Спосіб прогнозування рецидиву спайкової хвороби

Спосіб прогнозування рецидиву спайкової хвороби, що включає визначення біохімічних показників у сироватці крові пацієнтів до оперативного 3 49508 вності фібропластичних процесів в організмі людини, в тому числі - у черевній порожнині. Відомо, що процеси інтенсивного колагеноутворення із дозріванням сполучнотканинних структур супроводжуються підвищенням рівнів її специфічних метаболітів у сироватці крові. Це знаходить своє відображення у підвищенні показників ЗБО та глікозаміногліканів. При активації процесів розпаду сполучнотканинних структур, що спостерігається зокрема у випадку пригнічення синтетичних процесів фібробластів у сироватці крові, відбуваються характерні біохімічні зміни у вигляді підвищення рівнів еластази та N-ацетилнейрамінової кислоти [4, 5, 6]. Спосіб здійснюється таким чином Під наглядом було 36 хворих у віці від 41 до 70 років, яких було проліковано з приводу різних форм спайкової хвороби. Всім хворим виконувалося оперативне втручання, що зазвичай містило в собі виконання адгезіолізісу, у разі необхідності - резекцій тих чи інших ділянок тонкої кишки, та закінчувалося санацією та дренуванням черевної порожнини. Всім хворим проводилося визначення рівнів фракцій оксипроліну, глікозаміногліканів, Nацетілнейрамінової кислоти та еластази у сироватці крові. Ці дослідження (поряд із загально-клінічними) проводилися до оперативного втручання. Завдяки вказаній тактиці за умов встановлення характерних змін вказаних показників, що були характерними для ситуацій підвищеного ризику рецидиву спайкоутворення, можливо впровадити консервативні та оперативні заходи щодо запобігання подальшого рецидиву спайкової хвороби. Приклад конкретного застосування способу. Хворий Н.. 67 років звернувся у клініку зі скаргами на сильний переймоподібний біль у животі, нудоту, блювоту, загальну слабкість. В анамнезі операції з приводу гострого калькульозного холециститу та післяопераційної вентральної грижі із спайковою хворобою черевної порожнини. Об'єктивно: стан хворого середнього ступеню важкості. Живіт нерівномірно здутий, пальпаторно визначається біль по всіх ділянках, аускультативно-резонуюча перистальтика. Стул та гази не відходять. Встановлено діагноз - спайкова хвороба черевної порожнини, кишкова непрохідність. На рентгенограмі черевної порожнини встановлено наявність нерівномірного здуття ділянок тонкої кишки, поодинокі горизонтальні рівні рідини. До оперативного втручання поряд із загально-клінічним обстеженням, визначено рівні ЗБО, глікозаміногліканів, Nацетилнейрамінової кислоти та еластази у сироватці крові. Встановлено наступні результати досліджуваних показників: ЗБО - 0,48мг/мл; глікозаміноглікани - 0,32г/л; N-ацетілнейрамінова кислота 0,18од; еластаза 0,11мкг/мл. Таким чином, у даного Комп’ютерна верстка А. Крулевський 4 хворого можна прогнозувати значну ймовірність рецидиву спайкової хвороби, що пов'язана з надмірною активністю процесів колагеноутворення у черевній порожнині. У цьому випадку, хворому разом з виконанням адгезіолізісу показані заходи щодо профілактики рецидиву злук (наприклад - вкриття пошкоджених ділянок кишок синтетичною бар'єрною речовиною). Хворому було виконано операцію адгезіолізісу, із резекцією ділянки тонкої кишки. Під час операції утворилося декілька десерозованих ділянок кишки внаслідок гострого розділення щільних злук, які після ретельного гемостазу вкривалися матеріалом «Interceed» Також у післяопераційному періоді, поряд з традиційною терапією, призначалися препарати ліпоєвої кислоти та силімарин, які пригнічують надмірне спайкоутворення у черевній порожнині. Завдяки такій тактиці лікування, перистальтика кишечника відновилася на 4 добу, здуття або епізодів переймоподібного болю у животі не відмічено. Хворий виписаний на 15 добу у задовільному стані. При контрольному обстеженні через 1 рік - скарг нема. У порівнянні з прототипом запропонований спосіб надає можливість впровадити у широку клінічну практику новий засіб прогнозування рецидиву спайкової хвороби, який можливо здійснити до оперативного втручання. Це дозволяє встановити ступінь ризику рецидиву патологічного спайкоутворення у черевній порожнині та вжити певних лікувальних заходів та відповідну оперативну тактику. Запропонований спосіб є більш надійним і практично доступним засобом прогнозування рецидиву спайкової хвороби черевної порожнини. Література: 1. Покидько М.І. Клінічні та експериментальні основи прогнозування спайкової хвороби очеревини / M.І. Покидько, І.П. Феджага // Шпитальна хірургія. - 2001. - № 3. - С. 84-87. 2. A role for the fibrinolytic system in postsurgical adhesion formation / B.W. Hellebrekers, J.J. Emeis, T. Kooistra [et al] // Fertil. Steril. - 2005. - V. 83 (1). - P. 122-129. 3. Осипов В.И. Прогнозирование спаечной болезни после операций по поводу разлитого перитонита / В.И. Осипов, А.А. Герасимов // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. - 1996. - № 3. - С. 19-21. 4. Кочетков Н.К., Бочков А.Ф., Дмитриев Б.А. Химия углеводов. М. 1967. - 672 с. 5. Сигидин Я.А., Гусева Н.Г., Иванова М.М. Диффузные болезни соединительной ткани. М.: Медицина 1994; 544. 6. Биохимические методы анализа показателей обмена биополимеров соединительной ткани / [Шарапов П.Н., Пишков В.Н., Зубарев О.Н. и др.]. Ижевск, 1990. - 14 с. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601