Спосіб оптимізації проведення оперативних втручань

Спосіб оптимізацм проведення оперативних втручань, що включає протизапальну медикаментозну терапію, який відрізняється тим, що хворому перед операцією, штраопераційно та на першу добу післяопераційного періоду додатково призначають антистресорний препарат даларпн у дозі 0,003 г внутрішньовенно Винахід відноситься до галузі медицини, а саме до хірурги, і може бути застосований у практичній охороні здоров'я як вдосконалена схема зменшення ступеня прояву хірургічного стресу у хворих, оперованих з приводу різноманітної хірургічної патології ВІДОМІ засоби медикаментозної профілактики та зменшення проявів негативної стрес-реакції організму, що, як правило, спостерігається під час виконання будь-якого оперативного втручання, традиційно складаються з уведення аналгетиків, проведення так званої премедикацм перед операцією [1] Але, антистресорний ефект цієї схеми реалізується опосередковано, а саме внаслідок блокування аферентної нервової імпульсацм, внаслідок чого певна частина підразнюючої нервової імпульсацм не передається до центральної нервової системи [2] Істотним недоліком приведеної схеми є те, що вона діє головним чином місцево, не нормалізуючи системних змін, що мають місце при реалізації стрес-реакції організму Тривалість лікування у хворих у стаціонарі стає довшою, завдяки негативному стрес-ураженню внутрішніх органів що ускладнює перебіг післяопераційного періоду Найбільш близьким до запропонованого є спосіб профілактики негативних наслідків стресреакції організму після різноманітних оперативних втручань, що окрім звичайної медикаментозної терапії включає уведення наркотичних препаратів (омнопон, промедол та ш ) Наркотичні анальгетичні препарати внаслідок свого центрального механізму дії (зв'язування з ошатними рецепторами ноціцептивних нервових центрів центральної нервової системи) добре нівелюють прояви стресреакції організму пригнічують виділення гормонів стрес-реалізуючої системи, сприяють стабілізації функціонування стрес-лімітуючої системи [3] Однак, наркотичні анальгетичні препарати мають багато негативних проявів дії, вони досить дорого коштуючі Крім того, характерним є швидкий розвиток звикання організму до наркотиків, що проявляється зрушеннями у вегетативній нервовій системі, розладами сну В основу винаходу поставлено задачу оптимізацм проведення оперативних втручань за рахунок уведення синтетичного аналога лей-енкефалінів даларпна з метою зменшення проявів хірургічного стресу, що дозволить нормалізувати рівень стресорних гормонів, зменшити ступень вираженості больового синдрому та витрати наркотичних препаратів Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з винаходом, хворому перед операцією, штраопераційно та на першу добу післяопераційного періоду додатково призначають антистресорний препарат даларпн у дозі 0,003г, внутрішньовенне Даларпн синтетичний аналог лейенкефілінів, що має фізіологічні властивості, притаманні природним опюїдним речовинам, але не має негативних наслідків дії, притаманних наркотичним аналгетикам [4] Його антистресорний ефект реалізується за рахунок блокування патогенетичного ланцюга реалізації стрес-реакції організму на рівні центральної нервової системи Спосіб здійснюється таким чином Під наглядом було 40 хворих у ВІЦІ ВІД 27 до 45 СО (О Ю Ю років, яких було оперовано з приводу різноманітної хірургічної патології органів черевної порожнини (гострий апендицит, гострий та хронічний холецистит, перфоративна виразка шлунку або дванадцятипалої кишки тощо) Всім хворим виконувалося відповідне оперативне втручання, у післяопераційному періоді призначалася загальноприйнята медикаментозна терапія Хворих було розділено на дві групи, по 20 пацієнтів