Спосіб профілактики післяопераційного гіпопаратиреозу

Спосіб профілактики післяопераційного ппопаратиреозу шляхом ідентифікації прищитоподібної залози з пошкодженою васкуляризацією, який відрізняється тим, що визначають контрлатеральний край, проводять ЛІНІЙНИЙ розтин залози та при ЗМІНІ кольору, форми та консистенції тканини залози судять про повне відновлення функції органа Винахід відноситься до галузі медицини, зокрема до хірургічної ендокринології і може застосовуватися для профілактики післяопераційного ппопаратиреозу ВІДОМІ методи профілактики післяопераційного ппопаратиреозу Зокрема, метод автотрансплантації прищитоподібної залози у м'язову тканину недомшантного передпліччя [Skinner M А , Norton J А , Moley J F et al Heterotopic autotransplantation of parathyroid tissue in children undergoing total thyroidectomy//J PediatSurg -1997 - Vol 32, N3 P 510-513] Метод заключается в наступному при порушені васкуляризацм прищитоподібної залози останню відокремлюють, видаляють, подрібнюють та пересаджують у м'яз недомінантного передпліччя Відомий І метод відстроченої автотрансплантації крюпрезервованої прищитоподібної залози [Caccitolo J A , Parley D R , Van Heerden J A et al The current role of parathyroid сryopreservation and autotransplantation in parathyroid surgery An institutional expenence//Surgery - 1997 - Vol 122, №6 - P 1062 - 1067] Однак ці методи мають недоліки 4) сама процедура крюпрезервацм може призвести до некрозу частини клітин і, як наслідок, зниження функціональної активності аутотрансплантованої паратиреоідної тканини Також відомий і метод інтраопераційної автотрансплантації прищитоподібної залози в межах одного й того ж оперативного поля [Olson J A Jr, DeBenedetti М К, Baumann D S , Wells S A Jr Parathyroid a utotrans plantation during thyroidectomy Results of long-term follow-up//Ann Surg - 1996 Vol 223, №5 - P 4 7 2 - 4 7 8 ] Метод заключається у ідентифікації прищитоподібної залози, видалені її, подрібнені та підсадці у грудино-ключичнососковидний м'яз Метод дозволяє провести автотрансплантацію паратиреоідної тканини в межах одного й того ж оперативного поля впродовж однієї й тієї ж операції без необхідності проведення додаткового розтину в ІНШІЙ частині тіла, що виключає зайву травматизацію тканин Крім того, процедура виконується негайно, що дозволяє запобігти загибелі частини клітин, що спостерігається при крюпрезервацм 1) прищитоподібна залоза подрібнюється, що знижує функціональну активність тканини, 2) тканина пересаджується гетеротопічно у м'язову тканину, котра не є гомолопчною(природною) межовою тканиною для прищитоподібної залози Це підвищує вірогідність розвитку некрозу частини аутотрансп л актованої тканини, 3) для автотрансплантації проводиться додатковий розтин(операція), що веде, по суті, до нової травми тканин, загрози нагноєння і тимчасової вимушеної втрати працеспроможності людини, Але і цей спосіб має недоліки 1) залоза видаляється з природного ортотопічного положення - пересаджується у гетеротопічну ПОЗИЦІЮ, 2) прищитоподібна залоза як орган подрібнюється, що, безсумнівно, травмує тканину і викликає зниження активності, 3) не зберігається судинна система залози, а проростання судин м'язової тканини не може вважатися адекватним при порівнянні з оригінальним кровопостачанням, 4) грудино-ключично-сосковидний м'яз не є со Ю 53401 гомологічним субстратом для паратиреоідної тканини, що може викликати некроз частини паратиреоідної тканини внаслідок тканинного ферментативного лізису Таким чином, метод забезпечує виживання тільки частини видаленої паратиреоідноі тканини, що підтверджує скануванням з Тс-99 МІВІ В основу даного винаходу поставлена задача розробити