Спосіб ентеральної детоксикації

1. Спосіб ентеральної детоксикації, що включає кишковий лаваж і товстокишковий сорбційний діаліз, який відрізняється тим, що кишковий ла 3 36353 цеси епітеліального покрову. Крім цього, є і суто технічні складності: утр удненість створення стійкої дрібнодисперсної суміші ентеросорбенту, необхідність застосування коштовних комплексоутворювачів (полівінілпіролідон, декстран), недостатній і нерівномірний контакт сорбенту з поверхнею слизової оболонки товстої кишки. В основу корисної моделі поставлене завдання створення простого і ефективного процесу ентеральної детоксикації, який дозволяє не тільки інактивувати патогенну мікрофлору товстого кишечника, але і позитивно впливати на його імунну систему, а також регулювати метаболічні процеси його епітеліального покрову. Поставлене завдання вирішується тим, що в способі ентеральної детоксикації, який включає кишечний лаваж і товстокишковий сорбційний діаліз, згідно з корисною моделлю кишечний лаваж і товстокишковий сорбційний діаліз суміщують і виконують через день, курсом 10-12 процедур шляхом періодичного промивання кишечника озонованою водою з концентрацією розчиненого озону від 8-10мг/л в перші 3-5 процедур до 3-4мг/л - в інші. В кінці кожної процедури лаважу кишечника проводять ректальні інсуфляції озоно-кисневою сумішшю від 300 до 700см 3 з концентрацією озону в суміші, яка зменшується з 20 до 5мг/л. Доцільно озоновану воду виготовляти із дистиляту. Суміщення кишкового лаважу і товстокишкового сорбційного діалізу, а також спосіб їх виконання за допомогою озонованої води дозволяє вимивати патогенну мікрофлору і окиснювати органічні неперетравлені частки їжі, покращує трофіку і імунорезистентність, збільшує кількість макрофагів як захисний бар'єр. Інсуфляція покращує роботу ферментативної системи товстої кишки, сприяє повному розщепленню нутрієнтів. Вона також нормалізує мікрофлору, покращує мікроциркуляцію і гіпоксію тканин, покращує клітинний метаболізм в стінці кишечника. В маніпуляції повністю видаляється патогенна флора, яка є основним джерелом ендотоксинів. Обрані режими введення озоно-кисневої суміші і дози в початковому періоді обумовлені їх дією на мікрофлору. В наступному застосовують низькі дози озоно-кисневої суміші, які спрямовані на відновлення епітелію кишечника, покращення регенерації, показників імунорезистентності товстого кишечника за рахунок покращення функції солитарних лимфатичних фолікул та бар'єрної функції епітелію товстої кишки для мікроорганізмів та ендотоксинів, які вони породжують. Пролонгований ефект (у порівнянні з лігносорбом у прототипі) досягається за рахунок того, що озон, активно всмоктуючися крізь стінки, впливає на солитарні лімфатичні фолікули товстої кишки, чим сприяє покращенню їх імунологічної функції і модуляції Комп’ютерна в ерстка Д. Шев ерун 4 імунних реакцій в напрямку активації зі збільшенням вироблення імуноглобулінів і кількості макрофагальних клітин в стінках кишечника. Крім цього, при насиченні тканин товстого кишечника активними формами кисню покращуються обмінні процеси, ліквідується гіпоксія і розлади клітинного метаболізму в сінці кишки. Виготовлення озонованої води із дистиляту дозволяє не витрачати частину озону на окиснення домішок у воді. Все, сказане вище, сприяє значному покращенню обмінних процесів між ентеральними і внутрішніми середовищами організму хворих. Необхідні режими ентеральної детоксикації отримані з власних досліджень авторів. Приготування води із дистиляту дозволяє тривало зберігати необхідну концентрацію і добиватися найкращої розчинності озоно-кисневої суміші в даному середовищі. Приклади використання зазначених режимів невідомі заявнику. Процес реалізується наступним чином. В ампулу прямої кишки на глибину 5-7см конусоподібного наконечника типа аноскопу з подавальним і зворотним каналами, або з одним каналом, який працює на подання розчину і відтік вмісту кінцевого відділу товстого кишечника, що його розмито цим розчином. Подавально-зворотний канал приєднують до роликового насосу. Порції води, яка подається одноразово, встановлюються індивідуально в залежності від появи «почуття важкості», або «розпирання». Вона складає в середньому 100-200мл. Неодноразові промивання впродовж 30-40хв. дозволяють вилучити калові маси із прямої кишки і частково із ректо-сигмоїдного відділу. Товстий шлунковий зонд подовжується трубкою довжиною до 1,5 метрів, на кінець якої надягають велику воронку. Хворий при цьому знаходиться на лівомубоці. Процедури за корисною моделлю проводять через день, курсом 10-12 процедур. Концентрація розчиненого озону в озонованій воді від 8-10мг/л в перші 3-5 процедур до 3-4мг/л - в інші. К кінцю кожної процедури лаважу кишечника через той самий зонд проводять ректальні інсуфляції озоно-кісневою сумішшю від 300 до 700см 3 з концентрацією озону в суміші, яка зменшується з 20 до 5мг/л. Заздалегідь виконана очистка кишечника за допомогою сифонної клизми дозволяє не витрачати озон на окиснення органічних залишків в ньому, а досягати впливу на імунну систему кишечника. Таким чином, використання описаного способу дозволяє не тільки інактивувати патогенну мікрофлору товстого кишечника, но і позитивно впливати на його імунну систему, а також регулювати метаболічні процеси його епітеліального покрову. Цей метод є методом системної загальної озонотерапії і найбільш ефективний саме при впливі на цілісний організм через епітелій кишечника. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601