів над поверхнею середовища (табл. 2). Результати свідчать, що внесення добавок шляхом розбризкування їх розчинів дозволяє зменшити витрачену кількість органічних і мінеральних речовин у 10 разів. Під час внесення рекомендованої малої кількості добавок насипом розвиток фітопланктону через 10 днів не спостерігається, а через 20 днів фітопланктон утворюється в малих кількостях, недостатніх для розвитку зоопланктону Перевага заявленого способу: - стабільність гідрохімічних показників у культуральному середовищі; - доступність і дешевизна коралово-черепашкового або черепашкового піску, широко поширеного на морському побережжі; - економія органічних і мінеральних добрив, мікроелементів та БАР. Джерела інформації. 1. D Par, Водостійкий корм для водних безхребетних, Progr. Fish Culd, 1982, 44, N 2, с. 111-112. 2. Спосіб культивування гілчастовусих ракоподібних. Патент Росії 2000053, 20.12.90. 3. Спосіб культивування планктонного рачка, Моіпа Масгосора, а.с. СРСР 1305912, 11.01.85 р. 4. Воробйов В І. Мікроелементи і їх застосування в рибництві, М., 1979 p., 165 с. 5. Воробйов B.I. Біогеохімія і рибництво, Саратов, 1993, 224 с. Таблиця 1 Вплив кількості коралово-черепашкового піску на ріст фітопланктону і показники середовища Кількість кл/м3 кораловочерепашкового піску Кількість фітопланктону, мпн кл/мл Вміст О2 кисню, мг/л РН середовища 3 0,05 3 8,5 5 0.2 5 7,9 "7 0,4 7 7,9 10 0,7 8 8,3 12. 1,0 10 7,9 15 1,2 8 9,0 34843 Вплив способу внесення добавок на розвиток фітопланктону Спосіб внесення добавок Таблиця 2 Кількість внесенмх добавок, кг/га Кількість фітопланктону, мли кл/мл мінеральні добрива органічні добрива з БАР через 10 днів через 20 днів Розбризкування розчинів 20 50 0,6 0,7 Насипом 20 50 0,06 Насипом 200 500 0,6 0,7 Тираж 50 екз. Відкрите акціонерне товариство «Патент» Україна, 88000, м. Ужгород, вул. Гагаріна, 101 (03122)3-72-89 (03122)2-57-03

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Method to cultivate copepod crustaceans

Автори англійською

Novosiolova Nina Vasylivna

Назва патенту російською

Способ культивирования веслоногих ракообразных

Автори російською

Новосёлова Нина Васильевна

МПК / Мітки

МПК: A01K 61/00

Мітки: ракоподібних, культивування, веслоногих, спосіб

Код посилання

<a href="https://ua.patents.su/4-34843-sposib-kultivuvannya-veslonogikh-rakopodibnikh.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб культивування веслоногих ракоподібних</a>

Подібні патенти