Спосіб анестезії та періопераційної інтенсивної терапії у пацієнтів із функціонуючим нирковим трансплантатом

Спосіб анестезії та періопераційної інтенсивної терапії у пацієнтів із функціонуючим нирковим трансплантатом, що включає застосування волемічного навантаження фізіологічним розчином натрію хлориду та призначення фармпрепаратів, який відрізняється тим, що як фармпрепарати призначають осмодіуретик, салуретик, блокатор кальцієвих каналів та донатор оксиду азоту. (19) (21) u200811783 (22) 03.10.2008 (24) 10.03.2009 (46) 10.03.2009, Бюл.№ 5, 2009 р. (72) ГРИЦЕНКО СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ, UA, ЛИТВИНОВ АНТОН ВОЛОДИ МИРОВИЧ, U A (73) ЗАПОРІЗЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ, U A 3 39724 розладів кровообігу у нирковому трансплантаті та порушень його функціонування. Поставлена задача вирішується тим, що у способі, який включає волемічне навантаження та призначення фармпрепаратів, що сприяють підвищенню ниркового кровообігу та сечоутворення, новим є те, що під час операції та у післяопераційному періоді застосовується новий лікарський засіб, що сприяє значному підвищенню кровообігу у нирковому трансплантаті. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає у такому: - застосування під час анестезіі та у післяопераційному періоді фармакологічного препарату, який сприяє вазоділатації у нирковому трансплантаті та здатний значно підвищувати кровообіг у ньому, допомагає уникнути вазаспастичних реакцій у трансплантаті, зумовлених операційним стресом та крововтратою; - підтримка достатнього рівня кровообігу у нирковому трансплантаті у інтра- та післяопераційному періоді дозволяє уникнути погіршення його функціонування внаслідок операційного стресу та крововтрати. Таким чином, сукупність вище зазначених позитивних впливів дозволить запобігти стійких порушень функціонування ниркового трансплантату під час виконання оперативних втр учань та у післяопераційному періоді. Загальнодоступність пропонуємого препарату та простота виконання запропонованої методики сприятимуть поширенню її використання у анестезіологічній практиці. Спосіб здійснюють таким чином. Перед премедикацією за допомогою 0,9% розчину натрію хлориду виконують волемічне навантаження до досягнення центрального венозного тиску 10-12мм рт.ст. Крім того, до премедикації включають довенне крапельне введення 2000мг Глутаргіну (донатору оксиду азоту) у ви гляді 1% розчину на фізіологічному розчині натрію хлориду зі швидкістю 60-70мл за хвилину. Анестезію проводять за загальноприйнятими методиками. Під час анестезії контролюють ЦВТ та підтримують його значення на рівні 10-12мм рт.ст. за допомогою інфузії фізіологічного розчину натрію хлориду. На початку оперативного втручання довенно вводять манітол (осмодиуретик) у дозі 1г/кг, фуросемид (салуретик) - 1г/кг, верапаміл (блокатор кальцієвих каналів) - 0,15мг/кг. Під час анестезії підтримують середній артеріальний тиск на рівні Комп’ютерна в ерстка М. Ломалова 4 105-125мм рт.ст. Інфузію розчину Глутаргіну за вищезазначеним засобом повторюють кожні 12 годин після першого введення протягом 5 післяопераційних діб, після чого препарат призначають по 3 таблетки тричі на добу незалежно від прийому їжі протягом двох тижнів. Клінічний приклад: Хворий М. 52 роки, ІХ №15329. Діагноз: Хронічний гломерулонефрит. Стан після алотрансплантації родинної донорської нирки 20.02.1997. Помірнодиференцирована аденокарцинома ректосигмоідного відділу товстої кишки. Водянка правого яєчка. Показники функціонування ниркового трансплантату напередодні операції: концентрація креатинину у плазмі крові 84мкмоль/л, концентрація сечовини у плазмі 7,8ммоль/л, швидкість гломерулярної фільтрації 114,1мл/хв. Операція (Лапаротомія. Резекція сигмовидної кишки, накладення десцендоректоанастомозу. Оментектомія. Санація та дренування черевної порожнини. Девульсія ануса. Операція Вінкельмана) тривалістю 220 хвилин проведена в умовах тотальної внутрішньовенної анестезії з ШВЛ. До проведення премедикації була катетеризована центральна вена та виконана інфузія 0,9% розчину натрію хлоріду до отримання центрального венозного тиску 10мм рт.ст. Після цього проведена інфузія 50мл 4% розчину Глутаргіну на 200мл 0,9% розчину натрію хлориду зі швидкістю 60мл за хвилину. Під час анестезії за допомогою інфузії 0,9% розчину натрію хлориду проводилось утримання значень ЦВТ на рівні 10-12мм рт.ст. Крім того, під час анестезії проводилась фармакологічна ренопротекція ниркового трансплантату за допомогою внутрішньовенного введення манітолу 1г/кг, фуросеміду 1г/кг, верапамілу 0,15мг/кг. Інтраопераційний діурез дорівнював 1200мл. Друга інфузія Глутаргіну у аналогічній дозі та швидкості введення була виконана через 12 годин після премедикації. Протягом 5 післяопераційних діб Глутаргін вищезазначеним засобом вводився двічі на добу з інтервалом 12 годин, після чого пацієнт приймав препарат протягом двох тижнів по 3 таблетки тричі на добу. На чотирнадцяту післяопераційну добу концентрація креатинину у плазмі крові була рівною 92мкмоль/л, концентрація сечовини у плазмі крові дорівнювала 6,4ммоль/л, швидкість гломерулярної фільтрації була рівною 104,3мл/хв. Післяопераційний період протікав без ускладнень. На чотирнадцяту післяопераційну добу пацієнт був виписаний з стаціонару із задовільною функцією ниркового трансплантату. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601