Спосіб трансабдомінальної преперитонеальної ендовідеогерніопластики при пахвинних та стегнових грижах за допомогою імплантата

Спосіб трансабдомінальної преперитонеальної ендовідеогерніопластики при пахових та стегнових грижах за допомогою імплантата, що передбачає накладання пневмоперитонеуму до 12-14 мм рт. ст., введення параумбілікального троакара та лапароскопа зі скошеною оптикою 30°, а також введення додаткових двох троакарів в обох здухвинних ділянках живота, за допомогою коагуляційного гачка ⌐-подібним розтином ділянки парієнтальної очеревини над медіальною та латеральною ямками від передньоверхньої ості клубової кістки до лобкового кісткового сполучення, інвагінацію грижового мішка в черевну порожнину, відділення 3 46810 На другому етапі, за допомогою коагуляційного гачка ⌐-подібним розтином відділяють парієнтальну очеревину над медіальною та латеральною ямками від передньоверхньої ості клубової кістки до лобкового кісткового сполучення. На третьому етапі поліпропіленову сітку частково розсікають в горизонтальному напрямі, нижній клаптик якої підводять під сім'яний канатик та фіксують дужками за допомогою герніостеплера латеральний край до косих м'язів живота, медіальний - до лобкової кістки та куперівської зв'язки. Потім поліпропіленовий протез прикривають ділянкою, раніше відшарованою, парієнтальної очеревини [Рутенборг Г.М., Самойлов A.B. Протезирующая герниопластика паховых грыж //Эндоскопическая хирургия. - 2005. - № 6. - С. 37]. Основними недоліками вищевказаного способу є те, що за їх же даними, відділення грижового мішка від сім'яного канатика та мобілізація його супроводжується розвитком до 3,5% ускладнень: гематоми та сероми калитки, орхоепідіміти, орхіти, фунікуліти, кровотечі, а в деяких випадках, мало місце пошкодження і навіть, пересічення самого сім'яного канатика [Юрасов A.B. Кулик Я.П., Хижняк А.Ю. и др. Результаты лапароскопической герниопластики //Анналы хирургии. - 2001. - №2. С. 33-38]. В основу корисної моделі "Спосіб трансабдомінальної преперитонеальної ендовідеогерніопластики при пахових та стегнових грижах за допомогою імплантата" поставлено завдання уникнути вищевказаних ускладнень при надійній фіксації протезу. Це досягається тим, що грижовий мішок відсікають таким чином, щоб та його ділянка, яка злучена з елементами сім'яного канатика, залишилась на самому сім'яному канатику, поліпропіленовий імплантат не розсікають для розміщення в ньому сім'яного канатика, а фіксують над залишеною ділянкою грижового мішка зі сім'яним канатиком та над ділянками можливого утворення стегнової, прямої і косої гриж. Спосіб здійснюється таким чином. Накладають пневмоперитонеуму до 12-14мм рт.ст., вводять Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко 4 параумбілікальний троакар та лапароскоп зі скошеною оптикою 30° в черевну порожнину, вводять додаткових два троакара в здухвинні ділянки живота, за допомогою коагуляційного гачка ⌐подібним розтином відділяють парієнтальну очеревину над медіальною та латеральною ямками від передньоверхньої ості клубової кістки до лобкового кісткового сполучення, грижовий мішок інвагінують черевну порожнину та відсікають таким чином, щоб та його ділянка, яка злучена з елементами сім'яного канатика, залишилась на самому сім'яному канатику, поліпропіленовий імплантат фіксують над залишеною ділянкою грижового мішка зі сім'яним канатиком та над ділянками можливого утворення стегнової, прямої і косої гриж, поверх прикріпляють за допомогою герніостеплера ділянку, раніше відшарованої, парієнтальної очеревини та вільну ділянку грижового мішка. Приклад. Історія хвороби №1207. Хворий Ж., 60р., діагноз: Лівобічна вправима пахвинна коса грижа. Поступив 11.03.2008 на оперативне лікування в плановому порядку. 12.03.2008 хворому була виконана трансабдомінальна преперитонеальна ендовідеогерніопластика лівобічної пахвинної косої грижі за нашою методикою. 15.03.2008 хворий виписаний із стаціонару. В післяопераційному періоді ускладнень не спостерігалось. Хворий, на даний час, знаходиться на диспансерному обліку за місцем проживання, рецидиву захворювання не спостерігається. Експериментально-клінічне впровадження даного методу проведено на базі хірургічного відділення обласного госпіталю для інвалідів Вітчизняної війни м. Вінниці на 22 хворих. Безпосередні та віддалені результати оцінені за шкалою Visick як добрі та відмінні. В одного хворого спостерігали тимчасові парестезії в ділянці передньої поверхні стегна. Таким чином, нами запропонований спосіб який, на нашу думку, дає змогу скоротити час оперативного втручання та уникнути травматизації елементів сім'яного канатика. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601