Спосіб відновлення прохідності дихальних шляхів у новонароджених з дихальними розладами, що знаходяться на штучній вентиляції легень

Спосіб відновлення прохідності дихальних шляхів у новонароджених з дихальними розладами, що знаходяться на штучній вентиляції легень, що включає проведення аспірації слизу з трахеобронхіального дерева, який відрізняється тим, що аспірацію мокротиння проводять безпосередньо через ендотрахеальну трубку. (19) (21) u201000924 (22) 29.01.2010 (24) 25.06.2010 (46) 25.06.2010, Бюл.№ 12, 2010 р. (72) КЛИМЕНКО ТЕТЯНА МИХАЙЛІВНА, ЛЕВЧЕНКО ЛЮДМИЛА АНАТОЛІЇВНА, ВОРОБЙОВА ОЛЬГА ВОЛОДИМИРІВНА (73) ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М. ГОРЬКОГО 3 51013 генеза, згідно корисної моделі, аспірацію слизу з ТБД здійснюють безпосередньо через ендотрахеальну трубку. Запропонований спосіб відновлення прохідності дихальних шляхів у новонароджених з дихальними розладами різного генеза здійснюється в такий спосіб: при зниженні сатурації, появи тахікардії, збільшення кількості вологих хрипів у легенях, зниженню екскурсії грудної клітки, появі сірого чи ціанотичного відтінку шкіри в новонародженого швидко готують необхідне устаткування для санації ТБД. Від ендотрахеальної трубки від'єднують конектор, приєднують пристосований 2-х грамовий шприц (обрізаний до мітки 2мл), другий кінець якого - до шлангу атмоса. Заздалегідь перевіряють тиск в апараті атмоса, що не повинне перевищувати 100см.вод.ст. У міру витягу ендотрахеальної трубки при включеному атмосі аспірують слиз із ТБД і відзначають характер отриманого аспірата, його кількість. Загальна тривалість процедури складає усього 2-3 секунди. Після аспірації слизу в неонатолога мається можливість оцінити самостійний подих пацієнта і подальші показання до ШВЛ. При необхідності (рясна кількість густого мокротиння) процедуру можна повторити. Якщо нема в цьому потреби, інтубують трахею та продовжують ШВЛ. Наводимо клінічний приклад здійснення способу. 1. Дитина Гришай (дів.) - історія хвороби №1047/651 (15.05.06р.) Від І вагітності, І термінових пологів. У навколоплідній рідині - густий мезоній. Маса при народжені 2900г. У пологовому залі проводилася АВС-реанімація. Оцінка за шкалою Апгар - 1-4-5 балів. Стан вкрай важкий. Дитина переведена у відділення інтенсивної терапії. Почато апаратна ШВЛ. Попередній діагноз: тяжка асфіксія. Гіпоксично-гіповолемічний шок. Синдром аспірації меконію. Внутрішньоутробна інфекція: внутрішньоутробна пневмонія. За клінічними даними здійснюється ШВЛ у примусовому режимі вентиляції: Ріn=22см.вод.ст., РЕЕР=3см.вод.ст., Freg=80 у хвилину, FiO2=100%. Сатурація 83-85%. Шкіра бліда, ціанотична. Арефлексія. У легенях на тлі апаратного дихання різнокаліберні хрипи. Тони серця ритмічні, приглушені. За допомогою ендотрахеальної трубки з приєднаним до неї 2-х грамовим шприцем (обрізаним до мітки 2мл), другим кінцем - до шлангу атмоса, уміру витягу ендотрахеальної трубки при включеному атмосі аспірували слиз із ТБД. Загальна тривалість процедури складала усього 3 секунди. Після аспірації слизу Комп’ютерна верстка А. Рябко 4 оцінили самостійний подих пацієнта і продовжили ШВЛ. Позитивна динаміка в стані новонародженого дозволила знизити концентрацію кисню до 80%, а потом до 60%, параметри ШВЛ: Ріn=20см.вод.ст., РЕЕР=3см.вод.ст., Freg=50 у хвилину, FiO2=40%. Сатурація 95-97%. Шкіра рожева, зменшилася ретракція грудної клітки, немає хрипів. 2. Дитина Єреміна (дів.) - історія хвороби №2104/1355, народилася 11.09.2006p. Від II вагітності, II пологів. Гестацій вік 27-28 тижнів, маса 990г. Проводилася АВС-реанімація. Попередній діагноз: внутрішньоутробна пневмонія в сполученні з РДС ІIІ ступеня. Гіпоксично-геморагічне ураження ЦНС. Синдром церебрального пригнічення. Гіпоксично-токсична кардіопатія. НI. Недоношеність IV ступеня. Стан украй-важкий. Дитина переведена у відділення інтенсивної терапії. Почата ШВЛ у режимі ІМУ: Ріn=10см.вод.ст., РЕЕР=2см.вод.ст., Freg=100, Flow=6л/хв, РіO2=80%. Ендотрахеально введений "Сукрим" у дозі 50мг/мг, через 15 годин повторне введення "Сукрима", що дозволило знизити концентрацію кисню до 50%, частоту дихання до 60 у хвилину й режим ІРРУ. Через 8 годин - шкіра бліда, ціанотична. Арефлексія. У легенях на тлі апаратного дихання різнокаліберні хрипи. Тони серця ритмічні, глухі. За допомогою ендотрахеальної трубки з приєднаним до неї 2-х грамовим шприцем (обрізаним до мітки 2мл), другим кінцем - до шлангу атмоса, у міру витягу ендотрахеальної трубки при включеному атмосі аспірували слиз із ТБД. Загальна тривалість процедури складала усього 2 секунди. Лаваж проводився двічі. Після аспірації слизу оцінили самостійний подих пацієнта і продовжили ШВЛ. Потім відновився самостійний подих, що дозволило перевести новонародженого на СРАР-терапію, а потім на повітряне дихання. Переваги способу: даний спосіб відновлення трансфузії газів крові через альвеоли легень у новонароджених з дихальними розладами зберігає сурфактант легень й видаляє густе мокротиння з ТБД, що дозволяє поліпшити вентиляційноперфузійні відносини й гемодинамічні показники у новонароджених, скоротити терміни перебування на ШВЛ, знизити кількість ускладнень. Джерела інформації: 1. Дж. Катвінкела. Реанімація новонароджених. // Керівництво для учнів. Керівництво для учнів. - Львів. 2004. - С.6-21. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601