Спосіб оцінки ефективності лікування хворих з хронічними захворюваннями гастродуоденальної зони методом розвантажувально-дієтичної терапії

Спосіб оцінки ефективності лікування хворих з хронічними захворюваннями гастродуоденальної зони методом розвантажувально-дієтичної терапії (дозованого лікувального голодування), що ґрунтується на оцінюванні динаміки скарг пацієнта та даних об'єктивного обстеження (розміри ураженого органа, його болючість при пальпації), який від 3 46494 ненні вогнищ гіпертермії і зменшенні температурного градієнта в межах 50- 70% - помірну ефективність, при частковому зникненні вогнищ гіпертермії і зменшенні температурного градієнта в межах 50% і менше - незначну ефективність. Спосіб здійснюють наступним чином. До початку лікування пацієнту проводять термографічне обстеження на апараті "Радуга" передньої поверхні тулуба, визначають наявність вогнищ гіпертермії та температурний градієнт. Після надання відповідної інформації про сутність методу розвантажувально-дієтичної терапії (дозованого лікувального голодування) і отримання згоди на лікування пацієнту пропонують прийняти всередину послаблювальний засіб, наприклад, 150мл 33% розчину сірчанокислої магнезії. У процесі лікування щоденно контролюють динаміку скарг пацієнта, масу тіла, рівень артеріального тиску, частоту серцевих скорочень, визначають наявність болючості при пальпації органів черевної порожнини. Тривалість курсу розвантажувально-дієтичної терапії складає в середньому 14-21 день. Повторне термографічне обстеження проводиться в кінці відновного періоду. Обстежено 31 пацієнта (19 чоловіків і 12 жінок); у 9 із них виявлено виразкову хворобу 12палої кишки, у 12 - хронічний гастродуоденіт, у 10 хронічний гастрит. При термографічному обстеженні хворих на хронічний гастрит, гастродуоденіт термографічна картина складалася із вогнищ гіпертермії з нечіткими контурами з локалізацією в епігастрії з температурним градієнтом 0,6-0,7 С. У хворих на виразкову хворобу 12-палої кишки на термограмах реєструвалися великі вогнища гіпертермії з чіткими контурами з локалізацією над пупком і температурним градієнтом 0,7-0,8 С. В кінці лікування повторне термографічне обстеження дало наступні результати: у 19 (61,3%) пацієнтів констатовано повне зникнення вогнищ гіпертермії і зниження температурного градієнта в межах 70-100%. У цих пацієнтів констатовано також відсутність скарг, що загалом дозволило оцінити ефективність лікування методом розвантажувально-дієтичної терапії як високу. У 9 (29,0%) пацієнтів після лікування реєстрували лише часткове зникнення вогнищ гіпертермії та зниження температурного градієнта в межах 50-70%. У 3 (9,7%) пацієнтів позитивна динаміка вогнищ гіпертермії була незначною, температурний градієнт знизився на 20-40%. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 4 Приклад 1. Пацієнт С., 45 років. Діагноз: хронічний гастродуоденіт з частими загостреннями, активна фаза з вираженим больовим синдромом. Скарги на біль та відчуття важкості в епігастральній ділянці, нудоту, печію. Діагноз верифікований даними фіброгастродуоденоскопії. При пальпації живота відмічається виражена локальна болючість в епігастрії. При термографічному обстеженні констатовано наявність великого вогнища гіпертермії з нечіткими контурами в надчеревній ділянці. Температурний градієнт - 0,7 С. Пацієнту проведено 14-денний курс розвантажувально-дієтичної терапії. Після закінчення курсу лікування пацієнт скарг не пред'являв, болючість в епігастрії при пальпації не визначалася. При термографічному обстеженні надчеревної ділянки вогнище гіпертермії не визначалося, температурний градієнт становив 0,2 С. Ефект лікування розцінений як високий. Приклад 2. Пацієнт Д., 34 років. Діагноз: виразкова хвороба. Хронічна активна виразка цибулини 12-палої кишки, з вираженим больовим синдромом. Скарги на "голодний" та "нічний" біль та відчуття важкості в навколопупковій ділянці, нудоту, періодичні закрепи. Діагноз верифікований даними фіброгастродуоденоскопії. При пальпації живота відмічається виражена локальна болючість в навколопупковій ділянці, на 2см справа від пупка. При термографічному обстеженні констатовано наявність великого вогнища гіпертермії з чіткими контурами в ділянці пупка. Температурний градієнт - 0,7 С. Пацієнту проведено 16-денний курс розвантажувально-дієтичної терапії. Після закінчення курсу лікування пацієнт скарг не пред'являв, болючість при пальпації в навколо пупковій ділянці не визначалася. При термографічному обстеженні навколопупкової ділянки вогнище гіпертермії значно зменшилося в розмірах, однак продовжувалося визначатися, температурний градієнт становив 0,4 С (зменшення на 42,9%). Ефект лікування розцінений як "незначна ефективність", незважаючи на відсутність скарг і задовільний стан пацієнта. Через 4 тижні після порушення дієтичного режиму у пацієнта виникло чергове загострення хвороби. Таким чином, запропонований спосіб забезпечує більш точну і об’єктивну, ніж за способомпрототипом, оцінку ефективності лікування вказаних форм патології методом розвантажувальнодієтичної терапії (дозованого лікувального голодування) і може бути застосований у медичній практиці. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601