такий спосіб профілактики післяопераційного ппопаратиреозу, в якому за допомогою маніпуляції на залозі досягається повне функціональне відновлення органу без необхідності її видалення і пересадки, зі збереженням судинної системи органу, без необхідності подрібнення чи крюпрезервацм тканини Поставлена задача досягається тим, що в способі профілактики післяопераційного ппопаратиреозу шляхом ідентифікації прищитоподібної залози з пошкодженою васкуляризацією, згідно винаходу, визначають контрлатеральний край, проводять ЛІНІЙНИЙ розтин капсули та при ЗМІНІ кольору, форми та консистенції тканини залози судять про повне відновлення функції органу Спосіб здійснюється наступним чином при операціях на шиї одним з ускладнень є порушення васкуляризацм прищитоподібної залози залоза змінює колір на синій чи чорний, збільшується у розмірах, стає більш щільною, приймає сферичну форму Цей стан викликає некроз паратиреоідної тканини та є причиною післяопераційної ппокальціемм При встановленні порушення васкуляризацм(залоза набуває темно-синього чи чорного кольору, стає сферичної форми і набуває щільну консистенцію) ідентифікується судинна ніжка залози На контрлатеральному від судинної ніжки полюсі проводиться ЛІНІЙНИЙ розтин капсули прищитоподібної залози на 60 - 70% периметра залози Через 10 хвилин залоза набуває нормальний темно-коричневий колір, зменшується у розмірах і набуває м'яку консистенцію Дані ознаки говорять про відновлення повної функціональної спроможності прищитоподібної залози, котра знаходиться у природному ортотопічному положені, що є кращою профілактикою післяопераційного ппопаратиреозу До даного рішення автори прийшли, вивчаючи властивості ураженої прищитоподібної залози При порушені васкулярізацм автори, готуючись провести автотрансплантацію у грудино-ключичнососковидний м'яз, ВІДМІТИЛИ, що при декапсуляцм залози остання ІНОДІ відновлювала нормальний колір, розмір, форму і консистенцію Це спостереження й привело до створення нового методу Доказано, що необхідно провести розтин контрлатеральної відносно судинної ніжки капсули залози більш, ніж на половину периметру(для того, щоб викликати адекватну декомпресію органу), але не більш, ніж на 75%(для того, щоб не пошкодити судинну ніжку) Це призводить до повного відновлення функціональної активності залози та рятує и від некрозу При цьому не виникає необхідності у проведені автотрансплантації прищитоподібної залози, яка призведе до втрати частини функціонально активної тканини Приклад Хворій Л , 1961 р н , була виконана тотальна тиреоідектомія з приводу багато вузлового вола III ст При виконані оперативного прийому у двох прищитоподібних залоз з'явились ознаки порушення васкуляризацм, котрі могли привести до повного некрозу паратиреоідноїй тканини цих залоз Були виконані декомпресійні втручання на обох прищитоподібних залозах, після чого вони набули нормального інтактного вигляду з відновленою функціональною активністю У післяопераційному періоді КЛІНІЧНИХ ознак ппопаратиреозу не виявлено парестезій хвора не відмічала, симптоми Хвостека і Трусо були негативними КЛІНІЧНІ ознаки повністю підтвердили і лабораторні дані післяопераційний рівень загального кальцію крові 2,1ммоль/л, фосфору - 1,0ммоль/л Це підтвердило нормальне і повноцінне функціонування паратиреоідної тканини У задовільному стані хвора виписана додому Таким чином, спосіб простий у виконанні, не потребує проведення складних хірургічних процедур і дозволяє відновити повну функціональну активність прищитоподібної залози у найближчому періоді - через 1 0 - 1 5 хвилин після проведення декомпресії залози ТОВ "Міжнародний науковий комітет" вул Артема, 77, м Київ, 04050, Україна (044)236-47-24