Спосіб пункційного фібринолітичного видалення внутрішньомозкових, внутрішньошлуночкових та оболонкових гематом

Спосіб пункційного фібринолітичного видалення внутрішньомозкових, внутрішньошлуночко 3 51403 Поставлена задача вирішується тим, що в способі пункційного фібринолітичного видалення внутрішньомозкових, внутрішньошлуночкових та оболонкових гематом, який включає накладання фрезового отвору в проекції розташування гематоми, встановлення катетера в порожнину гематоми, введення фібринолітика та аспірацію вмісту гематоми, згідно корисної моделі, додатково, під флюороскопічним контролем, разом з фібринолітиком вводять рентген-контрастну речовину. Введення разом з фібринолітичним препаратом розчину рентген-контрастної речовини сприяє візуалізації розповсюдження фібринолітика в гематомі, що надає можливість контролювати його дозу, виключає подачу надлишкової її кількості та зменшує ризик кровотечі. Спосіб пункційного фібринолітичного видалення внутрішньомозкових, внутрішньошлуночкових та оболонкових гематом здійснюють у такій послідовності. Після візуалізації гематоми на комп'ютерному томографі (СКТ), згідно даних останнього, на шкірі голови хворого проводять розмітку та розріз м'яких тканин. Накладають фрезовий отвір в кістці черепа. Після вскриття твердої мозкової оболонки проводять дренування гематоми еластичним рентгенконтрастним катетером, вводять фібринолітик в суміші з рентген-контрастною речовиною під флюороскопічним контролем. За допомогою рентгенконтролю проводять візуалізацію розповсюдження фібринолітика в гематомі в динаміці. Після фібринолізу гематоми проводять аспірацію вмісту гематоми, відмивання контрасту з ложа гематоми та виймання дренажу. В ділянці розтину шкіри накладають шви. Проводять КТ-контроль (комп'ютерна томографія). Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 4 Спосіб підтверджується прикладом. Приклад. Пацієнт Н., 47 років з діагнозом: Церебро-васкулярна хвороба: Гостре порушення мозкового кровообігу по геморагічному типу з утворенням інсульт-гематоми в лентікулокупсулярній області. Гіпертонічна хвороба III стадії. Діагноз підтверджений за допомогою обстеження з використанням спірального комп'ютерного томографа (СКТ), об'єм гематоми 83см3. Хірургічне лікування полягало у пункційному видаленні інсульт-гематоми шляхом локального рентгенконтрольованого пункційного фібринолізу. Інтраопераційний флюороскопічний контроль показав розчинення гематоми та її ефективну евакуацію. Післяопераційний СКТ контроль підтвердив інтраопераційні дані, залишок гематоми біля 3-4см3 в проекції судин базальних гангліїв. Динамічний комплексний нагляд (клінічний, з використанням моніторингу внутрішньочерепного тиску) показали регрес неврологічної симптоматики. Таким чином, в порівнянні з прототипом, запропонований спосіб дозволяє забезпечити максимальний контроль та безпечність проведення маніпуляції, ефективність розчинення та евакуації гематоми. Досягається точність дозування фібринолітика за показником «доза-ефект», що зменшує вірогідність інтраопераційної кровотечі за рахунок збереження частини гематоми, що прилягає до ділянки джерела кровотечі. У випадку використання способу при внутрішньошлуночкових крововиливах, ускладнених оклюзивною гідроцефалією, методика дозволяє візуалізувати процес відновлення прохідності лікворних шляхів. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601