Спосіб діагностики діабетичної нефропатії

Спосіб діагностики діабетичної нефропатії, що містить дослідження ранкової порції сечі, який відрізняє ться тим, що досліджують поверхневий натяг до та через 3 години після внутрішньовенного краплинного введення 200 мг допа міну, з наступним підрахуванням співвідношення отриманих результатів і, при зменшенні показника на 5% та більше від вихідного показника, діагностують діабетичну нефропатію. (19) (21) 2000031447 (22) 14.03.2000 (24) 16.04.2001 (33) UA (46) 16.04.2001, Бюл. № 3, 2001 р. (72) Синяченко Олег Володимирович, Казаков Валерій Миколайович, Зябліцева Маргарита Валеріївна, Мухін Ігор Віталійович, Левада Ірина Миколаївна (73) Донецький державний медичний університет 37043 ланцюгом, порушуючи конформацію молекули в обсязі та поверхневому шарі. Після уведення в організм людини допаміну починає підключатися функціональний нирковий резерв за рахунок збільшення клубочкової фільтрації. Та, в свою чергу, підвищує рівень альбумінурії, а тому виникає змінювання ПН сечі. Спосіб здійснюється наступним чином. О 7 годині ранку хворий виділяє сечу (порція 1), яку центрифугують (1500 об/хв протягом 3 хвилин) і за допомогою комп'ютерного тензіометру МРТ2 визначають при t = 1 сек ПН (ПН1) надосадного шару (дослідження складає приблизно 20 хвилин). Через 60 хвилин від початку дослідження (тобто о 8 ранку) хворому внутрішньовенно краплинно (зі швидкістю 30 кр/хв) уводять 200 мг (10 мл) допаміну на 100 мл 0,9% розчину хлористого натрію (під контролем артеріального тиску), О 10 годині (тобто через 3 години від початку експерименту) хворий знову виділяє сечу (порція 2), в котрій саме також визначають ПН (ПН2). Підраховуються співвідношення ПН2 до ПН1, яке у хворих без нефропатії не менше 0,95. У випадках наявності ниркової патології ПН сечі після уведення допаміну складає більш 5% (співвідношення ПН2 до ПН1 менше 0,95). Критерієм об'єктивності запропонованого способу діагностики діабетичної нефропатії стали результати спостереження за хворими на цукровий діабет. У всіх пацієнтів клінічні аналізи сечі, проби Нечипоренка та Зимницького, дані ультразвукового дослідження нирок, екскреторної уронефрографії і радіонуклідної ренографії були без будь-яких особливостей. Обстежено 55 хворих (29 чоловік і 26 жінок у віці від 28 до 60 років). Довготривалість захворювання до 5 років була у 19 (34,6%) випадках, 5-10 років - у 17 (30,9%), більш 10 років - у 19 (34,6%). І тип хвороби встановлено у 37 (67,3%) обстежених, II тип - у 18 (32,7%). Легкий перебіг цукрового діабету констатовано у 4 (7,3%) пацієнтів, середньої тяжкості - у 45 (81,8%), тяжкий - у 6 (10,9%). Мікроальбумінурію (використовували апарат «Sanofi», Франція) більш 7 мг/л (межа норми) виявлено у 14 (25,5%) хворих (прототип), а позитивний біофізичний тест з допаміном (спосіб, що заявляється) - у 36 (65,5%), тобто у 2,6 рази частіше. У всіх випадках виявленої мікроальбумінурії спосіб діагностики діабетичної нефропатії виявився позитивним. При позитивному тесті з допаміном, але при відсутності мікроальбумінурії, у дво х випадках проведено нефробіопсію Наводимо ці приклади, де зміни міжфазних тензіограм після уведення допаміну дозволили у хворих на цукровий діабет діагностувати нефропатію. 1. Хворий С., 33 роки, водій, страждає 8 років на І тип цукрового діабету середньої тяжкості. Рівень мікроальбумінурії складає 4,5 мг/л (норма). ПН сечі до уведення допаміну (ПН1) - 69,3 мН/м, ПН після уведення допаміну (ПН2) - 59,9 мН/м. Співвідношення ПН2 до ПН1 складає 0,86, що відповідає діабетичній нефропатії. Морфологічне дослідження біоптату нирки: товщання базальної мембрани капілярів клубочків, збільшення мезангіального матриксу, ознаки вузликового гломерулосклерозу, артеріолосклероз (висновок - діабетична нефропатія). 2. Хворий В., 42 роки, електрослюсар, страждає 5 років на II тип цукрового діабету середньої тяжкості. Рівень мікроальбумінурії складає 3,9 мг/л (норма). ПН сечі до уведення допаміну (ПН1) 68,9 мН/м, ПН після уведення допаміну (ПН2) 61,1 мН/м. Співвідношення ПН2 до ПНІ складає 0,89, що відповідає діабетичній нефропатії. Морфологічне дослідження біоптату нирки: товщання базальної мембрани капілярів клубочків, збільшення мезангіального матриксу, атрофія мезангіоцитів (висновок - діабетична нефропатія). Перевагою запропонованого винаходу є підвищення точності діагностики діабетичної нефропатії у 2,6 рази. Джерела інформації, що прийняті до уваги: 1. Балаболкин М.И., Мамаева Г.Г., Евграфов В.Ю, и др. Клинико-лабораторная характеристика почечного синдрома у больных сахарным диабетом // Пробл. эндокрин. - 1996. - № 3. - С.3-6. 2. Спесивцева В.Г., Мамаева Г.Г., Старосельцева Л.К., Козлова Е.Г. Раннее выявление нефропатии у больныхсахарным диабетом и пути ее коррекции // Тер. арх. - 1998. - № 3. - С. 67-69. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 2