Протикорозійна композиція
Номер патенту: 53228
Опубліковано: 15.01.2003
Автори: Анісімова Елеонора Ромуальдівна, Ожиганов Юрій Григорович, Ожиганов Олег Юрьєвич
Формула / Реферат
Протикорозійна композиція, що включає епоксидну смолу з кількістю епоксидних груп 16-21% і пігмент - графіт чи залізний сурик, яка відрізняється тим, що додатково містить 50% - розчин бітуму в ксилолі і триацетат гліцерину в наступному співвідношенні компонентів, вага %:
епоксидна смола з кількістю епоксидних груп 16-21%
45
50% - розчин бітуму в ксилолі
20 - 27
пігмент - графіт або залізний сурик
20 - 25
триацетат гліцерину
3 - 5
отверзжувач - поліетиленполіамід
5.
Текст
Протикорозійна композиція, що включає епоксидну смолу з КІЛЬКІСТЮ епоксидних груп 16-21% і Винахід відноситься до галузі хімії і може бути застосований як протикорозійний захист металоконструкції ВІДОМІ КОМПОЗИЦІЇ ДЛЯ протикорозійного захис ту різних металоконструкцій виготовлені в основному на епоксидній основі, що мають цілий ряд позитивних властивостей високу адгезію до металу, гарні фізико-механічні характеристики, низьку вологопроникність, СТІЙКІСТЬ до дії різних ХІМІЧНИХ реагентів (див Солнцева В Л , Іванов Ф М , Бугаева Г І Застосування покрить на основі епоксидних смол для захисту бетону від корозії Ж ЛКМ, 1969, №2, стор 48) Однак, епоксидні покриття мають і ІСТОТНІ недоліки - недостатню еластичність або и істотну втрату в процесі експлуатації ("старіння"), особливо в атмосферних умовах під дією ультрафіолетових променів Зазначений недолік можна деякою мірою усунути, якщо пластифікувати покриття спеціальними ХІМІЧНИМИ сполуками Найбільш близькою до передбачуваного винаходу по сукупності істотних ознак, прийнятої як прототип, є композиція ЕП-0010, деяк пластифікатор використаний дибутілфталат (див М М Гольдберг Матеріали для лакофарбових покрить М ХІМІЯ, 1972, с 137) У загальному випадку твердість (відсутність еластичності) полімеру можна пояснити наявністю великих сил когезії ("зчеплення") між молекулами полімеру Найбільш розповсюдженим шляхом зниження сил когезії в полімері є його пластифікація Молекули пластифікатора розсовують і дезорієнтують макромолекули полімеру Одночасно пігмент - графіт чи залізний сурик, яка відрізняється тим, що додатково містить 50% розчин бітуму в ксилолі і триацетат гліцерину в наступному співвідношенні компонентів, вага % епоксидна смола з КІЛЬКІСТЮ епок45 сидних груп 16-21% 50% - розчин бітуму в ксилолі 20 - 27 пігмент - графіт або залізний сурик 20 - 25 триацетат гліцерину 3- 5 отверзжувач - поліетиленполіамід 5 відбувається екранування груп, що мають високу адгезію У результаті когезійна взаємодія полів послабляється, збільшується їхня гнучкість і рухливість, змінюються релаксаційні властивості матеріалу внаслідок зниження потенційних бар'єрів внутрішнього обертання макромолекул Спочатку молекули пластифікатора проникають у структурно неупорядковані зони з ослабленою когезією, потім - усередину елементів надмолекулярної структури з більш високою когезією У цьому випадку має місце так називана міжструктурна пластифікація Однак, набагато більш ефективною є "внутрішня" пластифікація, при якій ослаблення когезії відбувається в результаті зміни хімічної будови чи часткової деструкції полімеру До першого типу пластифікаторів - міжструктурних - і відносяться ефіри ароматичних карбонових кислот і аліфатичних спиртів, зокрема дибутілфталат Недоліком цих пластифікаторів є відносна короткочасність їхньої дм (так дибутілфталат у епоксидних покриттях у залежності від агресивності середовища експлуатації зберігає свої пластифіковані властивості від трьох МІСЯЦІВ ДО ОДНОГО року) Сутністю передбачуваного винаходу є створення протикорозійної термо-ударної морозостійкої композиції Поставлене завдання вирішується за рахунок того, що в композиції, що заявляється, як пластифікатор (який має до того ж і високі захисні властивості) використаний