Спосіб лікування фето-плацентарної недостатності

Спосіб лікування фето-плацентарної недостатності за допомогою вазоактивних препаратів, який відрізняється тим, що призначають ерініт перорально по 0,01 г кожні 6 годин за 1 годину до їжі протягом 2-4 тижнів. (19) (21) 98105311 (22) 08.10.1998 (24) 16.07.2001 (33) UA (46) 16.07.2001, Бюл. № 6, 2001 р. (72) Зелінський Олександр Олексійович, Манасова Гульсим Серікбаєвна, Кожухар Ганна Володимирівна 40027 побічних гемодинамічних ефектів і не потребує введення препаратів для їх корекції, що можна вважати перевагою в економічному відношенні; 3) окис азоту синтезується ендогенно, тобто не є "чужеродним" для організму; 4) запропонований метод є легким у виконанні та широкодоступним. Приклади конкретного виконання способу. Проведений аналіз об'єктивних показників стану фето-плацентарного комплексу у 38 вагітних з діагностованою фето-плацентарною недостатністю в строці вагітності 34-37 тижнів. ФПН сформувалась на тлі ОПГ-гестозу у 10 жінок (26,3%), загрози переривання вагітності у 14 (36,8%), анемії вагітних у 11 (28,9%), внутрішньоутробного інфікування у 4 (10,5%). Діагноз ФПН виставлявся на підставі визначення в крові вагітних гормонів плацентарного комплексу (плацентарний лактоген, естріол), ультразвукової фетобіометрії з допплерометрією фето-плацентарного кровотоку. 19 вагітним в комплекс медикаментозної терапії ФПН був включений ерініт за розробленою методикою, інші отримували трентал за загальноприйнятим способом. Ефективність лікування оцінювалась динамікою показників стану ФПК через 2 тижні від початку лікування (таблиця). В групі вагітних, що отримували ерініт, випадків відміни препарату не було; в групі, яка приймала трентал, в 2 випадках він був відмінений внаслідок появи негативних суб'єктивних відчуттів. Порівняльний аналіз запропонованого рішення з прототипом показує, що вперше з метою усунення мікроциркуляторних розладів у фето-плацентарному руслі використано донори окису азоту, що є патогенетично-обгрунтованим, терапевтично та економічно ефективним, доступним і легким у виконанні способом. Джерела інформації 1. Диагностика, профилактика и лечение задержки развития плода: Метод. рекомендации. – К., 1992. – 24 с. 2. Марков Х.М. О биорегуляторной системе Lаргинин-окись азота // Пат. физиология и эксперим. терапия. - 1996. - №1. - С. 34-39. 3. Метелица В.И., Давыдов А.Б. Препараты нитратов в кардиологии. - М.: Медицина, 1989. – 250 с. 4. Серов В.Н., Стрижаков А.Н., Маркин С.А. Практическое акушерство: Руководство для врачей. - М.: Медицина, 1989. – 512 с. 5. Buhimscki I., Yallampalli С., Dong Y. et al // Am. J. Obstet. Gynecol. - 1995. -vol.172.-p.15771584 6. Clavin D.K.., Bayhi D.A., Noval Т.Е. et all // Am. J. Obstet. Gynecol., 1996, vol. 174, № 1, Annual Meeting of Society of Perinal Obstetricians, 16-th. Abstract 15. 7. Davidge S.T., Stranko C.P., Robert J.M. // Am. J. Obstet. Gynecol., 1996, vol. 174, p. 1008-1013. 8. Izumi H., Makino Y., Shirakawa K., Garfield R.E. // Am. J. Obstet. Gynecol., 1995, vol. 172, p. 1477-1484. 9. Kubes P., Nitric Oxide: A Modulator of cell-cell interactions in the microcirculation // Molecular Biology Intelligence Unit., 1996, University of Calgary, 173 p. Таблиця Показники стану ФПК при лікуванні ерінітом та тренталом До лікування (n=38) Показники Плацентарний лактоген, мкг/мл Естріол, нмоль/л Систоло-діастолічне відношення у матковій артерії Систоло-діастолічне відношення у артерії пуповини Середня оцінка КТГ за даними нестресового тесту, балів Після лікування тренталом (n=17) Після лікування ерінітом (n=19) 8,4±0,4 43,8±2,5 11,0±0,2 53,1±1,3 11,2±0,3 52,7±1,7 2,95±0,03 2,14±0,04 1,85±0,04* 4,35±0,15 3,22±0,07 2,64±0,05* 8,2±0,4 10,5±0,3 10,6±0,4 Примітка: * - вірогідна різниця між дослідженими групами (р