Спосіб лікування тунельних нейропатій нижніх кінцівок

Спосіб лікування тунельних нейропатій нижніх кінцівок, що включає проведення медикаментозного та фізіотерапевтичного лікування, який відрізняється тим, що в місці защемлення нерва і в зоні його інервації проводиться бюфорез з розчином дисексиду і 4 % глутаргіну у співвідношенні 1:6, з експозицією 2 години двічі на день, щоденно курсом 14 днів. Запропонована корисна модель відноситься до медицини, зокрема, до неврології. Вона призначена і може бути використана при лікуванні хворих з нейропатіями защемлення Способи лікування тунельних нейропатій відомі. До них, наприклад, відноситься спосіб за а.с. UA N 20088. За цим способом в місці защемлення нерва та його зони інервації проводять вакуумультратонотерапію э наростаючою потужністю ультратону 3-10Вт, величиною вакууму 300-400мм рт.ст. і експозицією 3-8хв. При цьому впливають на біологічні точки струмом надтональної частоти потужністю ЮВт, зменшеною експозицією 40Юсек. на одну точку, курсом 8-10 сеансів. Недоліком цього способу лікування є складність методики, необхідність відповідного оснащення, неможливість застосування способу у хворих з судинними та гематологічними захворюваннями. В основу запропонованого способу поставлена задача розробки такого способу лікування тунельної* нейропаті'і, який би зменшував больовий синдром, покращував локальний кровообіг, попереджував розвиток дегенеративно-дистрофічних змін в защемленому нерві. Така задача забезпечується тим, до хворим з тунельними нейропатіями проводять в місцях виходу нерва та в зоні його інервації бюфорез дімексиду та 4% розчину глутаргіну в співвідношенні 1:6. В якості електродів застосовуються мідна і цинкова пластинки, розміром 10х4см. Електроди з'єднані між собою мідним ізольованим дротом. Мідна пластина виступає в якості донора електро нів, цинкова - акцептора. Під електродами розмішують серветки, змочені в розчині дІмексид-4% глутарпн (1:6), Такий спосіб проведення біофорезу забезпечує насичення іонами лікувальних речовин м'яких тканин навколо защемлення нерва, сприяє тривалому місцевому впливу препаратів Конкретний приклад застосування Хворий І., 1958р.н., поступив в клініку інституту зі скаргами на затерпаючий, ниючий біль по зовнішній поверхні кукси лівої гомілки та обмеження рухів в лівому колінному суглобі. При об'єктивному обстеженні визначалась гіпотрофія латеральної групи м'язів кукси лівої гомілки, розгинальна контрактура лівого колінного суглобу під