Спосіб одержання комплексного алюмінієвмісного брикета

1. Спосіб одержання комплексного алюмінієвмісного брикета, що включає сортування, дроблення, помел, класифікацію, змішування, пресування, сушіння і спікання, який відрізняється тим, 3 42420 цементного пилу в кількості до 10% від маси шихти. При цьому розміри зерен крупнофракційного феросплаву вибирають у межах 5-25мм, а дрібнофракційного - 0,1-3мм. Змішання крупнофракційних компонентів шихти, у яких розміри фракції складає 5,0-25,0мм і дрібнофракційних з розміром фракцій 0,1-3,0мм, відповідно, у співвідношенні (2-4):1, дозволяє одержати оптимальну об'ємну щільність брикетів. Брикети, потрапляючи в рідкий метал, максимально занурюються в нього. При цьому відбувається рівномірне розплавлювання брикету, при якому швидкість дифузійних процесів на границі рідинабрикет відповідає швидкості розчинення легуючого компонента феросплаву. Для процесу характерно максимальне засвоєння легуючих компонентів рідким металом. Крім того, наявність у брикеті відносно великої кількості крупної фракції феросплаву сприяє більш тривалому розплавлюванню окремих зерен, збільшує час розчинення легуючого компонента, що підвищує ступінь засвоєння його рідким металом. Використання в якості сполучного рідкого скла, що вводиться протягом усього процесу змішання, дозволяє одержати характерну структуру в брикеті. У процесі формування брикету, що супроводжується відповідними фізичними перетвореннями, на поверхні зерен феросплаву формується шар рідкого скла, у якому присутні з'єднання типу R2O (наприклад, Nа2О, К2О та ін.), що грають роль каталізаторів реакції розчинення легуючого компонента. Одночасно ці з'єднання при розплавлюванні утворюють легкоплавкі евтектики, що поліпшують термодинаміку і кінетику з процесу розчинення легуючого компонента, знижують температуру проведення процесу. Усе це позитивно впливає на процес засвоєння компонентів рідким металом і зниження енергетичних витрат. Необхідне співвідношення різних фракцій феросплавів отримано експериментально. Спосіб виготовлення брикетів з феросплавів здійснюють у такий спосіб. Приклад Комп’ютерна верстка C.Чулій 4 У лопатевий змішувач поміщають 11,25кг крупнофракційного феросплаву (дисперсністю 525мм), що являє собою відсівання виробництва феросилицію (як феросплав можуть використовуватися: FeMn, FeCr, SiMn, FeTi, FeNi і ін.). Потім включають змішувач і поперемінно вводять дрібнофракційний феросплав (те ж відсівання) дисперсністю 0,3-3,0мм) і рідке скло, розведене водою в кількості 5-15% від його маси. Кількість уведеного дрібнофракційного феросплаву - 3,75кг, а рідкого скла - 0,45кг (щільність - 1,45г/см із силікатним модулем - 2,75, вміст лугів - до 30%). Перемішування суміші здійснюють протягом 10 хвилин до одержання однорідної маси. Формування суміші робили на штемпельному пресі, у якому маса зазнавала утиску в 65МПа. У результаті формування отримані брикети розміром 150´150мм, що піддавалися попередньому просіванню, після чого відправлялися на склад. Прискорення висихання брикетів можливо за рахунок нагрівання їх до 5080°С в плин 0,5 години. Готові брикети мають високу міцність (Чс - число скидань з висоти 2м дорівнює 16, Ry - зусилля, що руйнує - 4тс/брикет). Використання отриманих брикетів при виробництві легованої сталі марки ХВГ показали, що ступінь засвоєння феросплаву складає 0,85. Зниження енергетичних витрат на процес, у порівнянні з прототипом, складає 70%. Використання пропонованого технічного рішення дозволить підвищити ступінь засвоєння феросплаву рідким металом на 6-8%, зменшити енергетичні витрати на виробництво брикетів (у порівнянні з прототипом) на 65-70%. Додатковий ефект від використання корисної моделі полягає в розширенні сфери застосування брикетів (для легування, розкислення і модифікування будь-яких марок сталей і сплавів, а також можливості модифікування неметалевих включень у сталі оксидами лужних металів. Джерела інформації 1. Назюта Л.Ю., Разработка технологии брикетирования и использования отходов дробления ферросплавов в сталеплавильном комплексе. Металлургическая и горнорудная промышленность, 2002г., №7, 173-176. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601