в кожній Хворим І групи не призначали даларпн Хворим II групи, згідно з винаходом, перед операцією, інтраопераційно та на першу добу післяопераційного періоду уводили даларпн у дозі 0,003г, внутрішньовенне Завдяки такій схемі лікування, визначені рівні стрес-гормонів (АКТГ, кортизол) знаходилися у фізіологічних межах 49,5 ± 5,7пг/мл та 10,5 ± 1,2пг/мл ВІДПОВІДНО Рівень L-, М-енкефалінів складав 110,8 ± 9,7нг/мл, В-ендорфінів - 78,3 ± 7,2пг/мл Післяопераційний період спливав без ускладнень, хворі виписані на 12 ± 1 день після операції При контрольному обстеженні через 1 місяць - скарг нема На відміну від цього, у пацієнтів І групи на протязі всього післяопераційного періоду спостерігалася значна активація стресреалізуючої системи (рівень АКТГ - 93,2 ± 8,3пг/мл, кортизолу - 25,5 ± 2,3пг/мл) та пригнічення стреслімітуючої системи (рівень L-, М-енкефалінів складав 70,8 ± 4,2нг/мл, В-ендорфінів - 51,9 ± 6,5пг/мл) КІЛЬКІСТЬ витрачених наркотичних препаратів була майже в 2 рази більшою, у порівнянні з І групою Приклад конкретного застосування способу Хворий Ш , 46 років звернувся у клініку зі скаргами на сильний біль у животі більше у правому підребер'ї, нудоту, загальну слабкість, підвищення температури тіла до 38,5°С, що з'явилися після порушень у ДІЄТІ В анамнезі - хронічний калькульозний холецистит Об'єктивно стан хворого важкий Язик сухий Живіт напружений, в диханні участі не приймає Пальпаторно-різкий біль у епігастрм правому підребер'ї, що віддає у спину Визначаються позитивні ознаки перітоніту У лабораторному дослідженні крові - лейкоцитоз до 12,617л, амілаза крові - 64,7г/ч*л, загальний білірубін крові 51563 86,4мкмоль/л Встановлено діагноз гострого калькульозного холециститу, місцевого перитоніту Хворого оперовано ургентно Виконано операцію холецистектомію з санацією та дренуванням черевної порожнини У післяопераційному періоді призначено інфузійну, медикаментозну та антибактеріальну терапію Згідно З винаходом, хворому перед операцією, штраопераційно та на першу добу післяопераційного періоду уводили даларпн у дозі 0,003г, внутрішньовенно Завдяки такій тактиці проведення оперативного втручання та лікування у післяопераційному періоді, стан хворого швидко покращився, досліджувані показники гормонів стрес-реалізуючої та стрес-лімітуючої системи не мали значних відхилень від нормальних (АКТГ - 52,8 ± 4,5пг/мл, кортизол 9,8 ± 1,7пг/мл, рівень L-, М-енкефалінів складав 118,8 ± 7,4нг/мл, В-ендорфінів - 82,5 ± 5,3пг/мл ) Хворого виписано зі стаціонару у задовільному стані на 11 добу після операції У порівнянні з прототипом, запропонований спосіб оптимізацм проведення оперативного втручання надає можливість специфічно нормалізувати рівень стресорних гормонів, зменшити рівень больового синдрому, зменшити ступень та ризик стрес-індукованого ураження внутрішніх органів, скоротити тривалість перебування хворого у стаціонарі у 1,5 - 2 рази, зменшити витрати наркотичних препаратів та запобігти недоцільності їх призначення Запропонована схема є надійним засобом профілактики та зменшення негативних проявів стрес-реакції організму внаслідок перенесеного оперативного втручання ЛІТЕРАТУРА 1 Малиновский Н Н , Лебедева Р Н , Никода В В Проблема острой боли в послеоперационном периоде //Хирургия -1996 - № 1 -С 30-35 2 Панин Л Е Биохимические механизмы стресса - Новосибирск - Наука 1983 - 156с 3 Крыжановский Г П Общая патофизиология нервной системы - М Медицина, 1974 -284 с 4 Машковский М Д Лекарственные средства -М Медицина 1994-Т2-С 171 ДП «Український інститут промислової власності» (Укрпатент) вул Сім'ї Хохлових, 15, м Київ, 04119, Україна ( 0 4 4 ) 4 5 6 - 2 0 - 90 ТОВ "Міжнародний науковий комітет" вул Артема, 77, м Київ, 04050, Україна (044)216-32-71