Спосіб формування гепатико-єюноанастомозу при хірургічному лікуванні хворих на злоякісні пухлини підшлункової залози, позапечінкових жовчних проток та жовчного міхура

Спосіб формування гепатико-єюноанастомозу при хірургічному лікуванні хворих на злоякісні пухлини підшлункової залози, позапечінкових жовч 3 48755 ки підшлункової залози, шляхом усунення ризику недостатності гепатико-єюноанастомозу. Поставлену задачу досягають тим, що у відомому способі, що включає формування гепатікоєюноанастомозу шляхом накладання шва між проксимальним кінцем резектованої печінкової протоки, яка розташовується поперек передньої стінки петлі тонкої кишки; накладання серо-серозних швів між задніми стінками кишки та протоки і після розкриття просвіту кишки - накладання швів через всі шари передньої стінки кишки та жовчної протоки згідно корисної моделі виконують накладання ще одного шару серо-мусклярних швів на передню стінку кишки та протоки, якими додатково занурюють проксимальний кінець жовчної протоки та анастомозу в тонку кишку шляхом огортання анастомозу привідним та відвідним відділами петлі тонкої кишки із формуванням навколо протоки кишкової муфти. Особливістю даного способу є можливість формування додаткової муфти над гепатікоентероанастомозом, що зміцнює першу лінію швів, що запобігає неспроможності анастомозу. Цей механізм спрямований на покращення результатів лікування та підвищення якості життя в хворих на злоякісні пухлини позапечінкових жовчних проток та головки підшлункової залози. Спосіб здійснюють наступним чином: формують гепатико-єюноанастомоз шляхом накладання шва між проксимальним кінцем резектованої печінкової протоки, яка розташовується поперек передньої стінки петлі тонкої кишки, накладають серо-серозні шви між задніми стінками кишки та протоки і після розкриття просвіту кишки Комп’ютерна верстка І.Скворцова 4 накладають шви через всі шари передньої стінки кишки та жовчної протоки після чого згідно корисної моделі виконують накладання ще одного шару серо-мусклярних швів на передню стінку кишки та протоки, якими додатково занурюють проксимальний кінець жовчної протоки та анастомозу в тонку кишку шляхом огортання анастомозу привідним та відвідним відділами петлі тонкої кишки із формуванням навколо протоки кишкової муфти. Приклад конкретного виконання: Хвора Коробка Л.І. 48 років, 04.09.2009 поступила для оперативного лікування до відділення пухлин органів черевної порожнини та заочеревинного простору Національного інституту раку з діагнозом рак головки підшлункової залози T3N0M0 ст 2. Механічна жовтяниця, біліарна гіпертензія. Хворій 29.09.2009 виконана операція - формування гепатіко-єюноанастомозу із додатковим зануренням жовчної протоки у тонку кишку та огортанням анастомозу привідною ділянкою тонкої кишки. Перебіг післяопераційного періоду неускладнений, рана загоїлась первинним натягом. При моніторингу лабораторних показників та УЗ дослідженні підтверджено відновлення проходження жовчних шляхів. Спосіб, що пропонується, був апробований в клініці онкології НМУ на базі Національного інституту раку протягом 2009 року і показав себе як високоефективний, що дозволяє його рекомендувати для використання в практиці спеціалізованих відділень онкологічних установ. Джерела інформації: 1. John M. Daly, Blake Cady, David W. Low ATLAS OF SURGICAL ONCOLOGY, MOSBY 1993. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601