розчин бітуму в ксилолі Оскільки ДО складу бітуму входять і асфальтенові з'єднання, що можуть взаємодіяти з епоксидними групами полімеру - даний тип пластифікатора від 00 со ю 53228 носиться до "внутрішніх", тобто найбільш ефективних Вищесказане ілюструється результатами порівняльних прискорених випробувань композиції ЕП0010 (прототипу) і запропонованої епоксиднобітумної композиції (Фіг1) Вид прискорених випробувань - кип'ятіння В 5% розчині сірчаної кислоти (t=100°C) Закінчення випробувань визначається часом появи перших ознак руйнування (розтріскування) покриття Слід зазначити, що як самі бітумні сполуки, так і модифіковані ними плівкоутворювальні і, зокрема, епоксидні смоли, характеризуються одним недоліком - утратою пластичності при знижених температурах У запропонованій епоксидно-бітумній композиції цей недолік усувається шляхом введення в рецептуру додаткового пластифікатора, що має антифризний ефект У загальному випадку ці властивості мають ефіри гліколей У запропонованій рецептурі використаний триацетат гліцерину СНзСООСН (СН2ООССНз)2 з температурою замерзання (плавлення) - мінус 78°С Уведення триацетату гліцерину в композицію в КІЛЬКОСТІ 3-5% по масі різко підвищує експлуатаційні характеристики покрить, особливо в умовах термоударних навантажень на покриття , які часто зустрічаються, («день» -«ніч», «зима» - «літо» і ш ) На фіг 2 показані результати прискорених порівняльних випробовувань на термоударну МІЦНІСТЬ покрить Середовище випробовувань - 30% розчин сірчаної кислоти Цикл випробовувань експозиція протягом 8 годин при 1=-18°С, З наступною експозицією протягом 16 годин при t=+70°C Час випробовувань - до появи перших ознак руйнування покриття Як видно, найкращу термоударну МІЦНІСТЬ ПО казують покриття на основі запропонованої композиції Приклади використання винаходу Сполука №1, вага % Епоксидна смола з КІЛЬКІСТЮ епоксидних груп 16-21% -45 50% - розчин бітуму в ксилолі -20-22 Графіт (або залізний сурик) -25 Триацетат гліцерину -3-5 Поліетиленполіамід (отвердувач) -5 Сполука №2, вага в % Епоксидна смола з КІЛЬКІСТЮ епоксидних груп 16-21% -45 50% - розчин бітуму в ксилолі -25-27 Графіт (або залізний сурик) -20 Триацетат гліцерину -3-5 Поліетиленполіамід (отвердувач) -5 Таким чином, композиція, що заявляється, дозволяє здійснювати ефективний захист металу від корозії в наступних середовищах - мінеральних кислотах середньої концентрації (до 30%), за винятком азотної кислоти, - лугах і аміаку (аміачних розчинах), - морській, прісній воді, у розчинах солей різної концентрації, - атмосферних умовах різної агресивності При випробуванні винахід показав високу ефективність і надійність на наступних типах металоконструкцій - магістральних трубопроводах, що експлуатуються, як у ґрунті, так і в атмосфері, - трубах вентиляції й устаткування гальванічних виробництв, у тому числі, акумуляторних приміщень, - ЗОВНІШНІХ і внутрішніх поверхнях металоконструкцій різних ХІМІЧНИХ виробництв і т п t,DC 70 60 50 50 40 і 40 ЗО еізоксиднобпушт з триацетатом глщериш 60 30 20 ешжсщщобітумяа 20 ЕП - 0010 Г—————1 ю і 10 Фіг 1 ЕП-00І0 Е • ТИП KGM1TO3 ТОВ "Міжнародний науковий комітет" вул Артема, 77, м Київ, 04050, Україна (044)236-47-24 і Фіг 2 тин ковдіоз
ДивитисяДодаткова інформація
Назва патенту англійськоюAnti-rust composition
Автори англійськоюOzhyhanov Yurii Hryhorovych
Назва патенту російськоюАнтикоррозионная композиция
Автори російськоюОжиганов Юрий Григорьевич
МПК / Мітки
МПК: C23F 11/10
Мітки: композиція, протикорозійна
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/2-53228-protikorozijjna-kompoziciya.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Протикорозійна композиція</a>
Попередній патент: Пазонний спосіб перетворення сигналів та пристрій для його здійснення
Наступний патент: Спосіб хірургічного лікування плоско-вальгусної деформації стоп
Випадковий патент: Спосіб очищення карбонатної води від заліза